Ухвала

від 20.04.2017 по справі 753/4388/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/2011/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження № 1201710002001176.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді та, посилаючись на помилковість висновків слідчого судді, викладених в ухвалі, та неповноту судового розгляду, просить її скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання про накладення арешту.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження апелянт зазначає, що повний текст ухвали Київська місцева прокуратура № 2 отримала лише 21.03.2017 року, про що міститься відмітка в матеріалах провадження.

Мотивуючи апеляційні доводи, прокурор зазначає, що накладення арешту на земельну ділянку, яка розташована за адресою: перетин вул. Ревуцького та вул. Анни Ахматової, що у Дарницькому районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:63:243:0202) із забороною ТОВ «Гуель Парк» (код за ЄДРПОУ 39025483), ТОВ «Вінницька будівельна компанія» (код за ЄДРПОУ (32977018), розпоряджатися та використовувати вищевказану земельну ділянку, в тому числі проводити будь-які будівельні роботи на вказаній земельній ділянці зумовлене тим, що дана земельна ділянка є речовим доказом у кримінальному провадженні та є предметом вчинення кримінального правопорушення, а також враховуючи, що будівництво на вказаній ділянці проводиться швидким темпом, що зможе призвести до порушення норм чинного будівельного та земельного законодавства, а також до порушення прав мешканців прилеглих до будівництва об`єкта. Накладення арешту на земельну ділянку необхідно для уникнення її пошкодження або знищення.

Вказує, що на даному об`єкті активно ведуться будівельні роботи, перебуває важка будівельна техніка. Згідно пояснень свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які проживають у будинку навпроти будівництва, на вказаній земельній ділянці роботи здійснюються щоденно, тому є необхідність накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, доводи представника власника майна, який просив залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів вбачається, що клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею 10.03.2017 рок, а копія оскаржуваної ухвали прокурор Київської місцевої прокуратури № 2 отримав лише 21.03.2017 року і дана обставина підтверджується матеріалами провадження. За таких обставин, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді пропущено з поважних причин та підлягає поновленню.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, слідчим відділом Дарницького УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 1201710002001176 від 31.01.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Органами досудового розслідування зазначається, що на перетині вул. Ревуцького та вул. Анни Ахматової, що у Дарницькому районі м. Києва здійснюється незаконне будівництво багатопаливної автозаправної станції (АЗС).

Відповідно до рішення Київської міської ради від 11.02.2016 року № 110/110 ТОВ «Гуель Парк» передано в оренду земельну ділянку площею 0,5506 га (кадастровий номер 8000000000:63:243:0202) на перетині вул. Ревуцького та вул. Анни Ахматової у Дарницькому районі м. Києва для експлуатації та обслуговування будівлі сервісного обслуговування водіїв та пасажирів з відкритою автостоянкою.

Згідно дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 04.08.2016 року № ІУ 115162171758 замовнику, ТОВ «Гуель Парк» (ЄДРПОУ 39025483) та підряднику ТОВ «Вінницька Будівельна компанія» (ЄДРПОУ 32977018) надано дозвіл на реконструкцію будівлі сервісного обслуговування водіїв та пасажирів з відкритою автостоянкою під багатопаливну автозаправну станцію на перетині вул. Ревуцького та вул. Анни Ахматової у Дарницькому районі м. Києва.

09.03.2017 року прокурор Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_8 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на вказану земельну ділянку.

10.03.2017 року ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва у задоволенні клопотання прокурора відмовлено.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається лише з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону в цілому дотримався.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є, зокрема, і речові докази.

Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально - протиправним шляхом.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на земельну ділянку(кадастровий номер 8000000000:63:243:0202) на перетині вул. Ревуцького та вул. Анни Ахматової у Дарницькому районі м. Києва, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, розпочатому без наявності законних на те підстав.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань вбачається, що кримінальне провадження здійснюється за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, тобто самоправство, самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.

Відповідно до ст. 477 КПК України, кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого у тому числі щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

З наданих прокурором матеріалів вбачається, що кримінальне провадження № 12017100020001176 розпочате на підставі колективного звернення мешканців прилеглих до об`єкту будівництва будинків від 30.01.2017 року, що на перетині вул. Ревуцького та вул. Анни Ахматової, що у Дарницькому районі м. Києва, здійснюється незаконне будівництво багатопаливної автозаправної станції.

Разом з тим, матеріали клопотання заяви потерпілого (потерпілих) про порушення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення за ст. 356 КК України не містять. Тому правильними є висновки слідчого судді про неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді арешту майна за відсутності даних про порушення кримінального провадження за нормами КПК України.

01.03.2017 року постановою прокурора Київської місцевої прокуратури ОСОБА_8 вказану земельну ділянку визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Вказана земельна ділянка містить на собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що на даний час встановлюються під час досудового розслідування (встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки, факту проведення будівельних робіт з порушеннями вимог містобудівного та земельного законодавства.)

Разом з цим, дослідивши матеріали, додані до клопотання у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що вказана земельна ділянка не може бути речовим доказом у даному кримінальному провадженні з огляду на наступне.

Земельна ділянка площею 0,5506 га (кадастровий номер 8000000000:63:243:0202) на перетині вул. Ревуцького та вул. Анни Ахматової у Дарницькому районі м. Києва відповідно до рішення Київської міської ради від 11.02.2016 року № 110/110 ТОВ «Гуель Парк» передана в оренду земельну ділянку для експлуатації та обслуговування будівлі сервісного обслуговування водіїв та пасажирів з відкритою автостоянкою.

Реконструкція будівлі сервісного обслуговування водіїв та пасажирів з відкритою автостоянкою під багатопаливну автозаправну станцію на перетині вул. Ревуцького та вул. Анни Ахматової у Дарницькому районі м. Києва здійснюється згідно дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 04.08.2016 року № ІУ 115162171758 замовнику, ТОВ «Гуель Парк» (ЄДРПОУ 39025483) та підряднику ТОВ «Вінницька Будівельна компанія» (ЄДРПОУ 32977018).

Зазначене свідчить, що будівельні роботи на вказаній земельній ділянці здійснюються за наявності на те відповідної дозвільної документації. Матеріали клопотання не містять доказів того, що у діях ТОВ «Гуель Парк» відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, що передбачає заподіяння значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника. А відтак, вказана земельна ділянка не може бути речовим доказом у даному кримінальному провадженні, що здійснюється за ст. 356 КК України.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, відмовляючи в задоволені вищевказаного клопотання діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, а тому доводи прокурора стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги, колегією суддів не виявлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_8 , навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити прокурору Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 10 березня 2017 року.

Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження № 1201710002001176 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/2011/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Враховуючи, що складання судового рішення у формі ухвали вимагає часу, суд, у відповідності до ч. 2 ст. 376 КПК України, обмежується складанням і оголошенням його резолютивної частини, з складанням повного тексту ухвали не пізніше п`яти діб з дня оголошення резолютивної частини судового рішення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити прокурору Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 10 березня 2017 року.

Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження № 1201710002001176 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголосити учасникам провадження о 16 годині 30 хвилин, 27 квітня 2017 року.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4