Рішення

від 29.03.2017 по справі 498/1264/16-ц

ВЕЛИКОМИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 498/1264/16-ц

Провадження по справі № 2/498/22/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:

головуючої судді - Ткачук О.Л.

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. ОСОБА_3 області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ТОВ "Моноліт" про визнання договору оренди нечинним,-

В С Т А Н О В И В :

До Великомихайлівського районного суду Одеської області звернувся ОСОБА_5 з позовною заявою до ТОВ Моноліт про визнання договору оренди нечинним між ним та ТОВ Моноліт , мотивуючи свої позовні вимоги тим, що згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ОД № 072350 від 10.09.2003 року він є власником земельної ділянки загальною площею 4,69 га з кадастровим номером 5121680800:01:002:0486, яка розташована на території Великоплосківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно із договором оренди землі від 01.02.2009 року вказана земельна ділянка була передана ним в оренду відповідачу. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації, відповідно до ст.6 Закону України Про оренду землі . Відповідно до п.2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державного факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок. Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі є дата засвідчення факту державної реєстрації. В підтвердження відсутності вищевказаної реєстрації, на його запит, Великомихайлівське відділення ДЗК надало йому відповідь №Т-948/0-1037/6-16 від 11.08.2016 року про те, що договір заключний між ним та ТОВ Моноліт не зареєстрований належним чином, запис в книзі реєстрації договорів оренди відсутній. Тобто, договір від 01.02.2009 року не пройшов державну реєстрацію, тому не є вкладеним і відповідач не мав права користуватись земельною ділянкою. На протязі цих років з 2009 року відповідач істотно порушував, змінюючи умови договору в односторонньому порядку. А саме, в п.9 розділу Орендна плата є, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній та відробітковій формах. При цьому грошові кошти видаються через касу підприємства. Перелік, кількісні та якісні показники натуральної продукції, обсяги встановлюються додатковою угодою . Однак, ніяких угод ні разу не вкладалось. Він отримував, що давали. Голова ТОВ Моноліт сам вирішував скільки і що видавати. Договір та акт був виготовлений орендарем. Умови договору не узгоджувалися з орендодавцем. Орендар скористався його юридичною необізнаністю, в примусовому порядку будь як підписав договір. Тому він вважає, що договору оренди не існувало, ТОВ Моноліт використовувало земельну ділянку незаконно і недобросовісно та просить суд визнати договір оренди земельної ділянки - кадастровий номер 5121680800:01:002:0486 між ним та ТОВ Моноліт від 01.02.2009 року нечинним, повернути йому безпідставно набуту ТОВ Моноліт земельну ділянку в натурі.

Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився; надав заяву про розгляд справи за його відсутності за участю його представника.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги в повному обсязі. Вказала, що будь- якого договору між ТОВ Моноліт та позивачем не існує, оскільки він не пройшов державну реєстрацію. Крім того, форма зазначеного документу не відповідає вимогам законодавства; умови документу порушувались відповідачем, оскільки саме відповідач не узгоджував з власниками земельної ділянки розмір орендної плати, а виплачував оренду на власний розсуд. Вважає, що договір нечинний, так як не зареєстрований відповідно до чинного законодавства, у позивача ОСОБА_4 немає примірника договору оренди від 01.02.2009 року з ТОВ Моноліт . Земельна ділянка знаходилась в користуванні у відповідача з існування совгоспу Росія . Чи підписував позивач договір від 01.02.2009 року він не пам'ятає. Отримував орендну плату не завжди і не в повному обсязі. В усному порядку звертався до ТОВ Моноліт про несвоєчасне отримання орендної плати. Із письмовою заявою звертався до ТОВ Моноліт , так як мав намір забрати свою землю із незаконного користування. Укладений чи неукладений договір законодавством чітко не визначено, тому вважає, що він незаконний, так як договору у позивача немає і ніколи не було, а земельна ділянка це не річ, яку можна пересувати, і відповідач ніяким чином не доведе про те, що він виконував письмові домовленості, згідно договору. Відповідач користувався земельною ділянкою позивача по усній домовленості, поки він не забажає обробляти її самотужки. Вважає, що спірний договір не вчинений і не укладений - це значить, що такого документу не існує.

Представник ТОВ Моноліт ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав. Суду пояснив, що дійсно позивач є власником земельної ділянки. 01.02.2009 року між сторонами був укладений договір оренди землі строком на 20 років. Вказаний договір належним чином підписаний позивачем, пройшов державну реєстрацію, про що свідчить позначка на його зворотному боці; копія договору зберігається в Держгеокадастрі. Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору. Позивач не заперечує проти того, що договір був укладений, про що він зазначив в абзаці другому позовної заяви. Підтвердженням наявності договору оренди між сторонами свідчить також лист позивача на адресу відповідача від 22.05.2016 року, в якому він просить расторгнуть договор аренды . Оспорюваний договір відповідає типовій формі договору оренди землі, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004р. №220. В договорі передбачені всі істотні умови у відповідності до ст.15 Закону України Про оренду землі . Протягом всього часу з моменту укладання договору і до цього часу договір виконується сторонами належним чином, про що свідчить, зокрема, отримання позивачем кожного року орендної плати. Жодної заяви щодо розміру, кількості, якості орендної плати протягом всього часу дії договору від позивача не надходило. Таким чином, договір оренди від 01.02.2009 року відповідає вимогам чинного законодавства на момент його укладання, договір укладено в письмовій формі, є відмітка про державну реєстрацію відповідно до чинного законодавства на момент його укладання, позивач мав необхідний обсяг цивільної дієздатності на момент підписання договору, його волевиявлення було спрямоване на укладання договору оренди землі, до якого додано копію державного акту, підписано акт прийому-передачі земельної ділянки. За таких обставин відсутні підстави вважати договір незаконним , як на цьому наполягав представник позивача. Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним (нечинним) не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом.

Представник позивача ОСОБА_6 двічи поспіль не з'явилась в судове засідання, про дати розгляду справи повідомлялась належним чином, про що у справі свідчать розписки про отримання судової повістки. Суд вважає, що представник позивача повторно не з'явилась в судове засідання без поважних причин. Однак, в матеріалах справи наявна заява позивача, згідно якої він просить розглядати справу у його відсутність при участі представника ОСОБА_6 Тому приймаючи до уваги те, що представник позивача особисто брала участь в судових засіданнях, надавала всі пояснення та докази, з метою дотримання судом розумних строків розгляду справи, недопущення зловживання своїми процесуальними правами з боку учасників провадження, суд вирішив можливим закінчити розгляд справи за відсутності представника позивача ОСОБА_6

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані сторонами докази, розглянувши позов в межах заявлених вимог, оцінивши докази відповідно вимог ст. 212 ЦПК України, суд дійшов до наступного.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 4,69 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5121680800:01:002: 0486, що підтверджується копією державного акту серії ОД № 072350 від 10.09.2003 року.

Згідно копії договору оренди землі від 01 лютого 2009 року, укладеного між ТОВ Моноліт та ОСОБА_4, предметом якого є земельна ділянка площею 4,69 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великоплосківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, строком на 20 років. За умовами договору орендодавець передав орендарю зазначену ділянку в оренду, а орендар зобов'язувався щорічно вносити орендну плату в грошовій, натуральній та відробітковій формах. Зазначений договір оренди містить всі необхідні умови, складений на підставі типового договору, форму якого затверджено КМУ, належним чином підписаний сторонами, на його зворотному боці є відмітка про реєстрацію договору в Великомихайлівському районному відділі ОСОБА_3 регіональної філії ДП ЦДЗК при Держкомземі України № 040951900190 від 15.07.2009 року.

Відповідно до інформацій відділу Держгеокадастру у Великомихайлівському районі Одеської області № 19-1512-0.12-2278/2-16 від 04.08.2016 р., № Т-948/0-1037/6-16 від 11.08.2016 р., № Є-1432/0-1527/6-16 від 29.11.2016 р. 01.02.2009 року були заключні договори оренди землі з ТОВ Моноліт та фізичними особами, зокрема ОСОБА_4, земельна ділянка зальною площею 4,69 га, кадастровий номер земельної ділянки 5121680800:01:002:0486, строк дії договору на 20 років, договір зареєстровано Великомихайлівським відділом ОСОБА_3 регіональної філії ДП ЦДЗК при Держкомземі України від 15.07.2009 року за №040951900190. Згідно наказу Державного комітету України по земельним ресурсах від 02.07.2003 року №174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 року за №641/7962 (чинного на момент реєстрації вищезазначеного договору) повноваження щодо реєстрації договорів оренди землі належало структурним підрозділам Центру Державного земельного кадастру. Згідно наявних у відділі Держгеокадастру у Великомихайлівському районі Одеської області Книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, оренди землі відсутній запис про реєстрацію вищезазначеного договору оренди землі між гр. ОСОБА_7 та ТОВ Моноліт . У відділі Держгеокадастру у Великомихайлівському районі Одеської області відсутні акти прийому-передачі від Великомихайлівського районного відділу ОСОБА_3 регіональної філії ДП ЦДЗК при Держкомземі України договорів оренди землі від 01.02.2009 року, які були заключні з ТОВ Моноліт та фізичними особами, зокрема ОСОБА_4, земельна ділянка загальною площею 4,69 га, кадастровий номер земельної ділянки 5121680800:01:002: 0486.

Згідно копії листа позивача ОСОБА_4 на ім'я директора ТОВ Моноліт ОСОБА_8 від 22.05.2016 року, вбачається, що він просить розірвати договір на земельну ділянку між ним ОСОБА_4 та ТОВ Моноліт площею 4,69 га відповідно держакту на право особистої власності на земельну ділянку серія ОД № 072350 від 10.09.2003 року по закінченню збору врожаю 2016 року у зв'язку з тим, що дану земельну ділянку він буде обробляти самостійно. Просить розірвати договір за взаємною згодою сторін.

Під час розгляду справи із пояснень представників сторін, письмових доказів, судом встановлено, що фактично земельна ділянка позивача обробляється відповідачем, перебуває у користуванні відповідача; в свою чергу позивач отримує грошові кошти та зерно від відповідача.

В судовому засіданні встановлено, що представник позивача (виходячи із змісту позовних вимог та пояснень, наданих в судовому засіданні) зазначаючи різні підстави недійсності правочину, одночасно вказувала як на його нікчемність, так і на його оспорюваність, тобто не розмежовуючи види недійсності правочинів.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він визнаний судом недійсним (оспорюваний правочини). Правочини поділяються за ступенем недійсності на абсолютно недійсні з моменту їх здійснення (нікчемні) та відносно недійсні, які можуть бути визнані судом недісними за певних умов (оспорювані).

Згідно з вимогами ст.215 ЦК України нікчемним є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом, тобто коли є правова норма, яка безпосередньо визначає недійсність правочину без дотримання її вимог, а оспорюваним є той правочин, недійсність якого прямо не встановлена законом, але який у разі, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, може бути судом визнаний недійсним.

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.5 постанови Пленуму ВСУ №9 Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 року, вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Зі змісту роз'яснень вбачається, що звернутися з вимогою про встановлення нікчемності правочину позивач вправі, якщо є спір про наявність або відсутність такого факту.

На підставі наведеного суд дійшов до висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог про визнання оспорюваного договору оренди землі від 01.02.2009 року нечинним правочином, оскільки ці вимоги суперечать діючому законодавству.

Разом з тим, суд, перевіривши твердження представника позивача ОСОБА_6 стосовно того, що договір оренди ТОВ Моноліт та ОСОБА_4 не є дійсним, так як він містить суттєві порушення, а саме: договір від 01.02.2009 року належним чином не зареєстрований в Книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок. Однак доводи представника позивача, щодо відсутності запису у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по договору оренди від 01.02.2009 року являються безпідставними виходячи з наступного. У відповідності до вимог Постанови КМ України від 25 грудня 1998 р. N 2073, яка встановлювала Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, чинної на момент укладання договору між ТОВ Моноліт та ОСОБА_4, встановлювався наступний порядок державної реєстрації договорів оренди землі:

- для державної реєстрації договорів оренди юридична або фізична особа (заявник) подає особисто або надсилає поштою до відповідного державного органу земельних ресурсів перелік документів визначений п.5;

- у договорі оренди мають бути зазначені істотні умови відповідно до ст.14 Закону України "Про оренду землі". Відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених Законом України "Про оренду землі" є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до законів України. (пп.8-9);

- усі подані заявником документи формуються в окрему реєстраційну справу (п.10);

- державний орган земельних ресурсів у 20-денний термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обгрунтований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну справу відповідному виконавчому комітету сільської, селищної та міської ради, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації або відмови у такій реєстрації (п.11);

- факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом уповноваженої посадової особи (п.12);

- після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів(п.13);

- датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації. (п.14).

Порядок здійснення реєстрації договору оренди на момент укладання договору регламентувався Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затверджено Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.99 № 43.

Таким чином ТОВ Моноліт були здійснені всі необхідні заходи щодо належної державної реєстрації договору оренди, про що, зокрема, свідчить реєстраційний номер, підпис посадової особи та печатка на всіх примірниках договору оренди. В т.ч. на примірнику, який зберігається в архіві відділу Держгеокадастру у Великомихайлівському районі, що підтверджується відповідним листом та наданими в судовому засіданні поясненнями їх представника.

В Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі фіксується вже факт державної реєстрації, тому суд вважає, що відсутність запису в Книзі свідчить лише про неналежне виконання посадовою особою своїх обов'язків, а не про відсутність державної реєстрації і не залежить від волевиявлення сторін цього договору. Тобто, фактом реєстрації договору оренди землі є саме поставлення відповідної позначки на договорі, скріпленої підписом компетентної особи та гербовою печаткою, тоді як запис у відповідній Книзі є формою фіксації реєстрації договору, необхідної для ведення контролю та обліку зареєстрованих договорів оренди.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною в Постанові ВСУ від 18.12.2013 року у справі № 6-127цс13, в якій зазначено, що вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст.203 ЦК України, є важливим чинником, без якого укладення договору оренди земельної ділянки неможливе. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа. Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору.

Крім того, це питання було предметом судового розгляду в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Моноліт до ОСОБА_4, ОСОБА_9, з участю третьої особи Державного реєстратора ОСОБА_10, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації. За наслідками судового розгляду судом було встановлено, що договір оренди земельної ділянки, укладений 01.02.2009 року між сторонами є діючим, пройшов державну реєстрацію та визнаний таким, що породжує правовідносини. Вказані висновки викладені в ухвалі Апеляційного суду Одеської області від 08.02.2017 року.

Так і проаналізувавши пояснення представника позивача в тій частині, що вказаний договір не виконується ТОВ Моноліт , судом також не знайдені цьому підтвердження в судовому засіданні, оскільки згідно з наданими представником відповідача відомостями, позивач особисто отримував в ТОВ Моноліт в якості орендної плати за землю грошові кошти та сільськогосподарську продукцію. Суду позивачем або його представником не надано жодного належного доказу того, що впродовж періоду з 2009 року по теперішній час позивач оспорював розмір орендної плати, яку він отримував, що підтверджує згоду позивача з розміром орендної плати.

Таким чином, в судовому засіданні також не встановлено підстав для визнання оспорюваного договору оренди земельної ділянки недійсним, оскільки він відповідає вимогам ст.124 Земельного Кодексу України, ст.627, 626, 792, 210 Цивільного Кодексу України, ст.13, 14, 20 ЗУ Про оренду землі , а саме - укладений в письмовій формі, яка відповідає типовому договору, затвердженому КМУ на момент його укладення, належним чином пройшов державну реєстрацію, протягом тривалого часу сторони договору виконують його положення.

Будь-яких належних доказів для визнання зазначеного договору оренди недійсним з підстав, передбачених Цивільним Кодексом України позивачем та його представником суду не надано.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов до висновку про необґрунтованість вимог позивача, оскільки в судовому засіданні встановлена неможливість визнання договору оренди землі "нечинним", відсутність підстав для визнання договору недійсним з обставин, викладених у позові, договір оренди є дійсним та таким, що виконується сторонами. Умовами укладеного договору не передбачена можливість його розірвання в односторонньому порядку, строк дії договору не сплив, тому сторони договору мають виконувати його умови.

Крім того, представник позивача ОСОБА_6 ставить також вимоги про повернення позивачу безпідставно набуту ТОВ Моноліт земельну ділянку в натурі. Оскільки не встановлено порушень закону в процедурі і порядку надання земельної ділянки в оренду, з чого слідує відсутність передбачених законом, обґрунтованих підстав для задоволення базової вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки "нечинним", тому і відповідні вимоги про повернення безпідставно набутої ТОВ Моноліт земельної ділянки в натурі, що має похідний характер, не підлягає до задоволення.

Таким чином, на підставі викладеного, суд, керуючись принципом змагальності, сприяючи всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та діючи в межах заявлених позовних вимог, дійшов до висновку про недоведеність порушень земельного, цивільного законодаства з боку відповідача при укладені та виконані договору оренди земельної ділянки та відсутністю підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,60,61,212-215ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ТОВ Моноліт про визнання договору оренди нечинним відмовити - за необґрунтованістю вимог.

З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитись 03 квітня 2017 року.

На рішення може бути поданна апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Одеської області через Великомихайлівський районний суд Одеської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.Л.Ткачук