Рішення

від 24.04.2017 по справі 911/609/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2017 р. Справа № 911/609/17

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Сід Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс в особі філії Бориспільський комбікормовий завод

про стягнення 134 829,17 грн.

за участю представників сторін:

позивач - ОСОБА_1, предст. за дов. від 18.01.2016;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Сід Україна (позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс в особі філії Бориспільський комбікормовий завод (відповідач) про стягнення 184 479,17 грн. заборгованості за договором поставки №314/2016/КАМ/0 від 25.05.2016, яка складається з 49 650,00 грн. основного боргу, 47 225,12 грн. інфляційних втрат, 8 477,81 грн. 3% річних та 79 126, 24 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.03.2017 порушено провадження у справі № 911/609/17 та призначено до розгляду на 03.04.2017.

03.04.2017 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про зменшення розміру позовним вимог, в якій повідомляється про те, що у зв'язку з погашенням основного боргу у сумі 49 650,00 грн., заборгованість відповідача на даний час становить 134 829, 17 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) поряду.

Враховуючи те, що у відповідності до вищезазначених норм законодавства, ціну позову вказує позивач, суд зазначає, що має місце нова ціна позову - 134 829,17 грн., виходячи з якої й вирішується спір.

В судовому засіданні 03.04.2017, за усним клопотанням відповідача, яке було судом задоволено, оголошувалась перерва до 24.04.2017.

19.04.2017 відповідач у своєму відзиві на позов заперечує проти заявлених вимог та зазначає, що надані позивачем розрахунки фінансових та штрафних санкцій є арифметично невірними, на підтвердження чого надав власні розрахунки.

Відповідач в судове засідання 24.04.2017 року не з'явився, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника відповідача в бланку оголошення перерви.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Частиною 1 статті 85 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті, у судовому засіданні 24.04.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

25 травня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Еко-Сід Україна (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс (філія Бориспільський комбікормовий завод , покупець) було укладено Договір поставки кукурудзи № 314/2016/КАМ/О, відповідно до умов якого позивач бере на себе зобов'язання здійснити поставку товару, який не обтяжений правами третіх осіб, та передати його у власність відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити поставлений позивачем товар належної якості та в обумовлені сторонами строки.

Предметом Договору є поставка кукурудзи (п.п. 3.1, 3.2 Договору).

Відповідно до п. 7.1. Договору вартість товару визначається у рахунку-фактурі, який виставляється позивачем відповідачу на кожну окрему партію товару.

Як вбачається з матеріалів справи та про що зазначив позивач, на виконання умов вищевказаного договору постачальник поставив, а покупець прийняв товар, що підтверджуються належним чином оформленими документами, а саме видатковими накладними: №РН000017 від 21 жовтня 2016 року на суму 149650,00 гривень; №РН-0000018 від 21 жовтня 2016 року на суму 166296,00 гривень; №РН-0000019 від 22 жовтня 2016 року на суму 177940,00 гривень; №РН-0000021 від 01 листопада 2016 року на суму 286426,00 гривень; №РН-0000022 від 02 листопада 2016 року на суму 140138,00 гривень. На загальну суму 920 450, 00 грн.

Однак, як стверджує позивач, покупець в повному обсязі та вчасно за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим він змушений був звернутись до суду про стягнення заборгованості та нарахованих фінансових та штрафних санкцій.

При цьому, зважаючи, що при розгляді справи заборгованість по оплаті товару була погашена повністю, позивачем була подана заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої сума боргу на даний час складається із 79 126,24 грн. пені, 8 477,81 грн. 3% річних, 47 225,12 грн. інфляційних втрат, загалом 134 829, 17 грн.

Так, як вбачається з умов договору, зокрема, п. 7.2 Договору розрахунок за товар здійснюється на умовах 100% після оплати вартості товару на розрахунковий рахунок позивача протягом 7 (семи) календарних днів з дати поставки товару.

Тобто, з урахування умов договору та наданих позивачем накладних, вбачається, що крайній строк оплати за накладними 21.10.2016 настав 28.10.2016, за накладною від 22.10.2016 - 29.10.2016; за накладною від 01.11.2016 - 08.12.2016., за накладною від 02.11.2016 - 09.12.2016.

Згідно із статтею 252 Цивільного кодексу України, термін (строк) визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. При цьому строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку (частина третя статті 254 ЦК України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В свою чергу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦКУ).

Зважаючи на те, що товар за накладними був повністю оплачений лише під час розгляду справи, а не у встановлені договором строки (п. 7.2), вимога позивача про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, є правомірною.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правильність зазначених позивачем періодів та розрахунків, за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга-Закон , суд встановив, що розмір пені становить 74 374,53 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 8477,81 грн. 3% річних та 47 225,12 грн. інфляційних втрат, нарахованих на прострочену заборгованість відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши правильність зазначених позивачем періодів та розрахунків, за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга-Закон , встановив, що заявлена до стягнення сума 3% річних в розмірі 8 477,81 грн. та 47 225,12 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумах 7 974,07 грн. та 18 500,13 грн. відповідно.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 18 500,13 грн. інфляційних втрат, 7 974,07 грн. 3% річних та 74 374,53 грн. пені.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс в особі філії Бориспільський комбікормовий завод (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 46, код ЄДРПОУ 35548396) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Сід Україна (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 41, код ЄДРПОУ 38905593) - 18 500 (вісімнадцять тисяч п'ятсот) грн. 13 коп. інфляційних втрат, 7 974 (сім тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 07 коп. 3% річних, 74 374 (сімдесят чотири тисячі триста сімдесят чотири) грн. 53 коп. пені, 1 512 (одну тисячу п'ятсот дванадцять) грн. 73 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 05.05.2017р.

Суддя О.В. Щоткін