Рішення

від 10.05.2017 по справі 916/489/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2017 р.Справа № 916/489/17 За позовом: Комунального підприємства „Теплопостачання міста ОСОБА_1»

до відповідача: Приватного підприємства „Авіценна»

про стягнення 37 103,68грн.

Суддя Власова С.Г.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності №01/11-1009 від 27.12.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 10.05.2017р. приймали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності №01/11-1009 від 27.12.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: про стягнення з Приватного підприємства „Авіценна» на користь Комунального підприємства „Теплопостачання міста ОСОБА_1» 37 103,68грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2017р. справу №916/489/17 розподілено до розгляду суддею Власовою С.Г.

Ухвалою суду від 24.02.2017р. порушено провадження у справі №916/489/17, справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Клопотання позивача від 14.03.2017р. за вх.№5983/17, від 11.04.2017р. за вх.№8478/17, від 25.04.2017р. за вх.№9680/17 про нездійснення технічної фіксації судового процесу були судом задоволені.

Клопотання позивача від 20.03.2017р. за вх.№6438/17 про залучення до матеріалів справи додаткових документів було судом задоволено.

Ухвалою суду від 11.04.2017р. за клопотанням позивача в порядку ч.3 ст. 69 ГПК України строк розгляду справи продовжено до 10.05.2017р.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги, подав пояснення від 24.04.2017р. за вх.№9528/17, від 10.05.2017р. за вх.№10255/17, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що без укладення відповідного договору забезпечував відповідача тепловою енергією в період з 01.10.2013р. по 01.12.2016р., так як загалом постачав теплову енергію до приміщення у м. Одесі, по просп. Академіка Глушка, 8, та офіс відповідача має єдині інженерні мережі із вказаним будинком. Так, позивач вказує, що від відповідача надійшла заява від 05.07.2016р. із пропозицією укласти договір на теплопостачання нежитлових приміщень по просп. Академіка Глушка, 8, однак, договір не укладено, тоді як відповідач продовжує споживати теплову енергію та заборгував відповідачу її вартість в сумі 37 103,68грн. за період з 01.10.2013р. по 01.12.2016р.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, своїм правом на захист не скористався, про поважність неявки суд не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст.75 ГПК України.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представника позивача та його правову позицію, суд встановив наступне:

Нежитловими приміщеннями площею 76,2кв.м., розташованими за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 8, ПП „Авіценна» користується на підставі договору оренди №44/203 від 15.04.2002р., укладеним із ДКВ ОМР, строк дії якого визначено до 15.03.2017р., на що вказує також лист ДКВ ОМР №01-13/45-87 від 03.10.2016р.

05.07.2016р. відповідач звертався до позивача із заявою щодо укладення договору на теплопостчанння приміщення за адресою: м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 8, площею 76,2кв.м., однак, доказів укладення такого договору сторонами до справи не подано.

Як пояснив позивач, він забезпечує тепловою енергією приміщення офісу відповідача, яке розташоване у м. Одесі, по просп. Академіка Глушка, 8, так як до інженерних споруд житлового будинку за вказаною адресою, у т.ч. і розташованих в них нежитлових приміщень, входять системи централізованого опалення, з огляду на те, що облаштування індивідуальної системи опалення у вищевказаному нежитловому приміщенні офісу у передбаченому законодавством порядку проведено не було.

З врахуванням викладеного та згідно п.п.20, 23 Правил користування тепловою енергією, затв. Постановою КМУ від 03.10.2007р. №1198, облік споживання теплової енергії визначається розрахунковим способом.

Так, позивач розрахував, що з огляду на займаєму відповідачем площу в будинку по просп. Академіка Глушка, 8, відповідачем за період з 01.10.2013р. по 01.12.2016р. було спожито теплову енергію на суму 37 103,68грн.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену ним правову позицію, суд вважає заявлені КП „ТМО» позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 37 103,68грн. безпідставно набутої теплової енергії правомірними, такими, що відповідають дійсним обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до п.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст.903 Цивільного Кодексу України).

Згідно ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про теплопостачання» теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; транспортування теплової енергії - господарська діяльність, пов'язана з передачею теплової енергії (теплоносія) за допомогою мереж на підставі договору.

За положеннями ч.3 ст.24 Закону України „Про теплопостачання» основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до п.3 Правил користування тепловою енергією, затв. Постановою КМУ №1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Положення п.4 Правил користування тепловою енергією, затв. Постановою КМУ №1198 від 03.10.2007р., визначають, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Так, згідно положень п.20 Правил користування тепловою енергією, затв. Постанови КМУ №1198 від 03.10.2007р., облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Положення ст.1212 ЦК України визначають, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Отже, враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, з огляду на наявні в матеріалах справи протокол розподілу теплової енергії згідно показів комерційного приладу обліку теплової енергії, встановленого на системі центрального теплопостачання будівлі за адресою: просп. Академіка Глушка, 8, мало місце постачання позивачем відповідачу теплової енергії, споживання її останнім без укладення відповідного договору, та за відсутності її оплати з боку споживача, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 37 103,68грн. безпідставно набутої теплової енергії, на думку суду, підтверджується належними та відповідними доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. ...В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 10.05.2017р., особливо з врахуванням того, що ухвали надсилались відповідачу за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві та Витязі ЄДРЮОФОП від 24.02.2017р., тому суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягає 37 103,68грн. вартості набутої теплової енергії.

Згідно ст.49 ГПК України судовий збір в сумі 1600,00грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст.49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов Комунального підприємства „Теплопостачання міста ОСОБА_1» повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Авіценна» (65009, м. Одеса, пл. 10 Квітня, 1, код ЄДРПОУ 31579546) на користь Комунального підприємства „Теплопостачання міста ОСОБА_1» (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) 37 103 (тридцять сім тисяч сто три) грн. 68коп. вартості безпідставно набутої теплової енергії, 1600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 11 травня 2017 р.

Суддя С.Г. Власова