Ухвала

від 10.05.2017 по справі 2-н-1039/11

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 2-н-1039/11

Провадження № 6/265/119/17

У Х В А Л А

10 травня 2017 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Костромітіної О.О.,

за участю секретаря Куксенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі подання Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь про примусове проникнення до житла ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В :

Державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла ОСОБА_1, посилаючись на наступні обставини. На виконанні у ВДВС перебуває зведене виконавче провадження № 52299000 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП Ваш двір заборгованості в розмірі 2298,70 гривень, на користь держави штрафу в розмірі 238 гривень. Загальний розмір заборгованості становить 2536,70 гривень. В ході примусового виконання боржником виконавчі документи не виконуються. 13.05.2015 року та 05.04.2017 року державним виконавцем винесені постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме на все рухоме й нерухоме майно ОСОБА_1 Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру на нерухоме майно за боржником не зареєстровано нерухоме майно. У ДФС України відомості про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах, від відповідних фінансових установ не надходили. Також згідно інформації ДФС, ПФУ боржник не працює, пенсію не отримує. Державний виконавець здійснив вихід за адресою реєстрації боржника м.Маріуполь, вул..Азовстальська, 162-2, для перевірки майнового стану боржника, але потрапити до квартири не було можливості. двері ніхто не відчиняв, хоча в квартирі горіло світло. Залишено було повістку з викликом до відділу ДВС в дверях квартири. Згідно відповіді з Лівобережного відділу надання адміністративних послуг боржник зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 з 10.07.2007 року по теперішній час. Станом на 03.05.2017 року боржником не вчинено дій, направлених на виконання виконавчих документів, що свідчить про його умисне невиконання. На підставі викладеного державний виконавець просить надати дозвіл на примусове проникнення до житла ОСОБА_1, а саме до квартири АДРЕСА_1.

Дослідивши надані матеріали, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Згідно ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб

Крім того, пунктом 14 ч.3 ст.18 Закону встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Статтею 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Право на недоторканість житла, закріплене у положеннях ст. 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Крім того, право на недоторканість житла бере свої початки в ст.12 Загальної декларації прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, ст.8 Конвенції про захист прав та основних свобод людини від 04 листопада 1950 року (ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17 липня 1997 року), ст.17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, прийнятого Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 року (ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР №2148-VIII від 19 жовтня 1973 року).

Відповідно до роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного суду України від 01 листопада 1996 року №9 Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя. Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст.22 Конституції закріплені в ній права і свободи людини й громадянина не є вичерпними. Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Оскільки матеріалах подання відсутні відомості щодо особи (осіб), у фактичному володінні яких знаходиться квартира АДРЕСА_2, суд приходить до висновку про відмову у його задоволенні, з метою недопущення порушення прав та законних інтересів осіб, у фактичному володінні яких знаходяться вищевказана квартира. Крім того, в матеріалах відсутні дані про те, що ОСОБА_1 повідомлений про відкриття відносно нього виконавчого провадження та викликався до виконавчої служби та ухилився від сплати боргу

З урахуванням викладених обставин, на підставі ст.ст.8, 22, 30 Конституції України, Закону України Про виконавче провадження , Постанови Пленуму Верховного суду України від 01 листопада 1996 року №9 Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя , керуючись ст.ст. 293, 376 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь про примусове проникнення до житла ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.О. Костромітіна