Рішення

від 04.05.2017 по справі 917/442/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2017р. Справа № 917/442/17

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Більшовик" (вул. Гоголя, буд. 16, с. Бутенки, Кобеляцький район, Полтавська область, 39213; код ЄДРПОУ 38617907)

до Бутенківської сільської ради (вул. Полтавська, буд. 48, с. Бутенки, Кобеляцький район, Полтавська область, 39213; код ЄДРПОУ 21051645)

третя особа (1), яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області (36011, м. Полтава, вул. Гоголя, 25, кімн.62)

третя особа (2), яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 підприємство "Бутенківське" (39213, Полтавська область, Кобеляцький район, с. Бутенки, код ЄДРПОУ 38165574)

про визнання права власності на водонапірну башту в с. Бутенки.

Суддя Ореховська О.О.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3, посвідчення адвоката від 15.09.2015р. № 1047, договір "Про надання правової допомоги" № 1 від 12.04.2017р.; ОСОБА_4 - голова Обслуговуючого кооперативу "Більшовик"

від відповідача - ОСОБА_5, довіреність від 28.04.2017р.

від третьої особи (1) - не з"явилися

від третьої особи (2) - не з"явилися

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Сторонам повідомлено, що повне рішення буде складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява Обслуговуючого кооперативу "Більшовик", с. Бутенки, Кобеляцький район, Полтавська область (далі по тексту - позивач) до Бутенківської сільської ради, с. Бутенки, Кобеляцький район, Полтавська область (далі по тексту - відповідач), за участю третьої особи (1), яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, м. Полтава (далі по тексту - третя особа (1)) та третьої особи (2), яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 підприємство "Бутенківське", с. Бутенки, Кобеляцький район, Полтавська область (далі по тексту - третя особа (2)) про визнання права власності на водонапірну башту в с. Бутенки.

В судовому засіданні позивачем подана заява від 04.05.2017 року про уточнення позовних вимог, а саме, позивач вказує, що при друкуванні позовної заяви допущена описка щодо адреси місцезнаходження спірної водонапірної башти і прохає вважати вірними позовні вимоги в наступній редакції : "Визнати за позивачем право власності на водонапірну башту на території колишнього мікрорайону Більшовик , що знаходиться на території с. Бутенки Кобеляцького району, Полтавської області". Судом розглядаються позовні вимоги в редакції поданого уточнення адреси спірної водонапірної башти.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги, на їх задоволенні наполягає.

Відповідач - Бутенківська сільська рада заявлені позовні вимоги заперечує в повному обсязі ( а.с. 28 -29, 41 т.2) , також зазначає, що в Кобеляцькому районі відсутній населений пункт " с.Більшовик" , а тому позивачем невірно вказано місце розташування водонапірної башти. Присутній представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечує.

Третя особа (1), яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області ( надалі тексті - третя особа (1)) заперечує заявлені позовні вимоги ( а.с .47-48 т.2), зазначає, що згідно з даними , зазначеними у позовній заяві та наданими документами , вбачається, що позивачем без відповідного документа , який дає право виконувати будівельні роботи , здійснено будівництво водонапірної башти. Відповідно до ч.3 ст. 376 ЦК України , право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній діляньці , що не була їй відведена для цієї мети , за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Також третя особа (1) подала клопотання ( а.с . 48 т.2) про розгляд справи без участі представника ОСОБА_1 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області. Дане клопотання судом задоволено.

Третя особа (2), яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 підприємство "Бутенківське" ( надалі тексті - третя особа (2)) проти задоволення позовних вимог заперечує ( клопотання від 03.05.2017 р. вих. № 32 - а.с 50-53 т.2) і повідомляє суду, що спірна водонапірна башта перебуває у комунальній власності територіальної громади Бутенківської сільської ради і обліковується на балансі Комунального підприємства "Бутенківське". До клопотання КП "Бутенківське" додана засвідчена копія рішення тридцять п"ятої сесії п"ятого скликання Бутенківської сільської ради, Кобеляцького району від 24.11.2009 року "Про переведення на баланс Бутенківської сільської ради водонапірних башт в селі Бутенки, Бережнівка по листу СТОВ "Бережнівське" №81 від 03.11.2009 року " та засвідчена копія акту прийняття-передачі основних засобів від 17.12.2009 року.

Позивач , відповідач та треті особи 1) та 2) про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином , що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень ( а.с .43-46 т.2).

Усне клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи для надання часу для ознайомлення з матеріалами справи судом відхилено , з огляду на ту обставину, що розгляд справи вже відкладався ( ухвала суду від 12.04.2017 р. - а.с. 33-35 т.2) і позивач мав час для ознайомлення з матеріалами справи .

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, суд, встановив:

В березні 2017 року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою ( в редакції уточнення адреси спірного майна) про визнаня за позивачем право власності на водонапірну башту на території колишнього мікрорайону Більшовик , що знаходиться на території с. Бутенки Кобеляцького району, Полтавської області.

В обгрунтування заявлених вимог позивач зокрема посилається на наступне.

Обслуговуючий кооператив БІЛЬШОВИК має основний вид діяльності згідно КВЕД 36.00 Забір, очищення та постачання води для потреб мешканців села. З метою забезпечення мешканців селища водою належної якості на місці старої водонапірної башти було збудовано позивачем нову водонапірну башту за рахунок коштів членів Обслуговуючого кооперативу Більшовик .

Станом на день звернення з позовом до суду позивач не може зареєструвати право власності на збудований об'єкт через відсутність правовстановлюючих документів. Крім того, Бутенківська сільська рада Кобеляцького району відмовляється надати в користування земельну ділянку, що знаходиться під водонапірною баштою мотивуючи це відсутністю документів, які б підтверджували право власності на нерухоме майно, яким є водонапірна башта. Враховуючи важливе соціальне значення даного об'єкту водопостачання для забезпечення водопостачання членів кооперативу було прийнято рішення про звернення до суду з позовом про визнання права власності на водонапірну башту.

Як вказує позивач , з дня створення Обслуговуючого кооперативу Більшовик по день подання позовної заяви вищевказане нерухоме майно перебуває на утриманні Обслуговуючого кооперативу БІЛЬШОВИК та відкрито використовується ним в його господарській діяльності.

До позовної заяви позивачем доданий звіт про незалежну оцінку майна ( а.с. 9-45 т.1), відповідно до якого спірна водонапірна башта в с. Бутенки Кобеляцького району Полтавської області складається з наступних об'єктів:

споруда водонапірної башти об'ємом 22м 3 ;

водогін для наповнення водонапірної башти, довжиною 40м;

споруда над свердловиною;

ручна лебідка;

водопідйомне обладнання.

Також, позивачем до позовної заяви додано технічний паспорт на гідротехнічну споруду водонапірної башти, с. Бутенки, виготовлений ФОП ОСОБА_6 (а.с. 42-45 т. 1) та проект ( відновлюючий) селищного водогону Кооперативу "Більшовик" в с.Бутенки, Кобеляцького раону, Полтавської області ( а.с.3-27 т.2 ) виготовлений ФОП Лісний .

До Додаткових пояснень позивача (а.с. 66 - 153 т. 1) останнім залучені документальні докази, які, на думку позивача, підтверджують здійснення витрат позивачем на будівлю спірної водонапірної башти.

Також з матеріалів справи вбачається, що до Додаткових пояснень позивача залучений лист КП "Бутенківське" (третя особа 2) (а.с. 140 т. 1), відповідно до якого КП "Бутенківське" повідомило позивачу, що питання передачі в суборенду об'єктів комунальної власності знаходиться поза межами компетенції КП "Бутенківське".

Позивачем залучено до матеріалів справи копію Рішення Бутенківської сільської ради від 23.10.2013р. № 30 (а.с. 148 т. 1), відповідно до якого відмовлено кооперативу "Більшовик" у виділенні земельної ділянки для обслуговування артсвердловини в с. Бутенки (район Більшовик) в зв"язку з тим, що артсвердловина знаходиться на балансі сільської ради.

З матеріалів справи вбачається, що на звернення голови кооперативу "Більшовик" щодо надання в користування кооперативу "Більшовик" земельної ділянки площею 0,03га виконком Бутенківської сільської ради Кобеляцького району, Полтавської області Бутенківська сільська рада листом від 15.07.2016р. вих. № 381 (а.с. 47 т. 1) відповіла, що передача земельних ділянок у власність, користування (оренду) здійснюється в порядку їх відведення власникам будівель, споруд тощо. В даному випадку відведення вищезгаданої ділянки для потреб кооперативу неможливе , так як на цій земельній ділянці розміщена артезіанська свердловина, яка належить на праві власності Бутенківській територіальній громаді .

Позивачем надані через канцелярію господарського суду Полтавської області додаткові пояснення ( а.с. 66-153 т.1) та клопотання ( а.с. 1 -27 т.2) з додатками: рішення №125 про реєстрацію Кооперативу "Більшовик" та проект ( відновлюючий ) селищного водогону Кооперативу "Більшовик" в с.Бутенки. Кобеляцького району, Полтавської області .

При вирішенні спору суд виходить з наступного:

Згідно ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Нормами ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності:

1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов'язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права);

2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності

Передумовою для застосування ст.392 ЦКУкраїни є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Відповідно до частин другої та третьої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Будівництво об"єктів нерухомості є взаємопов"язаною діяльністю різних суб"єктів права, які поєднані єдиною метою, спрямованою на безпосереднє забезпечення та створення об"єкта будівництва , яка включає різні аспекти й етапи будівнитва.

Поняття "будівництво" включає в себе нове будівництва, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремон об"єктів будівництва" ( ч.3 ст.10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності, ст.4 Закону "Про архітектурну діяльність").

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Крім того, відповідно до частини другої статті 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

За змістом статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Отже, до початку реалізації права на забудову конкретної земельної ділянки особа зобов'язана у встановленому порядку набути право власності або користування на цю земельну ділянку.

Особа, яка здійснила самочинне будівництво об'єкта на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, не може набути право власності на нього в порядку статті 331 ЦК України.

Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об'єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об'єкт нерухомості є самочинним.

Водночас згідно із частиною третьою статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).

З контексту частин третьої та четвертої статті 376 ЦК України випливає, що частина третя цієї статті застосовується не лише до випадків порушення вимог законодавства щодо цільового призначення земель, а й до випадків, коли такого порушення немає, але особа здійснює будівництво на земельній ділянці, яка їй не належить.

Аналіз норм частини третьої статті 376 ЦК України дає підстави для висновку про те, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки забудовнику власником та користувачем, якщо такий є та не являється забудовником.

Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду.

При цьому слід ураховувати положення частини першої статті 376 ЦК України, а саме: наявність в особи, що здійснила будівництво, належного дозволу та належно затвердженого проекту, а також відсутність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об'єкті нерухомості.

Саме до таких правових висновків щодо застосування статей 331, 376 ЦК України дійшов Верховний Суд України у постанові від 28 січня 2015 року (справа № 6-225цс14).

Приймаючи до уваги вищевказане та заперечення відповідача - Бутенківської сільської ради ( а.с. 28 -29, 41 т.2), третьої особи (1), яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області ( а.с 47-48 т.2) та третьої особи (2), яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства "Бутенківське" (а.с 50-53 т.2), суд дійшов висновку, що позивачем без відповідних документів , які надають право виконувати будівельні роботи, здійснено будівництво спірної водонапірної башти.

Належних документальних доказів відведення позивачу земельної ділянки Бутенківською сільською радою для будівництва спірної водонапірної башти суду надано.

Суд критично відноситься до наданих позивачем доказів здійснення витрат на будівництво спірної водонапірної башти (а.с. 70-137 т. 1) з огляду на те, що позивачем не надані належні та допустимі документальні докази на підтвердження здійснення саме позивачем витрат на будівництво водонапірної башти, лише деякі залучені документи (а.с. 74, 86, 90 т. 1) підтверджують здійснення витрат саме обслуговуючим кооперативом "Більшовик", інші документи підтверджують, зокрема, реалізацію будівельних матеріалів, водопідйомного та електронасосного обладнання, тощо між особами які не є сторонами даного позовного провадження ( доказів уповноваження позивачем фізичних осіб на отримання ТМЦ суду не надано).

Враховуючи вищевикладені обставини, заявлені позовні вимоги не є обгрунтованими, документально підтвердженими, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У позові відмовити в повному обсязі.

Примітка: Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя О.О. Ореховська