Ухвала

від 10.05.2017 по справі 826/14081/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14081/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Лисенко І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Еф Ес Маккензі-Україна на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еф Ес Маккензі-Україна до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Еф Ес Маккензі-Україна , звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування №0012092213 від 03.09.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2014 року скасовано, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 3 вересня 2014 року № 0012092213.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2015 року постанову апеляційного суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 03 листопада 2015 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 жовтня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року у справі № 826/14081/14, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховним Судом України було зазначено, що суди не дослідили, які саме первинні бухгалтерські документи підтверджували здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами та чи спричинили вони реальні зміни в майновому стані ТОВ "Еф Ес Маккензі-Україна".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №0012092213 від 03.09.2014 в частині нарахування податку на додану вартість у розмірі 132668,35 грн. та фінансових санкцій у сумі 66334,17 грн., всього на загальну суму 199002,52 грн. Присуджено на користь позивача судові витрати в сумі 243,60 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю Еф Ес Маккензі-Україна подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимогив повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05 серпня 2014 року № 837 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Еф Ес Маккензі-Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 01 травня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 14 серпня 2014 року № 1299/2213/33835710.

В результаті проведеної перевірки позивача по взаємовідносинах із ТОВ Укроптпром (код 38756293), ТОВ Аленгрос (код 38930834), ТОВ Росс-Сталь (код 32471420) встановлено порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 261 059,83 грн., в т.ч. по періодам: липень 2013 року - 60 447,154,00 грн.; серпень 2013 року - 67 944,32 грн.; грудень 2013 року - 39 015,00 грн.; січень 2014 року - 32 308,33 грн.; лютий 2014 року - 23 026,66 грн.; березень 2014 року - 19 841,66 грн.; квітень 2014 року - 18 476,7 грн.

Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03 вересня 2014 року № 0012092213 Товариству з обмеженою відповідальністю Еф Ес Маккензі-Україна збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 391 589,72 грн., в тому числі: за основним платежем - 261 059,82 грн., за штрафними санкціями - 130529,90 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про нереальність господарських відносин позивача з його контрагентами: ТОВ Укроптпром (код ЄДРПОУ 38756293), ТОВ Росс-Сталь (код ЄДРПОУ 32471420), та ТОВ Аленгрос (код ЄДРПОУ 38930834).

Визнаючи нереальними операції з поставки ТОВ Укроптпром , ТОВ Аленгрос та ТОВ Росс-Сталь транспортно-експедиторських послуг позивачеві, податковий орган послався на те, що вказані суб'єкти мають ознаки фіктивності, а саме - зареєстровані на підставних осіб, які непричетні до фінансово-господарської діяльності цих товариств, відсутні за місцезнаходженням, не мають майна, основних засобів, виробничих активів, об'єктивно необхідних для провадження господарської діяльності та виконання розглядуваних поставок; діяльність з надання транспортно-експедиційних послуг не є характерною для цих суб'єктів господарювання.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність висновків податкового органу зазначених в акті перевірки позивача та реальне здійснення господарських операцій проведених позивачем із контрагентами ТОВ Аленгрос та ТОВ Росс-Сталь та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, а тому визнав податкове повідомлення-рішення в частині нарахування податку на додану вартість у розмірі 132668,35 грн. та фінансових санкцій у сумі 66334,17 грн., всього на загальну суму 199002,52 грн. протиправними та такими, що підлягає скасуванню. Водночас суд першої інстанції залишив без задоволення позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення, в частині нарахування податку на додану вартість по здійсненню господарських операцій проведених позивачем із контрагентом ТОВ Укроптпром з огляду на нереальність зазначених господарських відносин та нявності вироку Печерського районного суду м. Києва від 12.09.2014 у справі №757/24956/14-к, яким директора ТОВ Укроптпром визнано винним у створені фіктивного суб'єкта підприємництва.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В даному випадку апелянт оскаржує постанову в частині незадоволення позовнимх вимог та відмови в скасуванні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, в частині щодо донарахування податку на додану вартість в розмірі 192587,20 грн. Зазначена сума нарахування податку на додану вартість виникла внаслідок здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентом ТОВ Укроптпром .

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 01.01.2013 року по 01.05.2014 року ТОВ "Еф Ес Маккензі-Україна" мало взаємовідносини з ТОВ Укроптпром .

В підтвердження здійснення господарських відносин у спірний період, позивачем до перевірки були надані первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарської діяльності.

По взаємовідносинах з TOB Укроптпром (код ЄДРПОУ 38756293) позивачем суду було надано - договір № 03/07-2013 від 03 липня 2013 року про транспортно-експедиційне обслуговування в якому врегульовані відносини Сторін, що виникають в процесі надання транспортно - експедиційних послуг; на кожне перевезення, відповідно до договору, надано заявку якій було присвоєно номер. В заявці вказано відправника та одержувача вантажу, місце відправлення та розвантаження вантажу, маршрут перевезення, вартість фрахту, вид та державний номер транспорту; товарно - транспортні документи (коносаменти, CMR) які підтверджують переміщення вантажів, з підтвердженням про отримання вантажу вантажоодержувачем; акти здачі-приймання робіт в яких вказана вартість до сплати відповідно до заявок, в актах вказані номери заявок відповідно до яких складені та підписані акти. Рахунки - фактури для сплати в яких також було вказано номери заявок.

Також, ТОВ Укроптпром виписано на адресу ТОВ ЕФ ЕС Маккензі-Україна податкові накладні за період за липень - серпень 2013 року на загальну суму 770349,02 грн., в тому числі ПДВ - 128391,47 грн. Позивачем надано копії документів, що підтверджують про факт оплати наданих послуг.

Разом з цим, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом податкові накладні та інші первинні документи від імені ТОВ Укроптпром підписано - директором ОСОБА_2

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 12 вересня 2014 року у справі №757/24956/14-к, ОСОБА_2 (директор ТОВ Укроптпром ) визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України, а саме щодо створення фіктивного суб'єкта підприємництва ТОВ Укроптпром . Крім того ОСОБА_2 визнав, що наміру здійснювати підприємницьку діяльність не мав.

У відповідності до частини четвертої статті 72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, спірний контрагент не здійснював господарської діяльності, оскільки директор цих спірних контрагентів є тільки номінальними, а, отже, податкові накладні та інші первинні документи, якими підтверджується товарність господарських операцій не можуть бути належними доказами реальності вчинення цих господарських договорів.

Вказана позиція узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 справі № 21-42l, в якій встановлено, якщо податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб які заперечують свою участь у створенні та діяльності таких товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними, а виписані податкові накладні не можна вважати належно оформленими документами податкової звітності.

Враховуючи, що документи, укладені між позивачем та спірним контрагентом підписані особою, яка не має відношення до діяльності даного підприємства, а, отже, ці документи колегія суддів не бере до уваги як належний та допустимий доказ по справі на підтвердження дійсності укладених правочинів.

У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не мав права формувати податковий кредит на підставі підписаних директором ОСОБА_2 від імені ТОВ Укроптпром документів, оскільки такі документи складені з порушенням норм чинного законодавства України.

Крім того, позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій з ТОВ Укроптпром , не доведено ким саме здійснювались господарські операції, а тому, з урахуванням вказаних обставин первинні документи, якими оформлені такі операції, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

При цьому, оцінюючи значимість наданих позивачем первинних та інших документів на обґрунтування реальності господарських операцій з його контрагентом ТОВ Укроптпром , з врахуванням наведених вище положень законодавства з питань податкового і бухгалтерського обліку, колегія суддів звертає увагу, на те що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 01.12.2015 по справі № 826/15036/14 та від 12.01.2016 № 21-3706а15.

Крім того, у своїй постанові від 26.01.2016 по справі № 21-4781а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

У даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом ТОВ Укроптпром немали товарний (реальний) характер.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що проведена господарська операція між позивачем та його контрагентом ТОВ Укроптпром не свідчить про наявність господарської мети у взаємовідносинах між сторонами.

Посилання апелянта на відсутність даних про вирок суду та недобросовісність намірів контрагента станом на час здійснення господарських відносин, не приймаються судом до уваги, з огляду на те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг.

З огляду на вищезазначене апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов в частині.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Еф Ес Маккензі-Україна - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2017 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя : Г.В. Земляна

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Повний текст виготовлено 11 травня 2017 року.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Межевич М.В.

Сорочко Є.О.