Рішення

від 18.04.2017 по справі 905/489/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.04.2017р.                     Справа №905/489/17                               

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Вінницяобленерго», м.Вінниця, ЄДРПОУ 00130694 в особі структурної одиниці «Козятинські електричні мережі», с.Сигнал, код ЄДРПОУ 25510239

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар?їнський Укрпромзбут», м.Мар?їнка, код ЄДРПОУ 35740940

про стягнення 25100,87 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Вінницяобленерго», м.Вінниця в особі структурної одиниці «Козятинські електричні мережі», с.Сигнал звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар?їнський Укрпромзбут», м.Мар?їнка про стягнення:

-           заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 22427,64 грн на р/р 260343012854 ВАТ «Ощадбанк» м.Вінниця, МФО 302076, код 255102309;

-          3% річних в сумі 1200,25 грн на р/р 26002438935 АТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 380805, код 25510239;

-           інфляційних нарахувань – 10214,30 грн на р/р 26002438935 АТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 380805, код 25510239.

За змістом письмових пояснень №СО-57-1080 від 06.04.2017р. Публічного акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі структурної одиниці «Козятинські електричні мережі» позивачем фактично на розгляд суду передано вимоги про стягнення 25100,87 грн, з яких: 11197,78 грн – борг за спожиту у січні 2014 року активну електроенергію, 2488,54 грн – борг за перетоки реактивної електричної енергії у січні 2014 року; 11414,55 грн – 3 відсотки річних та інфляційних втрат.

За таких обставин, судом розглядається позов про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості в сумі 13686,32 грн, що складається з боргу за активну електроенергію – 11197,78 грн, боргу за перетоки реактивної електроенергії – 2488,54 грн, а також 3% річних в сумі 1200,25 грн, інфляційних втрат у розмірі 10214,30 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №11007 від 28.07.2017р. про постачання електричної енергії, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар?їнський Укрпромзбут» утворилась заборгованість за активну електроенергію в сумі 11197,78 грн та реактивну електроенергію у розмірі 2488,54 грн.

Відповідач у судові засідання 23.03.2017р., 18.04.2017р. не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору не надав, витребуваних судом документів не представив. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мар?їнський Укрпромзбут» був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи з урахуванням наступних обставин.

За змістом п.3.9.1 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За приписами ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В силу норм ст.87 вказаного нормативно-правового акту повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За змістом ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із відомостями, наявними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: 85600, Донецька обл., м.Мар'їнка, просп.Ворошилова, буд.16.

Крім того, матеріали справи містять інформацію щодо наступної адреси відповідача: 22155, Вінницька область, Козятинський район, с.Бродецьке, вул.Робітнича, 44.

На вказані адреси судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано процесуальні документи з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

За змістом п.32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Ухвали від 03.03.2017р., 23.03.2017р. про порушення провадження, про відкладення розгляду справи були повернуті відділенням поштового зв'язку з позначкою «За зазначеною адресою не проживає»; ухвала суду від 23.03.2017р. була повернута відділенням поштового зв'язку з позначкою «За закіченням терміну зберігання».

У п.3.9.1 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресами Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар?їнський Укрпромзбут», які наявні у матеріалах справи, в тому числі, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що сторони, зокрема, у судове засідання, 18.04.2017р. не з'явились, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а відсутність учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Крім того, судом враховано, що згідно з ухвалою господарського суду від 23.02.2017р. присутність сторін у судовому засіданні 18.04.2017р. обов'язковою не визнавалась.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Як свідчать матеріали справи, 28.07.2010р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) було підписано договір №11007 про постачання електричної енергії, відповідно до розділу 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 3200 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

За приписами п.9.4 договору №11007 від 28.07.2010р. останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії спірного правочину, враховуючи зміст пояснень №СО-57-1080 від 06.04.2017р. позивача, суд дійшов висновку, що зобов'язання сторін за вказаною угодою автоматично продовжувались кожний наступний рік та були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

За приписами п.п.2.2.2, 2.3.4 договору №11007 від 28.07.2010р. позивач зобов'язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 «Порядок розрахунків» та №4 «Графік зняття показників засобів обліку електроенергії».

Як вказує позивач, та що не спростовано відповідачем, у січні 2014 року постачальник поставив Товариству з обмеженою відповідальністю «Мар??їнський Укрпромзбут» активну електроенергію на загальну суму 11197,78 грн (9481 кВт/год), реактивну електроенергію на суму 2488,54 грн (32940 кВАр/год).

При цьому, за твердженням позивача, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті поставленої електричної енергії у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством «Вінницяобленерго» в особі структурної одиниці «Козятинські електричні мережі» заявлено вимоги про стягнення боргу за активну електроенергію в сумі 11197,78 грн та реактивну електроенергію у розмірі 2488,54 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу норм ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За правилами п.3.1.1 договору №11007 від 28.07.2010р. постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором.

За змістом п.1 додатку №3 «Порядок розрахунків» до вказаного правочину споживач протягом 5 днів з моменту отримання рахунку на оплату спожитої електроенергії за розрахунковий період зобов'язується здійснити остаточний розрахунок за спожиту електроенергію за розрахунковий період з урахуванням планових платежів.

Як свідчать матеріали справи, позивач надав, а відповідач прийняв наступні рахунки-фактури:

- №КО-000500/2502/3 від 30.01.2014р. на оплату реактивної електроенергії, отриманої у січні 2014 року на суму 2488,54 грн,

- №КО-000500/2501/1 від 30.01.2014р. на оплату активної електроенергії, отриманої у січні 2014 року на суму 11197,78 грн.

Рахунки на оплату поставленої активної електроенергії на суму 11197,78 грн, реактивної електроенергії на суму 2488,54 грн вручені представнику відповідача у відповідності до умов договору №11007 від 28.07.2010р. Факт отримання рахунків відповідачем в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований.

Відтак, з урахуванням змісту п.3.1.1 договору №11007 від 28.07.2010р., п.1 додатку №3 «Порядок розрахунків» до вказаного правочину, господарським судом встановлено, що строк виконання зобов'язань відповідача з оплати активної електроенергії – 11197,78 грн, реактивної електроенергії – 2488,54 грн настав.

Проте, за твердженнями позивача, які відповідачем в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростовані, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.ст.526, 692 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мар?їнський Укрпромзбут» за одержану електричну енергію не розрахувалось.

Ухвалами господарського суду від 03.03.2017р., 23.03.2017р. відповідача було зобов'язано надати, в тому числі, докази часткової чи повної оплати відповідачем, визначеної позивачем заборгованості (за наявності).

Відповідач вимоги суду у визначеній частині не виконав, витребуваних судом документів не представив, наявність заборгованості за активну електроенергію в сумі 11197,78 грн та реактивну електроенергію в розмірі 2488,54 грн не спростував.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №11007 від 28.07.2010р. виконав належним чином, зауважень щодо кількості та якості спожитої електричної енергії від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за спірним договором обов'язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар?їнський Укрпромзбут» на користь позивача суми боргу за активну електроенергію – 11197,78 грн, реактивну електроенергію – 2488,54 грн, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п.5.1 постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом з оплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

З огляду на вищенаведене, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних, нарахованих у період з 07.02.2014р. по 26.01.2017р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої у січні 2014 року.

Здійснивши перевірку розрахунку позивача, суд встановив, що сума 3% річних становить 1200,12 грн.

Крім того, Публічне акціонерне товариство «Вінницяобленерго» в особі структурної одиниці «Козятинські електричні мережі» просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу, нараховану з 01.02.2014р. по 31.01.2017р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої у січні 2014 року.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що їх сума є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню на визначену позивачем суму 1200,12 грн з одночасним задоволенням вимог про стягнення інфляційних втрат на заявлену позивачем суму.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1600 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги (з урахуванням письмових поясненнях №СО-57-1080 від 06.04.2017р.) Публічного акціонерного товариства «Вінницяобленерго», м.Вінниця в особі структурної одиниці «Козятинські електричні мережі», с.Сигнал до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар?їнський Укрпромзбут», м.Мар?їнка про стягнення основної заборгованості у сумі 13686,32 грн, що складається з боргу за активну електроенергію – 11197,78 грн, боргу за перетоки реактивної електроенергії – 2488,54 грн, 3% річних в сумі 1200,25 грн, інфляційних втрат у розмірі 10214,30 грн, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар?їнський Укрпромзбут» (85600, Донецька обл., м.Мар'їнка, просп.Ворошилова, буд.16, код ЄДРПОУ 35740940) на користь Публічного акціонерного товариства «Вінницяобленерго» (21050, Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Магістратська, 2, код ЄДРПОУ 00130694) в особі структурної одиниці «Козятинські електричні мережі» (22100, Вінницька обл., Козятинський район, с.Сигнал, вул.Ярослава Мудрого, буд.172) борг за активну електроенергію – 11197,78 грн, борг за перетоки реактивної електроенергії – 2488,54 грн на р/р 260343012854 ВАТ «Ощадбанк» м.Вінниця, МФО 302076, код 255102309.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар?їнський Укрпромзбут» (85600, Донецька обл., м.Мар'їнка, просп.Ворошилова, буд.16, код ЄДРПОУ 35740940) на користь Публічного акціонерного товариства «Вінницяобленерго» (21050, Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Магістратська, 2, код ЄДРПОУ 00130694) в особі структурної одиниці «Козятинські електричні мережі» (22100, Вінницька обл., Козятинський район, с.Сигнал, вул.Ярослава Мудрого, буд.172, код ЄДРПОУ 25510239) 3% річних – 1200,12 грн, інфляційні втрати у сумі 10214,30 грн, а також судовий збір у сумі 1600 грн на р/р 26002438935 АТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 380805, код 25510239.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

У судовому засіданні 18.04.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 24.04.2017р.

Суддя Ю.О.Паляниця