Рішення

від 25.04.2017 по справі 910/3204/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2017Справа №910/3204/17

За позовом Державного підприємства Житомирський бронетанковий завод

до Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Тревел Україна

про стягнення 328489,02 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Мезенцев О.О. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Державне підприємство Житомирський бронетанковий завод звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Тревел Україна про повернення зайво отриманих коштів за Договором поставки №189 від 01.08.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на виконання умов зазначеного договору, сплатив на користь відповідача грошові кошти в розмірі 183186,74 грн. на підставі виставлених відповідачем рахунків, проте відповідач оплачений позивачем товар не поставив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 183186,74 грн., яку просить стягнути позивач.

Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість штраф в розмірі 12823,07 грн., 3% річних в сумі 120645,21 грн. та інфляційні втрати в розмірі 11834 грн. за порушення грошового зобов'язання.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 328489,02 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.08.2014 між Державним підприємством Житомирський бронетанковий завод (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Глобал Тревел Україна (далі - відповідач, постачальник) укладено Договір №189, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти й оплатити продукцію, вказану у видаткових накладних, надалі - продукція , на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, загальна сума договору складається із сум видаткових накладних.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що кількість, ціна, номенклатура продукції вказується у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною договору.

У відповідності з п.2.2 Договору, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від придбання всієї або частини продукції шляхом направлення постачальникові відповідного повідомлення з переліком продукції, від поставки якої він відмовляється, не пізніше ніж за 3 дні до дати поставки продукції. З моменту відправлення покупцем постачальникові повідомлення про відмову від придбання всієї або частини продукції, даний договір втрачає чинність у частині, що стосується продукції, зазначеної в повідомленні про відмову, але зберігає чинність у частині продукції, не зазначеної в повідомленні.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що поставка продукції здійснюється через перевізника на його склад в місті Житомирі за рахунок продавця в термін 14-ти календарних днів з моменту отримання від покупця відповідного замовлення.

Постачання продукції здійснюється партіями. Асортимент та кількість кожної партії визначає покупець та надає відповідне замовлення постачальнику. Надання замовлення можливе засобами телефонного або факсимільного зв'язку (п.3.2 Договору).

Згідно з п.4.1 Договору, поставка продукції здійснюється за цінами, які визначені у видатковій накладній і включають всі податки, збори й інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, пакування й інші видатки постачальника, пов'язані з поставкою продукції.

Відповідно до п.5.1 Договору, оплата покупцем продукції здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному договорі.

Оплата за поставлену продукцію має бути здійсненою не пізніше 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту поставки продукції (п.5.2 Договору).

Пунктом 5.4 Договору визначено, що за узгодженням сторін можливі інші форми оплати, що не суперечать чинному законодавству.

Згідно з п.7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

У відповідності до п.10.5 Договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язань (у тому числі гарантійних) за даним договором. У випадку, якщо жодна із сторін не дасть відповідного письмового повідомлення про свій намір розірвати або змінити договір за 30 днів до його закінчення, договір вважається пролонгованим на наступний рік з 1 січня до 31 грудня. Дана умова діє кожний рік.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було виставлено позивачеві рахунки-фактури №СФ-0310/6 від 03.10.2014 на суму 51186,68 грн., №СФ-1310/13 від 13.10.2014 на суму 23466,68 грн., №СФ-0110/1 від 01.10.2014 на суму 58666,70 грн. та №СФ-0210/5 від 02.10.2014 на суму 49866,68 грн., на загальну суму 183186,74 грн.

Позивач, в свою чергу, на виконання умов договору здійснив оплату продукції на загальну суму 183186,74 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №463 від 09.12.2014, №464 від 09.12.2014, №1986 від 16.12.2014 та №434 від 08.12.2014.

Проте Товариством з обмеженою відповідальністю Глобал Тревел Україна вказаний товар не було поставлено позивачеві.

Положеннями ст.712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст.670 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Факт перерахування позивачем на рахунок відповідача грошових коштів в розмірі 183186,74 грн. в якості оплати товару за договором належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

Позивач звертався до відповідача із претензією від 18.07.2016 в якій просив відповідача повернути сплачені позивачем грошові кошти та нараховані штрафні санкції. Докази направлення зазначеної вимоги наявні в матеріалах справи. Проте відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та задоволення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказана сума, прерахована позивачем не є помилково перерахованими коштами, оскільки перерахування відбулось в межах укладеного між сторонами договору на підставі виставлених рахунків, відповідно спірна сума є передплатою за товар, який в подальшому мав бути поставлений відповідачем.

На підставі викладеного, враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення грошових коштів в розмірі 183186,74 грн. сплачених позивачем на підставі виставлених відповідачем рахунків.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до положень статті 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 120645,21 грн. та інфляційні втрати в розмірі 11834 грн.

Разом з тим, враховуючи те, що сплачена сума є фактично передплатою за товар, а не помилково перерахованими коштами і, що позивач заявивши вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів, сплачених останнім за товар обумовлений договором, фактично відмовився в односторонньому порядку від придбання продукції, що мала бути поставлена відповідачем у відповідності до зазначених рахунків, у суду відсутні підстави для стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму передплати.

Щодо заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 12823,07 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 ст.231 Господарського кодексу України визначено. що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, як зокрема, за прострочення понад тридцять днів стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, судом встановлено, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до умов закону, а відтак з відповідача підлягає стягненню штраф в сумі 12823,07 грн. за порушення виконання останнім строків поставки продукції.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Витрати зі сплати судового збору, на підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Тревел Україна (01004, м. Київ, вул. Крутий Узвіз, буд. 6/2, літ. А ; ідентифікаційний код 39018874) на користь Державного підприємства Житомирський бронетанковий завод (12441, Житомирська обл., смт. Новогуйвинське, вул. Дружби народів, буд. 1; ідентифікаційний код 07620094) 183186 (сто вісімдесят три тисячi сто вісімдесят шість) грн. 74 коп. заборгованості, 12823 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять три) грн. 07 коп. штрафу та витрати по сплаті судового збору в сумі 2940 (двi тисячi дев'ятсот сорок) грн. 15 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 03.05.2017

Суддя Я.В. Маринченко