Постанова

від 03.05.2017 по справі 916/3459/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2017 р.Справа № 916/3459/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Разюк Г.П.;

при секретарі судового засідання Бендерук Є.О.;

за участю представників сторін:

Від ТОВ „Югстройінвест ЛТД і Ко» - ОСОБА_1, довіреність №б/н, від 06.12.2016;

від Інженерно-технологічного інституту „Біотехніка» Національної академії аграрних наук України - не з'явився;

від Національної академії аграрних наук України - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Інженерно-технологічного інституту „Біотехніка» Національної академії аграрних наук України

на рішення Господарського суду Одеської області від 07.03.2017 року

по справі № 916/3459/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Югстройінвест ЛТД і Ко» , м.Одеса

до Інженерно-технологічного інституту „Біотехніка» Національної академії аграрних наук України, Одеська обл., смт. Хлібодарське

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національна академія аграрних наук України, м.Київ

про визнання договору поновленим та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Югстройінвест ЛТД і Ко» (далі- ТОВ„Югстройінвест ЛТД і Ко» ) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Інженерно-технологічного інституту „Біотехніка» Національної академії аграрних наук України (далі - ІТІ „Біотехніка» НААН) про:

- визнання договору оренди нерухомого майна від 30.12.2009 № 15, укладеного між сторонами, поновленим на строк до 31.10.2019;

- зобов'язання відповідача здійснити заходи щодо погодження з третьою особою та підписання додаткової угоди до спірного договору про продовження строку його дії до 31.10.2019.

31.01.2017 позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просив суд визнати договір № 15 від 30.12.2009, укладений між сторонами, поновленим на строк до 01.10.2019 та зобов'язати відповідача укласти з позивачем додаткову угоду до спірного договору в редакції, запропонованій позивачем і викладеній в наданій суду заяві. (т.2, а.с. 41-47)

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.03.2017 (колегія суддів: Бездоля Д.О., Літвінов С.В., Петренко Н.Д.) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 30.12.2009 № 15, укладений між Інженерно-технологічним інститутом «Біотехніка» Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю „Югстройінвест ЛТД та Ко» , продовженим на строк до 01.10.2019. Зобов'язано Інженерно-технологічний інститут «Біотехніка» Національної академії аграрних наук України укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю „Югстройінвест ЛТД та Ко» додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 30.12.2009 № 15, укладеного між Інженерно-технологічним інститутом «Біотехніка» Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю „Югстройінвест ЛТД та Ко» , на наступних умовах:

« 1. Сторони домовилися внести зміни до п. 1.1. та 3.1. Договору та викласти його пункти в наступній редакції:

п.1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно нежитлові приміщення інженерно- лабораторного корпусу Інженерно-технологічного інституту «Біотехніка» НААН (далі - «Майно» ) площею 440,3 кв.м., розміщене за адресою: 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 19 (реєстраційний номер 00495929.1. АААГВГ 796, інвентаризаційний номер 01044) на восьмому поверсі(ах) дев'ятиповерхової будівлі, що перебуває на балансі Інженерно-технологічного інституту «БІОТЕХНІКА» НААН (далі - «Балансоутримувач» ), вартість якого визначена згідно із звітом про оцінку/актом оцінки на « 29» вересня 2016 року і становить за незалежною оцінкою 712592,50 грн. (сімсот дванадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дві гривні, п'ятдесят копійок).

п. 3.1. Орендна плата визначається на підставі ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» і становить за погодженням Сторін без ПДВ за базовий місяць розрахунку - вересень 2016 року - 40079,41 грн. (сорок тисяч сімдесят дев'ять гривень, сорок одна копійка).

2. Сторони домовилися продовжити строк дії Договору з 01 листопада 2016 року до 01 жовтня 2019 року.

3. Всі терміни та визначення, наведені в Договорі, в цій Додатковій угоді використовуються в тих саме значеннях.

4. Ця Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору і складена у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, і зберігаються у Сторін.

5.Додаткова угода вважається укладеною з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками.

6.Додатки до цієї Додаткової угоди є невід'ємною і складовою частиною Договору. До цієї Додаткової угоди додаються:

- розрахунок орендної плати;

- звіт про оцінку Майна, що передається в оренду» .

Стягнуто з Інженерно-технологічного інституту «Біотехніка» Національної академії аграрних наук України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Югстройінвест ЛТД та Ко» судовий збір у розмірі 2756 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Інженерно-технологічний інститут «БІОТЕХНІКА» Національної академії аграрних наук України звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що рішення є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. На думку заявника апеляційної скарги судом не надано належної оцінки листу відповідача від 27.09.2016 №370, яким було повідомлено позивача про незгоду на продовження дії спірного договору на новий строк з доказом отримання цього листа позивачем. Апелянт наполягає на тому, що спірні нежитлові приміщення є державним майном, органом управління якого є Національна академія аграрних наук України, а тому продовження договорів оренди можливе лише за згодою Національної академії аграрних наук України. Листом від 27.10.2016. за вих. № 10.2-17/544 НААНУ відмовила в наданні такого дозволу. На підставі цього відповідачем на адресу позивача направлено лист-повідомлення № 454 від 02.11.2016 про небажання продовжувати строк дії Договору оренди, укладеного з позивачем. Зазначений лист позивачем отримано не було, а сам лист повернувся до відповідача у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Скаржник вважає, що за умови висловлення з боку відповідача заперечень щодо продовження договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку його дії, спірний договір припинив свою дію. Крім того, відповідач наполягає на безпідставності висновків суду щодо наявності у позивача переважного права на укладання договору оренди на новий строк у зв'язку з понесенням великих витрат на проведення ремонтних робіт по відновлення орендованого майна, оскільки за умовами договору це є обов'язком останнього.

На адресу Одеського апеляційного господарського суду 07.04.2017 надійшли письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, які долучені до матеріалів справи. До пояснень додані додаткові документи, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції і повернуті судом апеляційної інстанції з підстав ненаведення третьою особою поважних причин неможливості їх подання до суду першої інстанції в порядку норм ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.17 апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 26.04.2017 колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Принцевської Н.М., суддів Діброви Г.І., Лисенко В.А.

У зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії ОСОБА_2 у відрядженні, 25.04.2017 здійснено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Принцевської Н.М., суддів Разюк Г.П., Лисенко В.А.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 року апеляційна скарга Інженерно-технологічного інституту „Біотехніка» Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Одеської області від 07.03.2017 року по справі №916/3459/16 прийнята до провадження колегією суддів у новому складі: головуючий суддя Принцевської Н.М., судді Разюк Г.П., Лисенко В.А.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2017 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 03.05.2017.

У зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії ОСОБА_3 у відпустці здійснено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Принцевської Н.М., суддів Разюк Г.П., Діброви Г.І.

В судовому засіданні, яке відкладалось, представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та наполягав на скасуванні рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання по справі повідомлений належним чином.

Судова колегія розглядає апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи за наявними в справі матеріалами та поясненнями учасників судового процесу, оскільки явка сторін та третіх осіб не була визнана обов'язковою ухвалами суду, а повний текст постанови направляється сторонам у встановленому порядку.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

30.12.2009 між сторонами за згодою третьої особи був укладений договір №15 (далі - договір), згідно з п. 1.1. якого (в редакції додаткової угоди від 22.10.2012) відповідач, як орендодавець, зобов'язався передати, а позивач, як орендар, прийняти в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначено майно: нежитлові приміщення інженерно-лабораторного корпусу відповідача площею 440,3кв.м, розміщені за адресою: 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 19 (реєстраційний номер 00495929.1 АААГВГ 796, інвентаризаційний номер 01044) на восьмому поверсі дев'ятиповерхової адміністративної будівлі, що перебуває на балансі відповідача (далі - об'єкт оренди), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку майна на 18.09.2012 і становить за незалежною оцінкою 698681,67 грн.

Відповідно до п. 2.3. договору передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку та результатами проведеного конкурсу на право укладання договору оренди, що закріплюються у протоколі конкурсної комісії.

Згідно з п. 3.1. договору (в редакції додаткової угоди від 22.10.2012) орендна плата визначається на підставі ст. 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» і становить за погодженням сторін без ПДВ за базовий місяць оренди - вересень 2012 року - 17659,35 грн.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3., 3.4. договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата в повному обсязі перераховується орендарем орендодавцеві щомісячно, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Згідно з п. 3.6. договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.10. договору у разі припинення (розірвання) договору оренди позивач сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє позивача від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі.

Згідно з п. 5.7. договору позивач зобов'язався своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна, за умови надання погодження органом управління на здійснення поліпшень орендованого майна з подальшою компенсацією вартості поліпшень.

Відповідно до п. 10.1. договору цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 30.12.2009 до 30.11.2012 включно.

Додатковою угодою від 22.10.2012 до договору №15 сторони продовжили строк дії договору на один рік - з 01.12.2012 до 01.12.2013, додатковою угодою від 31.10.2013 до договору сторони продовжили строк дії договору з 01.12.2013 до 31.10.2016. ( т.1 а.с. 21, 24)

Умовами п. 10.4. договору сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна відповідно до договору оренди №15 від 30.12.2009 орендодавцем (відповідач) передано орендарю (позивач) у строкове платне користування окреме індивідуальне визначене майно: нежитлові приміщення інженерно-лабораторного корпусу Інженерно-технологічного інституту Біотехніка УААН площею 440,3 кв.м, розміщене за адресою: 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 19 на восьмому поверсі(ах). (т.1, а.с. 14)

13.09.2016 позивач звернувся до відповідача з листом від 12.09.2016 №16/09, в якому просив продовжити дію договору на новий строк та укласти з ним спірну додаткову угоду. Дана обставина підтверджується вказаним листом, поясненнями позивача та не заперечується відповідачем. (т.2, а.с. 16)

Листом №423 від 24.10.2016 відповідач звернувся до третьої особи з проханням надати дозвіл на продовження дії договору №15 від 30.12.2009 . (т.2, а.с.30-31)

Листом №10.2-17/544 від 27.10.2016 Національна академія аграрних наук України повідомила Інженерно-технологічний інститут Біотехніка про свою незгоду на продовження строку дії договору. (т.2, а.с.32)

Після закінчення строку дії договору (31.10.2016) позивач продовжив користуватись об'єктом оренди.

Листом № 454 від 02.11.2016 відповідач повідомив позивача, що третя особа не надала дозвіл на продовження дії договору на новий строк, але не висловив своїх заперечень як орендодавця щодо продовження строку дії договору на новий строк.

Цей лист позивачем не отримано, оскільки поштовий конверт повернуто відправнику у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

В матеріалах справи наявний лист відповідача від 27.09.2016 № 370 до позивача, в якому останній повідомляється про припинення договору з 01.11.2016. Але належних та допустимих доказів вручення цього листа позивачу особисто, як стверджує відповідач, не надано суду. З журналу вхідної кореспонденції позивача не вбачається підтвердження факту отримання ним від відповідача цього листа, а запис

„вх № 1/09 27 вер 2016» не є достатнім доказом його вручення, оскільки жодних інших позначень, підписів, печаток, прізвищ щодо вручення цього листа певній особі даний лист не містить.

Листом№ 529 від 12.12.2016 відповідач повідомив позивача про припинення договору та необхідність звільнення об'єкту оренди, що підтверджується вказаним листом та визнається сторонами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Нормами ч.2 ст. 1 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що відносини оренди рухомого та нерухомого майна, об'єктів майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук .

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу Національні академії наук, здійснюючи повноваження з управління об'єктами майнового комплексу національних галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об'єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об'єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.

Згідно з вимогами ст.764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Вимогами ст. 777 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється. Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Відповідно до ст. 285 Господарського кодексу України, орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди. Орендар може бути зобов'язаний використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду. Орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Частиною 3 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» визначено, що після закінчення терміну дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язку за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладання договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

В п. 4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» № 12 від 29.05.2013 року зазначено, що статтею 285 ГК України, статтею 777 ЦК України, частиною третьою статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" наявність у орендаря передбаченого переважного права, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий строк, якому відповідає обов'язок орендодавця щодо укладення такого договору, є підставою для обов'язкового укладення відповідного договору оренди згідно із законом за наявності обставин, зазначених у відповідних законодавчих приписах. Отже, вирішуючи такі спори, господарські суди мають з'ясовувати наявність у орендаря переважного права на укладення договору оренди на новий строк з урахуванням наявності чи відсутності обставин, з якими закон пов'язує виникнення такого права, а також вчинення кожним з учасників спірних правовідносин певних дій на виконання вимог закону. При цьому судам слід також з'ясовувати, чи належним чином орендар виконував зобов'язання за договором.

Судом також мають досліджуватися обставини, пов'язані з наміром власника використовувати для власних потреб майно, стосовно якого виник спір, в тому числі наявність доказів, які однозначно свідчать про відповідний намір.

Так, поняття переважного права орендаря означає надання йому переваги орендодавцем у разі наявності пропозицій інших господарюючих суб'єктів, що містять умови, рівні з умовами особи, що наділена переважним правом. При цьому, для набуття переважного права на укладення договору на новий термін недостатнім є належне виконання орендарем своїх обов'язків за попереднім договором оренди, оскільки іншими передумовами для реалізації такого права законодавство чітко визначає необхідність досягнення сторонами домовленості щодо умов нового договору та рівність умов (пропозицій) особи, яка наділена переважним правом, з умовами (пропозиціями) іншого претендента на оренду.

Колегія суддів, повторно дослідивши матеріали справи та надавши оцінку її обставинам, вважає, що висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог є правильним, а доводи апеляційної скарги не спростовують вірного висновку суду, виходячи з наступного.

Зі змісту ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна випливає, що по закінченню строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк , на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому заперечення мають бути висловлені не пізніше одного місяця після закінчення строку договору. Норма цієї статті імперативна і не містить будь-яких додаткових умов для визнання договору продовженим. При цьому, за положеннями ч. 2 ст. 17 вищезазначеного Закону у разі відсутності заяв сторін про припинення або зміну умов договору оренди, продовження договору презюмується, тому звернення особи до суду з позовом про оформлення факту продовження договору шляхом укладення додаткової угоди не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору, а також у разі , якщо сторони передбачили, що зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору (п.10.4 договору).

За таких обставин посилання відповідача та третьої особи на необхідність отримання дозволу на продовження договору оренди від органу, уповноваженого управляти майном, є безпідставними. Такий дозвіл необхідний лише при укладенні договору відповідно до вимог ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 26.10.2016 у справі №920/132/16.

Посилання скаржника на лист №529 від 12.12.2016 про припинення договору оренди та звільнення орендованих приміщень є також безпідставними, оскільки цей лист був надісланий після місячного строку, встановленого у договорі та законі.

Крім того, колегія суддів також зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що спірне майно необхідне для потреб власника та ним про це письмово попереджено орендаря не пізніше ніж за 3 місяця до закінчення терміну договору, як то передбачено ч. 3 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про продовження дії спірного договору оренди та обов'язок відповідача укласти додаткову угоду на продовження дії Договору оренди №15 від 30.12.2009.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, як орендарем, та відповідачем, як орендодавцем, було вчинено низку конклюдентних дій, які полягають у направленні орендарем повідомлення про бажання продовжувати договір оренди, відсутності заперечення з цього приводу боку орендодавця у встановлений законом строк, прийняття відповідачем орендної плати за два місяці після спливу строку дії договору оренди, які породжують правові наслідки у вигляді продовження або поновлення дії договору оренди на новий строк на тих же умовах.

В матеріалах справи містяться докази належного виконання обов'язків за спірним договором оренди з боку орендаря та понесення ним значних витрат на поліпшення орендованого майна, яке на момент передачі в оренду перебувало в незадовільному технічному та санітарному стані і потребувало проведення капітального ремонту, який і було здійснено орендарем.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності згоди на укладання договорів оренди та того, що спірні нежитлові приміщення є державним майном, органом управління якого є Національна академія аграрних наук України, а тому продовження договорів оренди можливе лише за згодою НААНУ не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки спростовані вищевикладеним.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення.

За таких обставин, апеляційна скарга Інженерно-технологічного інституту Біотехніка Національної академії аграрних наук України задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 07.03.2017 року по справі № 916/3459/16 залишається без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Інженерно-технологічного інституту Біотехніка Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Одеської області від 07.03.2017 року по справі № 916/3459/16 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 07.03.2017 року по справі № 916/3459/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

ОСОБА_4