Постанова

від 03.05.2017 по справі 823/511/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2017 року справа № 823/511/17

12 год. 25 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Франка про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області (далі - позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Франка (далі - відповідач) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій на загальну суму 4 194 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівнику якої призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пунктів б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , зобов'язаний щомісячно відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на її виплату та доставку. Обов'язок щодо такого відшкодування встановлений п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій зазначено у розрахунках пенсійних витрат, які було надіслано позивачем відповідачеві. В порушення вказаного обов'язку відповідач не сплатив позивачеві розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначену його працівнику, по Списку № 2 за період з січня 2017 року по березень 2017 року в сумі 4 194 грн.

Ухвалою від 03.05.2017, у зв'язку з припиненням діяльності управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області, суд допустив заміну позивача по даній адміністративній справі його правонаступником - Звенигородським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Черкаської області.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, згідно якого позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Судова кореспонденція, яка надсилалась на адресу відповідача, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.04.2017, повернулась до суду з відмітками Укрпошти про неможливість вручити її адресату. Згідно з ч.11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Франка, ідентифікаційний код 05423188, зареєстроване як юридична особа 29.04.2002.

Позивач відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на підставі пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (Список № 2), згідно з вимогами п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV, визначив розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, у зв'язку з виплатою та доставкою пенсії ОСОБА_1 за період з січня 2017 року по березень 2017 року на загальну суму 4 194 грн.

Вказана особа працювала на підприємстві відповідача і отримала право на пенсію на пільгових умовах.

Зазначене повідомлення про розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій було направлено відповідачу, проте станом на 27.03.2017 року відповідач означену суму заборгованості самостійно не сплатив.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема підпунктами б - з частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII.

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV було передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, встановленого Законом України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

З огляду на викладене вище, вбачається, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівник якого вийшов на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цьому працівнику.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій .

Пунктом 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Згідно п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона Крим ). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду України повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

З аналізу вказаних норм вбачається, що обов'язок страхувальника по відшкодуванню витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій визначений законом та виникає в підприємства незалежно від отримання самого розрахунку таких витрат, оскільки він визначає лише конкретний їх розмір до сплати щомісячно.

Згідно з пунктом 1 статті 1 та абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону, вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідачу було направлено повідомлення про розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (Список №2) за період з січня 2017 року по березень 2017 року на загальну суму 3 290 грн 87 коп.

Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 у заявленому розмірі позовних вимог підтверджується відповідним витягом з картки особового рахунку платника відповідача.

Статтями 14, 15 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , частини 6 статті 20 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно зі ст. 23 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Статтею 64 цього Закону України передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Відповідно до пп.1 п.4 Положення Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014р. N 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015р. за №41/26486, встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Підпунктом 9 пункту 4 зазначеного Положення передбачено, що управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

За приписами ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 14, 35, 41, 86, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Франка (20451, Черкаська область, Тальнівський район, с. Криві Коліна, вул. Ювілейна, 8, ідентифікаційний код 05423188) на користь Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (20200, Черкаська область, Звенигородський район, м. Звенигородка, вул. Софії Терещенко, 28, ідентифікаційний код 40383821) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за січень - березень 2017 року в сумі 4 194 (чотири тисячі сто дев'яносто чотири) грн.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель

Постанову складено у повному обсязі 10.05.2017.