Рішення

від 04.05.2017 по справі 925/57/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2017 р. Справа № 925/57/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - адвокат,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства «Ельбрус-69» ,

м. Боярка, Києво- Святошинського району, Київської області

до комунального підприємства «Агентство розвитку

Черкащини Черкаської обласної ради» , м. Черкаси

про визнання грошових вимог та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося приватне підприємство «Ельбрус-69» до комунального підприємства «Агентство розвитку Черкащини Черкаської обласної ради» про зобов'язання комунальне підприємство «Агентство розвитку Черкащини Черкаської обласної ради» в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) ОСОБА_2 розглянути, визнати та включити до реєстру вимог кредиторів та до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги позивача на суму 101 232 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10 січня 2017 року позовну заяву з доданими до неї документами повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2017 року вищевказану ухвалу було скасовано та передано справу на розгляд господарського суду Черкаської області.

Матеріали справи №925/57/17 повернулись за належністю до господарського суду Черкаської області.

Відповідно до ст.2 1 ГПК України вищезазначену справу передано на розгляд судді Васяновичу А.В.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06 березня 2017 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 30 березня 2017 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

13 квітня 2017 року від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд визнати грошові вимоги позивача до відповідача в розмірі 101 232 грн. 00 коп. та зобов'язати комунальне підприємство «Агентство розвитку Черкащини Черкаської обласної ради» в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) ОСОБА_2 включити до реєстру вимог кредиторів та до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги позивача на суму 101 232 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заява про збільшення розміру позовних вимог узгоджується з приписами ст. 22 ГПК України, в зв'язку з чим, судом розглядається позов приватного підприємства «Ельбрус-69» з урахуванням зазначеної вище заяви.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Викликаний в судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 06 березня 2017 року, від 30 березня 2017 року та від 13 квітня 2017 року було зобов'язано відповідача надати до суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 04 травня 2017 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/57/17.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 03 вересня 2015 року відповідачем було виставлено рахунок-фактуру №23 на оплату пиловника на загальну суму 101 232 грн. 00 коп.

Вищевказану суму позивачем було перераховано на рахунок відповідача, що підтверджується копією платіжного доручення №310 від 04 вересня 2015 року.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом, як це передбачено ч.1 ст. 639 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

За таких обставин суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу, згідно умов якого позивач зобов'язався здійснити сплату товару, а відповідач в свою чергу - поставити лісоматеріали.

Позивач свої зобов'язання виконав повністю і оплатив вартість товару.

Відповідач зобов'язання щодо поставки лісоматеріалу на даний час не виконав.

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач з 04 липня 2016 року перебуває в стані припинення.

Строк для заявлення кредиторських вимог визначено до 04 вересня 2016 року.

01 вересня 2016 року на адресу ліквідаційної комісії в особі голови ОСОБА_2 позивачем було направлено заяву про визнання кредитором на суму 101 232 грн. 00 коп.

Вищевказану заяву було отримано відповідачем 16 вересня 2016 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак відповідач стосовно прийнятого рішення відповіді на заяву позивачу не надав.

Також 05 грудня 2016 року відповідачем було направлено ліквідатору адвокатський запит, щодо надання інформації про визнання позивача кредитором та включення його вимог до реєстру вимог кредиторів та проміжного ліквідаційного балансу.

Однак відповіді на запит також надано не було.

Згідно ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Тобто, за результатами розгляду кредиторських вимог юридична особа може прийняти рішення про визнання вимоги та виконання свого обов'язку перед кредитором або не визнати вимогу кредитора. В останньому випадку, чи у випадку не прийняття будь-якого рішення, спір між підприємством та його кредитором (кредиторами) може бути вирішений в судовому порядку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин суд вважає, що відповідач ухиляється від розгляду кредиторських вимог позивача, крім того, відповідач не був позбавлений можливості розглянути вимоги позивача та прийняти відповідне рішення навіть після звернення позивача до суду з даним позовом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Сторонами даних правовідносин строк та умови поставки товару узгоджено не було.

Згідно ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

В свою чергу покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства, як це зокрема зазначається в ст. 689 ЦК України.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 622 Цивільного кодексу України у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (стаття 612 цього Кодексу), або передання відступного (стаття 600 цього Кодексу) боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Тобто, позивач звернувшись до ліквідаційної комісії з вимогою про визнання його грошових вимог та до суду з відповідним позовом - відмовився від прийняття виконання зобов'язання та вимагає визнання грошових вимог на суму 101 232 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість матеріально-правових вимог позивача до відповідача, а також те, що відповідач ухиляється від виконання обов'язків, покладених на нього ст. 105 ЦК України, обставини зазначені позивачем, відповідач у встановленому порядку не спростував, в зв'язку з чим позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати грошові вимоги приватного підприємства «Ельбрус-69» (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 33661616) до комунального підприємства «Агентство розвитку Черкащини Черкаської обласної ради» (бул. Шевченка, 185, м. Черкаси, ідентифікаційний код 39298047) на суму 101 232 грн. 00 коп.

3. Зобов'язати комунальне підприємство «Агентство розвитку Черкащини Черкаської обласної ради» в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) ОСОБА_2 (бул. Шевченка, 185, м. Черкаси, ідентифікаційний код 39298047) включити до реєстру вимог кредиторів та до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги приватного підприємства «Ельбрус-69» (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 33661616) на суму 101 232 грн. 00 коп.

4. Стягнути з комунального підприємства «Агентство розвитку Черкащини Черкаської обласної ради» , бул. Шевченка, 185, м. Черкаси, ідентифікаційний код 39298047 на користь приватного підприємства «Ельбрус-69» , АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 33661616 - 3 200 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 11 травня 2017 року.

Суддя А.В.Васянович