Рішення

від 10.05.2017 по справі 910/3410/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2017Справа №910/3410/17

За позовом Інституту металофізики ім. Г.В.Курдюмова Національної академії наук України

До Товариства з обмеженою відповідальністю Олгерд

Про виселення

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Шерстюк П.І.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут металофізики ім. Г.В.Курдюмова Національної академії наук України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Олгерд (далі - відповідач) про виселення відповідача з орендованих приміщень площею 15,9 кв.м та 44,4 кв.м, які розміщені за адресою: м. Київ, бульвар Академіка Вернадського,36.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.17. порушено провадження у справі № 910/3410/17 та призначено розгляд справи на 06.04.17.

За результатами судового засідання 06.04.17., в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та з огляду на невиконання ним вимог ухвали суду від 06.03.17., розгляд справи було відкладено на 25.04.17., про що судом було прийнято відповідну ухвалу.

19.04.17. позивачем через відділ діловодства суду було подано заяву, відповідно до якої Інститут металофізики ім. Г.В.Курдюмова Національної академії наук України просить суд: виселити Товариство з обмеженою відповідальністю Олгерд з орендованих приміщень площею 15,9 кв.м та 44,4 кв.м, які розміщені за адресою: м. Київ, бульвар Академіка Вернадського,36, на першому поверсі приміщення прохідної № 1 та передати зазначені приміщення Інституту металофізики ім. Г.В.Курдюмова Національної академії наук України.

Судом встановлено, що матеріально-правова вимога викладена у позові та підстави позову залишились незмінними, а тому розгляд справи здійснюється щодо вимог заявлених у позові з урахуванням уточнень до позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.17. розгляд справи було відкладено на 10.05.17.

В судовому засіданні 10.05.17. позивачем підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 10.05.17. втретє не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позов не надав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/3410/17.

В судовому засіданні 10.05.17. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.14. між позивачем (далі - Орендодавець) та відповідачем (далі - Орендар) на підставі дозволу НАН України розпорядження № 794 від 18.12.13. було укладено Договір оренди № 41/14-К нерухомого майна, що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансі Інституту металофізики ім. Г.В.Курдюмова НАН України 9далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне приміщення площею 15,90 кв.м, 44,40 кв.м, 75,30 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, бульвар Академіка Вернадського,36, на першому поверсі приміщення прохідної № 1 та к. 517 на 5 поверсі адміністративно-лабораторного корпусу, що перебуває на балансі позивача (далі - Майно).

Відповідно до п. 2.1 Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору та акту приймання-передачі Майна.

На виконання умов Договору між Орендарем та Орендодавцем було підписано та скріплено печатками відповідний акт приймання-передачі Майна № б/н від 05.03.14.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що незважаючи на закінчення строку дії Договору оренди, відповідач не звільнив приміщення площею 15,9, 44,40 кв.м та не передав їх позивачу.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. Про судове рішення рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Згідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частина 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що згідно статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 10.1 з 05.03.14. по 31.12.15. включно.

При цьому, п. 10.4 Договору встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором. Зазначені дії оформлюються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною Договору, при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

10.12.15. позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 61-679 від 09.12.15. з повідомленням про те, що продовження Договору є неможливим, позивач не має наміру продовжувати термін дії Договору. В означеному листі наголошено на тому, що відповідно до п. 10.9 Договору в триденний термін після дати закінчення Договору відповідач зобов'язаний звільнити орендоване приміщення.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку.

Стаття 764 ЦК України встановлює, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Вказана стаття може бути застосована тільки до договорів найму з визначеним строком користування майном. ЦК України передбачає можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так і зі сторони наймача.

При цьому пріоритетним критерієм при вирішенні питання пролонгації договору оренди є перш за все відсутність заперечення орендодавця.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає вимогу щодо змісту такої заяви, а саме, що така заява повинна містити вимогу щодо припинення договору після закінчення його строку.

Суд дає оцінку вказаному листу позивача та відзначає, що ним Орендодавець повідомив відповідача про припинення Договору, а отже лист № 61-679 від 09.12.15. розглядається як така заява.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач відповідно до вимог чинного законодавства звернувся до відповідача з відповідною заявою про закінчення строку дії Договору та з пропозицією повернути орендоване Майно.

Листом № 61-188 від 23.03.16. позивач вказав відповідачу на те, що листом від 16.03.16. Президія НАН України відмовила в наданні дозволу на продовження терміну дії Договору, та повідомив про необхідність звільнити Майно.

Договір припиняється після спливу строку його дії (ст. 763 ЦК України).

Приписами ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п. 10.6 Договору його чинність припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який він був укладений.

Таким чином, судом встановлено, що строк дії Договору закінчився 31.12.15.., проте, відповідач повернув за актом приймання-передачі від 01.09.16. лише приміщення площею 75,30 кв.м, розташоване на 5 поверсі (кімната 517) адміністративно лабораторного корпусу за адресою: м. Київ, бульвар Вернадського,36.

У разі припинення або розірвання Договору орендоване Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю (п. 10.9 Договору). Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акту приймання-передачі про повернення майна покладається на Орендаря (п. 10.11 Договору).

Акту приймання-передачі (повернення) Орендарем з оренди приміщень площею 15,9 кв.м та 44,4 кв.м, які розміщені за адресою: м. Київ, бульвар Академіка Вернадського,36, на першому поверсі приміщення прохідної № 1 матеріали справи не містять.

За таких обставин, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Олгерд безпідставно користується орендованим Майном - приміщеннями площею 15,9 кв.м та 44,40 кв.м, які розміщені за адресою: м. Київ, бульвар академіка Вернадського,36, на першому поверсі приміщення прохідної № 1.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

За приписами ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю Олгерд (03194, м. Київ, проспект Леся Курбаса, б. 9-Д, офіс 4; ідентифікаційний код 36476967) з орендованих приміщень площею 15,9 кв.м та 44,4 кв.м, які розміщені за адресою: м. Київ, бульвар Академіка Вернадського,36, на першому поверсі приміщення прохідної № 1 та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Олгерд (03194, м. Київ, проспект Леся Курбаса, б. 9-Д, офіс 4; ідентифікаційний код 36476967) передати приміщення площею 15,9 кв.м та 44,4 кв.м, які розміщені за адресою: м. Київ, бульвар Академіка Вернадського,36, на першому поверсі приміщення прохідної № 1 Інституту металофізики ім. Г.В.Курдюмова Національної академії наук України (03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, б. 36; ідентифікаційний код 05417331).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Олгерд (03194, м. Київ, проспект Леся Курбаса, б. 9-Д, офіс 4; ідентифікаційний код 36476967) на користь Інституту металофізики ім. Г.В.Курдюмова Національної академії наук України (03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, б. 36; ідентифікаційний код 05417331) 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.05.17.

Суддя Т.М. Ващенко