Справа № 182/1840/17
Провадження № 2/0182/2184/2017
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
11.05.2017 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
секретар Скоробогатова А.О.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чкалівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про визнання за нею права власності на земельну ділянку.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на наступні обставини.
14 жовтня 2011 року помер її батько ОСОБА_2, не залишивши заповіту. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на земельну ділянку (пай), площею 3,930 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Чкалівської сільської ради, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 025887, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією 15 січня 2004 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010412500332, кадастровий номер 1222986700:01:001:0079. Єдиним спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті батька, відповідно до ст.1261 ЦК України, є вона - його донька, адже з її матір'ю в шлюбі батько не перебував. На день своєї смерті її батько був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (гуртожиток), с.Чкалове Нікопольського району. Вона на час смерті батька була зареєстрована за адресою своєї матері: с.Чкалове, вул. Леніна, буд.45. З заявою про прийняття спадщини після смерті батька у встановлений ст.1270 ЦК України строк вона не звернулася. Саме тому у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 2000/02-31 від 29.06.2016 року державним нотаріусом Першої нікопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 було вказано, що нею пропущено строк для прийняття спадщини. Але фактично батько проживав разом з нею та її цивільним чоловіком у АДРЕСА_1 з червня 2009 року, хоча вони і не були там зареєстровані. Причиною їх з батьком спільного проживання стала хвороба серця, у зв'язку з чим він потребував постійної сторонньої допомоги. Факт того, що батько не проживав за місцем реєстрації, доводиться довідкою Чкаловської сільської ради № 493 від 15.07.2016 року. Факт спільного проживання батька з нею зможуть підтвердити свідки. Згідно з ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Саме тому в неї виникла необхідність встановлення в судовому порядку факту прийняття нею спадщини після смерті батька ОСОБА_2 Звернувшись в шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька, вона отримала усне роз'яснення, що, проживаючи разом з батьком, вона спадщину прийняла фактично, тому подання заяви не потрібне. Саме тому вона у встановлений ст.1270 ЦК України строк не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Про пропущення нею строку їй стало відомо при отриманні постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.06.2016 року. Крім пропущеного строку для прийняття спадщини нею втрачено оригінал правовстановлюючого документа на земельну ділянку, у неї є лише його копія, у зв'язку з чим вона змушена звернутися до Нікопольського міськрайонного суду для оформлення спадкових прав. Факт того, що вказаний земельна ділянка дійсно належала ОСОБА_2 підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1204403192017 від 15.02.2017 року. Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином, у неї як спадкоємця її батька виникло право на спадкування земельної ділянки (паю). У зв'язку з викладеним змушена звернутися до суду з цим позовом для визнання за собою права власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її батька.
В судовому засіданні позивачка на позовних вимогах наполягала, просила суд задовольнити їх в повному обсязі. Суду пояснила, що з червня 2009 року по день своєї смерті батько проживав з нею, бо гуртожиток, в якому він спочатку проживав, був закритий і вона забрала батька до себе.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи у свою відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Вислухавши позивача, свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як встановлено в судовому засіданні, 14.10.2011 року помер батько позивачки ОСОБА_2 (а.с.5), не залишивши заповіту. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на земельну ділянку (пай), площею 3,930 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Чкалівської сільської ради, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 025887, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією 15.01.2004 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010412500332, кадастровий номер 1222986700:01:001:0079 (а.с.9-14). Спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 не заводилась (а.с.35-37). Єдиним спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті батька є позивачка по справі. На день своєї смерті спадкодавець був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (гуртожиток), с.Чкалове Нікопольського району, але там не проживав (а.с.8). Позивачка на час смерті батька була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.3). З заявою про прийняття спадщини після смерті батька у встановлений ст.1270 ЦК України строк позивачка не звернулася. У постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 2000/02-31 від 29.06.2016 року державним нотаріусом Першої нікопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 було вказано, що позивачкою пропущено строк для прийняття спадщини (а.с.15). Але фактично спадкодавець проживав разом з позивачкою та її цивільним чоловіком у АДРЕСА_1 з червня 2009 року, хоча вони і не були там зареєстровані. Причиною їх з батьком спільного проживання стала хвороба серця, у зв'язку з чим спадкодавець потребував постійної сторонньої допомоги. Факт того, що батько не проживав за місцем реєстрації, доводиться довідкою Чкаловської сільської ради № 493 від 15.07.2016 року (а.с.8) та показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Так, свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що позивачку знає як сусідку дуже давно. Вона жила на вул.Трубченко, 7 поруч з нею. Останні роки батько ОСОБА_6 проживав з нею, бо важко хворів і Оля його доглядала. ОСОБА_6 й ховала свого батька, бо з рідних в нього, крім Олі, нікого не було. На похороні з близьких була лише Оля та її мама.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що позивачку знає з 2009 року. Вони живуть поруч. ОСОБА_7 - батько ОСОБА_6 - проживав з ОСОБА_1 та її чоловіком. Він з ОСОБА_1 та її сім єю познайомились влітку 2011 року і батько ОСОБА_6 - дядя ОСОБА_7 - вже в неї жив. ОСОБА_6 свого батька й ховала.
За таких обставин суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.3-10, 30, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті свого батька ОСОБА_2, що помер 14 жовтня 2011 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку (пай) площею 3,930 га, розташовану на території Чкаловської сільської ради, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222986700:01:001:0079 у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2, що помер 14 жовтня 2011 року.
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд.
Суддя: ОСОБА_8
Суд | Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2017 |
Оприлюднено | 13.05.2017 |
Номер документу | 66390879 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Кобеляцька-Шаховал І. О.
Цивільне
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Кобеляцька-Шаховал І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні