Рішення

від 03.05.2017 по справі 927/284/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

« 04» травня 2017року Справа № 927/284/17

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут»

14021, вул. Любецька,68, м.Чернігів,

поштова адреса: 14000, пр.Миру,53, 3 поверх, м.Чернігів;

до відповідача: Відділу освіти Варвинської районної державної адміністрації

17600, вул. Захисників України, б.1, смт. Варва, Чернігівської обл.;

про стягнення 424676,10грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 10-Др-1-0916 від 30.09.2016 -представник;

від відповідача: не прибув;

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Відділу освіти Варвинської районної державної адміністрації про стягнення 408116,62 грн. заборгованості, 4081,17 грн. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, 11270,73 грн. пені, 1207,58 грн. 3% річних відповідно до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410243В1FB016 від 15.03.2016.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 23.03.2017 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 10.04.2017, після чого розгляд справи відкладався до 18.04.2017, 25.04.2017 та 03.05.2017.

Відповідач в судові засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

24.04.2017 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 408116,62грн. основного боргу, 6660,72грн. пені, 713,65грн. 3% річних, 2411,87грн. інфляційних.

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи положення ст.22 ГПК України, суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних і розглядає спір виходячи з суми позову 408116,62грн. основного боргу, 6660,72грн. пені, 713,65грн. 3% річних, 2411,87грн. інфляційних, а всього 417902,86грн.

Разом з тим, 03.05.2017 позивачем подано заяву від 27.04.2017 в якій позивач надав уточнення щодо обґрунтування позовних вимог:

- про стягнення з відповідача 408116,62грн. основного боргу за поставлений природний газ, з яких: 241187,01грн. - заборгованість за поставлений природний газ у січні 2017р. в об'ємі 27,020тис.куб.м. за договором на постачання природного газу від 15.03.2016;

- про стягнення 166929,61грн. заборгованості за поставлений природний газ у січні 2017р. в об'ємі 18,701тис.куб.м. за актом приймання-передачі №ЧР300000165;

- позивач обґрунтовує свої позовні вимоги статтями 11,16,509,712 Цивільного кодексу України, нормами Господарського кодексу України та статтями 1, 2, 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги .

Відповідно до ст.22 ГПК України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 03.05.2017.

Суд розцінив заяву позивача від 27.04.2017, як заяву про зміну підстав позову та дійшов висновку, що оскільки її подано до початку розгляду спору по суті суд розглядає справу з її врахуванням.

Представники відповідача в судове засідання не з'явились, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

30.03.2017 від відповідача надійшла заява, в якій відповідач визнає позовні вимоги та просить суд розглянути справу без участі його представника.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

15.03.2016 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» , відділом освіти Варвинської РДА та ПАТ «Чернігівгаз» (далі - Оператор ГРМ) укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів за №11410243В1FB016 (далі - Договір).

01.12.2016 сторони уклали Додаткову угоду до Договору (арк.справи 34) щодо зміни ціни до Договору, якою змінили п.1.2, п.1.3., та п.3.2. Договору.

13.01.2017 сторони уклали Додаткову угоду до Договору (арк.справи 11), якою змінили умови п.1.1. та п.3.2. Договору, а також доповнили п.1.3. Договору новим абзацом.

Додатковою угодою від 01.02.2017 до Договору (арк. справи 44) сторони дійшли згоди розірвати договір в частині постачання газу з 01.02.2017, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Відповідно до п.1.1. Договору (в редакції Додаткової угоди до Договору від 13.01.2017), постачальник зобов'язався передати у власність споживачу, що є бюджетною установою або організацією та є кінцевим споживачем, з 01.01.2016 по 31.03.2017 ДК 016:2010 код 06.20.1- газ природний, скраплений або в газоподібному стані (ДК 021:2015 код 09123000-7-природний газ) (далі - газ), а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Відповідно до п.1.3. Договору (в редакції Додаткової угоди до Договору від 15.03.2016) сторони визначили планові обсяги постачання газу на 2016рік до 326,295тис. куб.м., а по місяцях: січень 2016р. -71,432 тис.м.куб., лютий 2016р.- 94,421 тис.куб.м., березень 2016р.- 61,991 тис.куб.м., квітень 2016р.-12,523 тис.куб.м., червень 2016р.- 0,800 тис.м.куб., липень 2016р.- 0,029тис.м.куб., вересень -0,382 тис.м.куб., жовтень 2016р.-17,273тис.куб.м., листопад 2016р.- 52,597тис.куб.м., грудень 2016р.-14,842тис.куб.м.; а також планові обсяги газу по місяцях на 2017рік (відповідно до Додаткової угоди до Договору від 13.01.2017): січень 2017р.-30,000тис.куб.м., лютий 2017р. - 20,000тис.куб.м., березень 2017р. -7,421тис.куб.м..

Відповідно до пункту 2.9 Договору, визначення фактичного обсягу поставленого (спожитого) газу здійснюється в порядку, передбаченому пунктами 2.9.1-2.9.4 Договору.

Згідно з п.п. 2.9.2, 2.9.3 Договору, на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірника акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Відповідно до ч.1 п.3.2. Договору (в редакції Додаткової угоди до Договору від 13.01.2017), у відповідності до законодавства, що регулює відносини на ринку природного газу та у сфері державних закупівель, Сторони дійшли згоди збільшити суму Договору на 2017рік, відповідно до затверджених видатків на 512559,63грн., що не перевищує 20% від суми Договору..

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу у січні 2017року, а відповідач прийняв природний газ кількістю 76,122куб.м. вартістю 679483,24грн.

Факт передачі природного газу підтверджується актами приймання-передачі: №ЧР300000165 за січень 2017р. про передачу газу в обсязі 76,122тис.куб.м. на суму 679483,24грн., що підписаний повноважними представниками позивача та відповідача та скріплені їх печатками.

Позивач взяті на себе зобов'язання щодо постачання природного газу виконав повністю, що не заперечується відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору на постачання природного газу за регульованим тарифом та додаткової угоди до нього від 15.03.2016 та 13.01.2017 та акту приймання-передачі № ЧР300000165 за січень 2017р..

В процесі розгляду справи судом було встановлено, що вищевказаний договір врегульовував відносини позивача та відповідача з поставки природного газу у 2016 році та частково у 2017році, згідно з додатковою угодою 13.01.2017, якою було пролонговано дію договору, з правом здійснити закупівлю послуг по споживанню природного газу на суму, що не перевищує 20% від суми Договору.

Так, загальну суму Договору сторони відповідно до п.3.2. Договору (в редакції Додаткової угоди до Договору від 13.01.2017) збільшили на 512559,63грн..

Однак, як вбачається з акту приймання-передачі № ЧР300000165 за січень 2017р. про передачу природного газу, позивачем поставлено відповідачу природний газ у січні 2017р. на суму 679483,24грн., що перевищує суму Договору на 166929,61грн..

Таким чином, суд дійшов висновку, що загальний обсяг зобов'язань за Договором у 2017 році, з врахуванням додаткової угоди до нього від 13.01.2017, складає 512559,63грн.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що поставка частини природного газу за актом № ЧР300000165 за січень 2017р. в об'ємі 18,701тис.м.куб. на суму 166929,61грн. здійснювалась поза межами цього Договору.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Виходячи з вищевикладених обставин, між сторонами на підставі акту приймання-передачі №ЧР300000165 за січень 2017р. виникли правовідносини щодо поставки частини природного газу у об'ємі 18,701тис.куб.м на суму 166929,61грн., укладено договір у спрощений спосіб.

Статтею 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, матеріалами справи підтверджується факт поставки відповідачу позивачем природного газу на загальну суму 679483,24грн. Відповідач факт отримання природного газу на зазначену суму не заперечує.

Нормою ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Нормами ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.1, ч.2. п.3.2. (в редакції Додаткової угоди до Договору від 13.01.2017), 3.6. Договору, розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються Постачальником та Споживачем. Ціна за 1000куб.м природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, податку на додану вартість з 01.01.2017 становить: 8926,24грн. за 1000куб.м., в т.ч. 20% ПДВ. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором.

Відповідно до п.4.2.3. Договору, остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Таким чином, у відповідача виник обов'язок оплатити поставлений позивачем природний газ у січні 2017року на суму 512553,63грн. до 10.02.2017.

Відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ у січні 2017р., що підтверджується банківською випискою від 09.02.2017 на суму 271366,62грн..

Тобто станом на час вирішення спору заборгованість відповідача за поставлений позивачем газ за Договором становить 241187,01грн., яку відповідач визнав у повному обсязі.

Щодо строку проведення розрахунків за поставлений природний газ у січні 2017р. у об'ємі 18,701тис. куб.м. на суму 166929,61грн., то при визначенні терміну розрахунків слід керуватись нормами ст. 692 ЦК України, оскільки суд дійшов висновку, що вказана поставка здійснювалась поза межами договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, яка є спеціальною нормою, що регулює порядок проведення розрахунків при виникненні між суб'єктами господарювання правовідносин купівлі-продажу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, обов'язок оплатити отриманий від позивача природний газ, який поставлявся поза межами договору, у відповідача виник після його прийняття, тобто після підписання відповідного акту приймання-передачі за №ЧР300000165 на суму 679483,24грн..

В результаті неналежного виконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати отриманого природного газу, станом на нас вирішення спору відповідач має заборгованість в сумі 166929,61грн., яка є заборгованістю за отриманий природний газ, який поставлявся відповідачу поза межами Договору, яку відповідач визнав у повному обсязі.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 408116,62грн. (241187,01грн.+166929,61грн.) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з положенням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 29.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.6.2.1 Договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем, відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог, заявлено до стягнення пеню за період з 10.02.2017 по 17.03.2017, нарахованої на суму заборгованості 241187,01грн. в сумі 6660,72грн., нарахування якої відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору, а отже такі вимоги підлягають задоволенню та стягненню на користь позивача.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 10.02.2017 по 17.03.2017 в сумі 713,65грн. та інфляційних за період з 01.02.2017 по 28.02.2017 в сумі 2411,87грн.

Нарахування 3% річних за період з 10.02.2017 по 17.03.2017 в сумі 713,65грн. та інфляційних за лютий 2017 року в сумі 2411,87грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору, а тому такі вимоги підлягають задоволенню та стягненню на користь позивача.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 6268,54грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу освіти Варвинської районної Державної адміністрації (17600, вул. Захисників України, б.1, смт. Варва, Чернігівської обл., відомості про рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 02147397) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (14021, вул. Любецька, 68, м.Чернігів, поштова адреса: 14000, пр.Миру,53, 3 поверх, м.Чернігів, відомості про рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 39576385) 408116,62грн. основного боргу, 6660,72грн. пені, 713,65грн. 3%річних, 2411,87грн. інфляційних, а всього 417902,86грн., а також 6268,54грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 10 травня 2017 року.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна