Рішення

від 04.05.2017 по справі 607/8058/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/8058/16-ц Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/789/365/17 Доповідач - Парандюк Т.С. Категорія - 2

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2017 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Парандюк Т.С.

суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,

за участю секретаря - Коваль О.І.

та сторін - представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2; представників третіх осіб:міської ради- Олійник О.О., об'єднання співвласників - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 07 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Виробничо-будівельна фірма "Аріадна" з участю третіх осіб Тернопільської міської ради, Управляння Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Золотогірська 14" про визнання права на гараж АДРЕСА_1, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПП "Виробничо-будівельна фірма "Аріадна" з участю третіх осіб Тернопільської міської ради, Управляння Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Золотогірська 14" про визнання права в порядку ст. 190 ЦКУ на гараж АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно договору від 17.12.2007 року про дольову участь у фінансуванні житлового будівництва двокімнатної квартири №2,1-й поверх, блок-секції №1 проектною площею 66,56 кв.м. та закритої стоянки автомобіля №14 площею 20,1 кв.м. у житловому будинку по АДРЕСА_1 він повністю оплатив вартість квартири у сумі 242012,16 грн. та закритої стоянки для автомобіля вартістю 55827,75 грн. 14.12.2009 року йому видано свідоцтво про право власності на вказану квартиру, однак державним реєстратором відмовлено у реєстрації права власності на криту стоянку для автомобіля.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 7 лютого 2017 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до приватного підприємства "Виробничо-будівельна фірма "Аріадна" з участю третіх осіб Тернопільської міської ради, Управляння Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Золотогірська 14" про визнання права власності на гараж АДРЕСА_1 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що судом неповністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, а також при розгляді справи, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи викладені в ній.

Представники ПП "Будівничо - будівельна фірма "Аріадна" та Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення.

Представник Тернопільської міської ради - Олійник О.О. апеляційну скаргу не визнала, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим та не заперечувала проти визнання за позивачем майнового права на спірний об'єкт.

Представник ОСББ "Золотогірська 14" - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала і пояснила,, що позивач з 2009 року постійно користується даним гаражем і ніхто претензій з боку жильців будинку не має. З вини саме відповідача-ПП "БВФ "Аріадна" дані гаражі - підсобні приміщення(із-за різної назви в документації), які є єдиним об'єктом із будинком, не введенні в експлуатацію і не оформлено право власності за стороною.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 не представлено доказів про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом спірного гаража(закритої стоянки для автомобіля) згідно договору від 17.12.2007 року, а також відповідного розпорядження про присвоєння зазначеному об'єкту адресного номера.

Однак з таким висновком суду колегія не погоджується, оскільки він суперечить дійсним обставинам справи.

Судом встановлено, що 17.12.2007 року між ПП "Виробничо-будівельна фірма "Аріадна" (Виконавець) та ОСОБА_1 (Дольовик) укладено договір №123/12 про дольову участь у фінансуванні житлового будівництва, відповідно до якого ПП "Виробничо-будівельна фірма "Аріадна" приймає у дольову участь, а ОСОБА_1 фінансує будівництво двокімнатної квартири №2, на першому поверсі блок-секції №1, проектною загальною площею 66,56 кв. м і закритої стоянки для автомобіля №14 площею 20,1 кв. м. у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1. Вартість квартири на момент підписання договору становить 242012,16 грн. та вартість закритої стоянки для автомобіля складає 55827,75 грн.

Відповідно до п.4.1 Договору Виконавець забезпечує оформлення необхідної документації при підготовці проекту рішення на визнання права власності за Дольовиком на проінвестовану загальну площу згідно даного Договору.

08.10.2009 року виконавчим комітетом Тернопільської міської ради ухвалено рішення №1582 про присвоєння номерів квартирам у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1 з 1 до 60 та оформлено право власності за ОСОБА_1 на двокімнатну квартиру №2 загальною площею 65,3 кв.м. у даному житловому будинку .

Відповідно до довідки, виданої ПП "ВБФ Аріадна" від 27.12.2007 року № 30 ОСОБА_1 повністю оплачена вартість гаражу (закритої стоянки для автомобіля) №14 в сумі 55827,75 грн. за спірною адресою. (а.с. 9)

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільського міського управління юстиції Іванілової О.О. №28597366 від 04.03.2016 року позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення, стоянка автомобіля АДРЕСА_3 у зв"язку із відсутністю документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об"єкта нерухомого майна та присвоєння йому адресного номера.

Згідно Акту приймання робіт від 10.09.2009 року підписаного дольовиком ОСОБА_1 та виконавцем ПП "Виробничо-будівельна фірма "Аріадна", виконавець виконав, а дольовик прийняв комплекс будівельно-монтажних робіт та супутніх послуг щодо будівництва квартири АДРЕСА_2. Відомості про прийняття ОСОБА_1 виконаних робіт по будівництву критої стоянки чи гаража №14 у вказаному акті відсутні.

Відповідно до свідоцтва №19000074 про відповідність збудованого об"єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, виданого інспекцією держархбудконтролю у Тернопільській області 05.08.2009 року засвідчено відповідність закінченого будівництвом об"єкта багатоквартирний житловий будинок за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням Тернопільської міської ради №7/3/113 від 22.12.2015 року передано безоплатно у власність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Золотогірська 14а" земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,1150 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_3.

Пунктами 3, 12, 13 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461, визначено, що прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до 1-111 категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до змісту ст.ст. 509, 526, 629 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк відповідно до вказівок договору і не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання та одностороння зміна умов договору, за винятком випадків, передбачених законом (договір є обов'язковим для виконання сторонами).

Відповідно до змісту ст.190 ЦК України та Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", майновими правами, які можуть оцінюватись, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права або інтересу, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Як встановлено в судовому засіданні і доведено матеріалами справи, що спірний житловий будинок є цілісним комплексом разом з вбудованими в цокольному приміщенні підсобними приміщеннями(гаражами, закритими стоянками для автомобілів), що фактично не заперечувалось сторонами по справі та підтверджено проектною документацією, технічним паспортом гаража. Розбіжність виникла із-за назви цих приміщень, а також неналежним виконанням зобов'язань виконавцем.

У відповідності до положень ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухому речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку про порушення прав позивача саме відповідачем, які підлягають захисту, а позов до часткового задоволення шляхом визнання за позивачем майнових прав, а не права власності, на гараж (закритої стоянки для автомобіля) №14, що знаходиться по АДРЕСА_1 згідно договору №123/12 про дольову участь у фінансував належним чином виконав свої зобов'язання, оплативши вартість об'єкта повністю та вчасно, тривалий час ним користується, гараж( закрита стоянка для автомобіля) є єдиним цілісним комплексом разом із житловим будинком, а саме з вини виконавця договору це приміщення не введено в експлуатацію, а також те, що уже 13 із 14 користувачів таких же приміщень -гаражів (закрита стоянка для автомобіля) мають право власності на них.

Відповідно до ст. 309 ЦПКУ - підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, вийшовши за межі позовних вимог, висновок суду не відповідає дійсним обставинам, тому колегія суддів вважає, що рішення суду слід скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково, визнавши майнове право на спірний об'єкт -гараж (закрита стоянка для автомобіля).

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 315-319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 07 лютого 2017 року скасувати та ухвалити нове, яким визнати за ОСОБА_1 майнове право на гараж (закриту стоянку для автомобіля) №14, що знаходиться в цокольному поверсі за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 20,1 кв. м, згідно Договору № 123/12 від 17 грудня 2007 року про дольову участь у фінансуванні житлового будівництва.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Т.С. Парандюк