Рішення

від 03.05.2017 по справі 339/11/17

БОЛЕХІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №339/11/17

4

2/339/46/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2017 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Сметанюка В.Б.,

за участю секретаря: Стельмах М.Ю.,

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача: ОСОБА_3, представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болехові цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 сільської ради Болехівської міської ради, про визнання протиправними і скасування рішень та скасування реєстрації права власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтуванні своїх вимог зазначає, що він є спадкоємцем за заповітом після смерті його матері ОСОБА_7 на спадкове майно, до складу якого входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Шевченка, 34 у с. Буковець, Болехівської міської ради, Івано-Франківської області і земельна ділянка площею 0,46га біля даного будинку. Проте оформити право власності за заповітом не має можливості, оскільки ОСОБА_6 сільська рада Болехівської міської ради за життя власника майна ОСОБА_7 розпорядилась даним нерухомим майном на користь іншої особи - ОСОБА_3, що є причиною звернення до суду з даним позовом. Просить визнати протиправними та скасувати: рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради Болехівської міської ради Івано-Франківської області від 16.12.2005року № 51/05 "Про оформлення права власності"; рішення сесії ОСОБА_6 сільської ради Болехівської міської ради Івано-Франківської області від 19.02.2014року № 07-20/14 "Про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3Ю.". Також, просить скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Шевченка, 34 у с. Буковець, Болехівської міської ради, Івано-Франківської області і земельну ділянку площею 0,200га для обслуговування вказаного жиитлового будинку. Судові витрати по справі покласти на відповідачів.

27 квітня 2017 року представник позивача подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила також визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 27 грудня 2005р.серія ЯЯЯ № 479322 на ім'я ОСОБА_3

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили позовні вимоги задоволити з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнали і просили відмовити в його задоволенні. Зазначивши, що права позивача не порушенні так як у заповіті не вказано який саме будинок заповіла покійна ОСОБА_7, яка була власником двох будинків. ОСОБА_7 знала, що ОСОБА_3Ю, приватизував оспорюване домоволодіння ще за її життя і не оспорювала даного факту.

Додатково суду пояснили, що відповідно до записів у погосподарській книзі та рішення ОСОБА_6 сілької ради за 2004 рік ОСОБА_7 добровільно передала ОСОБА_3 земельну ділянку біля будинку площею 0,20 га. Також подали суду заву про застосування строку позовної давності, так як позивач ОСОБА_5 та його мати ОСОБА_7 знали з 2005 року про те, що відповідач користується спірною земельною ділянкою та будинком по вул. Шевченка, 34 у с. Буковець, та до 2017 року не оскаржували даного факту, а тому пропустили 3-річний строк звернення до суду.

Представник відповідача ОСОБА_6 сільської ради в судове засідання не з'явився, проте, подав заяву, в якій просив справу розглядати без його участі (а.с.31) .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що у власності ОСОБА_7 було два будинки один 1930-х років побудови за адресою с.Буковець, Шевченка 34, в якому вона проживала до 1984 року та будинок 1970-х років побудови за адресою с.Буковець, Шевченка 37. В будинку 1930-х років побудови з 2005 року ніхто не проживав, ОСОБА_7 користувалася даним будинком.

Допитаний у судовому засіданні свідком сільський голова с.Поляниці ОСОБА_9 пояснив суду, що в погосподарських книгах до 1999 року за ОСОБА_7 числилося два будинки 1930-х та 1970-х років побудови. Однак, з 2000 року за ОСОБА_7 рахується тільки будинок 1970-х років побудови, відомості про знищення будинку 1930-х років побудови, визнання його безхазяйним, передачу у власність ОСОБА_3 відсутні у сільській раді. Також свідок ОСОБА_9 не міг пояснити на якій правовій підставі ОСОБА_6 сільська рада в 2005 році передала у власність будинок побудови 1930-х років по вул.Шевченка, 34, в с.Буковець, який рахувався за ОСОБА_7 у власність ОСОБА_3

Суд, заслухавши учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Нормами статті 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пункт 1 ч.2ст. 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

За статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що 31 травня 2011року ОСОБА_7 склала заповіт в якому заповіла: належний її старий житловий будинок в селі Буковець по вул. Т.Шевченка, земельну ділянку біля нього пл.0,46га Зеніній Любомирі Данилівні та ОСОБА_5 в рівних частинах (а.с.9).

З витягу з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 28 вбачається, що вищевказаний заповіт є чинним, не зміненим та не скасованим ( а.с.10-11).

21 вересня 2016 року державним нотаріусом Долинської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку площею 0,46га по вул. Шевченка, 34 в с. Буковець, ОСОБА_6 сільської ради Івано-Франківської області, оскільки право власності на вказане нерухоме майно згідно даних РПВНМ зареєстроване за ОСОБА_3

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається також, що ОСОБА_10 подала заяву, що строк для прийняття спадщини за заповітом пропустила без поважних причин і до суду звертатися не буде (а.с.12).

16 грудня 2005року рішенням ОСОБА_6 сільської ради № 51/05 за заявою ОСОБА_3 вирішено оформити право власності на домоволодіння № 34 по вул. Шевченка в селі Буковець, а саме літ.А житловий будинок загальною площею 43,5кв.м., житловою - 17,0 кв.м., №1 ворота, 2 огорожа, за ОСОБА_3 (а.с.17).

27 грудня 2005 року ОСОБА_3 видано свідоцтво серії ЯЯЯ №479322 про право власності на нерухоме майно на домоволодіння по вул.Шевченка 34, с.Буковець Поляницької сільської ради Болехівської міської ради Івано-Франківської області та зареєстровано право власності.

За змістом ч. 2 ст. 144 Конституції України та ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб в судовому порядку. Серед способів захисту цивільного права та інтересу, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України, встановлений, зокрема, й такий, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно довідки ОСОБА_6 сільської ради від 26.08.2016р. за № 1194 вбачається, що будинок 1934 року побудови, який знаходиться в с. Буковець, згідно погосподарських книг за 1948-1960рр. значився за ОСОБА_11 Після його смерті згідно погосподавських книг з 1961-2005роки головою домогосподарства була (дружина) ОСОБА_7, 16.04.1925р.н.(а.с.13).

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української PCP підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

З оглянутих в судовому засіданні погосподарських книг вбачається, що за ОСОБА_7 з 1961-1999 роки рахувалося два будинки 1930-х та 1970-х років побудови. З 2000 року за ОСОБА_7 рахувався тільки будинок 1970-х років побудови.

Судом встановлено, що у власності ОСОБА_7 було два будинки: 1930-х (с.Буковець вул.Шевченка, 34) та 1970-х (с.Буковець вул.Шевченка, 37) років побудови.

Відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 41 Конституції України та стаття 328 Цивільного кодексу України встановлюють, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності, відповідно до ст. 328 ЦК України, набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_6 сільською радою не надано суду доказів, які б підтвердили на якій підставі ОСОБА_6 сільською радою 16 грудня 2005 року прийнято рішення та вирішено оформити право власності на домоволодіння № 34 по вул. Шевченка в селі Буковець, яке належало ОСОБА_7, за ОСОБА_3.

Тому, рішення ОСОБА_6 сільської ради № 51/05 від 16 грудня 2005року "Про оформлення права власності" підлягає скасуванню як незаконне. І відповідно підлягає визнанню недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27.12.2005 року серії ЯЯЯ №479322 видане ОСОБА_3 на домоволодіння по вул.Шевченка 34, с.Буковець, яке видане на підставі незаконного рішення ОСОБА_6 сільської ради № 51/05.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ст.267 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст.261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Не заслуговують на увагу покликання відповідача про те, що ОСОБА_7 як власнику було відомо, що її будинок 1930-х років побудови за адресою с.Буковець вул.Шевченка, 34, переданий у 2005 році ОСОБА_6 сільською радою ОСОБА_3, оскільки на підтвердження не надано належних доказів, а навпаки з показів свідків встановлено, що ОСОБА_7 (та її діти) час від часу до дня смерті (2014 року) користувалася вказаним будинком, в якому ніхто не проживав. А у ОСОБА_3 з 1996 року був інший будинок, де він і проживав зі своєю сім єю. А тому, суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності, так як ОСОБА_7 - власнику будинковолодіння по вул..Шевченка 34, с.Буковець Поляницької сільської ради за життя не було відомо, що він переданий у власність іншій особі - ОСОБА_3 Про даний факт не було відомо і позивачу, як спадкоємцю після смерті ОСОБА_7

Що стосується вимоги про скасування реєстрації права власності ОСОБА_3 на домоволодіння по вул. Шевченка 34, с.Буковець, ОСОБА_6 сільської ради Болехівської міської ради Івано-Франківської області, то суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон) записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Запис про скасування державної реєстрації прав вноситься у разі скасування на підставі рішення суду, рішення про державну реєстрацію прав до Державною реєстру прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується (частина 2 статті 26 Закону).

А тому, з метою повного захисту прав сторін, слід скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на домоволодіння по вул..Шевченка 34, с.Буковець Поляницької сільської ради, яка проведене на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради від 16.12.2005 року № 1/05 Про оформлення права власності та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.12.2005 року серії ЯЯЯ №479322, які визнаються судом недійсними.

Щодо скасування рішення сесії ОСОБА_6 сільської ради Болехівської міської ради Івано-Франківської області від 19.02.2014року № 07-20/14 "Про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3Ю." та скасування державної реєстрацію права власності ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,200га, суд приходить до наступного висновку.

Частиною першою статті 118 ЗК України передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

У силу частини шостої статті 118, частини першої статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до відання сільських, селищних, міських рад належить право надання земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Громадяни, зацікавлені в одержанні у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, подають клопотання до відповідної міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання регулювання земельних відносин (підпункт 34 пункту 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Отже, вирішення питань щодо надання у власність земельних ділянок належить до виключної компетенції територіальної громади в особі місцевих рад. Розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність, визначається з урахуванням положення статті 121 ЗК України.

Судом встановлено, що рішенням ОСОБА_6 сільської ради Болехівської міської ради Івано-Франківської області за № 09-12/04 від 22 травня 2004 року, за заявами ОСОБА_7 та ОСОБА_3, в ОСОБА_7 вилучено земельну ділянку у вільний земельний фонд сільської ради в урочищі Город пл. 0,20га та надано вищевказану земельну ділянку з вільного земельного фонду сільської ради ОСОБА_3 для обслуговування житлового будинку та господарських будівель (а.с.38).

Архівним відділом виконавчого комітету Болехівської міської ради 21 березня 2017 року за № 01.4-02/С-24 надано: протокол 12 сесії ОСОБА_6 сільської ради 4-го демократичного скликання від 22.05.2004р., з якого вбачається, що під № 9 слухалось питання Про вилучення земельної ділянки у ОСОБА_7О. (а.с.107).

Згідно погосподарських книг за 2001-2005рр. у ОСОБА_7 перебувала земля у приватній власності та користуванні загальною площею - 0,81га, з них: для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,02га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,69га, для товарного виробництва - усього земельні частки, паї - 0,10га. З додаткових відомостей погосподарської книги вбачається, що вилучено у ОСОБА_7 0,20га ур. Город рішення №09-12/04 від 22.05.2004р. та передано ОСОБА_3 згідно матеріалів інвентаризації (а.с.94).

Згідно погосподарських книг за 2006-2010р. у ОСОБА_7 перебувала земля у приватній власності та користуванні загальною площею - 0,38га, з них: для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,02га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,36га ( рілля - 0,27га, багаторічні насадження , сінокос - 0,09га. За 2008- 2010рр. за ОСОБА_7 перебувала 0,9871га, з них: для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,25га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,7371га (рілля - 0,6471га, багаторічні насадження, сінокос - 0,09га. З додаткових відомостей по господарської книги вбачається, що вилучено 0,20га ур. Город рішення №09-12/04 від 22.05.2004р. (а.с.97).

Згідно по господарських книг за 2001-2005рр. у ОСОБА_3 перебувала земля у приватній власності та користуванні загальною площею - 0,47га, з них: для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,02га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,35га, для товарного виробництва - усього земельні частки, паї - 0,10га. З додаткових відомостей по господарської книги вбачається, що вилучено 0,20га в ур. Город рішення №09-12/04 від 22.05.2004р. передано ОСОБА_3 з госп. №448 (ОСОБА_7О.) (а.с.95).

Згідно по господарських книг за 2006р. у ОСОБА_3 перебувала земля у приватній власності та користуванні загальною площею - 0,67га, з них: для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,02га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,65га (рілля - 0,55га, багаторічні насадження, сінокос - 0,10га. За 2007-2010рр. у ОСОБА_3 перебувала земля загальною площею 0,78 га, з них: для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,25га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,76га (рілля - 0,66га, багаторічні насадження, сінокос - 0,10га. З додаткових відомостей по господарської книги вбачається, що передано із госп. № 167 від ОСОБА_12 0,108га ур. Під Щовб (а.с.96).

06 лютого 2014 року ОСОБА_3 подано заяву на ім'я сільського голови про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в с. Буковець по вул.. Шевченка, 34, для будівництва і обслуговування будинку (а.с.70).

12 лютого 2014 року головою земельної комісії підготовлено проект рішення про технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3Ю.(а.с.71).

19 лютого 2014 року ОСОБА_6 сільською радою винесено рішення за №07-20/14 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передати у власність безоплатно земельну ділянку пл.0,2000га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в селі Буковець по вул. Т.Шевченка, 34 ОСОБА_3Ю.(а.с.69).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 липня 2014 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, площею 0,20га, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, що знаходиться за адресою по вул. Т.Шевченка, 34 в с. Буковець, Івано-Франківської області(а.с.59-61).

Позивачем в силу ст. 10, 60 ЦПК України не надано суду доказів про те, що рішення ОСОБА_6 сільської ради №07-20/14 приймалося з порушенням, та є протиправним.

Частина 3 ст. 61 ЦПК України визначає, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, 08 вересня 2009 року Болехівським міським судом винесено рішення яким задоволено частково позов ОСОБА_13 до ОСОБА_6 сільської ради, ОСОБА_14 про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування. Визнано нечинним та скасовано рішення сесії ОСОБА_6 сільської ради № 21-23/09 від 27 січня 2009 року про скасування рішення сесії рад № 07-04/06 від 26.07.2006 року в частині про надання ОСОБА_7 у приватну власність земельних ділянок в урочищах За потоком в розмірі 0,12га , Над лужки в розмірі 0,10га, ОСОБА_4) в розмірі 0,09га, Помірки в розмірі 0,09га, Купенів'я розміром 0, 08га для ведення особистого селянського господарства (а.с.39-41). 17 листопада 2009 року ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області рішення Болехівського міського суду від 08 вересня 2009 року залишено без змін, а апеляційну скаргу відхилено (а.с.78-80).

В мотивувальних частинах вищевказаних судових рішень зазначено, що земельна ділянка в урочищі Коло старої хати має іншу назву Город розміром 0,36га, з яких на час сприйняття рішення 26.07.2006 року частина цієї ділянки розміром 0,20га була вилучена у позивачки (ОСОБА_7О.) за її згодою та надана внукові ОСОБА_3 (а.с.79, 82)

Дані рішення набрали законної сили, а ОСОБА_7 знала про вилучення у неї частини земельної ділянки площею 0,20га в ур. Город рішенням №09-12/04 від 22.05.2004р. та надання її ОСОБА_3

Даний факт підтверджується також особистими підписами ОСОБА_7 у погосподарських книгах за 2001-2005 роки де зазначено, про вилучення і передачу земельної ділянки с. Буковець по вул.Т.Шевченка,34, площею 0,20га, ОСОБА_3

26 квітня 2017 комісією виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради Болехівської міської ради Івано-Франківської ради складено акт, про те, що в результаті проведених вимірів загальна площа земельної ділянки в с. Буковець по вул.Т.Шевченка,34 становить 0,4036га. Межі земельної ділянки пл.0,20га, згідно свідоцтва про право власності віл 14.07.2014р. належать ОСОБА_3

Згідно господарської книги за ОСОБА_7 на день її смерті (16 жовтня 2014р.) належали (обліковувалися) такі земельні ділянки:

-в с. Буковець, вул. Шевченка, 37 - 0,25га для обслуговування житлового будинку, 0,0971га для ведення особистого селянського господарства, Урочище За потоком - 0,12га, урочище Над лужки - 0,10га. урочище Помірки - 0,09га, урочище Лази -0,09га.

-в с. Буковець, вул.Шевченка,34 - згідно заяви про інвентаризацію земель у приватну власність від 24.12.1993р. в користуванні ОСОБА_7 земельна ділянка ОСОБА_12 коло старої хати становила пл.0,39га, а рішенням сесії № 09-12/04 від 22.05.2004р. було вилучено земельну ділянку пл.0,20га та надано ОСОБА_3 для обслуговування житлового будинку.

Також зазначено, що земельна ОСОБА_12 коло старої хати та земельна ділянка Город в с. Буковець по вул. Шевченка, 34 є одна і та сама земельна ділянка загальною пл.0,4036га. Рішення ОСОБА_6 сільської ради № 09-12/04 від 22.05.2004р. не скасовувалося та є чинним на даний час.

За життя власниця земельної ділянки ОСОБА_7 не оспорювала вилучення у неї та передачу земельної ділянки площею 0,20га по вул.Т.Шевченка,34, с.Буковець, ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування будинку. Таким чином, ОСОБА_7 не вважала, що її права власності на земельну ділянку Город в с.Буковець по вул. Шевченка, 34 були порушені, не зверталася за їх захистом чи відновленням, а тому позовні вимоги позивача, щодо виділення, реєстрації земельної ділянки, як спадкоємця ОСОБА_7 в цій частині не підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , встановивши, що строк звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову у позові з цих підстав, якщо про застосування строку позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позовом не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Заява про застосування строку позовної в цій частині позовних вимог не підлягає до задоволення, оскільки відмовляючи у задоволенні позовних вимог у зв'язку з необґрунтованістю, виключаються підстави для відмови у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Інші доводи та докази сторін не спростовують вищезазначеного висновку суду.

Таким чином, заявлений позов в уточненому вигляді ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 сільської ради про визнання протиправними і скасування рішень та скасування реєстрації права власності підлягає до часткового задоволення.

З приводу стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 4800 грн. суд зазначає таке.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах . Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження оплати витрат на правову допомогу в розмірі 4800 гривень позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 14 лютого 2017 року, квитанцію №1 та ОСОБА_9 виконаних робіт від 13 квітня 2017 року (а.с. 156-157).

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на викладене, суд частково задовольняє вимогу позивача про стягнення витрат на правову допомогу, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, з ОСОБА_3 в розмір 1920 грн., з ОСОБА_6 сільської ради - 960 грн.

Також в силу ст. 84,88 ЦПК України на користь позивача підлягає стягненню з відповідачів судовий збір: з ОСОБА_3 в розмір 1280грн., з ОСОБА_6 сільської ради - 640 грн.

На підставі наведеного, ст. 15, 16, 328, 393, 1216, 1217, 1223 ЦК України, ст. 118, 121 ЗК України, керуючись ст. 10, 11, 58-61, 79, 84, 88, 212-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов в уточненому вигляді задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради Болехівської міської ради Івано-Франківської області від 16.12.2005 року № 1/05 Про оформлення права власності .

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27.12.2005 року серії ЯЯЯ №479322 видане ОСОБА_3 на домоволодіння по вул.Шевченка 34, с.Буковець Поляницької сільської ради Болехівської міської ради Івано-Франківської області.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на домоволодіння по вул..Шевченка 34, с.Буковець Поляницької сільської ради Болехівської міської ради Івано-Франківської області (реєстраційний номер 13421000).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 сплачений судовий збір в розмірі 1280 (одну тисячу двісті вісімдесят) гривень 00 коп. та 1920 (одну тисячу дев'ятсот двадцять) гривень 00коп. витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_6 сільської ради Болехівської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_5 сплачений судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень та 960 (дев'ятсот шістедят гривень) 00 коп. витрат на правову допомогу.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя В.Б. Сметанюк