Рішення

від 03.05.2017 по справі 907/794/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.05.2017 Справа № 907/794/16

за позовом Дружбівської селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області, смт. Дружба Теребовлянського району Тернопільської області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс", м. Ужгород Закарпатської області

про стягнення 160 000,00 грн. боргу, 59 392,60 грн. інфляційних витрат, 9 389,92 грн. 3% річних та 27 916,94 грн. пені.

Суддя Бобрик Г.Й.

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, представник по довіреності № 6 від 22.04.2016 року

від відповідача - ОСОБА_2, представник по довіреності від 19.01.2016 року

Суть спору: Дружбівська селищна рада Теребовлянського району Тернопільської області, смт. Дружба Теребовлянського району Тернопільської області звернулась до господарського суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 28.04.2017 року, просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс", м. Ужгород Закарпатської області 160 000,00 грн. коштів по оплаті пайової участі (внеску) у розвиток інфраструктури на території Дружбівської селищної ради, 59 392,60 грн. - інфляційних витрат, 9 389,92 грн. - 3% річних та 27 916,94 грн. - пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч договірним зобов'язанням, не провів у визначені строки оплату пайових коштів на розвиток інженерної інфраструктури смт. Дружба Теребовлянського району Тернопільської області, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 160 000,00 грн., яку з урахуванням інфляційних витрат, 3 % річних та пені, просить суд стягнути з відповідача в примусовому порядку.

Представник позивача в ході судового розгляду позовні вимоги підтримав та наполягає на задоволенні позовних вимог, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 28.04.2017 року.

26.04.2017 року представник позивача подав у судовому засіданні клопотання про призначення судової експертизи для визначення розміру пайової участі за Договором № 1 від 14.11.2013 року. Просить суд призначити судову будівельно - технічну експертизу для спростування доказів, які є суперечливими щодо правильності розрахунку пайової участі за Договором № 1 від 14.11.2013 року.

Представник відповідача у судовому засіданні усно заперечує проти задоволення клопотання про призначення експертизи, вважає його безпідставним та необґрунтованим, покликаючись на п. 1 Додатку № 2 та п. 6 Додатку № 1 до Договору № 1 від 14.11.2013 року, в яких сторонами визначено величину пайової участі у розвитку інфраструктури - 147 308,56 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Розглянувши клопотання позивача та заслухавши заперечення відповідача, суд відмовляє в його задоволенні, з огляду на положення ст. 41 ГПК України та визначення сторонами в Договорі величини пайової участі у розвитку інфраструктури.

Представник відповідача проти позову заперечує, з підстав наведених у письмових запереченнях на позов від 17.03.2017 року та від 29.03.2017 року. Зокрема, вказує на наступне. Відповідно до п. 2 Розділу VII Договору № 1 про пайову участь у розвитку інфраструктури на території Дружбівської селищної ради від 14.11.2013 року, укладеного між Дружбівською селищною радою та ТЗОВ "Агрокомплекс", одностороння зміна умов або одностороння відмова від цього Договору не допускається. Позивач намагається в односторонньому порядку змінити умови договору, чим погіршити їх для відповідача, а саме: внести зміни в додатки до Договору, які були укладені 3 роки тому; збільшити суму основного зобов'язання з 147 308,53 грн. до 160 000,00 грн.; змінити строк оплати за Договором; збільшити права позивача та відповідальність відповідача; необґрунтовано збільшити строк позовної даності.

Вважає, що вимога позивача про визнання укладеними Додаткової угоди № 1 від 07.10.2016 року до Додаткової угоди № 2 від 03.11.2016 року, до Додаткової угоди № 1, № 2 від 14.11.2013 року до Договору № 1 про пайову участь у розвитку інфраструктури на території Дружбівської сільської ради від 14.11.2013 року заявлена не правомірно та не підлягає до задоволення.

Щодо витребування судом, за клопотанням позивача, оригіналу кошторисної документації про вартість будівництва об'єкта (будівництво елеватора в смт. Дружба Теребовлянського району), яка визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами пояснив, що на даний час товариство не може надати суду відповідні документи, оскільки всі документи у товариства зберігаються в межах 3 років та у зв'язку з тим, що первинні документи були вилучені у товариства 13.12.2013 року під час проведення обшуку в офісі ТзОВ "Агрокомплекс".

Відповідач наголошує, на тому, що у п. п. 1 та 6 Додатку № 2 від 14.11.2013 року до Договору № 1 про пайову участь у розвитку інфраструктури на території Дружбівської сільської ради від 14.11.2013 року сторонами визначено розмір основного зобов'язання - 147 308,56 грн. Між позивачем та відповідачем не існує діючого зобов'язання на суму 160 000,00 грн. основного боргу, тому заявлена сума основного боргу 160 000,00 грн. та поданий розрахунок є неправомірними та необґрунтованими. Просить суд відмовити в їх задоволенні.

11.04.2017 року від відповідача на адресу суду надійшла заява про застосування строків позовної давності щодо вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України та клопотання про долучення до матеріалів справи контррозрахунку суми позову, в якому інфляційних витрат складають 50 077,28 грн. за період прострочення з 16.12.2013 року по 31.03.2016 року, 3% річних, за відповідний період складають 7 552,07 грн., пеня - погашена строком позовної давності.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Дружбівська селищна рада) та відповідач (товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс") 14.11.2013 року уклали Договір № 1 про пайову участь у розвитку інфраструктури на території Дружбівської селищної ради. Відповідно до цього Договору "замовник" (ТзОВ "Агрокомплекс") зобов'язався взяти пайову участь у розвитку інфраструктури на території Дружбівської селищної ради та перерахувати до спеціального фонду смт. Дружба на рахунок, відкритий в Управлінні державної казначейської служби України в Тернопільській області грошові кошти в розмірі, визначеному у Розрахунку величини пайової участі у розвитку інфраструктури (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 2 розділу I Договору грошові кошти за цим Договором перераховуються Замовником за реквізитами: Дружбівська селищна рада, код 04525567, р/р 31517931700470, код платежу 50110000, банк ГУДКСУ м. Тернопіль, МФО 838012.

За умовами розділу II Договору "замовник" (ТзОВ "Агрокомплекс") зобов'язався перерахувати кошти в сумі, зазначеній у п. 1 розділу I Додаток № 1 цього Договору, згідно з графіком оплати, визначеному у Додатку № 2, який є невід'ємною частиною Договору.

Зокрема, за змістом п. 1 Графіку оплата за Договором на загальну суму 147 308,56 грн. буде здійснюватися окремими частинами у такому розмірі та у строки: розмір пайової участі у сумі 10 311,60 грн. - до 15.12.2013 року, розмір пайової участі у сумі 17 677,03 грн. - до 30.04.2014 року, розмір пайової участі у сумі 26 515,54 грн. - до 30.11.2014 року, розмір пайової участі у сумі 29 461,71 грн. - до 30.04.2015 року, розмір пайової участі у сумі 29 461,71 грн. - до 30.11.2015 року, розмір пайової участі у сумі 33 880,97 грн. - до 30.03.2016 року.

Відповідно до Розрахунку величини пайової участі у розвитку інфраструктури (Додаток № 1) сторони за Договором домовилися про наступне.

Затвердити розрахунок розміру пайової участі на розвиток інфраструктури на території Дружбівської селищної ради у зв'язку з будівництвом об'єкта - елеватора, який є грошовим виразом відсоткового значення від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта.

Згідно з наданими "замовником" (ТзОВ "Агрокомплекс") документами загальна кошторисна вартість об'єкта будівництва становить 8 млн. грн. (п. 3 Розрахунку).

Розмір пайової участі визначається за формулою: ПУ=(Квб-В бім)X2%, в якій: ПУ - пайова участь, Квб - кошторисна вартість будівництва, В бім - вартість будівництва інженерних мереж. ПУ=(8000 000-634 572)X2% = 7 365 428X2% = 147 308,56 грн.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону визначається у договорі укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Згідно з п. 4 ч. 9 ст. 40 Закону кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Згідно з п. 4-1 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", включаються до надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач не виконав договірні зобов'язання, визначені в п. 1 Додатку № 2 та в п. 6 Додатку № 1, в частині сплати суми 147 308,56 грн. коштів пайової участі погодженої сторонами в Договорі.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши наявні докази в сукупності, суд вважає, що правомірною є вимога позивача про стягнення 147 308,56 грн. пайового внеску.

Отже, суд встановив, а відповідач не заперечує, що останній не сплатив суму 147 308,56 грн. пайового внеску у визначені Договором строки, а відтак - позовна вимога про стягнення з відповідача 147 308,56 грн. підлягає до задоволення. В решті заявленої до стягнення суми основного боргу суд відмовляє, оскільки позивачем заявлена до стягнення сума основного боргу 160 000,00 грн. не доведена належними та допустимими доказами та спростовується матеріалами справи, а саме: Договором № 1 від 14.11.2013 року та п. 1 Додатку № 2 та п. 6 Додатку № 1.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеного, позивач у заяві про зменшення розміру позовних вимог від 28.04.2017 року, яка прийнята судом, згідно ст. 22 ГПК України, просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 9 389,92 грн., інфляційних витрат в сумі 59 392,60 грн. за період прострочення з листопада 2013 року по березень 2017 року та на підставі п. 2 розділу IV Договору пеню в розмірі 27 916,94 грн. за період прострочення з 30.03.2016 року по 06.12.2016 року.

Проте, з розрахунку позивача вбачається, що 3% річних та інфляційні витрати розраховані від суми боргу 160 000,00 грн., тоді як судом встановлено, що сума боргу складає 147 308,56 грн.

У зв'язку з наведеним, для перевірки та перерахунку інфляційних витрат, 3% річних та пені, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, за згодою присутніх представників сторін, оголосив перерву до 28.04.2017 року до 12:00 год. та до 03.05.2017 року до 14:00 год.

За розрахунками суду інфляційні витрати від суми боргу 147 308,56 грн. за період прострочення з 16.12.2013 року по 02.12.2016 року складають 50 077,28 грн., 3% річних від суми боргу 147 308,56 грн. за відповідний період прострочення складають 7 552,07 грн. Розрахунки погоджені представниками сторін.

Що стосується заявленої позивачем до стягнення пені в розмірі 27 916,94 грн. згідно п. 2 розділу IV Договору, то, з урахуванням річного строку позовної давності (п. 2 ст. 258 ЦК України), клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, періоду та порядку нарахування пені, визначених п. 6 ст. 232 ГК України, така підлягає задоволенню частково в розмірі 5 624,24 грн. та розрахована від частини суми боргу 33 880,97 грн., несплаченого згідно графіку (Додаток № 2), до 30.03.2016 року, за період прострочення з 30.03.2016 року по день подання позову до суду (02.12.2016 року). У решті заявленої позивачем до стягнення суми пені суд відмовляє.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши всі обставини, що мають значення для вирішення спору по суті в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення в частині стягнення 147 308,56 грн. - основного боргу, 50 077,28 грн. - інфляційних витрат, 7 552,07 грн. - 3% річних, 5 624,24 грн. - пені. В решті позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 41, 44 - 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" (88000, м. Ужгород, вул. Боженка, 2/4; код ЄДРПОУ 37692302) на користь Дружбівської селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області (48130, смт. Дружба Теребовлянського району, Тернопільської області, вул. Л. Українки, 3; код 04525567, р/р 31517931700470, код платежу 50110000, банк ГУДКСУ м. Тернопіль, МФО 838012) 147 308,56 грн. - боргу, 50 077,28 грн. - інфляційних витрат, 7 552,07 грн. - 3% річних, 5 624,24 грн. - пені та 5 134,00 грн. - судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Вступну та резолютивну частини рішення суду проголошено 03.05.2017 року.

Повне рішення складено 04.05.2017 року.

Суддя Бобрик Г. Й.