Рішення

від 05.05.2017 по справі 709/392/17

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/392/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2017 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Чорнобаївського району до Богодухівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, третя особа - відділ у Чорнобаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в:

Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Чорнобаївського району (далі - позивач) звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до Богодухівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, третя особа - відділ у Чорнобаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 15 червня 2016 року померла ОСОБА_1, яка з 6 лютого 2016 року перебувала на утриманні у стаціонарному відділенні позивача. При житті ОСОБА_1 склала заповіт, яким заповіла належну їй земельну ділянку позивачу. Позивач вчасно звернувся до нотаріальної контори з метою оформлення своїх спадкових прав, однак відсутність правовстановлюючого документу на земельну ділянку унеможливлює отримання свідоцтва про право на спадщину. У зв'язку з цим позивач просив визнати за ним право власності на вказану земельну ділянки в порядку спадкування за заповітом.

У судове засідання сторони не з'явились. Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі (а.с. 35). Відповідач просив розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства за відсутності його представника, про що надіслав до суду відповідні листи (а.с. 24, 34). Третя особа листом повідомила, що перебуває в процесі реорганізації шляхом ліквідації, у зв'язку з чим позбавлена можливості приймати участь у судових засіданнях (а.с. 19).

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 158 ЦПК України, суд ухвалив слухати справу за відсутності учасників процесу.

Згідно з ч. 2 ст. 197 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

15 червня 2016 року померла ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 16 червня 2016 року серії І-СР № 281161 (а.с. 5).

При житті ОСОБА_1 склала заповіт, посвідчений Богодухівською сільською радою Чорнобаївського району Черкаської області 3 лютого 2016 року, відповідно до змісту якого земельну ділянку площею 2,86 га, що належить їй на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 047340, заповіла позивачу (а.с. 6, 25)

Після смерті ОСОБА_1 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 2,86 га, розташована на території Богодухівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, вартість якої становить 146037,35 гривень (а.с. 10).

Відповідно до змісту листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 15 березня 2017 року (вих. № 336-01/16) (а.с. 20), що надійшов у відповідь на запит суду (а.с. 13), позивач звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (а.с. 21).

Водночас листом Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 15 березня 2017 року (вих. № 306/02-16) позивачу повідомлено про відсутність у спадковій справі ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що в силу вимог

підпункту 4.15 п. 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року

№ 296/5, унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину, та роз'яснено право на звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування (а.с. 23).

Зі змісту позову вбачається що правовстановлюючий документ на вказану земельну ділянку втрачено. Позивач двічі, а саме 19 січня 2017 року № 4 (а.с. 8) і 26 січня 2017 року № 5 (а.с. 9), розміщував у газеті Світлий шлях оголошення з проханням повернути за винагороду державний акт на право приватної власності на землю від 28 серпня 2002 року серії ІІ-ЧР № 047340, однак його повернуто не було.

Отже відсутність у позивача правовстановлюючого документу на земельну ділянку, яка входить до складу спадщини, фактично унеможливлює отримання ним свідоцтва про право на спадщину і, як наслідок, призводить до порушення його права власності на спадкове майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_1 є день її смерті, тобто 15 червня 2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Судом встановлено, що померла ОСОБА_1 склала заповіт, відповідно до змісту якого належну її земельну ділянку заповіла позивачу. На день смерті ОСОБА_1 заповіт не змінено і не скасовано.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та прийняв її, однак не може оформити право власності та отримати свідоцтво про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документу на неї.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.

Відповідно до ст. 79 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом права власності.

За приписами ст. 82 ЗК України юридичні особи набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, прийняття спадщини.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов'язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Чорнобаївського району (код ЄДРПОУ 22791806) право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 2,86 га, розташовану на території Богодухівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, що належала ОСОБА_1, яка померла 16 червня 2016 року, на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 28 серпня 2002 року серії ІІ-ЧР № 047340.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Черкаської області через Чорнобаївський районний суд Черкаської області.

Суддя В.В. Чубай