Рішення

від 20.04.2017 по справі 910/24531/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2017Справа №910/24531/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомунтехніка"

про стягнення 91 247,93 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача - Литвиненко О.А. - представник за довіреністю;

від відповідача - Нурищенко С.В. - представник за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомунтехніка" про стягнення 91 247,93 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2017 року порушено провадження справі №910/24531/16.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором про приймання твердих відходів №15 від 30.01.2014 року по оплаті наданих у період з січня 2014 року по березень 2014 року послуг з приймання твердих відходів, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем склала 52 727,91 грн. Крім того позивачем нараховано інфляційні втрати в розмірі 38 520,02 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи, що фактичне надання послуг за Договором мало місце лише в січні 2014 року в сумі 5788,50 грн, про що свідчить акт надання послуг №4 від 31.01.2014 року та дані податкової звітності. В подальшому відповідач зазначає, що позивачем послуги, обумовлені договором, не надавалися, акти наданих послуг сторонами договору не підписувалися, акти контрольного зважування на вагах виконавця відсутні, товарно-транспортні накладні за типовою формою №1-ТН, на які позивач посилається як на доказ надання послуг, не містять обов'язкові реквізити, передбачені п.1.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

В судовому засіданні 11.04.2017 року оголошувалася перерва.

У судовому засіданні 20.04.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю Збереження Довкілля (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Спецкомунтехніка" (замовник) укладено договір про приймання твердих відходів № 15 від 30.01.2014 року (далі - Договір).

Відповідно до п.1 Договору виконавець зобов'язався надати послуги з приймання твердих побутових відходів від замовника для сортування та відбору вторинної сировини, зобов'язався власними силами здійснювати доставку на промисловий майданчик виконавця тверді побутові відходи в спосіб, кількості та якості, визначеній цим Договором та діючим законодавством України. Замовник зобов'язався прийняти та своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим Договором.

Послуги, що надаються за цим Договором включають в себе наступні дії: замовник самостійно перевозить тверді побутові відходи на промисловий майданчик виконавця, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, вул. Васильківська, 1; виконавець здійснює приймання твердих побутових відходів на підставі графіку приймання ТПВ, затвердженого сторонами; сортування та відбір вторинної сировини з ТПВ здійснюється виконавцем самостійно.

Згідно з п.2.2. Договору приймання твердих відходів здійснюється на промисловому майданчику виконавця.

Відповідно до п.2.7 договору для визначення обсягу прийнятих твердих відходів від замовника, виконавець при прийманні твердих відходів проводить зважування автотранспорту з твердими відходами, відібраними в замовника. Сторони підписують товарно-транспортну накладну з зазначенням ваги прийнятих ТПВ.

Відповідно до п.3.4. Договору вартість послуг по прийманню ТПВ складає 85,00 грн за тонну.

Згідно з п.3.7. Договору акт виконаних робіт повинен бути переданий замовнику на підпис разом не пізніше 20-го числа поточного місяця та 5-го числа календарного місяця, наступного за місяцем в якому надані послуги.

Відповідно до п.3.2. Договору виконавець виставляє замовнику рахунок за прийняті ТПВ два рази на місяць, а саме за перші 15 календарних днів поточного місяця та в останній календарний день місяця. Замовник зобов'язаний оплатити надані послуги протягом 5 банківських днів, після отримання рахунку від виконавця.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача суму заборгованості за актами надання послуг №4 від 31.01.2014 року на суму 5788,50 грн, №6 від 217.02.2014 року на суму 31 219,66 грн, №13 від 28.02.2014 року на суму 26 245,45 грн., №15 від 07.03.2014 року на суму 6 262,80 грн, яка з врахуванням часткової оплати відповідачем в розмірі 11 000,00 грн склала 52 727,91 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

За твердженням позивача, на виконання умов Договору ним надані послуги з приймання твердих побутових відходів (ТПВ) у період з січня 2014 року по березень 2014 року на суму 63 727,91 грн, на підтвердження чого позивачем надані вищезазначені акти, товарно-транспортні накладні та рахунки на оплату.

Судом досліджено надані позивачем акти та встановлено, що акт №4 від 31.01.2014 року на суму 5788,50 грн сторонами Договору підписано, акти №6 від 21.02.2014 року на суму 31 219,66 грн, №13 від 28.02.2014 року на суму 26 245,45 грн., №15 від 07.03.2014 року на суму 6 262,80 грн не підписані.

Відповідач щодо надання позивачем послуг у січні 2014 року на суму 5788,50 грн згідно акту №4 від 31.01.2014 року не заперечував, вказаний акт був оплачений відповідачем.

Однак, відповідач заперечує проти факту надання позивачем послуг згідно актів надання послуг №6 від 21.02.2014 року на суму 31 219,66 грн, №13 від 28.02.2014 року на суму 26 245,45 грн., №15 від 07.03.2014 року на суму 6 262,80 грн, з огляду на те, що вказані акти відповідачем не підписувались, позивачем не надано первинних документів на підтвердження надання таких послуг.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Передання і прийняття робіт (послуг) на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт (надання послуг) за договором (Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 02.10.2012 у справі №23/236).

Сама лише наявність договірних відносин та складення виконавцем актів про виконання робіт (надання послуг) у односторонньому порядку, за умови заперечення замовником та недоведення виконавцем належними та допустими доказами фактичного виконання робіт (надання послуг) не є достатніми правовими підставами для задоволення позовних вимог.

За умовами укладеного сторонами Договору замовник самостійно перевозить тверді побутові відходи на промисловий майданчик виконавця, при цьому виконавець при прийманні твердих відходів проводить обов'язкове зважування автотранспорту з твердими відходами, відібраними в замовника, за результатом якого сторони підписують товарно-транспортну накладну з зазначенням ваги прийнятих ТПВ (п.2.7. Договору). У відповідності до п.2.6. Договору автотранспорт, яким будуть надаватися послуги перевезення ТПВ для приймання замовником, в обов'язковому порядку проходить контрольне зважування на вагах виконавця, сторони зобов'язані підписати акт контрольного зважування, який є невід'ємним додатком до цього договору.

Відповідач щодо передачі позивачу на промисловий майданчик твердих побутових відходів у період з лютого 2014 року по березень 2014 року заперечував.

Матеріали справи не містять доказів підписання сторонами актів контрольного зважування у відповідності до п. 2.6. Договору, в той час як надані позивачем товарно-транспортні накладні за формою №1-ТН не можуть підтверджувати передачу виконавцю замовником твердих побутових відходів у спірний період виходячи з наступного.

Наказом Міністерства транспорту України, Міністерства Статистики України від 29.12.1995 року №488/346 було затверджено типову форма №1-ТН товарно-транспортних накладних. Згідно з наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 10 грудня 2013 року N 1005/1454 наказ №488/346 від 29.12.1995 року втратив чинність, а відтак станом на 2014 рік типова форма №1-ТН товарно-транспортних накладних не чинна.

Відповідно до п.11.1.Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерством транспорту України від 14.10.1997 року № 363 (далі - Правила) основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Пунктом 11.4., 11.5. Правил передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Згідно з п.11.8. Правил час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.

Час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється у пункті вантаження з моменту проставляння в товарно-транспортній накладній відмітки про фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження. Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж (п.8.25, 8.26 Правил).

Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною. (п.13.1. Правил).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з копій наданих позивачем товарно-транспортних накладних, вони не відповідають вимогам, встановленим Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, а саме товарно-транспортні накладні не містять місце їх складання; не містять дату складання (товарно-транспортні накладні №03944, №03968), складені у 2013 році до укладення договору між сторонами (товарно-транспортні накладні №03944, №02048, №02049, №02046, №02045, №02203, №02205.); товарно-транспортні накладні містять незастережені виправлення дати їх складання; товарно-транспортні накладні не містять повного або скороченого найменування перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача; товарно-транспортні накладні містять інформацію про пункт розвантаження - полігон №5, натомість умовами Договору передбачено пункт розвантаження - Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, вул. Васильківська, 1, товарно-транспортні накладні не містять найменування вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж; товарно-транспортні накладні не містять інформації про марку, модель, тип автомобіля перевізника; товарно-транспортні накладні не містять інформації про пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси; товарно-транспортні накладні не містять даних про посади, прізвища відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора, а також відсутні підписи уповноважених осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, товарно-транспортні накладні не містять даних про час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон 996) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.2. зазначеного Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Позивачем не підтверджено первинними документами (товарно-транспортними накладними) факт надання послуг з приймання побутових твердих відходів у період з лютого 2014 року по березень 2014 року.

Посилання позивача на те, що у відповідності до п.3.8., 3.9. Договору замовник повинен підписати акт виконаних робіт протягом 2-х робочих днів або надати мотивовану відмову від підписання актів, в разі ненадання мотивованої відмови від підписання актів надані послуги вважаються виконаними, не може бути підставою для задоволення позовних вимог, виходячи з того, що матеріали справи не містять доказів направлення на адресу відповідача позивачем актів наданих послуг за лютий 2014 року та березень 2014 року, не надано доказів направлення відповідачу рахунків на оплату наданих послуг.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом належним та допустимим доказом у справі лише у разі, якщо позивач, у відповідності до ст. ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України довів реальне виконання ним робіт в обсягах та вартістю, зазначених ним в акті, а мотиви відмови другої сторони від підписання такого акта визнані судом необґрунтованими.

Характерними рисами договору надання послуг є те, що виконавець надає послуги за завданням замовника для задоволення його інтересів; виконавець зобов'язаний надати замовнику послуги, виконати роботу за певну винагороду, право на одержання якої у нього виникає лише після надання обумовлених договором послуг.

Закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Позивачем не надано доказів на підтвердження надання послуг у лютому 2014 року та березні 2014 року з приймання твердих побутових відходів, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 38 520,02 грн.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки в процесі судового розгляду не було встановлено факту прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем, а вимоги про стягнення інфляційних втрат є похідними від вимоги про стягнення основного боргу, у якій позивачу відмовлено, то вимоги про стягнення інфляційних втрат також задоволенню не підлягають.

Відповідно положень до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Суддя Шкурдова Л.М.

Повний текст рішення складено: 03.05.2017 року