Постанова

від 03.05.2017 по справі 823/509/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2017 року справа № 823/509/17

16 год. 45 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання – Мельниковій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області до малого підприємства «Елетон» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі – позивач) з адміністративним позовом до малого підприємства «Елетон» (далі – відповідач), в якому просить надати дозвіл на погашення суми податкового боргу на загальну суму 310 230 грн 07 коп. за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у вказаній сумі, який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість та несплати донарахованих штрафних санкцій з податку на додану вартість, з податку на прибуток та з податку на доходи фізичних осіб. Податкове зобов'язання відповідача є узгодженим. Крім того, 27.02.2015 між сторонами було укладено договір про розстрочення податкового боргу, проте відповідач не сплатив розстрочені платежі в сумі згідно з вказаним договором. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 по справі №823/956/16 вказаний борг стягнуто з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача. Проте, у зв'язку з невиконанням інкасових доручень на рахунки відповідача, виданих на виконання вказаної постанови суду, позивач просить надати дозвіл погашення суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, згідно якого позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Судова кореспонденція надсилалась на адресу відповідача, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.04.2017. А тому, з огляду на вимоги статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Мале підприємство «Елетон» зареєстровано як суб'єкт господарювання – юридична особа 19.04.1994, ідентифікаційний код 21363333, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.04.2017 №1002482290 (а. с. 47 – 51).

Станом на день розгляду справи в суді за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 310 230 грн 07 коп., у тому числі 4 590 грн 84 коп. по податку на прибуток, 296 013 грн 36 коп. з податку на додану вартість та 9 625 грн 87 коп. з податку на доходи фізичних осіб.

Так вказаний борг з податку на додану вартість виник на підставі:

– звітної податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року №9051833431 від 20.08.2013, якою платник самостійно визначив суму податку в розмірі 7 855 грн;

– звітної податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року №9058155874 від 18.09.2013, якою платник самостійно визначив суму податку в розмірі 27 грн;

– звітної податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року №9066601011 від 21.10.2013, якою платник самостійно визначив суму податку в розмірі 938 грн;

– звітної податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року №9073971934 від 18.11.2013, якою платник самостійно визначив суму податку в розмірі 1 404 грн;

– звітної податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року №9079277875 від 10.12.2013, якою платник самостійно визначив суму податку в розмірі 14 грн;

– звітної податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року №9087664813 від 17.01.2014, якою платник самостійно визначив суму податку в розмірі 16 711 грн;

– звітної податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року №9007667006 від 18.02.2014, якою платник самостійно визначив суму податку в розмірі 2 939 грн;

– звітної нової податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року №9014384303 від 19.03.2014, якою платник самостійно визначив суму податку в розмірі 25 374 грн;

– звітної нової податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року №9022297822 від 18.04.2014, якою платник самостійно визначив суму податку в розмірі 20 279 грн;

– звітної податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року №9028293215 від 19.05.2014, якою платник самостійно визначив суму податку в розмірі 11 875 грн;

– звітної нової податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року №9034456694 від 17.06.2014, якою платник самостійно визначив суму податку в розмірі 4 881 грн;

– звітної податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року №9041014090 від 17.07.2014, якою платник самостійно визначив суму податку в розмірі 1 945 грн;

– звітної податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року №9047715874 від 18.08.2014, якою платник самостійно визначив суму податку в розмірі 72 397 грн;

– звітної нової податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року №9052310334 від 12.09.2014, якою платник самостійно визначив суму податку в розмірі 2 330 грн;

– уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок №9058950757 від 13.10.2014, якою платник самостійно визначив суму до збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15 000 грн та платником самостійно нараховано штраф в розмірі 450 грн, у зв'язку з виправленням помилки;

– звітної податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року №9059107770 від 15.10.2014, якою платник самостійно визначив суму податку в розмірі 13 347 грн;

– звітної нової податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року №9066541825 від 17.11.2014, якою платник самостійно визначив суму у зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі – 25 426 грн;

– звітної податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року №9073197685 від 18.12.2014, якою платник самостійно визначив суму податку в розмірі 16 669 грн;

– звітної податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року №9078274439 від 19.01.2015, якою платник самостійно визначив суму податку в розмірі 8 330 грн;

– звітної нової податкової декларації з податку на додану вартість за січень 215 року №9020129690 від 20.02.2015, якою платник самостійно визначив суму у зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі – 116 грн;

– звітної податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року №9043465747 від 19.03.2015, якою платник самостійно визначив суму у зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі – 89 грн;

– уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року №9068031310 від 14.04.2015, якою платник самостійно визначив суму у зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі – 41 грн;

– уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2015 року №9068086423 від 14.04.2015, якою платник самостійно визначив суму у зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі – 31 грн;

– звітної податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року №9070772080 від 16.04.2015, якою платник самостійно визначив суму у зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі – 77 грн;

– уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2015 року №9079694293 від 27.04.2015, якою платник самостійно визначив суму у зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі – 87 грн;

– звітної податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року №9098611208 від 18.05.2015, якою платник самостійно визначив суму у зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі – 157 грн;

– звітної податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року №9124511643 від 15.06.2015, якою платник самостійно визначив суму податку в розмірі 1 377 грн;

– уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року №9135373970 від 30.06.2015, якою платник самостійно визначив суму до збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 508 грн та платником самостійно нараховано штраф в розмірі 45 грн, у зв'язку з виправленням помилки;

– звітної податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року №9153009511 від 20.07.2015, якою платник самостійно визначив суму податку в розмірі 507 грн;

– звітної податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року №9174553660 від 19.08.2015, якою платник самостійно визначив суму податку в розмірі 6 036 грн;

– звітної податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року №9193196943 від 17.09.2015, якою платник самостійно визначив суму податку в розмірі 10 469 грн;

– уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року №9209876526 від 08.10.2015, якою платник самостійно визначив суму до збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 89 грн та платником самостійно нараховано штраф в розмірі 3 грн, у зв'язку з виправленням помилки;

– звітної податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року №9209899215 від 13.10.2015, якою платник самостійно визначив суму податку в розмірі 11 513 грн;

– уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2015 року №9002152897 від 19.01.2016, якою він самостійно визначив суму у зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі – 9 797 грн;

– податкового повідомлення-рішення №0000591500 від 30.03.2016 про нарахування штрафних санкцій в сумі 299 грн 81 коп. (10%) та податкового повідомлення-рішення №0000581500 від 30.03.2016 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 23 209 грн 54 коп. (20%) за несвоєчасне перерахування коштів до бюджету з податку на додану вартість. Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта перевірки №67/15-056/21363333 від 30.03.2016. Вказані суми податкової заборгованості є узгодженими.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача з податку на додану вартість, з урахуванням пені (54 013 грн 01 коп.) складає 296 013 грн 36 коп.

Податковий борг відповідача з податку на доходи фізичних осіб виник внаслідок наступних обставин.

У липні 2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку малого підприємства «Елетон», ідентифікаційний код 21363333, з питань повноти та своєчасності нарахування та перерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2010 по 30.06.2013.

За результатами перевірки складено акт від 25.07.2013 №83/1701/21363333, в якому встановлено, що МП «Елетон» порушено п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про доходи фізичних осіб» та п.п. 169.2.2. п. 169.2, п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України, а саме: не нараховано та не перераховано до бюджету за 2010-2012 р.р. податок з доходів фізичних осіб в сумі 1 505 грн 88 коп.; п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України – несвоєчасно перераховувався податок з доходів фізичних осіб за жовтень 2010 року, жовтень 2011 року, квітень 2012 року та нарахована пеня в сумі 10 грн 51 коп.; ст. 51, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 ст. 70, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, п.3.3 п.3.4 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1022 – надані відомості - податковий розрахунок ф. 1-ДФ за 4 квартал 2010 pоку, І-II квартал 2011року, за І квартал 2012 року та І квартал 2013 року про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходу і утриманого з нього податку з недостовірними даними.; пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п.п. 127.1 ст. 127, пп. 168.1.2, п.п. 168.1.5,п. 168.1, п.168.4 ст. 168. п. 171.1 ст. 171 абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого станом на 31.12.2012 заборгованість по податку з доходів фізичних осіб склала 24 000 грн 66 коп.

На підставі акту перевірки, 05.08.2013 винесено податкове повідомлення-рішення №0002341700, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 32 392 грн 98 коп., у тому числі за основним платежем 25 506 грн 34 коп. та за штрафними санкціями 6 886 грн 64 коп. Вказані суми податкової заборгованості є узгодженими.

Таким чином, відповідно до облікової картки відповідача з податку на доходи фізичних осіб, заборгованість відповідача з цього податку становить 9 625 грн 87 коп.

Щодо податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств, суд зазначає наступне.

03.10.2014 на підставі акту перевірки №141/15-056/21363333 від 03.10.2014 прийнято податкові повідомлення-рішення №0003151500, про нарахування штрафних санкцій в сумі 886 грн 30 коп. (10%) та податкове повідомлення-рішення №0003161500, про нарахування штрафних санкцій в розмірі 3 446 грн 52 коп. (20%) за несвоєчасне перерахування коштів до бюджету з податку на прибуток. Вказані суми податкової заборгованості є узгодженими.

23.06.2015 на підставі акту №190/15-056/21363333 від 22.06.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення №0002161500 про нарахування відповідачу штрафних санкцій в сумі 263 грн 30 коп. (10%) за несвоєчасне перерахування коштів до бюджету з податку на прибуток. Вказані суми податкової заборгованості є узгодженими.

Отже, відповідно до облікової картки відповідача з податку на прибуток приватних підприємств, заборгованість відповідача з цього податку становить 4 590 грн 84 коп.

27 лютого 2015 року відповідачем та контролюючим органом укладено договір про розстрочення податкового боргу №6, відповідно до якого відповідачеві надано розстрочку податкового боргу з податку на прибуток на загальну суму 4 327 грн 54 коп., з податку на додану вартість в сумі 224 720 грн та з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 9 625 грн 87 коп. під проценти строком з 27.02.2015 по 25.08.2015, з помісячною сплатою: 24.03.2015 – 39 778 грн 91 коп., 24.04.2015 – 39 778 грн 91 коп., 25.05.2015 – 39 778 грн 91 коп., 24.06.2015 – 39 778 грн 91 коп., 24.07.2015 – 39 778 грн 91 коп., 25.08.2015 – 39 778 грн 86 коп.

Проте, відповідачем не сплачено розстрочені платежі в сумі, згідно з умовами вказаного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу відповідача.

Так, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України було сформовано та вручено боржнику податкову вимогу від 01.09.2015 №12814-17.

Крім того, згідно з копії витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 06.05.2016 №49536137 (а. с. 33, зворотній бік цього ж аркуша) вбачається, що 06.05.2016 на майно відповідача за його погодженням було накладено публічне обтяження – податкову заставу.

Згідно постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 у справі №823/956/16 (а. с. 55 – 58) стягнуто з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача на користь Державного бюджету через Черкаську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області 310 230 грн 07 коп. податкового боргу. Постанова набрала законної сили 14.10.2016 року.

Проте вказані дії не призвели до погашення відповідачем суми заборгованості.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Згідно ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 54.3.2 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимогами п.58.1. Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України).

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 цього Кодексу податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Вимогами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Слід звернути увагу, на те що Податковий кодекс України не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виставлено та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 01.09.2015 №12814-17 (а. с. 33 зворотній бік).

Суд звертає увагу на те, що податковий борг відповідач добровільно не сплатив.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо наявності підстав для стягнення з платника податків заборгованості у спосіб, визначений позивачем на підставі п. 95.4 ст.95 Податкового Кодексу України – надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, суд вважає про таке.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно п.п. 88.1, 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу.

Згідно п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Із наведеного вбачається, що податковий орган може поширити податкову заставу на будь-яке майно платника податків, крім передбачених випадків, а також на майно, яке платник податків набуде у майбутньому.

При цьому, встановлено обмеження, згідно якого податкова застава поширюється на майно, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Пунктом п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Крім того, згідно п. 89.8 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу в державному реєстрі.

Судом встановлено, що09.02.2016 першим заступником начальника Корсунь-Шевченківської ОДПІ Черкаської області прийнято рішення № 9 про опис майна відповідача у податкову заставу. (а. с. 32). Цього ж дня, на підставі вказаного рішення податковим керуючим Корсунь-Шевченківської ОДПІ Черкаської області було проведено опис майна МП «Елетон», на яке поширюється право податкової застави, та складено акт опису цього майна № 9 (а. с. 21). Згідно з цим актом, майна описано на загальну суму 412 283 грн 64 коп.

Відповідно до копії витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 06.05.2016 №49536137 (а. с. 33, зворотній бік цього ж аркуша) 06.05.2016 на майно відповідача за його погодженням було накладено публічне обтяження – податкову заставу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абзацом другим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби, у свою чергу, звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Приписами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, встановлено черговість прийняття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме, першочергово, податковим органом приймаються заходи стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, податковий орган може приймати заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, в якого наявний податковий борг.

Враховуючи зазначене вище, з матеріалів справи ( зворотній бік а. с. 22 – 31 ) судом встановлено, що у позивача відсутня можливість стягнути податковий борг згідно рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 у справі №823/956/16 з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, у зв'язку із відсутністю/недостатністю коштів на даних рахунках для погашення податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Разом з тим, суд зазначає, що одночасно із зверненням до суду з даним позовом, представник позивача надав суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у цій справі, у зв'язку із тимчасовим арештом рахунків, що перешкоджає сплаті судового збору.

Згідно з ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду 03.04.2017 Головному управлінню Державної фіскальної служби у Черкаській області було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області до малого підприємства «Елетон» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.6 Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, Україна гарантує особі право зверненню до суду для захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу. Аналогічна норма закріплена в ст.55 Конституції України та ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд виходив з позиції, яка висловлена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 №3674-УІ «Про судовий збір», відповідно до якої сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. З огляду на це адміністративні суди зобов'язані забезпечити доступ до суду з неухильним дотриманням вимог Закону про судовий збір, у тому числі й щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особи, яка через майновий стан не може його сплатити, направлено на забезпечення доступності до правосуддя та реалізацію права таких осіб на судовий захист.

Одночасно, суд зазначає, що, за звернення до суду з цим позовом позивач відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» повинен був сплатити судовий збір у розмірі 4 653 грн 45 коп. (310 230 грн 07 коп. х 1,5%).

Оскільки, відстрочка по сплаті судового збору з даним позовом надана позивачу судом до винесення рішення по справі та, з огляду на те, що станом на 03.05.2017 позивач самостійно відстрочений судовий збір не сплатив, суд, відповідно до вимог ст.ст. 88, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов до висновку стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області судовий збір у розмірі 4 653 грн 45 коп.

Керуючись ст.ст. 14, 41, 86, 88, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Надати Головному управлінню Державної фіскальної служби у Черкаській області (ідентифікаційний код 39392109) дозвіл на погашення суми податкового боргу малого підприємства «Елетон» (ідентифікаційний код 21363333) на загальну суму 310 230 (триста десять тисяч двісті тридцять) грн 07 коп. за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (ідентифікаційний код 39392109) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4 653 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят три) грн 45 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель

Постанову складено у повному обсязі 10.05.2017.