Постанова

від 25.04.2017 по справі 910/20380/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2017 р. Справа№ 910/20380/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 25.04.2017 року

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Експлуатаційна компанія СЕРВІС на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2017 року

по справі № 910/20380/16 (суддя - Мельник В.І.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Білдінжсервіс

до товариства з обмеженою відповідальністю Експлуатаційна компанія СЕРВІС

про стягнення 131 722,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2017 року у справі № 910/20380/16 позов задоволено. Стягнуто із товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ СЕРВІС на користь товариства з обмеженою відповідальністю БІЛДІНЖСЕРВІС заборгованість в розмірі 116 900 грн., пеню в розмірі 13 505 грн. 93 коп., 3% річних в розмірі 1 316 грн. 32 коп., судовий збір в розмірі 1 912 грн. 80 коп.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Експлуатаційна компанія СЕРВІС звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Білдінжсервіс .

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 року апеляційну скаргу по справі № 910/20380/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає подану апеляційну скаргу відповідача безпідставною та необгрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

У судових засіданнях суду апеляційної інстанції представник ТОВ Експлуатаційна компанія СЕРВІС надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав подану апеляційну скаргу у повному обсязі на підставі доводів зазначених у скарзі та просив суд апеляційної інстанції скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник ТОВ Білдінжсервіс у судових засіданнях апеляційного господарського суду також надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти задоволення апеляційної скарги на підставі доводів зазначених у відзиві на скаргу, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною. Представник позивача просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

30.07.2014 року між позивачем, як виконавцем та відповідачем, як замовником було укладено договір № МСН/30-07/14-1 про надання консультаційних послуг, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати щодо об'єкту Будівництво офісно-житлового центру на вул. Мечникова, 11 а, у Печерському районі м. Києва (надалі - об'єкт) консультаційні послуги із супроводу виготовлення проектної документації стадій ПП (концептуальні проектні рішення), П та РД (надалі - послуги), а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначені послуги на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 2.1 договору сторони погодили, що послуги даного договору, надаються за наступними етапами та строками:

І Етап

- участь у розробці (шляхом надання рекомендацій) проектних рішень стадії ПП (концептуальні проектні рішення) у строк 1 (один) календарний місяць з моменту передачі проектних рішень стадії ПП (концептуальні проектні рішення).

ІІ Етап

- здійснення аналізу з точи зору ефективної і раціональної експлуатації відповідності проектних рішень стадії П проектним рішенням стадії ПП (концептуальні проектні рішення);

- надання рекомендацій щодо вибору підрядників та постачальників.

Послуги за ІІ етапом здійснюються у строк 1 (один) календарний місяць з моменту передачі проектних рішень стадії П .

ІІІ Етап.

- здійснення аналізу з точки зору ефективної і раціональної експлуатації відповідності проектних рішень стадії РД проектним рішенням стадії П , строк надання послуг визначаються у порядку, передбаченому п. 2.3 договору.

Відповідно до п. 3.2 договору сторони визначили, щодо кожної частини проектної документації, переданої замовником виконавцеві, виконавець складає та передає замовникові проміжний письмовий звіт (в одному примірнику на паперовому носії та на електронному носії у повному обсязі), підписаний та скріплений печаткою виконавця (далі - проміжний звіт), із викладенням результатів надання послуг передбачених для виконання на відповідному етапі (згідно розділу 2 даного договору) щодо переданої частини проектної документації проміжні звіти за відповідними етапами надаються протягом строків надання послуг, визначених п. 2.1 договору.

Згідно п. 3.3 - 3.5 договору виконавець передає замовникові відповідний проміжний звіт, згідно п. 3.2 договору, разом з актом приймання-передачі документації (який надається у двох примірниках) (далі - акт). Замовник, отримавши проміжний звіт та акт від виконавця, знайомиться з наданими документами і у випадку відсутності зауважень, передає виконавцеві підписаний: акт не пізніше 7 (семи) робочих днів, з дня отримання проміжного звіту та акту. Замовник, у випадку наявності зауважень до проміжного звіту, не пізніше 7 (семи) робочих днів з дня отримання проміжного - звіту та акту передає виконавцеві письмову мотивовану відмову від приймання відповідного проміжного звіту з переліком зауважень та зазначенням строків їх усунення.

Сторони відповідно до п.п. 3.8-3.10 погодили, що окрім проміжних звітів, по кожному етапу надання послуг, передбаченому п.2.1 даного договору, виконавець надає замовнику письмовий звіт про надання послуг за відповідним етапом (в одному примірнику на паперовому носії та на електронному носії у повному обсязі), підписаний та скріплений печаткою виконавця (далі - звіт) та акт приймання передачі наданих послуг за відповідним етапом. Замовник, отримавши від виконавця звіт та акт, зазначений у п, 3.8 договору, знайомиться з наданими документами і у випадку відсутності зауважень, передає виконавцеві підписаний та скріплений печаткою замовника акт приймання передачі наданих послуг за відповідним етапом не пізніше 7 (семи) робочих днів, з дня отримання зазначених у цьому пункті документів. Замовник, у випадку наявності зауважень до звіту, не пізніше 7 (семи) робочих днів з дня отримання звіту та акту приймання передачі наданих послуг за відповідним етапом передає виконавцеві письмову мотивовану відмову від приймання: відповідного звіту з переліком зауважень та зазначенням строків їх усунення.

Відповідно до п. 4.9 договору протягом 10 банківських днів з моменту надання замовнику всіх проміжних звітів та звіту щодо результатів надання послуг на етапі ІІІ та підписання сторонами відповідних актів та акту приймання передачі наданих послуг за етапом ІІІ замовник перераховує на банківський рахунок виконавця кошти у розмірі 50 % вартості етапу ІІІ в розмірі 116 900 грн. (з ПДВ).

Як зазначає позивач, він надіслав на адресу відповідача претензію № 01 від 31.08.2016 року, відповідно до якої просив погасити заборгованість.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було надано відповідь на претензію позивача №128 від 06.10.2016 року, відповідно до якої він зазначив, що вимога не підлягає задоволенню в зв'язку з тим, що виконання ТОВ БІЛДІНЖСЕРВІС зобов'язань за договором у повному обсязі не відповідає дійсності. Відповідач також зазначив, що послуги по Етапу III та звіт № 3 надані виконавцем не в повному обсязі, тому послуги не можуть бути прийнятими та не підлягають повній оплаті. В зв'язку з тим, що надання послуг за договором втратило свою актуальність, відповідач запропонував, вирішити ситуацію що склалася, шляхом укладання угоди про дострокове розірвання договору, яку додав до листа.

Натомість, позивач зазначив, що передав відповідачеві звіт № 3, 09.06.2016 року, що підтверджується відміткою на звіті (копія наявна в матеріалах справи). Крім того позивач зазначив, що відповідачем в строк передбачений договором не надано зауважень. В зв'язку із чим роботи вважаються прийнятими та такими що підлягають оплаті.

Так, у листопаді 2016 року позивач звернувся з позовом до господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в розмірі 116900 грн., пеню в розмірі 13505,93 коп., 3% річних в розмірі 1316,32 грн.

Як зазначалось вище, рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2017 року у справі № 910/20380/16 позов задоволено. Стягнуто із товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ СЕРВІС на користь товариства з обмеженою відповідальністю БІЛДІНЖСЕРВІС заборгованість в розмірі 116 900 грн., пеню в розмірі 13 505 грн. 93 коп. та 3% річних в розмірі 1 316 грн. 32 коп.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем було передано відповідачу звіт № 3, 09.06.2016, на який останній не надав заперечень в передбачений договором строк, а тому на думку суду відповідач зобов'язаний сплатити 116 900 грн. за надані послуги.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду з таким висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача заборгованості за укладеним між сторонами договором по ІІІ Етапу, погодитися не може, оскільки при прийнятті рішення судом першої інстанції не було враховано та залишено поза увагою те, що в матеріалах справи відсутній підписаний сторонами акт приймання-передачі звіту № 3 Етапу ІІІ, як то передбачає розділ 3 договору. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що вказаний акт взагалі надавався чи надсилався позивачем відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 2 ст. 317 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Так, пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Як вбачається з п. 4.9 договору відповідач зобов'язаний здійснити остаточний розрахунок за наданні послуги на Етапі III у розмірі 50% вартості Етапу III - 97 416,67 грн., окрім того ПДВ 19 483,33 грн., що в загальному складає 116 900,00 грн. протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту надання відповідачу усіх проміжних звітів та звіту щодо результатів надання послуг на Етапі III та підписання сторонами відповідних актів та акту приймання передачі наданих послуг за Етапом III.

Отже, остаточний розрахунок по Етапу III відповідач зобов'язаний здійснити лише при умові настання всіх обставин, перелічених в п. 4.9 договору, зокрема, як надання позивачем усіх проміжних звітів по всім розділам проектної документації стадії РД та по всім системам та мережам об'єкту в повному обсязі.

Проте, позивачем, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було доведено надання всіх проміжних звітів за всіма розділами проектної документації стадії РД.

Також, позивачем не було надано суду доказів надання відповідачу та отримання останнім звіту щодо результатів надання послуг на Етапі III (на електронному носії у повному обсязі) по всім розділам проектної документації стадії РД та по всім системам та мережам об'єкту.

Матеріали справи також не містять доказів підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі документації по всім розділам проектної документації стадії РД та по всім системам та мережам об'єкту. Як встановлено судом розробка проектної документації на стаді РД ще триває.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до п. 4.9 договору, остаточний розрахунок по договору між сторонами настає після надання відповідачем послуг по Етапу III у повному обсязі та підписання сторонами акту приймання передачі наданих послуг за Етапом III.

При цьому, як зазначалося вище та встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем не надавався відповідачу на підпис акт приймання-передачі наданих послуг за Етапом III. Такі докази в матеріалах справи відсутні. Також, відсутні докази надсилання такого акту відповідачу по пошті.

Отже, враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи та відсутність підписаного між сторонами акта приймання-передачі наданих послуг, який є обов'язковим за умовами договору, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що товариством з обмеженою відповідальністю Білдінжсервіс передчасно заявлено позов про стягнення заборгованості з відповідача за укладеним між ними договором від 30.07.2014 року № 30-07/14-1. На переконання колегії суддів, строк оплати за вказаним договором у відповідача не настав, послуги за договором замовником не прийняті, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Місцевим господарським судом помилково залишено поза увагою відсутність підписаного між сторонами акта приймання-передачі наданих послуг, що в свою чергу встановлено судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду критично відноситься до тверджень позивача, що ним було передано акт приймання-передачі наданих послуг за Етапом III разом із звітом № 3 наручно відповідачу, оскільки будь-які відмітки замовника з цього приводу відсутні. Як зазначалось вище, належних та допустимих доказів зазначеного в матеріалах справи немає.

Надані позивачем під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції копія листа № 8 від 19.04.2017 року про повторне направлення директору ТОВ Експлуатаційна компанія СЕРВІС акту приймання-передачі послуг № 15 від 09.06.2016 року, копія опису вкладення у цінний лист та копія фіскального чеку не приймаються судом апеляційної інстанції та не беруться до уваги, оскільки, вказаний акт був направлений відповідачу після прийняття рішення у даній справі судом першої інстанції та після другого судового засідання (11.04.2017 року) у апеляційному господарському суду .

Оскільки, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку по відмову у задоволенні позову, щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 116900 грн., то й у задоволенні позову щодо стягнення 13 505,93 грн. пені та 1 316,32 грн. 3% річних слід відмови, як такі що є похідними від основної позовної вимоги.

У відповідності до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2017 року, прийняте після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з не правильним застосуванням норм матеріального права, є таким що не відповідає нормам закону.

Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Експлуатаційна компанія СЕРВІС підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2017 року по справі № 910/20380/16 скасуванню.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України. Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Експлуатаційна компанія СЕРВІС на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2017 року по справі № 910/20380/16 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2017 року по справі № 910/20380/16 - скасувати.

3. Прийняти по справі № 910/20380/16 нове рішення суду, яким у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Білдінжсервіс до товариства з обмеженою відповідальністю Експлуатаційна компанія СЕРВІС про стягнення 131 722,25 грн. - відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Білдінжсервіс (03057, м. Київ, вул. Молдавська, буд.2, кв. 11, ідентифікаційний код 38947633) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Експлуатаційна компанія СЕРВІС (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 35, група нежилих приміщень №7, ідентифікаційний код 34486072) 2173 (дві тисячі сто сімдесят три) грн., 60 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

5. Видачу відповідного наказу по справі № 910/20380/16 доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/20380/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко