Ухвала

від 05.05.2017 по справі 540/204/17

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/204/17

Номер провадження 2/540/139/17

05.05.2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2017 року Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Кравець С.В.

за участю: секретаря Порохні І.І.

позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача-1 ОСОБА_4

відповідача-2 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Приват-Агро-Альянс , ОСОБА_5 про визнання договору недійсним, -

відповідно до ч.3 ст.209 ЦПК України в судовому засіданні 04 травня 2017 проголошено вступну та резолютивну частину Рішення, -

в с т а н о в и в :

у березні 2017 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що їй на праві користування згідно договору оренди від 12 грудня 2003 року, належить земельна ділянка площею 6,76 га, власником якої, відповідно до державного акту від 27 серпня 2001 року, являється ОСОБА_5 Договір виконується реально, на вказаній земельній ділянці вирощується сільськогосподарська продукція. Разом з тим, у грудні 2016 року їй стало відомо, що ОСОБА_5 23 липня 2013 року уклав договір оренди вказаної земельної ділянки з ТОВ Приват-Агро-Альянс . До цього часу дана земельна ділянка у неї не вилучалася, а спірний договір укладений без зазначення того, що вона має право володіння та користування цією земельною ділянкою. Вважає, що договір не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, так як укладений всупереч її прав користування та володіння земельною ділянкою, крім того, має ознаки фіктивності. У зв'язку з викладеним позивач просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 31 липня 2013 року площею 6,76 га, кадастровий номер 5323085000:00:027:0008, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ Приват-Агро-Альянс .

Відповідач направив до суду заперечення в якому просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що оскільки між позивачкою та відповідачем-2 договір оренди зареєстрований не був, а відтак позивач не набула жодних прав на володіння та користування земельною ділянкою ОСОБА_5 В той час спірний договір між відповідачами був укладений відповідно до вимог ст. 203 ЦПК України, оскільки сторони мали необхідних обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення було спільним, договір був укладений у письмовій формі та належним чином зареєстрований. Крім цього, є безпідставними доводи щодо фіктивності оспорюваного правочину, оскільки сторони підписали акт приймання-передачі земельної ділянки з метою створення правових наслідків для сторін (а.с. 32-35).

У судовому засіданні позивач та її представники просили позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві, вказали, що в позові допущена описка і предметом спору є договір від 23.07.2013р., а не 31.07.2013р. та крім цього позивач зазначила, що у 2001р. ОСОБА_5 передав земельну ділянку її чоловіку, про що вони уклали договір та він склав заповіт. Оплата за землю здійснювалася натурою та грошима до 2016 року. Представники позивача зазначили, що на час діючого тоді законодавства державна реєстрація договорів не була передбачена.

Представник відповідача-1 позов не визнав з підстав викладених у запереченні.

Відповідач-2 також з позовом не погодився, зазначив, що ніякого договору з позивачем не підписував, хоча дійсно склав на ім'я ОСОБА_6 заповіт за що той заплатив йому 400 грн. Кошти не отримував ні продукцією, ні послугами, ні грошима, один раз він дав лише 100 грн на поховання батька.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані докази, прийшов до наступного висновку.

Судом установлено, що 12 грудня 2003 року між ОСОБА_6, діючим на підставі доручення в інтересах ОСОБА_5, та ОСОБА_7 підписаний договір оренди земельної ділянки, за умовами якого (п.п.1.1., 3.1., 4.1.) орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 6,76 га, розташовану на території Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, належну орендодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія Р3 № 6788254 від 27 серпня 2001 року, зі сплатою грошових коштів або продукції в розмірі 1,5 % від вартості сертифікату на право на земельну частку (пай), терміном на 20 років, до 12 грудня 2021 року (а.с.5,6).

В судових дебатах позивач зазначила, що невідомо де знаходиться оригінал договору, оскільки його постійно вимагали різні органи.

23 липня 2013 року між орендодавцем ОСОБА_5 та орендарем ТОВ Приват-Агро-Альянс , укладений договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, площею 6,76 га, розташовану на території Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, з кадастровим номером 5323085000:00:027:0008, строком на 10 років, зі сплатою 7,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який зареєстрований 21.08.2013р. (а.с. 36-45).

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка діла як на час підписання договору між позивачем та відповідачаем-2 12.12.2003р. так і на час укладення договору між відповідачами) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 18 та 20 цього Закону (в редакції на час підписання договору між позивачем та відповідачаем-2 12.12.2003р.) передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Отже, строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Згідно з Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. № 2073 (який втратив чинність 20.07.2011р.), і відповідно до Указу Президента України від 17.02.2003р. Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру , обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок покладено на Державний комітет України по земельних ресурсах та виконавчі комітети сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Таким чином, договір оренди земельної ділянки, який не зареєстрований у встановленому законом порядку, не є укладеним.

За змістом пункту 1 частині 1 статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають в т.ч. із земельних відносин.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що оскільки договір оренди землі між позивачем та відповідачем-2 після його підписання не був зареєстрований, тобто не набрав чинності і права та обов'язки по даному договору не почали діяти, а відтак права позивача на оренду спірної земельної ділянки не порушено, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, оскільки в позові відмовлено, а тому судовий збір відшкодуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 13, 18, 20 Закону України Про оренду землі , суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Приват-Агро-Альянс , ОСОБА_5 про визнання договору недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особою, яка не була присутньою під час проголошення рішення в той же строк з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст Рішення виготовлено та підписано 05 травня 2017 року

Суддя: