Рішення

від 04.05.2017 по справі 910/3520/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2017Справа №910/3520/17

За позовом Приватного підприємства "Ярослав";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Союз";

про стягнення 16 399,50 грн.

Суддя О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Зайцева О.В., представник, довіреність № 22/02-д від 22.02.2017 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 16 399,50 грн. заборгованості за договором поставки № 0199 від 23.09.2016 року, а також 1 600,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2017 року порушено провадження у справі № 910/3520/17, розгляд справи призначено на 28.03.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2017 року відкладено розгляд справи до 04.05.2017 року.

У судовому засіданні 04.05.2017 р. від представника позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача 16 355,38 грн. заборгованості.

Дослідивши заяву позивача про зменшення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.17 Листа Вищого господарського суду від 20.10.2006, № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Враховуючи викладене, судом приймається вказана заява позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду, тобто у справі має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

У судовому засіданні 04.05.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленням, яке повернулося на адресу суду і підтверджує факт направлення ухвали господарського суду на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством Ярослав (надалі покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-СОЮЗ (надалі - постачальник) 23.09.2016 року був укладений договір поставки № 0199 (надалі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору ТОВ ТЕХНО-СОЮЗ зобов'язалося передати у власність покупця товар - гусеницю гумову в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 3.2.1. договору оплата за товар здійснюється на умовах 100 % попередньої оплати на поточний рахунок постачальника.

Згідно з п.2.3. договору строк поставки товару складає 14 робочих днів з дати здійснення покупцем передоплати за товар.

На підставі рахунку на оплату № СФ-0000199 від 29.09.2016 р. Приватним підприємством "Ярослав" було перераховано на рахунок постачальника грошові кошти у розмірі 30 756,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4098 від 30.09.2016 року.

Після перерахування покупцем попередньої плати, поставка товару не відбулася, сума попередньої оплати позивачу не повернута.

12 січня 2017 р. на адресу відповідача направлено вимогу про повернення грошової суми в розмірі 30 756,00 грн., що підтверджується описом до цінного листа та чеком поштової установи.

25 січня 2017 року відповідач повернув позивачу частину зробленої передоплати в розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З поданих до матеріалів справи документів судом встановлено, що постачальник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Союз" не дотримався умов поставки, оскільки не поставив і не передав у власність покупця товар, за який отримав попередню оплату.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів поставки товару або повернення суми попередньої оплати у повному обсязі за поставку, станом на день розгляду справи, відповідачем до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги покупця про стягнення з постачальника заборгованості в розмірі 15 756,00 грн. за непоставлений товар.

Крім того, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасної поставки товару, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 328,03 грн. пені.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 6.1. договору сторони передбачили, що постачальник несе відповідальність за затримку передачі товару позивачу, сплачуючи за кожен день прострочення пеню в розмірі 0,01% від вартості несвоєчасно переданого позивачу товару.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 328,02 грн. підлягають задоволенню у повному розмірі.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 271,35 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи все вищевикладене, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства "Ярослав" у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Союз" (04073, м. Київ, вул. Марка Вовчка, будинок 14; код ЄДРПОУ 37688102) на користь Приватного підприємства "Ярослав" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, будинок 2, код ЄДРПОУ 21635240) заборгованість в розмірі 15 756 (п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп., пеню в розмірі 328 (триста двадцять вісім) грн. 03 коп., 271 (двісті сімдесят одну) грн. 35 коп. 3% річних та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили..

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 10.05.2017 р.