Ухвала

від 08.05.2017 по справі 2-а-4155/11

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 2-а-4155/11 6-а/335/54/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2017 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: судді Геєць Ю.В., при секретарі Ровенській В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзвеському районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.04.2011 року позов ОСОБА_1 задоволений частково. Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзвеському районі м. Запоріжжя щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 як дитині війни підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 11.10.2010 року по 27.04.2011 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзвеському районі м. Запоріжжя здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 11.10.2010 року по 27.04.2011 року, з урахуванням виплачених сум у цей період. В решті позову про проведення нарахування та виплати підвищення пенсії постійно відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2013 року апеляційна скарга Пенсійного фонду України в Орджонікідзвеському районі м. Запоріжжя залишена без задоволення, постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.04.2011 року залишено без змін.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.03.2017 року заява ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання задоволена. Визначено причину пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу № 2-а-4155/2011 від 20.02.2017 року поважною. Поновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа по адміністративній справі № 2-а-4155/2011.

Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області звернувся до суду з заявою в якій зазначив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-4155/11 від 20.02.2017 року.

Листом від 11.04.2017 року за вих. № 498/11 боржник повідомив про неможливість виконання рішення суду у повному обсязі у зв'язку з відсутністю відповідних асигнувань.

Посилаючись на те, що резолютивна частина вказаного виконавчого листа містить необхідність виконати дії зобов'язального характеру, без зазначення конкретної суми до стягнення з боржника на користь стягувача, а органами Казначейства виконуються рішення про стягнення коштів державного та місцем бюджетів стягував не має можливості для подальшого повного виконання рішення суду, пред'явити його на виконання до органів Казначейства, просить суд змінити спосіб і порядок подальшого виконання рішення суду від 27.04.2011 року, справу розглядати за відсутності їх представника.

Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення , суд вважає, що заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.

Суд зазначає, що приписи ст. 263 КАС України передбачають зміну чи встановлення порядку чи способу виконання рішення, яке було ухвалено судом у справі, а саме резолютивної частини постанови, яка містить висновки суду по суті позовних вимог. Отже, суд, здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.

Також, згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 12.02.2014 р. № К/800/598/14, заміна зобов'язання на стягнення не є зміною способу і порядку виконання рішення, оскільки це призводить до зміни суті позовних вимог та прийнятого судом рішення; поняття спосіб захисту порушеного права у судовому рішенні і спосіб виконання судового рішення не є тотожними.

Таким чином, заява щодо зміни способу та порядку виконання постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.04.2011 року не підлягає задоволенню, оскільки в разі задоволення її вимог фактично буде змінено по суті змісту постанови суду, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права.

Крім того, за приписом ч. 2 ст. 263 КАС України , суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.

Однак, по тексту подання державним виконавцем чітко не наводяться ті виняткові обставини, які б в сенсі ст. 263 КАС України, могли б слугувати встановленню способу виконання рішення суду, запропонованого державним виконавцем.

Суд вважає, що викладені у заяві державним виконавцем обставини не обґрунтовують доцільність і необхідність зміни способу та порядку виконання рішення суду.

Керуючись ст. 263 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області .

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.В.Геєць