Постанова

від 31.03.2016 по справі 804/349/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 р. Справа № 804/349/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіОСОБА_1, секретаря судового засідання ОСОБА_2, за участю: представника позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради Міськводоканал до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.12.2015 №0003182202,

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради Міськводоканал до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.12.2015 №0003182202 (форма Р ).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з ПНВП Промкомплект (код ЄДРПОУ 31633592) за квітень 2015 року та ТОВ УТБ-2 (код ЄДРПОУ 39143860) за червень 2015 року. В ході перевірки податковий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача із ПНВП Промкомплект та ТОВ УТБ-2 , про що зазначено в акті перевірки №2684/140/04-03/22-02/33855098 від 17.11.2015. На підставі означеного акта Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення - рішення від 25.12.2015 №0003182202 (форма Р ).

Висновки контролюючого органу, наведені в акті перевірки, позивач вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що господарські операції, які вчинялися між позивачем та його контрагентами у вказаний період є реальними, підтверджуються первинними документами, на момент господарських правовідносин контрагенти мали необхідний обсяг правосуб'єктності та були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі № 804/349/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 04 лютого 2016 року. Останнє судове засідання відбулося 31.03.2016.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив та зазначав, що в ході перевірки господарських взаємовідносин позивача з його контрагентами - ПНВП Промкомплект , ТОВ УТБ-2 податковим органом зроблено висновок про нереальність господарських операцій між вказаними підприємствами. Підставою для такого висновку стала інформація з електронних баз даних контролюючого органу, згідно якої було встановлено, що ПНВП Промкомплект не є імпортером та згідно зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних означене підприємство не отримувало товар ( засувки чавунні в асортименті ), який згодом реалізувало позивачу. Окрім того, відповідач зазначив, що ПНВП Промкомплект не є виробником реалізованого на адресу позивача товару - засувок чавунних, на підставі чого відповідач вказав про неможливість дослідження походження означеного товару. Відповідач у письмових запереченнях вказав на неможливість постачання послуг ТОВ УТБ-2 на адресу позивача з огляду на те, що дане підприємство для виконання зобов'язань по договірним взаємовідносинам із КВП ДМР Міськводоканал залучало для виконання робіт ТОВ Буд ОСОБА_4 , яке в свою чергу не знаходиться за місцем реєстрації, не подає звітність та свідоцтво платника ПДВ вказаного контрагента анульовано. На підставі зазначених обставин під час перевірки зроблено висновок про відсутність достатньої кількості трудових ресурсів, технічних можливостей у ТОВ УТБ-2 для виконання покладених зобов'язань, а тому господарські відносини між вказаним підприємством та позивачем не містять у своїй суті розумних економічних причин. Зазначені у сукупності обставини вказують на неможливість ПНВП Промкомплект та ТОВ УТБ-2 фактично здійснювати постачання товарів/надання послуг на замовлення позивача, а тому об'єкти оподаткування у вказаних взаємовідносинах відсутні, що призвело до неправомірного формування позивачем податкового кредиту та заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 45334,00 грн. З урахуванням зазначеного, Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення-рішення від 25.12.2015 №0003182202 (форма Р ), яке прийняте правомірно, а тому у суду відсутні підстави для його скасування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою повноважного представника відповідача, яка міститься в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Комунальне виробниче підприємство Дніпродзержинської міської ради Міськводоканал (далі - КВП ДМР Міськводоканал ) (код за ЄДРПОУ 33855098) зареєстроване 28.11.2005 Дніпродзержинським міським управлінням юстиції за № 12231020000001591.

На податковий облік органами державної податкової служби взято 28.11.2005 за №257, перебуває на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в тому числі і як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 17.08.2011 за №100347144.

Згідно відомостей, які містяться на сайті Інформаційно - ресурсного центру (www.usr.minjust.gov.ua) видами діяльності позивача є: монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (код КВЕД 43.22), пасажирський наземний транспорт міського і приміського сполучення (код КВЕД 49.31), вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41), діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання (код КВЕД 55.20.), діяльність і сфері інжинірингу, геології, та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (код КВЕД 71.12), забір, очищення та постачання води (код КВЕД 36.00), каналізація, відведення, очищення стічних вод (код КВЕД 37.00).

Судом встановлено, що посадовими особами Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі наказу від 30.10.2015 №937 проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПНВП Промкомплект (код ЄДРПОУ 31633592) за квітень 2015 року та ТОВ УТБ-2 (код ЄДРПОУ 39143860) за червень 2015 року, результати якої оформлені актом №2684/140/04-03/22-02/33855098 від 17.11.2015.

Згідно з висновками означеного акта перевіркою встановлено порушення: 1) п.44.1 ст. 44, п.180.1 ст.180, п. 187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 45333,93 грн., у тому числі: за квітень 2015 року на загальну суму - 45333,93 грн.

Зазначені висновки перевіряючих контролюючого органу ґрунтуються на тому, що під час перевірки на підставі податкової інформації встановлені обставини щодо відсутності у ПНВП Промкомплект (код ЄДРПОУ 31633592) можливості реального вчинення задекларованих господарських операцій, оскільки відповідно до АІС Податковий блок по ланцюгу постачання ПНВП Промкомплект не є імпортером, відповідно до зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН за період з 01.01.2015 по 01.05.2015 засувки чавунні в асортименті , що в подальшому реалізовані КВП ДМР Міськводоканал підприємство - контрагент не отримувало. Також дане підприємство не є виробником реалізованих на адресу позивача засувок чавунних . Основним видом діяльності ПНВП Промкомплект є неспеціалізована оптова торгівля. У зв'язку з наведеним контролюючим органом не встановлено походження товару - засувок чавунник .

Окрім того, в акті перевірки податковий орган дослідив фінансово-господарські взаємовідносини позивача та ТОВ УТБ-2 (код ЄДРПОУ 39143860). Податковим органом зазначено, що за даними АІС Податковий блок на ТОВ УТБ-2 працювало 13 осіб, в тому числі по трудовому договору 10 осіб. Згідно листа ТОВ УТБ-2 від 03.06.2015 до робіт зазначеним підприємством залучався субпідрядник - ТОВ Буд ОСОБА_4 , яке в свою чергу, на думку податкового органу, не мало можливості виконувати роботи, оскільки дане підприємство не надає податкові звіти про суми нарахованої заробітної плати, у підприємства анульовано свідоцтво платника ПДВ, підприємство не знаходиться за місцем реєстрації.

Враховуючи вищенаведені обставини, податковим органом зроблені висновки в акті перевірки про те, що поставки ПНВП Промкомплект на адресу позивача товару та виконання робіт ТОВ УТБ-2 не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів (послуг) та не спричиняють реального настання правових наслідків.

На підставі означеного акта перевірки Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 25.12.2015 №0003182202 (форми Р ), за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів ( робіт, послуг) на загальну суму 68001, 00 грн., з яких 45334, 00 грн. - за основним платежем, 22667, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Дослідивши надані сторонами докази та фактичні обставини даної справи, суд не погоджується із позицією податкового органу, яка відображена в акті перевірки №2684/140/04-03/22-02/33855098 від 17.11.2015 щодо нереальності господарських операцій позивача з ПНВП Промкомплект (код ЄДРПОУ 31633592) та ТОВ УТБ-22 (код ЄДРПОУ 39143860), з огляду на таке.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, в якому зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Також, у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи податкового органу про неможливість реального постачання товарів (послуг) ПНВП Промкомплект та ТОВ УТБ-2 на адресу КВП ДМР Міськводоканал у зв'язку з тим, що не встановлено походження товару та його виробника, а також у зв'язку із відсутністю за місцем реєстрації контрагента по ланцюгу постачання послуг та неналежне подання податкової звітності останнім, з огляду на те, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачання платником податків та його безпосередніми контрагентами.

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, яке допустило підприємство ТОВ Буд ОСОБА_4 , що є субпідрядником та не є безпосереднім контрагентом позивача. Аналогічну позицію з цього приводу займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 (номер судового рішення в ЄДРСР № 3060678).

До того ж податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Така позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 17.03.2014 по справі №К/800/54350/13, номер судового рішення в ЄДРСР № 38158367.

В ОСОБА_5 адміністративного суду України від 06.05.2011 № 742/11/13-11 зазначено, що згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між КВП ДМР Міськводоканал та ПНВП Промкомплект , ТОВ УТБ-2 , а також реальність зміни майнового стану позивача.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15, п. 2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.03.2014 між КВП ДМР Міськводоканал (покупець) та ПНВП Промкомплект (постачальник) укладено договір постачання товарів №103/14, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність КВП ДМР Міськводоканал запірну арматуру в асортименті, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

До означеного договору між сторонами укладені додаткова угода №1 від 15.04.2014 та специфікація №17 від 23.03.2015 на поставку товару.

Постачальником видані покупцю податкові накладні: №2 від 09.04.2015, №3 від 24.04.2015, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

На підтвердження факту постачання товару за договором від 18.03.2014 №103/14 постачальником покупцю видані видаткові накладні №РН-0000010 від 09.04.2015 та №РН-0000012 від 24.04.2015, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №09-04/1 від 09.04.2015 та №24-04/1 від 24.04.2015, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Окрім того, на підтвердження отримання товару за договором постачання від 18.03.2014 позивачем надані до матеріалів справи: витяг з журналу реєстрації довіреностей 2014-2015 р.р., прибуткові накладні №519 від 09.04.2015 та №561 від 24.04.2015, накладні - вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №00000006245 від 08.06.2015, №00000004043 від 14.04.2015, №00000004044 від 14.04.2015.

На підтвердження використання отриманого за договором товару у власній господарській діяльності, а саме: виконання поточних ремонтів мереж централізованого водопостачання, позивачем надані до матеріалів справи копії актів на виконання поточних ремонтів (виконаних держспособом) №48 від 23.04.2015, №4 від 10.06.2015, №3 від 08.06.2015, №8 від 18.06.2015, №71 від 19.06.2015, №80 від 22.06.2015, №21 від 05.06.2015, №18 від 05.06.2015, №16 від 09.06.2015, №28 від 09.06.2015, №24 від 08.06.2015, №12 від 04.06.2015, №33 від 13.06.2015, №31 від 12.06.2015, №30 від 11.06.2015, №23 від 08.06.2015, №77 від 22.06.2015, №36 від 22.05.2015, №15 від 12.05.2015, №4 від 14.05.2015, №5 від 19.05.2015, у яких відображена кількість використаного товару, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Товарні обороти за договором від 18.03.2014 №103/14 відображено позивачем в обліку, що підтверджується відомістю 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками (до рахунку 631, 1) за квітень 2015 року, за травень 2015 року; оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 207 за квітень 2015 року, за травень 2015 року, за червень 2015 року.

Розрахунки за договором від 18.03.2014 №103/14 проведені в повному обсязі, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень від 16.04.2015 №1273, від 13.05.2015 №487, від 22.05.2015 №641, від 28.05.2015 №676.

Якість поставленого товару підтверджується сертифікатами відповідності №C-RU/AЯ45.В.00382, №UA1.190.0081826-14, додатками до сертифікатів відповідності ТР 0322964 та ТР 0322965, що містяться в матеріалах справи.

Стосовно контрагента позивача ПКВП Промкомплект , податковий орган зробив висновок щодо неможливості реального здійснення господарських операцій між вказаним підприємством та позивачем через неможливість встановлення походження товару, який було в подальшому реалізовано позивачу, до виробника.

Суд зазначає, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватися лише тим, що податковий орган з аналізу баз даних не мав можливості встановити ланцюг постачання товару до виробника. Такі доводи не можуть свідчити про нереальне вчинення господарської операції з постачання товару.

Судом також встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25.05.2015 між КВП ДМР Міськводоканал (замовник) та ТОВ УТБ-2 (підрядник) укладено договір підряду №197/15, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався виконати роботи з технічного обслуговування, ремонту, монтажу, та демонтажу побутових кондиціонерів (віконних та спліт-систем), в свою чергу замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього договору.

До означеного договору складено протокол №1 угоди про договірну ціну на роботи.

На виконання умов договору від 25.05.2015 №197/15 сторонами складені наступні первинні документи: податкові накладні №24 від 11.06.2015, №25 від 11.06.2015, №26 від 11.06.2015, №27 від 11.06.2015, №28 від 11.06.2015, акти надання послуг №142/1 від 11.06.2015, №142/2 від 11.06.2015, №142/3 від 11.06.2015, №142/4 від 11.06.2015, №142/5 від 11.06.2015; рахунки на оплату: №142/1 від 11.06.2015, №142/2 від 11.06.2015, №142/3 від 11.06.2015, №142/4 від 11.06.2015, №142/5 від 11.06.2015.

Товарні обороти за договором від 25.05.2015 №197/15 відображено позивачем в обліку, що підтверджується відомістю 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками (до рахунку 631) за червень 2015 року.

Розрахунки за договором від 25.05.2015 №197/15 здійснені в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи, а саме: від 31.07.2015 №1194, від 31.07.2015 №1200, від 31.07.2015 №1193, від 31.07.2015 №1195, від 31.07.2015 №1199.

Також судом встановлено, що 19.05.2015 між КВП ДМР Міськводоканал (замовник) та ТОВ УТБ-2 (підрядник) укладено договір підряду №187/15, відповідно до умов якого, підрядник зобов'язався на свій ризик, своїми силами, засобами та матеріалами виконати і здати замовнику за умовами цього договору роботи: капітальний ремонт напірного каналізаційного колектору Д800 мм II нитки від камери в районі підстанції Санітарна до ветлікарні по вул. Дорожній , замовник в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити роботи на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.4 договору від 19.05.2015 №187/15, КВП ДМР Міськводоканал здійснив попередню оплату, що підтверджується платіжними дорученнями: №725 від 06.06.2015, №742 від 05.06.2015, №818 від 10.06.2015 на загальну суму 140000, 00 грн.

ТОВ УТБ-2 надало КВП ДМР Міськводоканал податкові накладні: №3 від 03.06.2015, №7 від 05.06.2015, №19 від 10.06.2015. Окрім того, господарські операції на виконання умов договору підряду від 19.05.2015 №187/15 підтверджуються також довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-2) за серпень 2015 року, за листопад 2015 року, актами приймання будівельних робіт (форма КБ-2) за серпень 2015 року, за листопад 2015 року, підсумковою вартістю ресурсів за серпень 2015 року, за листопад 2015 року, розрахунком загальновиробничих витрат до акту КБ-2 за серпень 2015 року.

Податковий орган обґрунтовував свої висновки в акті перевірки посилаючись на те, що контрагент позивача - ТОВ УТБ-2 долучав до виконання робіт субпідрядника - ТОВ Буд ОСОБА_4 , яке нібито не мало можливості виконувати роботи, оскільки у даного підприємства анульовано свідоцтво платника ПДВ, означене підприємство не знаходиться за місцем реєстрації та не звітує про суми нарахованої заробітної плати своїх працівників.

Суд зазначає, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватися лише фактом порушення вимог законодавства при веденні підприємствами - постачальниками товарів (послуг) фінансово-господарської діяльності чи фактом порушення вимог податкового законодавства, зафіксованим податковим органом в акті перевірки. Порушення контрагента позивача, на які посилається податковий орган, не можуть свідчити про нереальне вчинення господарської операції з виконання робіт.

Окрім того, згідно листа ТОВ УТБ-2 за вих. №0306/15-1 від 03.06.2015 підприємство повідомило перелік працівників ТОВ УТБ-2 (3 особи) та субпідрядника ТОВ Буд ОСОБА_4 (11 осіб), залучених до виконання робіт за договором №187/15 від 19.05.2015. Листом ТОВ УТБ-2 за вих.№0207/15-1 від 02.07.2015 підприємство повідомило позивачу перелік додатково залучених працівників ТОВ УТБ-2 (2 особи) до виконання робіт за договором №187/15 від 19.05.2015.

Стан виконання податкових обов'язків визначається виключно дотриманням норм податкового законодавства. В основі оподаткування лежить фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку з господарською діяльністю платника податків. Це випливає з того, що норми податкового законодавства пов'язують формування податкового кредиту з фактом придбання товарів чи послуг з метою використання в господарській діяльності.

Платник податків (покупець товарів, послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль (відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку на додану вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені порушення продавцем.

Допущені продавцем певні порушення законодавства тягнуть негативні наслідки для цього продавця та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, адже законами іншого не передбачено.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальника товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в праві на податковий кредит.

Аналогічна позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 08.06.2015 по справі №К/9991/16662/12 ( номер судового рішення в ЄДРСР № 44833937) .

Таким чином, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджуються первинними документами: договорами, податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання-передачі, платіжними дорученнями, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

На підставі вищезазначеного та з урахуванням досліджених під час розгляду справи первинних документів судом встановлено рух активів між КВП ДМР Міскводоканал та ПКВП Промкомплект , між КВП ДМР Міскводоканал та ТОВ УТБ-2 .

Що стосується спеціальної правосуб'єктності контрагентів позивача - ПКВП Промкомплект та ТОВ УТБ-2 , суд зазначає, що згідно з відомостями Інформаційного ресурсу (www.usr.minjust.gov.ua) на момент господарських взаємовідносин вказані підприємства були зареєстровані як юридичні особи та відповідно до інформації, наявної на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) на момент вчинення господарських правовідносин були зареєстровані як платники ПДВ. Таким чином, ПКВП Промкомплект та ТОВ УТБ-2 на момент укладання договорів із КВП ДМР Міськводоканал мали необхідний обсяг спеціальної правосуб'єктності.

У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, в т.ч. з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Як визначено п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Нормами статті 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Враховуючи наведене, з огляду на вищезазначені норми чинного податкового законодавства, дослідивши надані позивачем первинні документи, з урахуванням встановленого факту реального здійснення господарських операцій за договором постачання товарів від 18.03.2014 №103/14, договорами підряду від 25.05.2015 №197/15 та від 19.05.2015 №187/15, суд дійшов висновку, що податковий кредит на суму 21691,00 грн., за результатами взаємодії з ПНВП Промкомплект у квітні 2015 року та податковий кредит на суму 23642,93 грн., за результатами взаємодії з ТОВ УТБ-2 у квітні 2015 року, сформований позивачем правомірно та підтверджується первинними документами, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і доведеність позивачем невідповідності винесеного податкового повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 25.12.2015 №0003182202 (форма Р ) вимогам чинного законодавства.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради Міськводоканал до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.12.2015 №0003182202 (форми Р ) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 25.12.2015 №0003182202 (форми Р ).

Стягнути з Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради Міськводоканал судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1378, 00 (тисяча триста сімдесят вісім гривень) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 04 квітня 2016 року.

Суддя ОСОБА_1