Рішення

від 24.04.2017 по справі 910/4115/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2017Справа №910/4115/17 За позовом Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖОПТТОРГ

про стягнення 3701,60грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача Хібліна Л.М., довіреність б/н від 01.03.2017

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Державне підприємство Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖОПТТОРГ про стягнення 3701,60 грн.

Ухвалою суду від 16.03.2017 порушено провадження у справі №910/4115/17 та призначено розгляд справи на 24.04.2017.

21.04.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи у справі.

В судове засідання 24.04.2017 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення по суті спору, просив суд задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання 24.04.2017 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 24.04.2017 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 24.04.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

05.09.2014 між Державним підприємством Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№89) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖОПТТОРГ було укладено Договір надання послуг №Г-66, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виготовити із давальницьких матеріалів продукцію. Зазначену в додатку - специфікації, що додається до Договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Відповідно до п. 2 .1 Договору виготовлення продукції відбувається поетапно (партіями), відповідно до заявок замовника, на умовах даного Договору та протягом строку його дії.

Згідно п. 3.4 Договору, розрахунок між виконавцем та замовником проводиться шляхом 60% передоплати, залишок 40% протягом 3-х банківських днів з моменту після письмового повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

Позивач зазначив, що в період з серпня 2014 року по листопад 2014 року було здійснено відвантаження готової продукції, що підтверджується видаткової накладною №418 від 11.11.2014 та Актом приймання передачі товару №4 від 11.11.2014.

Позивач зазначив, що ним виконано зобов'язання за Договором в повному обсязі, тоді як відповідач порушив умови Договору, в зв'язку із чим в нього утворилась заборгованість в розмірі 3701,60 грн.

29.11.2016 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №89/10-6180, відповідно до якої позивач просив відповідача погасити заборгованість.

Позивач зазначив, що відповіді на претензію він не отримував та кошти на його рахунок не надходили.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням зазначеного, строк виконання зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг станом на час вирішення спору є таким, що настав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 3701,60 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖОПТТОРГ (02088, м. Київ, вулиця І. Дяченка, б.8, код ЄДРПОУ 38520292) на користь Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№89) (49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 1а, код ЄДРПОУ 08679764) заборгованість в розмірі 3701 (три тисячі сімсот одну) грн. 60 коп., судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.04.2017

Суддя Мельник В.І.