Рішення

від 18.04.2017 по справі 905/476/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.04.2017р. Справа №905/476/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз , м.Краматорськ, код ЄДРПОУ 03361075 в особі відокремленого структурного підрозділу Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації, м.Слов'янськ, код ЄДРПОУ 20316969

до відповідача 1: Лиманської міської ради Донецької області, м.Лиман, код ЄДРПОУ 04053275

до відповідача 2: Дробишевської селищної ради, с.Дробишеве, код ЄДРПОУ 04340483

про стягнення 14328,96 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1- пров. юрисконс.

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз , м.Краматорськ в особі відокремленого підрозділу Слов'янське управління по газопостачанню та газифікації, м.Слов'янськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів, Лиманської міської ради Донецької області, м.Лиман та Дробишевської селищної ради, с.Дробишеве про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 10372,87 грн, суми пені - 2298,96 грн, суми 3% річних - 369,37 грн, суми інфляційних втрат - 1287,76 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем 2 умов договору №1128 від 01.01.2015р. на постачання природного газу за регульованим тарифом, невиконання якого Дробишевською селищною радою зумовило виникнення заборгованості у розмірі 10372,87 грн. Виходячи з того, що на теперішній час діяльність відповідача 2 припинено шляхом приєднання до відповідача 1, в якості особи, до якої заявлено позов, також визначено Лиманську міську раду Донецької області.

Наразі, наявність заборгованості в сумі 10372,87 грн також стало підставою для нарахування інфляційних втрат, 3% річних та неустойки.

Відповідачі у жодне судове засідання не з'явились.

Відповідач 1 у відзиві б/н від 15.03.2017р. проти задоволення позову заперечив та зазначив, що відповідно до рішення №711-13 від 27.11.2015р. Краснолиманської міської ради Про внесення змін до рішення Краснолиманської міської ради №7/1-8 від 17.11.2015р. Про припинення діяльності сільських та селищних рад, що увійшли до складу Краснолиманської ОТГ Дробишевська селищна рада припинила свою діяльність, тому вона не може виступати як відповідач 2. В той же час, у передавальному акті, складеному та переданому Дробишевською селищною радою відповідачу 1, не було зазначено про заборгованість перед позивачем. Крім того, відповідач 1 вказував, що позивачем пропущено строк для пред'явлення кредиторських вимог до відповідача 2, а також не заявлено вимоги до відповідача 1 по виплаті боргу, що залишився від територіальної громади Дробишевської селищної ради.

У судовому засіданні 18.04.2017р. представник позивача підтримав позовні вимоги до відповідача 1 - Лиманської міської ради Донецької області.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідачі, зокрема, у судове засідання 18.04.2017р. не з'явились, справа може бути розглянута за наявними в ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а відсутність вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.712 вказаного нормативно-правового акту за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, 01.01.2015р. між Публічним акціонерним товариством По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз (постачальник) та Дробишевською селищною радою (споживач) було підписано договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №1128, згідно із п.1.1 якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

За умовами п.1.4 укладеного сторонами правочину сума договору складає 15415,68 грн.

За приписами п.4.2 договору №1128 від 01.01.2015р. до сплати за постачання 1000 куб. м природного газу - 6439,30 грн, крім того ПДВ 1287,86 грн, всього з ПДВ - 7727,16 грн.

Додатковою угодою №2 від 18.02.2015р. сторони внесли зміни в п.4.2 договору №1128 від 01.01.2015р., внаслідок чого ціна на газ з 01.02.2015р. становила 7482,36 грн з ПДВ.

Договір розповсюджується на правовідносини, які виникли з 01.01.2015р. до 01.03.2015р. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буле заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги на продовжений термін (п.10.1 договору №1128 від 01.01.2015р.).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги вказаний вище правочин як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

За приписами п.п.2.6, 2.9 договору №1128 від 01.01.2015р. послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними комерційного вузла обліку, визначених у додатку №1 до договору. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Постачальник зобов'язується розміщувати інформацію про ціну та її складові на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації (п.4.3 укладеного сторонами правочину).

Відповідно до інформації, яка наявна на офіційному веб-сайті Публічного акціонерного товариства По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз ціна на газ за 1000 куб. м з ПДВ з 01.03.2015р. становила 11399,16 грн, з 01.04.2015р. - 8640 грн, з 01.05.2015р. - 9188,40 грн, з 01.10.2015р. - 8970,84 грн, з 01.11.2015р. - 8811,27 грн, з 01.12.2015р. - 8816,62 грн.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вказаних умов договору №1128 від 01.01.2015р., позивачем та відповідачем було підписано, зокрема, акти приймання-передачі природного газу, за змістом яких у березні 2015р. споживачем було отримано 0,456 тис. куб. м природного газу, у квітні 2015 року - 0,358 тис. куб. м природного газу, у травні 2015 року - 0,042 тис. куб. м природного газу, у жовтні 2015 року - 0,118 тис. куб. м, у листопаді 2015 року - 0,465 тис. куб. м, у грудні 2015 року - 0,608 тис. куб. м.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами п.п.4.6, 4.7 договору №1128 від 01.01.2015р. оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання, із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Відтак, враховуючи вищевказані пункти договору №1128 від 01.01.2015р. зобов'язання з оплати спожитого у березні - травні, жовтні - грудні 2015 року природного газу мали бути виконані наступним чином:

- за актом №257 від 27.03.2015р. прийому-передачі природного газу і виконання послуг з транспортування у березні 2015 року (0,456 тис. куб. м) - 10.04.2015р. включно,

- за актом №257 від 21.04.2015р. прийому-передачі природного газу і виконання послуг з транспортування у квітні 2015р. (0,358 тис. куб. м) - 11.05.2015р. включно, з урахуванням того, що останній день строку та наступний за ним день (10.05.2015р., 11.05.2015р.) припадали на вихідні дні (ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України),

- за актом №257 від 26.05.2015р. прийому-передачі природного газу і виконання послуг з транспортування у травні 2015р.(0,042 тис. куб. м) - 10.06.2015р. включно,

- за актом №257 про постачання природного газу за жовтень 2015 року (0,118 тис. куб. м) - 10.11.2015р. включно,

- за актом №257 про постачання природного газу за листопад 2015 року (0,465 тис. куб. м) - 10.12.2015р.,

- за актом №257 про постачання природного газу за грудень 2015 року (0,608 тис. куб. м) - 11.01.2016р. включно, з урахуванням того, що останній день строку (10.01.2016р.) припадав на вихідний день (ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України).

Наразі, належні до сплати суми за спожитий природний газ у березні - травні, жовтні - грудні 2015 року по договору №1128 від 01.01.2015р. відображені у актах-рахунках №257 від 31.03.2015р. (березень 2015 року) на суму 5198,02 грн, №257 від 30.04.2015р. (квітень 2015 року) на суму 3460,34 грн, №257 від 31.05.2015р. (травень 2015 року) на суму 385,91 грн, №257 від 31.10.2015р. (жовтень 2015 року) на суму 1058,56 грн, №257 від 30.11.2015р. (листопад 2015 року) на суму 4097,26 грн, №257 від 31.12.201р. (грудень 2015 року) на суму 5360,51 грн.

Доводів, які б спростовували правильність визначення позивачем обсягу поставленого природного газу та його вартості відповідачами не наведено, а судом не встановлено, внаслідок чого суд приймає зазначені вище розрахунки позивача як достовірні.

На підтвердження перерахування відповідачем 2 грошових коштів на загальну суму 9044,27 грн позивач представив до матеріалів справи банківські виписки по рахунку №26039304433139 за 07.05.2015р. на суму 5198,02 грн, за 22.05.2015р. на суму 3460,34 грн, за 16.06.2015р. на суму 385,91 грн.

Водночас, відповідно до наявного у матеріалах справи акту звіряння розрахунків по постачанню газу від 12.12.2012р. у відповідача 2 обліковувалась переплата за договором №09-1128Б від 01.01.2011р. у розмірі 143,46 грн.

Відповідно до письмових пояснень б/н б/д Публічного акціонерного товариства По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз в особі відокремленого структурного підрозділу Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації, які надійшли до господарського суду 14.03.2017р., позивач зазначив, що до 01.01.2016р. між позивачем та відповідачем 2 існували договірні відносини щодо постачання природного газу; переплата у розмірі 143,46 грн сформувалась внаслідок договірних відносин у попередньому періоді та була зарахована як часткова оплата за спожитий у жовтні 2015 року природний газ за договором №1128 від 01.01.2015р.

Тобто фактично, з урахуванням всіх наявних у матеріалах справи документів про оплату спожитого у березні-травні, жовтні-грудні 2015 року за договором №1128 від 01.01.2015р. природного газу, на теперішній час заборгованість споживача за зобов'язаннями березня-травня, жовтня-грудня 2015 року становить 10372,87 грн.

Ухвалами господарського суду від 03.03.2017р., 23.03.2017р. відповідача 1 було зобов'язано представити докази часткової чи повної оплати відповідачем, визначеної позивачем заборгованості (за наявності).

Відповідач 1 вимоги суду у визначеній частині не виконав, витребуваних судом документів не представив, наявність заборгованості в сумі 10372,87 грн не спростував.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п.6.2.2 договору №1128 від 01.01.2015р. у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відтак, позивачем заявлено до стягнення 2298,96 грн пені, а саме:

- 207,24 грн за період з 11.04.2015р. по 06.05.2015р. (за зобов'язаннями березня 2015 року, акт №257 від 27.03.2015р. прийому-передачі природного газу і виконання послуг з транспортування),

- 59,84 грн за період з 11.05.2015р. по 21.05.2015р. (за зобов'язаннями квітня 2015 року, акт №257 від 21.04.2015р. прийому-передачі природного газу і виконання послуг з транспортування),

- 1,99 грн за період з 11.06.2015р. по 15.06.2015р. (за зобов'язаннями травня 2015 року, акт №257 від 26.05.2015р. прийому-передачі природного газу і виконання послуг з транспортування),

- 194 грн за період з 11.11.2015р. по 12.05.2016р. (за зобов'язаннями жовтня 2015 року, акт №257 про постачання природного газу за жовтень 2015 року),

- 778,48 грн за період з 11.12.2015р. по 12.06.2016р. (за зобов'язаннями листопада 2015 року, акт №257 про постачання природного газу за листопад 2015 року),

- 1057,41 за період з 11.01.2016р. по 14.07.2016р. (за зобов'язаннями грудня 2015 року, акт №257 про постачання природного газу за грудень 2015 року).

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що сума пені є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, стягненню з боржника підлягає визначена позивачем сума, а саме 2298,96 грн.

Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п.5.1 постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом з оплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

Відтак, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 369,37 грн, а саме:

- 10,36 грн за період з 11.04.2015р. по 06.05.2015р. (за зобов'язаннями березня 2015 року, акт №257 від 27.03.2015р. прийому-передачі природного газу і виконання послуг з транспортування),

- 2,99 грн за період з 11.05.2015р. по 21.05.2015р. (за зобов'язаннями квітня 2015 року, акт №257 від 21.04.2015р. прийому-передачі природного газу і виконання послуг з транспортування),

- 0,10 грн за період з 11.06.2015р. по 15.06.2015р. (за зобов'язаннями травня 2015 року, акт №257 від 26.05.2015р. прийому-передачі природного газу і виконання послуг з транспортування),

- 34,65 грн за період з 11.11.2015р. по 15.02.2017р. (за зобов'язаннями жовтня 2015 року, акт №257 про постачання природного газу за жовтень 2015 року),

- 145,08 грн за період з 11.12.2015р. по 15.02.2017р. (за зобов'язаннями листопада 2015 року, акт №257 про постачання природного газу за листопад 2015 року),

- 176,19 грн за період з 11.01.2016р. по 15.02.2017р. (за зобов'язаннями грудня 2015 року, акт №257 про постачання природного газу за грудень 2015 року).

Крім того, Публічне акціонерне товариство По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз в особі відокремленого структурного підрозділу Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у розмірі 1287,76 грн за період з 01.12.2015р. по 31.01.2017р. за зобов'язаннями жовтня-грудня 2015 року по договору №1128 від 01.01.2015р.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що їх сума є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, стягненню з боржника підлягають визначені позивачем суми, а саме 369,37 грн та 1287,76 грн.

Як було зазначено судом, Публічне акціонерне товариство По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз в особі відокремленого структурного підрозділу Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації заявило позовні вимоги як солідарне стягнення суми основного боргу, неустойки, 3% річних та інфляційних збитків з відповідачів, при цьому у судовому засіданні 18.04.2017р. представник позивача підтримав позовні вимоги до відповідача 1 - Лиманської міської ради Донецької області.

Дослідивши підстави подання позовної заяви щодо кожного із відповідачів, суд зазначає наступне:

Закон України Про добровільне об'єднання територіальних громад №157-VIII від 05.02.2015р. (набув чинності - 05.03.2016р.) регулює відносини, що виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад (ст.1.1 вказаного нормативно-правового акту).

Відповідно до ст.4 зазначеного Закону України добровільне об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов:

1) у складі об'єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування;

2) територія об'єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об'єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об'єдналися;

3) об'єднана територіальна громада має бути розташована в межах території Автономної Республіки Крим, однієї області;

4) при прийнятті рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об'єднаної територіальної громади;

5) якість та доступність публічних послуг, що надаються в об'єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об'єднання.

Згідно зі ст.8 Закону України Про добровільне об'єднання територіальних громад об'єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону. Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою.

Після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об'єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу.

Після завершення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради у територіальній громаді, що увійшла до об'єднаної територіальної громади, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний об'єднаною територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою персонального складу її виконавчого комітету.

За визначенням ч.ч.3, 4, 6, 9, 11 ст.8 зазначеного нормативно-правового акту об'єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальних громад, що об'єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об'єднаною територіальною громадою.

У разі об'єднання всіх територіальних громад одного району в одну об'єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об'єднаної територіальної громади, а пов'язані з таким майном права та обов'язки належать об'єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об'єднаною територіальною громадою. З дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об'єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об'єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом. Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об'єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов'язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою. Реорганізація юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється без повідомлення про неї органу, що здійснює державну реєстрацію, а також без збирання вимог кредиторів, отримання їхньої згоди. Бюджети територіальних громад, що об'єдналися, виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду з урахуванням особливостей, встановлених цією частиною. До завершення періоду окремого виконання бюджетів територіальних громад, що об'єдналися, функції головних розпорядників, розпорядників бюджетних коштів територіальних громад, що об'єдналися, продовжують здійснювати відповідні бюджетні установи в особі сільського, селищного, міського голови, обраного об'єднаною територіальною громадою, інших керівників бюджетних установ. До завершення періоду окремого виконання бюджетів територіальних громад, що об'єдналися, функції місцевих фінансових органів територіальних громад, що об'єдналися, здійснюють: 1) відповідні місцеві фінансові органи, створені до об'єднання територіальних громад; 2) сільський, селищний, міський голова, обраний об'єднаною територіальною громадою, якщо у відповідних територіальних громадах місцеві фінансові органи не були створені згідно із законом. Залишки коштів на кінець бюджетного періоду бюджетів територіальних громад, що об'єдналися, перераховуються до бюджету об'єднаної територіальної громади на підставі платіжних доручень за підписом сільського, селищного, міського голови, обраного об'єднаною територіальною громадою. Державна реєстрація припинення юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих комітетів шляхом приєднання здійснюється на підставі заяви, поданої сільським, селищним, міським головою, обраним об'єднаною територіальною громадою, або уповноваженою ним особою суб'єкту державної реєстрації. Державна реєстрація припинення шляхом приєднання юридичних осіб - виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, які забезпечують окреме виконання бюджетів територіальних громад, що об'єдналися, здійснюється не раніше затвердження бюджету об'єднаної територіальної громади. Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, її виконавчий комітет є такою, що припинилася, з дня внесення запису про її припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Закон України Про добровільне об'єднання територіальних громад , в силу своїх положень, є спеціальним нормативним актом, що регулює питання об'єднання територіальних громад, процедури реорганізації юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, моменту її припинення та переходу прав та обов'язків таких осіб до правонаступників.

Рішенням №6/44-3461 від 23.07.2015р. Краснолиманської міської ради Про добровільне об'єднання територіальних громад вирішено об'єднатись із територіальними громадами, зокрема, селищ міського типа Дробишеве, села Дерилове Дробишевської селищної ради в Краснолиманську об'єднану територіальну громаду з центром у м.Красний Лиман. Правонаступником активів та пасивів (зобов'язань) міської ради визначити Краснолиманську міську раду, утворену внаслідок добровільного об'єднання.

Рішенням №711-13 від 27.11.2015р. Краснолиманської міської ради Про внесення змін до рішення Краснолиманської міської ради від 17.11.2015р. №7/1-8 Про припинення діяльності сільських та селищних рад, що увійшли до складу Краснолиманської ОТГ постановлено припинити шляхом реорганізації (приєднання до Краснолиманської міської ради Донецької області) юридичні особи, зокрема, Дробишевську селищну раду, ЄДРПОУ 04340483, Краснолиманську міську раду (об'єднаної територіальної громади) вважати правонаступником активів та пасивів всіх майнових прав та обов'язків сільських та селищних рад, що об'єднались.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.03.2017р. Дробишевська селищна рада, смт Дробишеве, Лиманський район, Донецька область припинено, дата запису 23.03.2016р. №12721120012000283, за рішенням засновників.

Статтєю 107 Цивільного кодексу України визначено, що після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення). Передавальний акт затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Як свідчать матеріали справи, Дробишевською селищною радою затверджено передавальний баланс (форма 1) на 31.12.2015р.

Проте, норми Закону України Про добровільне об'єднання територіальних громад та рішення відповідача 1, не пов'язують факт виникнення правонаступництва у спірному випадку із обсягом прав та обов'язків відображених у наведеному документі, як і з тим, чи пред'явлені вимоги кредиторів у межах строку встановленого для цього.

З наведеної статті цивільного законодавства, не слідує припинення зобов'язання юридичної особи, що реорганізується, якщо кредитором останньої не заявлено відповідної вимоги у певний строк.

Виходячи з правової суті реорганізації шляхом приєднання, ґрунтуючись на нормах Закону України Про добровільне об'єднання територіальних громад та встановленого рішеннями Краснолиманської міської ради №711-13 від 27.11.2015р. (нині - Лиманська міська рада Донецької області), Лиманська міська рада Донецької області є правонаступником всіх прав та обов'язків Дробишевської селищної ради.

Відтак, оскільки Дробишевська селищна рада є такою, що припинилася з 23.03.2016р., правонаступником спірних зобов'язань за договором №1128 від 01.01.2015р. на постачання природного газу за регульованим тарифом є відповідач 1 - Лиманська міська рада Донецької області.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, з огляду на доведеність факту споживання природного газу за договором №1128 від 01.01.2015р., настання строку виконання споживачем обов'язку стосовно оплати природного газу у спірний період, з'ясувавши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунків неустойки, 3% річних та інфляційних, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідача 1 у розмірі 10372,87 грн з одночасним задоволенням вимог про стягнення 3% річних, пені та інфляційних збитків на заявлені позивачем суми у розмірі 369,37 грн, 2298,96 грн та 1287,76 грн.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо припинено діяльність суб'єкта господарювання, який був однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Виходячи із наведеного положення господарського процесуального законодавства, беручи до уваги припинення діяльності Дробишевської селищної ради та участь правонаступника у даній справі у якості відповідача 1, провадження у справі щодо відповідача 2 підлягає припиненню.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1600 грн підлягає стягненню з відповідача 1 на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження по справі №905/476/17 за позовом Публічного акціонерного товариства По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз , м.Краматорськ в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації Публічного акціонерного товариства По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз , м.Слов'янськ в частині вимог до відповідача 2, Дробишевської селищної ради, с.Дробишеве про стягнення заборгованості у розмірі 10372,87 грн, суми пені - 2298,96 грн, суми 3% річних - 369,37 грн, суми інфляційних втрат - 1287,76 грн.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз , м.Краматорськ в особі відокремленого структурного підрозділу Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації, м.Слов'янськ до Лиманської міської ради Донецької області, м.Лиман про стягнення заборгованості у розмірі 10372,87 грн, суми пені - 2298,96 грн, суми 3% річних - 369,37 грн, суми інфляційних втрат - 1287,76 грн, задовольнити.

Стягнути з Лиманської міської ради Донецької області (84406, Донецька область, м.Лиман, вул.Незалежності, буд.46, ЄДРПОУ 04053275) на користь Публічного акціонерного товариства По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз (84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Південна, буд.1, код ЄДРПОУ 03361075) в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації (84112, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Світлодарська, буд.28Б, код ЄДРПОУ 20316969) заборгованість в сумі 10372,87 грн, пеню - 2298,96 грн, 3% річних - 369,37 грн, інфляційні втрати - 1287,76 грн, а також судовий збір у розмірі 1600 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 18.04.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 24.04.2017р.

Суддя Ю.О.Паляниця