Рішення

від 14.03.2017 по справі 183/7254/16

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/7254/16

№ 2/183/1026/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:головуючого судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлого 01 січня 2016 року, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, померлої 24 січня 2013 року - на житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами № 6, розташований по вул. Набережна в с. Василівка Новомосковського району Дніпропетровської області, що в цілому складається з: житлового будинку літ. А , загальною площею 59,4 кв.м., житловою площею 29,3 кв.м., сіней літ. а , тамбуру літ. а' , літньої кухні літ. Б , сараю літ. В , входу в погріб, погребу літ. Г , сараю літ. Д , літ. Е , літ. Є , літ З , літ. П , вбиральні літ. Ж , літнього душу літ. О , навісу літ. Л , сіннику літ. М , колодязю літ. К , огорожі № 1, 2, воріт № 3, хвіртки № 4.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 січня 2016 року помер батько позивача - ОСОБА_2. Після його смерті відкрилась спадщина, в тому числі й на житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами № 6, розташований по вул. Набережна в с. Василівка Новомосковського району Дніпропетровської області. За життя ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений секретарем Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області 04 грудня 2015 року, яким все належне йому майно заповів ОСОБА_1 Позивач у визначені законодавством строки звернулася до Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 1223281000:03:002:0006, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також на земельну ділянку площею 0,0160 га, кадастровий номер 1223281000:03:002:0061, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Василівка, вул. Набережна, буд. 6. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами № 6, розташований по вул. Набережна в с. Василівка Новомосковського району Дніпропетровської області, належний ОСОБА_3, померлій 24 січня 2013 року, спадкоємцем якої був ОСОБА_2, померлий 01 січня 2016 року, позивачу було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на дане спадкове майно. Означену відмову позивач вважає неправомірною та такою, що порушує її право власності.

Позивач, її представник до суду не з'явилися, представник позивача згідно з заявою, наданою суду просила розглянути справу за її відсутності, наполягала на задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечив проти задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі рішення Василівської сільської Ради народних депутатів від 13 серпня 1993 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,250 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та земельну ділянку площею 0,016 га для ведення особистого підсобного господарства, про що видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 115301, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 16162 від 24 жовтня 2000 року.

Згідно з технічним паспортом на житловий будинок № 6, розташований по вул. Набережна в с. Василівка Новомосковського району Дніпропетровської області, виготовленого 10 березня 2000 року Новомосковським районним комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор , ОСОБА_3 в 1971 році збудовано житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами на земельній ділянці площею 0,25 га, яка в подальшому була передана їй у приватну власність на підставі рішення Василівської сільської ради 16 сесії 21 скликання від 13 серпня 1993 року. В цілому даний спадковий об'єкт складається з: житлового будинку літ. А , загальною площею 59,4 кв.м., житловою площею 29,3 кв.м., літньої кухні літ. Б , сараю літ. В , входу в погріб, погребу літ. Г , сараю літ. Д , літ. Е , літ. Є , літ. З , літ. П , вбиральні літ. Ж , літнього душу літ. О , навісу літ. Л , сіннику літ. М , колодязю літ. К , огорожі № 1, 2, воріт № 3, хвіртки № 4. Роки побудови 1971-1985.

Відповідно до довідки, наданої Виконавчим комітетом Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 04 листопада 2016 року № 999, житловий будинок № 6 по вул. Набережна в с. Василівка, Новомосковського району, Дніпропетровської області належав ОСОБА_3 згідно запису в погосподарській книзі № 1, стор. 4, особовий рахунок № 003.

06 грудня 2000 року ОСОБА_3 складено заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 194 та посвідчений секретарем Виконавчого комітету Василівської сільської ради, відповідно до якого все належне їй рухоме та нерухоме майно заповіла синові - ОСОБА_2

24 січня 2013 року ОСОБА_3 померла.

Як свідчать матеріали спадкової справи, 07 лютого 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 07 лютого 2014 року ОСОБА_2 подано до Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

07 лютого 2014 року державний нотаріус Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області видав ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 6,640 га, кадастровий номер 1223281000:02:022:0269, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровській області та свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства в розмірі 14196,00 грн. в СВК Самарський с. Василівка Новомосковського району Дніпропетровській області, що належали померлій ОСОБА_3

04 грудня 2015 року ОСОБА_2 складено заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 225 та посвідчений секретарем Виконавчого комітету Василівської сільської ради, відповідно до якого все належне йому рухоме та нерухоме майно заповів ОСОБА_1

01 січня 2016 року ОСОБА_2 помер.

Як свідчать матеріали спадкової справи, 05 квітня 2016 року позивач звернулася до Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 01 листопада 2016 року позивачем подано до Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

01 листопада 2016 року державний нотаріус Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області видав позивачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,266 га, кадастровий номер 1223281000:03:002:0006, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га та кадастровий номер 1223281000:03:002:0061, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Василівка Новомосковського району Дніпропетровської області по вул. Набережна, 6.

13 листопада 2016 року державний нотаріус Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області видав позивачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 6,6400 га: кадастровий номер 1223281000:02:022:0269, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території с. Василівка Новомосковського району Дніпропетровської області, що належала померлому ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВТР № 269179, виданого 07 лютого 2014 року Новомосковською районною державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області за р.№2-237.

Листом нотаріуса № 2223/02-14 від 01 листопада 2016 року позивачу повідомлено про відсутність можливості видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок № 6, розташований в с. Василівка Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Набережна, оскільки позивачем не надано документ, що посвідчує право власності спадкодавця на означений житловий будинок та згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, довідки комунального підприємства Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради № 20636/16 від 14 липня 2016 року відомості щодо реєстрації прав власності на спадковий будинок відсутні.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, зазначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У відповідності до ст.ст.1233, 1235, 1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Ст.1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно абз. 2 п. 3.1 Наказу Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 95 від 19 березня 2013 року Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж , документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них , які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Згідно технічного паспорту на житловий будинок № 6, розташований по вул. Набережна в с. Василівка Новомосковського району Дніпропетровської області, виготовленого10 березня 2000 року Новомосковським районним комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор , ОСОБА_3 в 1971 році збудовано житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами на земельній ділянці площею 0,25 га, яка в подальшому була передана їй у приватну власність на підставі рішення Василівської сільської ради 16 сесії 21 скликання від 13 серпня 1993 року.

В зв'язку з наведеним, враховуючи підтвердження матеріалами справи факту належності ОСОБА_3 за життя нерухомого майна, яке ОСОБА_4 прийняв, але не здійснив державну реєстрацію права власності, враховуючи те, що матеріали спадкових справ свідчать, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом на вказане спадкове майно після смерті ОСОБА_2 та відсутність інших спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, враховуючи своєчасність прийняття спадщини позивачем, відмову нотаріуса через відсутність державної реєстрації права власності та неможливість здійснення такої реєстрації через смерть особи, якою завершено будівництво спадкового майна, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлого 01 січня 2016 року, право власності на житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами № 6, розташований по вул. Набережна в с. Василівка Новомосковського району Дніпропетровської області, що в цілому складається з: житлового будинку літ. А , загальною площею 59,4 кв.м., житловою площею 29,3 кв.м., сіней літ. а , тамбуру літ. а' , літньої кухні літ. Б , сараю літ. В , входу в погріб, погребу літ. Г , сараю літ. Д , літ. Е , літ. Є , літ З , літ. П , вбиральні літ. Ж , літнього душу літ. О . навісу літ. Л , сіннику літ. М , колодязю літ. К , огорожі № 1, 2, воріт № 3, хвіртки № 4, який належав ОСОБА_3, померлій 24 січня 2013 року, спадкоємцем якої за заповітом, посвідченим 06 грудня 2000 року секретарем Виконавчого комітету Василівської сільської ради за р.№194, був її син ОСОБА_2, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, померлої 24 січня 2013 року, однак не оформив спадкових прав.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.О. Парфьонов