Рішення

від 04.05.2017 по справі 918/208/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2017 р. Справа № 918/208/17

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А. , при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Експо"

про стягнення заборгованості в сумі 40 696 грн. 96 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 31.12.2016 р.;

від відповідача - не з'явився.

У судовому засіданні 04 травня 2017 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27 березня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Експо" про стягнення заборгованості в сумі 40 696 грн. 96 коп., яких 26 989 грн. 46 коп. основного боргу, 4 474 грн. 98 коп. пені, 4 824 грн. 20 коп. річних, 1 889 грн. 25 коп. штрафу та 2 519 грн. 07 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 29 березня 2017 року позовну заяву № 47 від 21.03.2017 р. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 918/208/17, розгляд якої призначено на 10 квітня 2017 року.

10 квітня 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме копії акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.2016 року по 21.01.2017 року та повідомлення вих. № 51 від 10.04.2017 року.

Ухвалою суду від 10 квітня 2017 року розгляд справи відкладено на 04 травня 2017 року.

04 травня 2017 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява №59 від 03.05.2017р. про зменшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Експо" 39 996 грн. 96 коп., з яких 26 289 грн. 46 коп. основного боргу, 4 474 грн. 98 коп. пені, 4 824 грн. 20 коп. річних, 1 889 грн. 25 коп. штрафу та 2 519 грн. 07 коп. інфляційних втрат. Заява прийнята судом до розгляду, оскільки відповідає вимогам ГПК України.

У судовому засіданні 04 травня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.

У судове засідання, призначене на 04 травня 2017 року, відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав, щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду про порушення провадження у справі від 29 березня 2017 року та відкладення розгляду даної справи від 10 квітня 2017 року були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: 34600, Рівненська обл., Березнівський р-н, вулиця Андріївська, буд. №46А.

Отже, за змістом вищезазначеної норми, відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

Аналогічна правова позиція міститься в пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яким роз'яснено, що за змістом цієї норми (статті 64 ГПК України), зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій документів поданим учасниками процесу оригіналам цих документів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд-Експо" (далі - Покупець) укладено договір поставки №Г/86. (далі - Договір) (а.с.8-9)

Відповідно до п.1.1. Договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця алкогольні напої, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

Згідно з п. 4.1. Договору, найменування, кількість, асортимент товару визначаються покупцем у замовленні та зазначаються постачальником у видаткові накладній на товар.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2. Договору, ціна на товар визначається у прайс-листі постачальника, який діє на момент здійснення покупцем замовлення. Ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 21 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін шляхом попередньої оплати (п. 6.1. Договору).

Пунктом 7.1. Договору сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

У випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами (п. 9.2. Договору)

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплений відбитками печаток.

На виконання умов Договору на підставі видаткових накладних №15540/13895 від 17.03.2016 р. на суму 7 666 грн. 14 коп., №17598/16252 від 29.03.2016 р. на суму 18 955 грн. 26 коп., №24517/21566 від 05.05.2016 р. на суму 6 989 грн. 76 коп. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 33 611 грн. 16 коп. (а.с.11-13).

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за цим договором також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даного договору.

Судом встановлено, що відповідач частково розрахувався за поставлений товар в сумі 7 321 грн. 70 коп..

Таким чином, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог на день прийняття рішення за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 26 289 грн. 46 коп.. В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем суми заборгованості.

Крім того, позивачем за неналежне виконання умов договору в частині проведення розрахунків, на підставі п.п. 7.1., 9.2. договору та ст. 625 ЦК України нараховано 4 474 грн. 98 коп. пені, 4 824 грн. 20 коп. 20 % річних, 1 889 грн. 25 коп. та 2 519 грн. 07 коп. інфляційних втрат (розрахунок а.с. 7).

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи і давши їм правову оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як встановлено судом між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 26 289 грн. 46 коп. заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем за неналежне виконання умов договору в частині проведення розрахунків, на підставі п.п. 7.1., 9.2. договору та ст. 625 ЦК України нараховано 4 474 грн. 98 коп. пені, 4 824 грн. 20 коп. 20 % річних, 1 889 грн. 25 коп. та 2 519 грн. 07 коп. інфляційних втрат.

Пунктом 7.1. Договору сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши розрахунки пені по кожній накладній в розмірі 4 474 грн. 98 коп., встановив, дійшов висновку про їх обґрунтованість.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" в частині стягнення пені у повному обсязі.

Оскільки має місце прострочення виконання оплати, є підставними і підлягає задоволенню вимога про стягнення 1 889 грн. 25 штрафу, обрахованого як 7% від суми боргу по кожній накладній.

Так, за умовами п. 9.2. Договору сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, проценти, передбачені ст.625 ЦК України, не є штрафними санкціями.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а - особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Стаття 625 ЦК України, між іншим, надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, встановити інший, ніж 3 % річних розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, який і було визначено сторонами у пункті 9.2. договору поставки - в розмірі 20 % річних від суми заборгованості.

Врахувавши наведені правові норми та перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення 4 824 грн. 20 коп. 20% річних 2 519 грн. 07 коп. інфляційних витрат, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Експо" про стягнення 26 289 грн. 46 коп. основного боргу, 4 474 грн. 98 коп. пені, 4 824 грн. 20 коп. річних, 1 889 грн. 25 коп. штрафу та 2 519 грн. 07 коп. інфляційних втрат є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Експо" (34600, Рівненська обл., Березнівський р-н, м. Березне, вул. Андріївська, буд. 46А, код ЄДРПОУ 34132220) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, 42, код ЄДРПОУ 35871504) 26 289 (двадцять шість тисяч двісті вісімдесят дев'ять) грн. 46 коп. - основного боргу, 4 474 (чотири тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 98 коп. - пені, 4 824 (чотири тисячі вісімсот двадцять чотири) грн. 20 коп. - 20% річних, 1 889 (одну тисячу вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 25 коп. - штрафу, 2 519 (дві тисячі п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 07 коп. - інфляційних втрат та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 10.05.2017 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 4 примірники:

1 - до справи;

2-3 - позивачу рекомендованим (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія,42; 33009, м. Рівне, вул. Млинівська, 7);

4 - відповідачу рекомендованим (34600, Рівненська обл., Березнівський р-н, м. Березне, вул. Андріївська, буд. 46А).