Постанова

від 24.04.2017 по справі 904/11900/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2017 Справа № 904/11900/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. - доповідач;

суддів: Верхогляд Т.А., Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Костаков К.С., представник за довіреністю б/н від 02.12.2016;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Снек-Дніпро на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2017 по справі № 904/11900/16 (суддя Васильєв О.Ю.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Снек-Дніпро , м. Дніпро

до Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпрофінком , м. Дніпро

про стягнення 750885,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2017 по даній справі призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено фахівцям Дніпропетровського НДІСЕ.

Провадження по справі зупинено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована наявністю підстав для призначення судової економічної експертизи, оскільки суд не володіє спеціальними знаннями необхідними для визначення ряду питань, які на його думку є суттєвими та впливають на хід вирішення даного спору.

Не погоджуючись з ухвалою позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу передати на розгляд місцевого господарського суду.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на незаконність та протиправність ухвали місцевого господарського суду про зупинення провадження по справі у зв'язку з призначенням судової експертизи, вважає її такою, що прийнята з суттєвим порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

Апелянт вважає, що за змістом оскаржуваної ухвали взагалі відсутнє обґрунтування доцільності проведення експертизи, ухвала взагалі не містить обставин за яких суд дійшов до висновку про потребу в спеціальних знаннях, судом не досліджена неможливість з'ясування питань, поставлених на розгляд експерта, іншими засобами доказування.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 відкладено розгляд питання щодо призначення справи до розгляду за апеляційною скаргою ТОВ Снек-Дніпро на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2017 по справі № 904/11900/16 до надходження до Дніпропетровського апеляційного господарського суду справи № 904/11900/16.

Витребувано від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз справу № 904/11900/16, провадження по апеляційній скарзі зупинено до повернення матеріалів справи з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

05.04.2017 на виконання вищевказаної ухвали від 06.03.2017 від експертної установи, на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду, надійшла справа № 904/11900/16.

10.04.2017 апеляційне провадження по справі поновлено, а розгляд справи призначено на 24.04.2017.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 24.04.2017 № 572/17 по справі здійснено автоматичну зміну судді Білецької Л.М., яка перебувала у відпустці на суддю Пархоменко Н.В.

24.04.2017 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Частиною 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлених обставин по справі та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню, з огляду на наступне.

19.12.2016 ТОВ Снек-Дніпро звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою.

Згідно вимог позовної заяви позивач просив суд стягнути з ТОВ Дніпрофінком на свою користь заборгованість за договором поставки № 01/07/2016 від 01.07.2016 у розмірі 750885,14 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 2999,02 грн., інфляційні збитки в розмірі 9167,58 грн., а також судові витрати у розмірі 11445,79 грн.

Під час розгляду даної справи судом першої інстанції встановлено, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні (на які посилається позивач, як на доказ отримання відповідачем товару) не відповідають вимогам, встановленим ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а саме: не містять обов'язкових реквізитів сторін відповідальних за здійснення господарської операції по прийманню товару (накладні не містять прізвища, ім'я та по батькові особи за приймання товару та зазначення посади).

За наявними в справі матеріалами суд не в змозі визначити: Чи підтверджується документально поставка позивачем на користь відповідача продукції згідно видаткових накладних на загальну суму , зазначену у позовній заяві? Чи підтверджується документально заборгованість відповідача перед позивачем за договором на виготовлення продукції № 01/07/2016 від 01.07.16р. в розмірі 750885,14 грн.? Чи підтверджується за даними бухгалтерського та податкового обліку поставка позивачем на користь відповідача продукції згідно видаткових накладних на загальну суму, зазначену у позовній заяві? Чи підтверджується за даними бухгалтерського та податкового обліку заборгованість відповідача перед позивачем за договором на виготовлення продукції № 01/07/2016 від 01.07.16р., тощо.

Для роз'яснення перелічених вище питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, місцевий господарський суд призначив судову економічну експертизу.

Як наслідок, суд першої інстанції на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, зупинив провадження у даній справі, з чим категорично не погоджується позивач по справі, що і є причиною оскарження вказаної ухвали місцевого господарського суду.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, вважає незаконною ухвалу про призначення судом першої інстанції судової економічної експертизи, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема за своєю ініціативою, у випадках призначення судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

При цьому ГПК України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язкове, передбачене в процесуальному законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (ч. 1 ст. 79 ГПК України); і факультативне, необов'язкове для господарського суду, яке застосовується на його розсуд, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи (ч. 2 ст. 79 ГПК України).

За змістом ч. 2 ст. 79 ГПК України необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього Кодексу.

Статтею 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом . Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду , зокрема, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (п. 2 постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 № 4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи ).

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування .

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення .

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу, що призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Як зазначено вище та вбачається з оскаржуваної ухвали місцевого суду, на вирішення судовому експерту поставлено наступні питання:

- Чи підтверджується документально поставка позивачем на користь відповідача продукції згідно видаткових накладних на загальну суму, зазначену у позовній заяві?

- Чи підтверджується документально заборгованість відповідача перед позивачем за договором на виготовлення продукції № 01/07/2016 від 01.07.16р. в розмірі 750885,14 грн.?

- Чи підтверджується за даними бухгалтерського та податкового обліку поставка позивачем на користь відповідача продукції згідно видаткових накладних на загальну суму, зазначену у позовній заяві?

- Чи підтверджується за даними бухгалтерського та податкового обліку заборгованість відповідача перед позивачем за договором на виготовлення продукції № 01/07/2016 від 01.07.16р., тощо.

Поставлені судом першої інстанції на вирішення експерта питання стосуються визначення вартості поставленого товару за видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи (а. с. 22-76) та заборгованості відповідача перед позивачем за договором на виготовлення продукції, яка на думку колегії суддів повинна бути з'ясованою шляхом дослідження наявних у справі та поданих сторонами доказів, з урахуванням пояснень сторін, думка яких з цього приводу повинна бути з'ясованою у судовому засіданні під час розгляду справи. При цьому, місцевий господарський суд у своїй ухвалі взагалі не вказав, що саме є для нього перешкодою для з'ясування вказаних питань для самостійного вирішення справи по суті.

Щодо визначення правомірності заявлених вимог суд першої інстанції повинен самостійно надати оцінку первинним документам, які є доказом поставки товару і саме це відноситься до компетенції суду, який розглядає справу і не може бути об'єктом експертного дослідження, оскільки згідно матеріалів справи та оскаржуваної ухвали не йдеться про фіктивність вказаних документів, а лише про відсутність певних реквізитів .

Крім того, матеріали справи містять розрахунки суми позову, банківські виписки по рахунку позивача, за якими відповідач здійснював часткові оплати за договором 01/07/2016, накладну на повернення товару та додаткові пояснення до позовної заяви, які суд повинен враховувати при визначенні суми заборгованості відповідача перед позивачем.

При оцінці правомірності зупинення провадження у справі дослідженню підлягає і факт обґрунтованості підстав такого зупинення.

Згідно з приписами ст. 86 ГПК України якщо господарський спір не вирішується по суті, зокрема у разі зупинення провадження у справі, господарський суд виносить ухвалу. Ухвала господарського суду повинна обов'язково містити в собі такі реквізити, як мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство (п. 3 ч. 2 ст. 86 ГПК України).

Виходячи з наведеного, ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 86 ГПК України, а також містити викладення обставин, що зумовлюють зупинення провадження у справі.

Таким чином, враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи, господарський суд зобов'язаний навести мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії з викладенням обставин, які входять до предмету доказування у справі та не можуть бути встановлені судом, оскільки потребують спеціальних знань, а тому можуть бути встановлені виключно судовими експертами.

Згідно п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2015 № 01-8/344 Про деякі питання практики застосування норм ГПК України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати перерахунок замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги ч. 1 ст. 4-7 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК, або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Натомість судом при винесенні ухвали про призначення судової економічної експертизи та зупинення провадження по справі зазначеного не враховано.

При цьому колегія суддів зауважує, що зупинення провадження по справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною.

Таким чином, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 20.01.2009 по справі № 24/489 щодо одноактної (нерозривної) процесуальної дії.

У зв'язку з наведеним, скасування ухвали лише в частині зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість здійснення судом процесуальних дій - проведення експертною установою судової експертизи.

Враховуючи викладене, а також те, що обґрунтовані доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі фактично зводяться до недоцільності та безпідставності призначення судової експертизи, що зумовило зупинення провадження у справі, зважаючи на те, що однією з основних засад судочинства є законність (п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України), а завданням суду, який здійснює правосуддя на засадах верховенства права, - забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів ), беручи до уваги повноваження апеляційної інстанції стосовно перевірки правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, діючи з метою забезпечення дієвого судового захисту усіх учасників судового процесу, дійшов висновку про необхідність скасування ухвали як в частині зупинення провадження у справі, так і в частині призначення судової експертизи.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанови від 06.09.2016 № 912/15/16 та від 30.08.2016 № 904/9244/15).

Таким чином колегія суддів вважає, що з урахуванням заявлених позовних вимог суд мав розглянути справу по суті шляхом надання правової оцінки правовідносинам сторін та дослідження й аналізу наданих до матеріалів справи документів, чого зроблено не було.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи викладені позивачем в апеляційній скарзі в частині відсутності підстав для зупинення провадження по справі, у зв'язку з призначенням експертизи є обґрунтованими.

За таких умов, колегія суддів, діючи в межах повноважень передбачених ст. ст. 103, 104 ГПК України, вважає, що ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2017, якою призначено експертизу та зупинено провадження по справі, слід скасувати та направити справу на розгляд до місцевого господарського суду.

Згідно п. 4.8. Постанови пленуму ВГСУ від 21.02.2013 р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України , якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у ч. 7 ст. 106 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 49 ГПК.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Снек-Дніпро задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2017 по справі № 904/11900/16 скасувати, а справу передати на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено 03.05.2017

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді: Т.А. Верхогляд

Н.В. Пархоменко