Ухвала

від 05.05.2017 по справі 200/5921/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/483/17 Справа № 200/5921/17 Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за участю секретаря ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 ,

представника скаржника ОСОБА_7 ,

слідчого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод спеціального обладнання» - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2017 року про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 березня 2017 року накладено арешт на грошові кошти, а саме: долари США купюрами номіналом 100 доларів США - 33 штуки, 50 доларів США - 25 штук, 20 доларів США - 29 штук, 10 доларів США - 9 штук, 5 доларів США - 3 штуки (загальна сума 5235 доларів США), російські рублі купюрами номіналом 5000 російських рублів - 9 штук, 1000 - російських рублів - 104 штуки, 500 російських рублів - 4 штуки; 100 російських рублів - 38 штук; 50 російських рублів - 23 штуки, 10 російських рублів - 1 штука (загальна сума 155 950 російських рублів), які було вилучено 05.04.2017 в період часу з 14 години 15 хвилин по 17 годину 33 хвилин за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 14. В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що, враховуючи, що грошові кошти можуть мати доказове значення по справ, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу, необхідно накласти арешт на вказані в клопотанні слідчого грошові кошти.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Дніпропетровський завод спеціального обладнання» - адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту.В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що ТОВ «Дніпропетровський завод спеціального обладнання» не має жодних господарських відносин з ТОВ «Стандарт-ЛТД», ТОВ «Екатеринський контракт» та ТОВ «Артеміда імпорт». Жодних робіт з благоустрою дане підприємство не виконувало, оскільки це не входить до виду діяльності підприємства. Вказує, що на усі без виключення господарські операції ТОВ «Дніпропетровський завод спеціального обладнання» має необхідні первинні документи. Вважає, що грошові кошти на рахунках не відповідають вимогам ст. 98 КПК України щодо речових доказів, тому це не може бути підставою для накладення арешту. Також, зазначає, що грошові кошти, на які накладено арешт, не відповідають критеріям, зазначеним в пунктах 2-3 ч. 2 ст. 170 КПК України і не підлягають конфіскації чи спеціальній конфіскації. Вважає, що слідчим суддею не дотримано вимог закону застосування способу накладення арешту, яке не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності, оскілки у даному випадку підприємство фактично паралізоване та не може здійснювати підприємницьку діяльність. Також зазначає про невідповідність ухвали слідчого судді вимогам ст. 173 КПК України внаслідок відсутності належного обґрунтування наявних ризиків, правової підстави для накладення арешту та можливості використання вказаного майна як доказу у кримінальному провадженні.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представника третьої особи адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення даної апеляції, пояснення слідчого, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Так, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

*існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

*потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

*може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з наданих матеріалів, у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом розкрадання бюджетних коштів службовими особами Самарської районної у м. Дніпро ради. В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи вказаної районної ради шляхом перерахування коштів за безтоварні операції на рахунки фіктивних підприємств здійснювали їх конвертування в готівку, внаслідок чого заволоділи бюджетними коштами, чим спричинили значні збитки державі. Проведеними заходами встановлено, що роботи фактично виконано не в повному об`ємі, а частина бюджетних коштів перераховується на підприємства з ознаками «фіктивності» з метою їх легалізації. В подальшому службовими особами ТОВ ВКП «СТАНДАРТ - ЛТД» грошові кошти в сумі 2 млн. грн. перераховано на рахунки підприємств з ознаками «фіктивності» ТОВ «ЕКАТЕРИНИНСЬКИЙ КОНТРАКТ» та ТОВ «АРТЕМІДА ІМПОРТ». Підприємства за юридичними адресами не знаходяться, директори вказаних підприємств фактичної діяльності не здійснюють.

Аналізом податкової звітності встановлено, що до злочинної діяльності з легалізації бюджетних коштів відносяться ряд інших підприємств: ТОВ «Дніпропетровський завод спеціального обладнання» (код: 38923921), ТОВ «Дніпропетровський завод спеціального обладнання» (код: 40935683), ТОВ «Гермес торг імпорт» (код: 40823232), ТОВ «Флексгруп Україна» (код: 40470711), ТОВ «Ротор електрик» (код: 39924931), ТОВ «Дніпропетровський завод насосного обладнання» (код: 40058826), ТОВ «Ротор електрик плюс» (код: 39975881). Проведеними заходами встановлені інші підприємства, які мають відношення до фіктивних операцій з легалізації бюджетних коштів, офіс «конвертаційного» центру, коло осіб, які мають відношення до вказаної незаконної діяльності. Внаслідок вищевказаних дій, службовими особами ТОВ ВКП «СТАНДАРТ - ЛТД» спричинено збитки місцевому бюджету на загальну суму понад 1 млн. гривень.

Відповідно до баз даних ДФС України, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних у ході проведення перевірки, встановлено укладання угод та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Слідством встановлено, що вищевказані підприємства, з ознаками «фіктивності», «транзитності», використовуються для акумулювання безготівкових коштів клієнтів та безпідставного формування податкового кредиту підприємствам Дніпропетровської області, шляхом укладання фіктивних договорів купівлі - продажу товарів, надання послуг, виконання різних робіт, операції за якими носять безтоварний характер. Отримання готівки, як правило, здійснюється перерахуванням безготівкових коштів підприємствам у яких накопичується готівка і які потребують безготівкових коштів, за певний відсоток - від 1.5% до 3% та зняттям готівкових коштів на закупівлю продукції з поточних рахунків вищезазначених підприємств.

23.02.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040000000 було внесено відомості про вищенаведені обставини та зазначена їх кваліфікація за ч. 3 ст. 191 КК України.

05.04.2017 в період часу з 14 години 15 хвилин по 17 годину 33 хвилин було проведено санкціонований обшук за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 14, в ході якого, крім іншого, було виявлено та вилучено грошові кошти, а саме: долари США купюрами номіналом 100 доларів США - 33 штуки, 50 доларів США - 25 штук, 20 доларів США - 29 штук, 10 доларів США 9 штук, 5 доларів США - 3 штуки (загальна сума 5235 доларів США) російські рублі купюрами номіналом 5000 російських рублів 9 штук, 1000 - російських рублів - 104 штуки, 500 російських рублів - 4 штуки; 100 російських рублів - 38 штук; 50 російських рублів - 23 штуки, 10 російських рублів - 1 штука (загальна сума 155950 російських рублів).

Цього ж дня постановою слідчого вказані грошові кошти визнані речовими доказами.

З наведеного випливає, що відносно зазначених готівкових грошових коштів є підстави вважати, що вони є предметом розслідуваного злочину, а отже відповідають ознакам, визначеним ст. 98 КПК України. Таким чином, накладення на них арешту як на речовий доказ у відповідному кримінальному провадженні з метою їх збереження є виправданим, а доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують вищенаведених висновків колегії суддів.

Посилання ж апелянта на відсутність зв`язку між діяльністю ТОВ «Дніпропетровський завод спеціального обладнання» та розслідуваним кримінальним правопорушенням, відсутність у цього підприємства будь-яких господарських відносин з ТОВ «Стандарт-ЛТД», ТОВ «Екатеринський контракт» та ТОВ «Артеміда імпорт», колегія суддів вважає передчасними, оскільки слідство ведеться на протязі достатньо короткого періоду та на даний час триває перевірка відповідних обставин у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку, а відтак врахуванню не підлягають та не є перешкодою для застосування арешту, оскільки арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, та процесуального статусу останнього.

З урахуванням наведеного, щодо грошових коштів та майна, які були вилучені 05.04.2017 року під час обшуку за адресою: вул. Академіка Белелюбського, 14 у м. Дніпрі, є підстави обґрунтовано вважати, що вони відповідають вимогам ст. 98 КПК України щодо речового доказу, достатні для вжиття на цьому етапі досудового розслідування заходів забезпечення кримінального провадження, а отже арешт на це майно був накладений з дотриманням вимог закону, тому посилання апелянта на невідповідність клопотання слідчого вимогам закону, недостатню обґрунтованість ухвали слідчого судді про арешт майна та про те, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий рівень втручання у діяльність підприємства, є його особистою суб`єктивною оцінкою та такими, що не підлягають задоволенню.

У випадку, якщо наявність зв`язку між арештованим майном та розслідуваним злочином у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, заявник не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.

З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод спеціального обладнання» - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2017 року про накладення арешту на майно залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4