Рішення

від 04.04.2017 по справі 916/3358/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" квітня 2017 р.Справа № 916/3358/16

за позовом Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт";

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КД ТРАНС"

про стягнення 1243268,04 грн.;

Головуючий суддя Степанова Л.В.

Суддя Д`яченко Т.Г.

Суддя Зайцев Ю.О.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю;

Суть спору: про стягнення 1243268,04 грн.

Державне підприємство "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КД ТРАНС" заборгованості у сумі 1243268,04грн. у тому числі 1119287,96грн. основної заборгованості, 16388,75грн. 3% річних, 49395,28грн. інфляційних втрат, 58196,05грн. пені.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.02.2017р. справу №916/3358/16 призначено до колегіального розгляду.

Згідно автоматичного розподілу справ господарського суду Одеської області від 06.02.2017р. справу №916/3358/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Степанової Л.В., судді Д`яченко Т.Г., судді Зайцева Ю.О.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.02.2017р. справу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Степанової Л.В., судді Д`яченко Т.Г., судді Зайцева Ю.О. та призначено до розгляду на 07.03.2017р. о 12:00 однак у зв'язку із перебуванням головуючого судді Степанової Л.В. на лікарняному, засідання суду не відбулося.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.03.2017р., після виходу головуючого судді Степанової Л.В. з лікарняного, справу №916/3358/16 було призначено до розгляду.

В судовому засіданні від 20.12.2016р. позивач звернувся до суду з клопотанням (вх.суду№2-6722/16) про забезпечення позову шляхом накладення арештів на кошти боржника.

12.01.2017р. за вх.суду№535/17 відповідач надав до суду заперечення на заяву позивача про забезпечення позову в яких просить відмовити у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд, розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арештів на кошти боржника, залишає його без розгляду оскільки позивач в засідання суду від 04.04.2017р. не з'явився та клопотання не підтримав.

12.01.2017р. за вх.суду№533/17 відповідач звернувся до суду з клопотанням про залучення до матеріалів справи копій платіжних доручень про сплату заборгованості у сумі 863167,22грн.

12.01.2017р. за вх.суду№2-122/17 відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності в частині стягнення пені за рахунками №99, 103, 106 від 30.04.2015р., №523 від 31.07.2015р. та №261 від 31.08.2015р.

01.02.2017р. за вх.суду№2-572/17 відповідач звернувся до суду з клопотанням про залучення до матеріалів справи доказів погашення заборгованості у сумі 118297,27грн. (копія платіжного доручення №195 від 26.01.2017р.).

06.02.2017р. за вх.суду№2746/17 відповідач звернувся до суду з клопотанням про залучення до матеріалів справи копій платіжних доручень про сплату заборгованості.

06.02.2017р. за вх.суду№2918/17 позивач надав до суду заперечення на заяву відповідача про застосування строків позовної давності в частині стягнення пені за рахунками №99, 103, 106 від 30.04.2015р., №523 від 31.07.2015р. та №261 від 31.08.2015р.

06.02.2017р. за вх.суду№2913/17 позивач надав до суду клопотання про залучення до матеріалів справи копій платіжних доручень про сплату відповідачем заборгованості.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:

01.04.2015р. між Державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (позивач, Виконавець, Порт) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КД ТРАНС" (відповідач, Замовник, ТОВ "КД ТРАНС") було укладено договір про надання послуг з обробки вантажів №49-ПД/15/7-В-15 (далі договір) відповідно до умов якого Виконавець зобов'язався за письмовими заявками Замовника надавати послуги: вантажно-розвантажувальні роботи, послуги суднам (буксирами портфлоту), маневрові роботи, надання складських площ для розміщення вантажу, використання вантажозахоплювальних пристроїв, технологічної оснастки та іншого такелажу, надання в користування товарно-матеріальних цінностей, а Замовник зобов'язався приймати та оплачувати надані послуги.

Відповідно до п.3.5. договору розрахунки за надані послуги здійснюються Замовником не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставлених рахунків Виконавця та Актів приймання - передавання наданих послуг. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Виконавця. Всі послуги Замовник сплачує в безготівковій формі в гривнях України на розрахунковий рахунок Виконавця. Зазначені в договорі тарифи на послуги Виконавця приведені в доларах США, сплачуються Виконавцем в гривнях України по курсу НБУ на день надання послуг.

Замовник несе відповідальність за несвоєчасну оплату наданих Виконавцем послуг у терміни, передбачені договором і оплачує пеню за порушення термінів оплати в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.4.2. договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.7.1. договору та закінчується 16.01.2017р. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору менше, ніж за один календарний місяць до закінчення строку його чинності, він вважається продовженим на кожен наступний рік на тих самих умовах, які були передбачені договором (п.п.7.1. - 7.3 договору).

08.07.2015р. та 13.08.2015р. між сторонами були укладені додаткові угоди до договору №49-ПД/15/7-В-15 від 01.04.2015р. згідно яких зокрема сторони виклали п.3.5. договору в наступній редакції: "3.5. розрахунки за надані послуги здійснюються Замовником не пізніше 10 банківських днів на підставі виставлених рахунків Виконавця та оформлення Актів приймання - передавання наданих послуг/Актів виконаних робіт. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Виконавця. Всі послуги Замовник сплачує в безготівковій формі в гривнях України на розрахунковий рахунок Виконавця. Зазначені в договорі тарифи на послуги Виконавця приведені в доларах США, сплачуються Виконавцем в гривнях України по курсу НБУ на день оформлення Актів приймання - передавання наданих послуг/Актів виконаних робіт та виставлених рахунків.".

На виконання додаткових угод 08.07.2015р. та 13.08.2015р. між сторонами були підписані переліки послуг/робіт.

Як зазначає позивач, за період дії договору він неодноразово надавав відповідачу послуги, що підтверджується актами приймання - передавання наданих послуг які підписані відповідачем без зауважень та виставлених відповідачу рахунків на загальну суму 1119287,96грн.

Позивач вказує, що відповідач в порушення умов п.3.5. договору не здійснив оплату наданих послуг у зв'язку з чим у відповідача, станом на день подання позову до суду була наявна заборгованість у сумі 1119287,96грн.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо своєчасної оплати наданих послуг, позивач нарахував відповідачу 16388,75грн. 3% річних, 49395,28грн. інфляційних втрат та 58196,05грн. пені.

Під час розгляду справи відповідач основну заборгованість у сумі 1119287,96грн. сплатив у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями. Крім того відповідачем були сплачені грошові кошти у сумі 118297,27грн. в рахунок погашення 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Позивач зазначає, що решта позовних вимог крім основної заборгованості складала 123980,08грн., а відповідач сплатив 118297,27грн., різниця становить 5682,81грн. Зазначена різниця несплачена відповідачем у зв'язку з тим, що на його думку зазначена сума є сумою, за якою строк позовної давності сплинув, а тому у відповідача відсутній обов'язок сплати зазначених коштів.

Враховуючи викладене, позивач просить відмовити відповідачу у задоволенні заяви про застосування позовної давності та стягнути з відповідача залишок заборгованості у сумі 5682,81грн. та судові витрати.

Відповідач проти стягнення залишку заборгованості у сумі 5682,81грн. заперечує, посилаючись на те, що сплинув строк позовної давності про що відповідачем подано до суду відповідну заяву про застосування строків позовної давності.

Відповідач зазначає, що строк позовної давності щодо стягнення пені сплив до моменту звернення позивача до суду (30.11.2016р.) щодо наступних рахунків: №№99, 103, 106 від 30.04.2015р. (кінцевий термін оплати 10.06.2015р.), №523 від 31.07.2015р. (кінцевий термін оплати 01.09.2015р.) та №261 від 31.08.2015р. (кінцевий термін оплати 28.09.2015р.).

Враховуючи викладене, відповідач просить застосувати позовну давність в частині стягнення пені у сумі 5682,81грн. та відмовити позивачу в частині даних позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2015р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з обробки вантажів №49-ПД/15/7-В-15 відповідно до умов якого позивач зобов'язався за письмовими заявками відповідача надавати послуги: вантажно-розвантажувальні роботи, послуги суднам (буксирами портфлоту), маневрові роботи, надання складських площ для розміщення вантажу, використання вантажозахоплювальних пристроїв, технологічної оснастки та іншого такелажу, надання в користування товарно-матеріальних цінностей, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати надані послуги.

Статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги, згідно переліку послуг/робіт затвердженим сторонами згідно додаткових угод 08.07.2015р. та 13.08.2015р. на загальну суму 1119287,96грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями актів здачі-прийняття послуг.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідач за надані послуги не розрахувався, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Під час розгляду справи відповідач основну заборгованість у сумі 1119287,96грн., сплатив у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та не заперечується позивачем. Крім того відповідачем були сплачені грошові кошти у сумі 118297,27грн. в рахунок погашення 3% річних, інфляційних втрат та частково пені.

Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі якщо зокрема відсутній предмет спору.

Враховуючи сплату відповідачем основного боргу у сумі 1119287,96грн., 16388,75грн. 3% річних, 49395,28грн. інфляційних втрат, 52513,24грн. пені, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1119287,96грн. основного боргу, 16388,75грн. 3% річних, 49395,28грн. інфляційних втрат, 52513,24грн. пені підлягає припиненню в порядку п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо решти позовних вимог про стягнення з відповідача 5682,81грн. пені, слід зазначити наступне.

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою (ч. 1 ст. 546 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник зобов'язаний передати кредитору у випадку порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.3.5. договору розрахунки за надані послуги здійснюються Замовником не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставлених рахунків Виконавця та Актів приймання - передавання наданих послуг. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Виконавця. Всі послуги Замовник сплачує в безготівковій формі в гривнях України на розрахунковий рахунок Виконавця. Зазначені в договорі тарифи на послуги Виконавця приведені в доларах США, сплачуються Виконавцем в гривнях України по курсу НБУ на день надання послуг.

Замовник несе відповідальність за несвоєчасну оплату наданих Виконавцем послуг у терміни, передбачені договором і оплачує пеню за порушення термінів оплати в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.4.2. договору).

Частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання, не може перевищувати одного року. З огляду на правову природу пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до ст. 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права (Лист, Верховний Суд, від 01.03.2015р. "Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за II півріччя 2014 р.")

Судом встановлено, що за рахунками №99, 103, 106 від 30.04.2015р. кінцевий строк оплати 10.06.2015р., тобто з 11.06.2015р. у позивача виникло право нараховувати відповідачу пеню за зазначеними рахунками, за рахунком №523 від 31.07.2015р. кінцевий строк оплати 01.09.2015р., тобто з 02.09.2015р. у позивача виникло право нараховувати відповідачу пеню за зазначеним рахунком, за рахунком №261 від 31.08.2015р. кінцевий строк оплати 28.09.2015р., тобто у позивача з 29.09.2015р. у позивача виникло право нараховувати відповідачу пеню за зазначеним рахунком.

Відповідно до ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання, не може перевищувати одного року тобто з 11.06.2015р. по 11.06.2016р. включно за рахунками №99, 103, 106 від 30.04.2015р., з 02.09.2015р. по 02.09.2016р. включно за рахунком №523 від 31.07.2015р. та з 29.09.2015р. по 29.09.2016р. за рахунком№261 від 31.08.2015р., однак відповідач звернувся до суду з позовом про стягнення пені за зазначеними рахунками 06.12.2016р. тобто після спливу позовної давності відповідно до ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п.2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. " Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" із змінами та доповненнями.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у сумі 5682,81грн. за рахунками №99, 103, 106 від 30.04.2015р., №523 від 31.07.2015р., №261 від 31.08.2015р. задоволенню не підлягають у зв'язку із спливом позовної давності.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, провадження у справі в частині позовних вимог Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КД ТРАНС" 1119287,96грн. основного боргу, 16388,75грн. 3% річних, 49395,28грн. інфляційних втрат, 52513,24грн. пені підлягає припиненню в порядку п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" в частині стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КД ТРАНС" пені у сумі 5682,81грн. задоволенню не підлягають у зв'язку із спливом строку позовної давності.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та сума основного боргу була сплачена відповідачем після подання позову до суду, судові витрати по сплаті судового збору у сумі 18913,15грн. покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п.1-1. ст. 80, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КД ТРАНС" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, код ЄДРПОУ 39069599) на користь Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, код ЄДРПОУ 01125689) 1119287,96грн. основної заборгованості, 16388,75грн. 3% річних, 49395,28грн. інфляційних втрат, 52513,24грн. пені - припинити.

2. У задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, код ЄДРПОУ 01125689) про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КД ТРАНС" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, код ЄДРПОУ 39069599) 5682,81грн. пені - відмовити у повному обсязі.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КД ТРАНС" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, код ЄДРПОУ 39069599) на користь Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, код ЄДРПОУ 01125689) 18913/вісімнадцять тисяч дев'ятсот тринадцять/грн. 15коп. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

У зв'язку із перебуванням головуючого судді Степанової Л.В. на лікарняному з 06.04.2017р. по 26.04.2017р. включно та перебуванням судді Зайцева Ю.О. у відпустці з 27.04.2017р. по 05.05.2017р. включно, повний текст рішення підписано 10.05.2017р.

Головуючий суддя Л.В. Степанова

Суддя Т.Г. Д`яченко

Суддя О.Ю. Зайцев