Рішення

від 04.05.2017 по справі 909/264/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2017 р. Справа № 909/264/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта", вул. Європейська, 57, м. Полтава, Полтавська область,36039

до відповідача: приватного підприємства "Науково-виробнича Фірма"Енергобудмонтаж", вул. Галицька, 67,м. Івано-Франківськ,76018

про стягнення 18966,76 грн.,

Представники сторін не з'явилися.

                                                  ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" звернулося в суд із позовом до приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Енергобудмонтаж" про стягнення 18966,76 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору про надання послуг з організації перевезення відправлень №111246 від 20.04.16 в частині оплати наданих позивачем послуг.

          Позивач в судове засідання не з"явився, причин нез"явлення суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №4013 від 06.04.17 та №4842 від 28.04.17.

          Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4322 від 14.04.17.

          Частиною 3 статті 22 ГПК України встановлено обов"язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

           Крім того, згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

           З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи із врахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

          Предметом позову в даній справі є матеріально правова вимога товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" до приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Енергобудмонтаж" про стягнення 18966,76 грн. вартості наданих послуг.

           20.04.16 між сторонами даного спору укладено договір про надання послуг з організації перевезення відправлень №111246, відповідно до якого позивач (експедитор) зобов'язується за плату та за рахунок відповідача (замовника) організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов"язаних із організацією перевезення відправлення (надалі за текстом - послуги), а замовник зобов"язується їх прийняти та оплатити на умовах, визначених договором (п.2.1.)

          Відповідно до п.5.1 договору, загальна ціна договору складається із вартості послуг наданих експедитором протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100% вартості наданих послуг упродовж 2(двох) банківських днів після виконання замовлення на підставі актів наданих послуг експедитора та рахунку -фактури.

          Згідно з п. 5.2 вищевказаного договору, експедитор складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає замовнику підписані та скріплені печаткою акти наданих послуг у двох примірниках для підписання замовником.

          На виконання умов договору №111246 від 20.04.16, позивач організував перевезення відправлень на суму 18966,76грн., що підтверджується актами здачі приймання робіт (надання послуг) №НП/2-0103697 від 20.04.16, №НП/2-0128408 від 30.04.16, №НП/2-0135923 від 10.05.16, №НП/2-0167202 від 31.05.16, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

          В порушення договірних зобов'язань відповідач надані послуги не оплатив внаслідок чого заборгованість перед позивачем становить 18966,76грн.

          З метою досудового врегулювання спору, позивачем 03.11.16 на адресу відповідача направлено претензію №1355 вих-16 з вимогою оплатити надані послуги, докази чого долучено до матеріалів справи. Проте, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

          Станом на день винесення рішення доказів погашення заборгованості відповідачем суду не подано.

          За змістом ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічні положення закріплено у ст.174 Господарського кодексу України: господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

          Статтею 316 Господарського кодексу України, встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.                               Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Аналогічні положення закріплені в ст.929 Цивільного кодексу України.

          За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Пунктом 2 ст. 614 ЦК України передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

          Статтею 33 ГПК України покладено обов'язок на кожну зі сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

          За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення 18966,76 грн. боргу за надані послуги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

          Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв'язку з розглядом справи.

          На підставі викладеного у до 124 Конституції України, ст.ст. 11, 525, 526, 610, 612, 614, 629, 929 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 316 ГК України, керуючись ст.22, 33, 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" до приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Енергобудмонтаж"про стягнення 18966,76 грн. задовольнити.

          Стягнути з приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Енергобудмонтаж", вул. Галицька, 67, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 32872772) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта", вул. Європейська, 57, м. Полтава, Полтавська область, 36039 (код 31316718) - 18966,76 (вісімнадцять тисяч дев"ятсот шістдесят шість гривень сімдесят шість копійок) - заборгованості, а також 1600,00 (одну тисячу шістсот гривень) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.05.17

Суддя                                                             Максимів Т. В.