Рішення

від 10.05.2017 по справі 918/188/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2017 р. Справа № 918/188/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Фідобанк"

до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Радема-Плюс"

до відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Пік-Трейд"

до відповідача - 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "АСПО -Західелектромонтаж"

про стягнення заборгованості в сумі 861 409,18 грн

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 15.02.2017 року

від відповідача-1: ОСОБА_2, дов. від 27.03.2017 року

від відповідача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радема-Плюс" (відповаідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Пік-Трейд" (відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "АСПО-Західелектромонтаж" (відповідач-3) про солідарне стягнення заборгованості в сумі 861 409,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

17.11.2011 року між позивачем - Публічним акціонерним товариством Ерсте банк (найменування змінено на ПАТ Фідобанк ) (кредитор) та відповідачем-1 (позичальник) укладено генеральну кредитну угоду № 010/6.2.1.4.0/11467 від 14.10.2011 року, за якою та укладених її рамках кредитних договір кредитор може здійснювати надання позичальнику кредитів, а позичальник зобов'язаний повернути отримані кредити.

У рамках генеральної кредитної угоди № 010/6.2.1.4.0/11467 від 14.10.2011 року між позивачем (кредитор) та відповідачем-1 (позичальник) укладено два кредитних договори, а саме: кредитний договір № 012/6.2.1.4.0/11468 від 14.10.2011 року та кредитний договір № 012/6.2.1.4.0/11469 від 14.10.2011 року.

За умовами кредитного договору № 012/6.2.1.4.0/11468 від 14.10.2011 року кредитором позичальнику надано кредит в сумі 750 000,00 грн зі строком користування до 12.10.2018 року, а за умовами кредитного договору № 012/6.2.1.4.0/11469 від 14.10.2011 року встановлено кредитування у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості в розмірі 850 000,00 грн та з граничним строком користування коштами до 13.10.2021 року.

Позивач свої зобов'язання щодо надання кредитних коштів за кредитними договорами виконав у повному обсязі, у свою чергу, позичальник своєчасно та у повному обсязі погашення кредиту та повернення процентів не здійснив, у зв'язку з чим позивач пред'явив вимогу про дострокове повернення усієї суми боргу.

Станом на 01.11.2016 року за відповідачем-1 рахується заборгованість в розмірі 861 409,18 грн, з яких: 287 671,31 грн (258 928,10 грн - за кредитом, 24 116,97 грн - за процентами ) - за кредитним договором № 012/6.2.1.4.0/11468 від 14.10.2011 року; 573 737,82 грн (511 573,66 грн - за кредитом, 52 839,01 грн - за процентами) - за кредитним договором № 012/6.2.1.4.0/11469 від 14.10.2011 року.

Крім цього, позивачем за неналежне виконання кредитних договорів нараховано пеню, а саме 3 231,66 грн пені за несплату тіла кредиту та 1 394,63 грн пені за несплату процентів за договором № 012/6.2.1.4.0/11468 від 14.10.2011 року, а також 4 983,65 грн пені за несплату тіла кредиту та 4 241,10 грн пені за несплату процентів за кредитним договором № 012/6.2.1.4.0/11469 від 14.10.2011 року.

14.01.2011 року між позивачем (кредитор), відповідачем-1 (позичальник) та відповідачами -2 та -3 (поручителі) укладено договори поруки № 010/6.2.1.4.0/11467/1 та № 010/6.2.1.4.0/11467/2, за якими відповідачі -2 та -3 зобов'язалися перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за порушення позичальником зобов'язань, що випливають з генеральної кредитної угоди та кредитних договорів.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів борг у загальному розмірі 861 409,18 грн.

У матеріально - правове обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст.ст. 525, 526, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Ухвалою від 17.03.2017 року порушено провадження, справу призначено до розгляду на 27.03.2017 року.

Ухвалою від 27.03.2017 року розгляд справи відкладено на 10.04.2017 року.

Ухвалою суду від 10.04.2017 року розгляд справи відкладено на 24.04.2017 року.

Ухвалою суду від 24.04.2017 року розгляд справи відкладено на 10.05.2017 року.

10.05.2017 року через службу діловодства господарського суду від відповідача-1 подано клопотання про зменшення штрафних санкцій (пені).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність копій документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.10.2011 року між позивачем (кредитор) та відповідачем-1 (позичальник) укладено генеральну кредитну угоду № 010/6.2.1.4.0/11467 (угода), за умовами якої позивач зобов'язався надати позичальнику кредити, а позичальник - повернути отримані кредити (п. 1.1. угоди).

Згідно з п. 1.2. угоди ліміт активних операцій в рамках цієї угоди не може перевищувати 1 600 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3. угоди у рамках цієї угоди кредити надаються на строки, встановлені окремими кредитними договорами, в будь-якому випадку кінцевий строк повернення кредитних коштів не може перевищувати 13.10.2021 року. Кінцевим строком повернення кредитних коштів вважається також 30 - й день з дня направлення кредитором позичальнику листа - повідомлення (вимоги) відповідно до п. 5.1.5. цієї угоди.

Пунктами 2.1., 2.3. угоди погоджено, що кредитор здійснює кредитні операції на умовах їх забезпечення, цільового використання, платності та повернення грошових коштів. Конкретні умови кредитної операції (строки користування кредитними коштами, процентні ставки, комісії, інші платежі тощо) визначаються сторонами окремо в кожному кредитному договорі, укладеному в рамках цієї угоди.

За п. 2.4 угоди вся заборгованість за зобов'язаннями позичальника має погашатися в тій самій валюті, в якій такі зобов'язання виникли, якщо інше не буде передбачено договорами. Всі платежі, які мають бути зроблені позичальником, повинні бути зроблені повністю, без будь-яких взаємозаліків чи претензій та без будь-яких відрахувань або утримань.

Згідно з п. 2.5 угоди забезпеченням цієї угоди та укладених в її рамках кредитних договорів є, зокрема порука Товариства з обмеженою відповідальністю "Пік - Трейд ", порука Товариства з обмеженою відповідальністю "АСПО - Західелектромонтаж ".

Розділом 7 угоди передбачено, що ця угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами та діє до повного погашення позичальником заборгованості за кредитним договорами в рамках вказаної угоди та втрачає чинність на підставі та з дня отримання позичальником письмового повідомлення кредитора про відмову від цієї генеральної угоди згідно з п. 4.2.1 цієї угоди. При цьому укладені протягом строку дії цієї угоди та в її рамках кредитні договори будуть діяти до моменту їх належного та реального виконання.

У рамках угоди між позивачем та відповідачем-1 укладено два кредитних договори: № 012/6.2.1.4.0/11468 від 14.10.2011 року та № 012/6.2.1.4.0/11469 від 14.10.2011 року.

Так, за умовами кредитного договору № 012/6.2.1.4.0/11468 від 14.10.2011 року кредитором надано позичальнику, на умовах платності та повернення, кредит в сумі 750 000,00 грн зі строком користування кредитними коштами до 12.10.2018 року.

Пунктом 1.1. цього договору передбачено розмір плати за користування кредитними коштами на умовах змінної процентної ставки, яка визначається за формулою суми фіксованої процентної ставки в розмірі 5,5 % річних та базової процентної ставки FIDR.

Ставка FIDR визначається як процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній кредиту, що розміщені в АТ Ерсте Банк (його правонаступників), на строк 12 місяців +1 день, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. Залежно від зміни вартості кредитних ресурсів на фінансовому ринку України базова ставка може змінюватися у порядку визначеному п.п. 2.16.-2.18 кредитного договору.

30.12.2013 року на підставі укладеної додаткової угоди № 1 до цього договору внесені зміни до розміру відсоткової ставки за фактичне користування кредитними коштами, яка встановлена в розмірі 22% річних.

Як встановлено судом, кредитні кошти надавалися, як це передбачено п.п. 1.2. кредитного договору, для рефінансування кредитної заборгованості шляхом їх перерахування на відкритий в банку поточний рахунок №26000000186154.

Згідно з п.п. 2.1., 2.3., 2.4., 2.5. кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування. Моментом (днем) надання/отримання кредиту вважається момент (день) зарахування грошових коштів (кредиту) на поточний рахунок позичальника. Моментом (днем) повернення кредиту вважається момент (день) зарахування на відповідні рахунки кредитора суми кредиту, нарахованих процентів, комісій, неустойки (пені, штрафів), визначених цим договором, якщо інше не випливає з умов цього договору. Сторони встановлюють, що обчислення строку користування кредитом, нарахування процентів здійснюється за методом факт/360, який передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці (28/29, 30, 31), але умовно у році 360 днів, при цьому день отримання кредиту та його повернення позичальником кредитору - вважається одним днем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконані взяті на себе зобов'язання щодо надання кредитних коштів шляхом їх перерахування на відкритий у банку поточний рахунок.

За п. 2.9. кредитного договору позичальник здійснює повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами помісячно 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредитом, згідно з графіком погашення, наведеним в додатку №1 до кредитного договору.

Відповідно до підп. 5.1.4. п. 5.1. кредитного договору позичальник взяв на себе зобов'язання протягом строку дії цього договору забезпечити наявність відкритого у кредитора поточного рахунку та забезпечити на дату відповідного платежу наявність на такому поточному рахунку коштів в сумі, достатній для виконання договірного списання з метою погашення кредитної заборгованості за цим договором на умовах, передбачених в п.п. 2.9.-2.1.1. вказаного договору.

Станом на 01.11.2016 року вимоги п.п. 5.1.4. кредитного договору позичальником не виконані, кошти на рахунку - відсутні.

У разі порушення взятих на себе зобов'язань позичальником, у тому числі пов'язаних з поверненням кредитних коштів та/або їх відповідної частини, кредитор має право вимагати повернення всієї суми заборгованості.

05.12.2016 року позивачем на адресу відповідача-1 надіслано повідомлення-вимогу про повернення всієї заборгованості за кредитом, яка залишена без відповіді та задоволення.

Позичальник взяті на себе зобов'язання за умовами кредитного договору не виконав, судом з матеріалів справи встановлено, що станом на 01.11.2016 року заборгованість відповідача-1 перед позивачем становить 287 671,31 грн, з яких: 258 928,10 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 24 116,97 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

Крім того, позивач за неналежне виконання відповідачем-1 зобов'язань здійснив нарахування пені в розмірі 3 231,66 грн за неповернення тіла кредиту та 1 394,63 грн - за несплату процентів.

Пунктом 7.1. кредитного договору передбачено право кредитора за порушення строків повернення кредиту (у тому числі частково), сплати нарахованих процентів, інших платежів, що передбачені цим договором, нарахувати позичальнику, зокрема пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості.

Суд, здійснивши перевірку правильності нарахованих до стягнення сум, встановив, що розрахунок виконаний арифметично вірно, відтак заявлені до стягнення суми за кредитним договором підлягають до задоволення.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 14.10.2011 року між позивачем (кредитор) та відповідачем-1 (позичальник) укладено кредитний договір № 012/6.2.1.4.0/11469, за яким банком відкрито позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості в сумі 850 000,00 грн та з граничним строком користування кредитними коштами до 13.10.2021 року для проведення реконструкції побутових приміщень з автомийкою (п.п. 1.1., 1.2. кредитного договору).

Пунктом 1.1. цього договору передбачено розмір плати за користування кредитними коштами на умовах змінної процентної ставки, яка визначається за формулою суми фіксованої процентної ставки в розмірі 5,5 % річних та базової процентної ставки FIDR.

Ставка FIDR визначається як процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній кредиту, що розміщені в АТ Ерсте Банк ( його правонаступників), на строк 12 місяців+ 1 день, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. Залежно від зміни вартості кредитних ресурсів на фінансовому ринку України базова ставка може змінюватися у порядку, визначеному п.п. 2.16.-2.18 кредитного договору.

Згідно з п.п. 2.1., 2.3., 2.4., 2.5. кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування. Моментом (днем) надання/отримання кредиту вважається момент (день) зарахування грошових коштів (кредиту) на поточний рахунок позичальника. Моментом (днем) повернення кредиту вважається момент (день) зарахування на відповідні рахунки кредитора суми кредиту, нарахованих процентів, комісій, неустойки (пені, штрафів), визначених цим договором, якщо інше не випливає з умов цього договору. Сторони встановлюють, що обчислення строку користування кредитом, нарахування процентів здійснюється за методом факт/360, який передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці (28/29, 30, 31), але умовно у році 360 днів, при цьому день отримання кредиту та його повернення позичальником кредитору - вважається одним днем.

Судом встановлено, що кредитні кошти за вказаним кредитним договором були надані позивачем відповідачу-1 шляхом їх перерахування на відкритий в банку поточний рахунок № 26000000186154.

Таким чином, позивачем виконані взяті на себе зобов'язання щодо надання кредитних коштів.

Відповідно до п. 2.9. цього договору позичальник здійснює повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами щомісячно 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту згідно з графіком погашення, наведеним в додатку №1 до договору.

За підп. 5.1.4. п. 5.1. договору позичальник взяв на себе зобов'язання протягом строку дії цього договору забезпечити наявність відкритого у кредитора поточного рахунку та забезпечити на дату відповідного платежу наявність на такому поточному рахунку коштів в сумі, достатній для виконання договірного списання з метою погашення кредитної заборгованості за цим договором на умовах, передбачених в п.п. 2.9.-2.11. вказаного договору.

Станом на 01.12.2016 року вимоги п.п. 5.1.4. договору позичальником виконані не були, кошти на рахунку - відсутні .

Позичальник взяті на себе зобов'язання за умовами кредитного договору не виконав, судом з матеріалів справи встановлено, що станом на 01.11.2016 року заборгованість відповідача-1 перед позивачем становить 573 737,82 грн, з яких: 511 573,66 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 52 839,01 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

Крім того, позивач за неналежне виконання відповідачем-1 зобов'язань здійснив нарахування пені в розмірі 4 983,65 грн за неповернення тіла кредиту та 4 341,50 грн - за несплату процентів.

Пунктом 7.1. кредитного договору передбачено право кредитора за порушення строків повернення кредиту (у тому числі частково), сплати нарахованих процентів, інших платежів, що передбачені цим договором, нарахувати позичальнику, зокрема пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості.

Суд, здійснивши перевірку правильності нарахованих до стягнення сум, встановив, що розрахунок виконаний арифметично вірно, відтак заявлені до стягнення суми за кредитним договором підлягають до задоволення.

Отже, консолідована заборгованість позичальника перед кредитором за угодою № 010/6.2.1.4.0/11467 від 14.10.2011 року становить суму заборгованості за кредитним договором № 010/6.2.1.4.0/11468 від 14.10.2011 року та кредитним договором № 010/6.2.1.4.0/11469 від 14.10.2011 року, а саме 861 409,18 грн, з яких: 258 928,10 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 24 116,97 грн - прострочена заборгованість за відсотками, 3 231,66 грн пені за неповернення тіла кредиту та 1 394,63 грн пені за несплату процентів згідно з кредитним договором №010/6.2.1.4.0/11468 від 14.10.2011 року та 511 573,66 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 52 839,01 грн - прострочена заборгованість за відсотками, 4 983,65 грн пені за неповернення тіла кредиту та 4 341,50 грн пені за несплату процентів згідно з кредитним договором № 010/6.2.1.4.0/11469 від 14.10.2011 року.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У силу вимог ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст.ст. 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1. ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зважаючи на викладене, з відповідача-1 на користь позивача підлягають стягненню 861 409,18 грн, з яких: 258 928,10 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 24 116,97 грн - прострочена заборгованість за відсотками, 3 231,66 грн пені за неповернення тіла кредиту та 1 394,63 грн пені за несплату процентів згідно з кредитним договором № 010/6.2.1.4.0/11468 від 14.10.2011 року та 511 573,66 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 52 839,01 грн - прострочена заборгованість за відсотками, 4 983,65 грн пені за неповернення тіла кредиту та 4 341,50 грн пені за несплату процентів згідно з кредитним договором № 010/6.2.1.4.0/11469 від 14.10.2011 року.

Крім того, як встановлено судом, кредитні кошти за угодою та укладеними в її рамках кредитними договорами надавалися позичальнику на умовах забезпечення - порукою юридичних осіб.

Так, 14.10.2011 року між позивачем (кредитор), відповідачем-1 (позичальник), відповідачем-2 та відповідачем-3 (поручителі) укладено договори поруки № 010/6.2.1.4.0/11467/2 та № №010/6.2.1.4.0/11467/1 (з урахуванням внесених додатковими угодами № 1 від 30.12.2013 року змін), відповідно до умов яких поручителі зобов'язалися перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за порушення позичальником зобов'язань, що випливають з генеральної кредитної угоди №010/6.2.1.4.0/11467 від 14.10.2011 року та всіх укладених в її рамках кредитних договорів.

Поручителі на підставі п.п. 4.1. договорів поруки зобов'язалися в семиденний строк з дня отримання письмової вимоги кредитора виконати забезпечене порукою зобов'язання шляхом перерахування суми основної позичкової заборгованості за кредитом, процентів, комісій неустойки та інших платежів, а також витрат кредитора, пов'язаних з пред'явленням вимог і дотриманням виконання за кредитним договором, та збитків кредитора, завданих порушенням позичальником своїх обов'язків за кредитним договором, на рахунок, вказаний у вимозі кредитора.

За підп. 4.1.2. п. 4.1. договорів поруки у разі невиконання позичальником та/або поручителем забезпеченого порукою зобов'язання поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором всім належним таким боржникам майном.

Відповідно до ст. 533 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦК України).

За змістом укладених між сторонами договорів поруки поручитель і боржник відповідають перед банком як солідарні боржники. При цьому умовами цих договорів не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою. Статтею 554 ЦК України передбачено солідарну відповідальність боржника і поручителя за договором поруки, а не декількох поручителів за різними договорами поруки, оскільки поручителі за різними договорами поруки не несуть солідарної відповідальності один перед одним (постанови Верховного Суду України від 11.11.2014 року у справі № 3-62гс14, від 11.03.2015 року у справі № 6-35цс15, від 27.04.2016 року у справі № 6-2974цс15).

Отже, позовні вимоги щодо солідарного стягнення заборгованості у сумі 861 409,18 грн з відповідача-1 та з кожного поручителя окремо є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідачем-1 подано заяву про зменшення неустойки (пені).

Вирішуючи, у тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Вказана процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме ч. 3 ст. 551 ЦК України і ст. 233 ГК України.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України встановлено, що господарський суд має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора.

Враховуючи інтереси обох сторін, причини неналежного виконання зобов'язання, беручи до уваги наслідки порушення зобов'язання, поведінки відповідача-1, зважаючи, що прострочення у виконанні зобов'язань було незначним, суд, керуючись ст. 83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір пені з 13 951,44 грн до 9 000,00 грн.

За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

У силу вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що вимоги позивача є доведеними, а тому підлягають частковому задоволенню.

Також судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж це передбачено Законом України "Про судовий збір".

Так, за подання позовної заяви позивач повинен був сплатити 12 921,14 грн судового збору, тоді як згідно з платіжним дорученням № 394987527 від 24.11.2016 року позивачем сплачено 13 001,00 грн судового збору, що на 79,86 грн більше від встановленого Законом України "Про судовий збір" розміру.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Щодо судового збору в розмірі 12 921,14 грн, то останній на підставі ст. 49 ГПК України покладається на порівну на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радема - Плюс" (вул. Князя Володимира, 75, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 33335109) та Товариства з обмеженою відповідальністю "АСПО-Західелетромонтаж" (вул. Київська, 92 а, м. Рівне, 33027, код ЄДРПОУ 34950181) на користь Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" (вул. Велика Васильківська, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 14351016) 258 928,10 грн простроченої заборгованості за кредитом, 24 116,97 грн простроченої заборгованості за відсотками згідно з кредитним договором № 010/6.2.1.4.0/11468 від 14.10.2011 року; 511 573,66 грн простроченої заборгованості за кредитом та 52 839,01 грн простроченої заборгованості за відсотками згідно з кредитним договором № 010/6.2.1.4.0/11469 від 14.10.2011 року, 9 000,00 грн пені за кредитним договором № 010/6.2.1.4.0/11468 від 14.10.2011 року та за кредитним договором № 010/6.2.1.4.0/11469 від 14.10.2011 року.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радема - Плюс" (вул. Князя Володимира, 75, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 33335109) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Пік-Трейд" (вул. Князя Володимира, 75, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 36524512) на користь Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" (вул. Велика Васильківська,10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 14351016) 258 928,10 грн простроченої заборгованості за кредитом та 24 116,97 грн простроченої заборгованості за відсотками згідно з кредитним договором № 010/6.2.1.4.0/11468 від 14.10.2011 року; 511 573,66 грн простроченої заборгованості за кредитом та 52 839,01 грн простроченої заборгованості за відсотками згідно з кредитним договором № 010/6.2.1.4.0/11469 від 14.10.2011 року, 9 000,00 грн пені за кредитним договором № 010/6.2.1.4.0/11468 від 14.10.2011 року та за кредитним договором № 010/6.2.1.4.0/11469 від 14.10.2011 року.

4. У задоволенні позовних вимог про стягнення 4 951,44 грн пені відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радема - Плюс" (вул. Князя Володимира, 75, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 33335109) на користь Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" (вул. Велика Васильківська,10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 14351016) 4 307,05 грн судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСПО-Західелетромонтаж" (вул. Київська, 92 а, м. Рівне, 33027, код ЄДРПОУ 34950181) на користь Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" (вул. Велика Васильківська,10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 14351016) 4 307,05 грн судового збору.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пік-Трейд" (вул. Князя Володимира, 75, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 36524512) на користь Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" (вул. Велика Васильківська,10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 14351016) 4 307,05 грн судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України . Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України .

Повне рішення складено 10.05.2017 року.

Суддя Андрійчук О.В.