Рішення

від 26.04.2017 по справі 757/41757/15-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41757/15-ц

Категорія 55

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2017 року

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Васильєвої Н.П.,

при секретарі Захарчишиній В.С.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника співвідповідача ОСОБА_2,

представника співвідповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Ремонтно-будівельне управління номер 4 , Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Києві про зобов,язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою та просив зобов,язати відповідача передати виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань документи про нещасний випадок на виробництві, що стався з позивачем; зобов,язати відповідача надати суду розрахунок невиплаченої суми страхових виплат позивача за весь час затримки з 02 серпня 1999 року по 05 жовтня 2015 року; зобов,язати відповідача виплатити позивачу нараховані страхові виплати за весь період затримки з 02 серпня 1999 року по 05 жовтня 2015 року. Позивач посилався на таке: 02 серпня 1999 року він отримав трудову травму, працюючи у Відкритому акціонерному товаристві Ремонтно-Будівельне управління номер 4 , яке на той час було відокремленим підрозділом ДКО Київводоканал - на даний час Публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал . Розслідування даного нещасного випадку проведено роботодавцем у відповідності з Положенням про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. За результатами проведеного роз слідування 27 лютого 2002 року складено акти за формою Н-1, Н-5 про нещасний випадок на виробництві. Відповідачем листом від 11 червня 2002 року номер 103 до виконавчого органу дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Печерського району міста Києва було встановлено розмір страхових виплат на рівні діючого на той час тарифної ставки покрівельника 4 розряду, яка на час звернення становила 271,88 гривень. Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням здійснити щомісячні страхові виплати та передати страхову справу позивача до Фонду соціального страхування з нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Однак щомісячні страхові виплати позивачу не здійснювались, а відтак на обліку у Фонді не перебуває. За результатами останнього звернення до ПАТ АК Київвводоканал , який є правонаступником ВАТ РБУ номер4 відповідає по всім зобов,язанням останнього, була надана відповідь про те, що у ПАТ АК Київводоканал будь-які документи щодо обставин нещасного випадку, що стався з позивачем, відсутні. Посилаючись на діюче законодавство, позивач зазначає, що обов,язок зі сплати страхових виплат у разі не передання особою справи потерпілого до Фонду покладається на підприємство. У судовому засіданні позивач підтримав вимоги позовної заяви.

Представник Відкритого Акціонерного товариства Ремонтно-будівельне управління номер 4 , яке ніколи не було і не входило на правах структурного підрозділу до ДКО Київводоканал ,що підтверджується п. 3.2 Статуту ДКО Київводоканал , до судового засідання не з,явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наступне: в позовній заяві позивач зазначає, що отримав травму 02 серпня 1999 року, працюючи в ВАТ РБУ-4 . За інформацією позивача розслідування вищезазначеного нещасного випадку проведено роботодавцем та за його результатами 27 лютого 2002 року складено акти за формою Н-1, Н-5 про нещасний випадок на виробництві. Згідно виписки з акту огляду МСЕК номер 711 від 27 травня 2004 року позивачу встановлено 30 відсотків втрати професійної працездатності. Правовідносини на той час регулювались Законом України Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності номер 1105-Х1У від 23 вересня 1999 року, згідно до прикінцевих положень яких набрав чинності з 01 квітня 2001 року. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27 листопада 2003 року у справі номер 2-3393/06, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 08 липня 2004 року позивачеві було відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров,я, оскільки судом встановлено, що позивач ніколи не перебував у трудових відносинах з ВАТ Ремонтно-будівельне управління номер 4 та не був працівником вищевказаного підприємства. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08 вересня 2008 року , залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 листопада 2008 року позивачеві відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 листопада 2003 року за нововиявленими обставинами. У зв,язку з неодноразовими зверненнями до управління виконавчої дирекції Фонду міста Києва заяву позивача про призначення страхових виплат було передано для вирішення до комісії з питань вирішення спорів при управлінні виконавчої дирекції Фонду у місті Києві. На підставу протоколу номер 93-9 від 06 липня 2009 року комісією прийнято рішення про відсутність правових підстав для призначення страхових виплат позивачеві. Враховуючи судові рішення про відсутність трудових правовідносин між позивачем та ВАТ РБУ-4 Фонд вважає, що нещасний випадок, який стався з позивачем 02 серпня 1999 року не є страховим випадком у розумінні ст. 13 базового Закону, позивач не є суб,єктом страхування у розумінні ст. 6 базового Закону, а дія базового закону не поширюється на позивача. Аналогічну позицію виклав у судовому засіданні і представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві.

Суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню за наступних підстав: Рішенням Печерського районного суджу міста Києва від 27 листопада 2003 року у справі номер 2-3393/06, яке залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 08 липня 2004 року встановлено, що ОСОБА_1 ніколи не перебував у трудових відносинах з ВАТ Ремонтно-будівельне управління номер 4 , йому було відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров,я. Ухвалою Верховного Суду України від 06 жовтня 2005 року касаційна скарга повернута ОСОБА_1 У відповідності до вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони, або особа, щодо якої встановлено ці обставини. У судовому засіданні встановлено, що ВАТ РБУ номер 4 27 лютого 2002 року було складено акти форми Н-1, Н-5 про нещасний випадок на виробництві, що стався 02 серпня 1999 року за приписами Територіального управління Держнаглядохоронпраці по Київській області та місті Києву. Випискою з акту огляду МСЕК номер 711 від 27 травня 2004 року позивачеві встановлено 30 відсотків втрати професійної працездатності. На час розгляду справи позивачу не встановлено втрату працездатності, як заявив він у судовому засіданні, огляд МСЕК він не проходив, коли проходив останній раз переогляд даних не навів. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08 вересня 2008 року , залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 листопада 2008 року позивачеві відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 листопада 2003 року за нововиявленими обставинами. Правовідносини щодо страхування від нещасного випадку на момент складання актів Н-1, Н-5 про нещасний випадок на виробництві відносно позивача регулювались законом України Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23 вересня 1999 року номер 1105-Х1У, який у відповідності до прикінцевих положень набрав чинної 01 квітня 2001 року. Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов.язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці від 28 грудня 2014 року номер 77-УШ Закон України Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23 вересня 1999 року викладено у новій редакції - Закон України Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування - базовий Закон. Згідно з ч.2 ст. 37 вказаного Закону /базового/Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві може відмовити у виплатах і наданні соціальних послуг, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов,язаним з виробництвом. Крім того, у судовому засіданні встановлено, що передача документів, які підтверджують право застрахованого на страхові виплати, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого на страхову виплату, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 20 квітня 2001 року номер 10. Відповідно до п.3 Інструкції документи, які подаються, повинні бути оформлені на кожного потерпілого на виробництві окремо, відповідати вимогам законодавства України про відшкодування працівникові шкоди, заподіяної ушкодженням здоров,я під час виконання ним трудових обов.язків. П.4 Інструкції передбачено пакет документів, що має міститися у справі потерпілого, в числі яких є копія трудової книжки потерпілого, завірена страхувальником або нотаріусом, довідка про розмір втраченого заробітку, рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, якщо було засідання суду з цього питання.

Оскільки судовими рішеннями встановлено відсутність трудових відносин між позивачем та відповідачем номер 1 ВАТ РБУ номер 4, а наявність трудових правовідносин є обов.язковою для встановлення та виплати соціального страхування, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі ст.ст. 16, 23, 1166, 1168 ЦК України, Закону України Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, Закону України Про охорону праці , керуючись ст.ст.213 - 215, 208, 209 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Ремонтно-будівельне управління номер 4 , Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Києві про зобов,язання вчинити певні дії відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду міста Києва через Печерський районний суд міста Києва протягом десяти днів після його проголошення, особами. що не були присутні при проголошенні рішення - в той же строк з дня отримання ними копії рішення суду.

Суддя