Рішення

від 11.05.2017 по справі 535/184/17

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/184/17

Провадження № 2/535/146/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Цвітайла П.В.,

при секретарі - Дрижирук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Котельва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 компанії ТОВ УКРКОМ АГРОКАРСМОБІЛ про захист прав споживача, визнання недійсним договору майнового лізингу та стягнення грошових коштів;-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 компанії ТОВ УКРКОМ АГРОКАРСМОБІЛ , в якій просить визнати недійсним ОСОБА_3 майнового лізингу № 888-753 від 22.04.2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 компанією ТОВ УКРКОМ АГРОКАРСМОБІЛ та стягнути з ОСОБА_2 компанії ТОВ УКРКОМ АГРОКАРСМОБІЛ (юридична адреса: 03186, м. Київ, Солом'янський район, бульвар Чоколівський, буд. 19, код ЄДРПОУ 34714286, п/р 26002608642500) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, сплачену за Договором майнового лізингу № 888-753 від 22.04.2016 року вартість фінансування в розмірі 54 000 грн.

Обгрунтовуючи позов тим, що 22 квітня 2016 року між нею та ОСОБА_2 компанією ТОВ УКРКОМ АГРОКАРСМОБІЛ було укладено ОСОБА_3 майнового лізингу № 888-753 з додатками №1, 2, 3, 4, за умовами якого ОСОБА_2 компанія ТОВ УКРКОМ АГРОКАРСМОБІЛ зобов'язалась придбати та передати їй на умовах майнового лізингу у користування майно (автомобіль Kіа Sportage, вартістю 300 000 грн.). Перед підписанням Договору представник відповідача роз'яснила про істотні умови договору та попередила, що спочатку слід зробити передплату за транспортний засіб, що являється першим лізинговим платежем в сумі 54 000 грн., які потрібно перерахувати на розрахунковий рахунок відповідача, після чого буде заключений письмовий договір. Проте після оплати грошей в сумі 54 000 грн., автомобіль у обіцяний трьох денний строк так і не отримала, в зв'язку з чим звернулася до суду.

У відкрите судове засідання позивач - ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. ОСОБА_1 надала до суду заяву від 05.05.2017 року, в якій просить розгляд справи провести без її участі, зазначивши що позовні вимоги підтримує повністю з підстав що викладені у позовній заяві, при цьому не заперечує проти проведення заочного розгляду справи (а.с. 84).

Виходячи із змісту вимог ч. 9 ст. 74 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.

Відповідач - ОСОБА_2 компанія ТОВ УКРКОМ АГРОКАРСМОБІЛ в судове засідання не з'явилася, про час і місце судового розгляду повідомлені в установленому законом порядку, про що свідчить оголошення у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті Урядовий кур'єр № 71 (5940) від 14 квітня 2017 року (а.с. 82-83). Відповідач - ОСОБА_2 компанія ТОВ УКРКОМ АГРОКАРСМОБІЛ про причини неявки суд не повідомили, клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності або про відкладення справи не надходило.

У відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає, що оскільки, відповідно до ст. 10 ЦПК України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і неявкою до суду без поважних причин, відповідач фактично відмовився від захисту своїх прав в суді, а ст. 169 ЦПК України дає право суду у разі неявки відповідача, повідомленого належним чином про розгляд справи, вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляти заочне рішення), в зв'язку з чим відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України та ч. 1 ст. 224 ЦПК України суд вважає провести заочний розгляд справи. Крім цього, на думку суду в матеріалах справи є достатньо доказів для її слухання та прийняття рішення по суті справи і такий розгляд справи не буде порушенням права відповідача як сторони у цивільному процесі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 225 ЦПК України суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи (а.с. 85-86).

Суд, системно дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності (а.с. 1-86), вивчивши правові норми, які регулюють дані правовідносини,приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами склалися правовідносини з приводу захисту прав споживача, визнання правочину недійсним, які регулюються Цивільним Кодексом України та Законом України Про захист прав споживачів .

22 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 компанією ТОВ УКРКОМ АГРОКАРСМОБІЛ було укладено ОСОБА_3 майнового лізингу № 888-753 (надалі - ОСОБА_3) з додатками №1, 2, 3, 4, за умовами якого ОСОБА_2 компанія ТОВ УКРКОМ АГРОКАРСМОБІЛ зобов'язалась придбати та передати ОСОБА_1 на умовах майнового лізингу у користування майно (автомобіль Kіа Sportage, вартістю 300 000 грн.), а ОСОБА_1 зобов'язалася прийняти Предмет Лізингу та сплачувати відповідачеві лізингові платежі згідно з умовами цього Договору (а..с 17-36).

ОСОБА_3 укладався в Харківському відділенні ОСОБА_2 компанії УКРКОМ АГРОКАРСМОБІЛ.

Відповідно до п. 2.1 Договору Лізингодавець зобов'язується придбати та передати на умовах майнового лізингу у користування майно (Предмет лізингу), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього Договору (а.с. 19).

Відповідно до п. 3.1 Договору предметом лізингу є автомобіль Кіа Sportage. Згідно додатку № 4 до Договору предмет лізингу - автомобіль марки Кіа Sportage, модель 1.7 D Limited Edition, кількість - 1, ціна - 300 000 грн (а.с. 19, 33).

Додатком №1 до Договору визначені: вартість предмета Лізингу в сумі 300000,00 грн (а.с. 30).

Додатком №2 до Договору визначені: вартість предмета Лізингу 300000,00 грн., відсоток платежів - 50%, сума виплат 150000,00 грн., щомісячний платіж - 12 500,00 грн., вартість фінансування 18 % грн. - 54000,00 грн., платіж за передачу 3% - 9000,00 грн (а..с 31).

Додатком №3 до Договору визначені: вартість предмета лізингу 300000 грн.; перший лізинговий платіж - 50%, сума лізингу 150000 грн., викупна вартість - 4500 грн., відсоткова ставка - 11%, комісія - 2%, період лізингу 60 місяців, щомісячний платіж - 3 412,96 грн (а.с. 32).

При цьому, за умовами Договору, сплачена ОСОБА_1 сума 54 000 грн., це є не перший лізинговий платіж, а вартість фінансування за організацію по оформленню Договору (а..с 34).

10 травня 2016 року позивачка ОСОБА_1 на адресу відповідача направила заяву про розірвання Договору майнового лізингу № 888-753 від 22 квітня 2016 року та вимогу щодо повернення сплачених нею грошових коштів в сумі 54 000 грн (а..с 35-36).

12 липня 2016 року ОСОБА_1 повторно на адресу відповідача направила заяву про розірвання Договору майнового лізингу № 888-753 від 22 квітня 2016 року та вимогу щодо повернення сплачених нею грошових коштів в сумі 54 000 грн. (а.с. 37-38).

При цьому жодної відповіді не отримала, грошові кошти так і не були повернуті.

Відповідно до ч 1. ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про фінансовий лізинг та ч. 1 ст. 807 ЦК України предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Тобто, в даному випадку відсутні підстави вважати, що предмет лізингу автомобіль Кіа Sportage є індивідуально визначеною річчю, оскільки в Договорі та в додатку № 4 до Договору відсутні ознаки, які можуть бути властиві тільки йому, зокрема рік випуску, колір, номер кузова, шасі, та інше, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 3 Закону України Про фінансовий лізинг та ч. 1 ст. 807 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 808 ЦК України, якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію, тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

п. 3.6 Договору містить вказівку на те, що Лізингодавець не відповідає перед Лізингоодержувачем за невиконання будь-якого зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета лізингу, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо. За вищенаведеними зобов'язаннями відповідає Продавець.

Таким чином, оскільки вибір Продавця предмета лізингу за Договором здійснила ОСОБА_2 компанія УКРКОМ АГРОКАРСМОБІЛ , так як в Договорі лізингу чи в додатках до нього, відсутні будь-які відомості про Продавця товару, його найменування та місцезнаходження, куди має завертатись Лізингоодержувач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару, то п. 3.6 Договору, щодо усунення Лізингодавця від відповідальності в частині якості, комплектності, справності та ін. суперечить положенням ч. 1 ст. 808 ЦК України та є несправедливою умовою в розумінні п. 2 ч. 3 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів .

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів несправедливою є умова договору про виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника).

В І розділі Договору визначено, що вартість фінансування розуміє під собою одноразову плату за організацію та оформлення даного Договору Лізингоодержувача Лізингодавцю при укладенні Договору.

Згідно з додатком № 2 до Договору вартість фінансування становить 54 000 грн. Частиною 2 ст. 16 Закону України Про фінансовий лізинг визначено, що лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу .

Таким чином, підготовка документів для укладення договору не може бути послугою в розумінні п. 17 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів , а отже, Відповідач не може безпосередньо включати витрати на них в ціну договору та зобов'язувати споживача їх оплатити.

З наведеного вбачається, що чинним законодавством не передбачено лізинговий платіж пов'язаний з організацію та оформленням договору майнового лізингу.

Відповідно до п. 8.3 Договору у випадку виникнення податкових та прирівняних до них платежів, Лізингодавець має право вимагати зміни розміру лізингових платежів, а Лізингоодержувач зобов'язаний прийняти такі зміни.

Згідно з п. 8.13 Договору в період строку дії даного Договору розмір лізингової плати може індексуватися залежно від зміни: законодавства, яке впливає на лізингову діяльність лізингодавця; збільшенням та/або зменшенням податків, зборів та інших обов'язкових платежів, пов'язаних з конвертацією гривні в іноземну валюту та змінами ситуації на грошовому ринку; переоцінки викупної (залишкової) вартості предмета лізингу, яка спричинена змінами вимог нормативно-правових актів України щодо переоцінки предмета лізингу; збільшення або зменшення розмірів податків з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та/чи механізмів, в зв'язку зі збільшенням митних зборів та інших обов'язкових платежів, які впливають на вартість предмета лізингу, згідно умов договору поставки на момент проведення повного розрахунку Лізингодавця з Продавцем за придбання предмета лізингу (а.с.24).

Згідно з п. 8.15 Договору у разі зміни розміру лізингових платежів Лізингодавець та Лізингоодержувач складають додаткову угоду до даного Договору, а також на вимогу Лізингодавця підписують акт коригування вартості предмета лізингу. При цьому, передбачено, що у разі відмови Лізингоодержувача від підписання такої додаткової угоди та/ або акту коригування вартості Предмета лізингу, Лізингодавець має право розірвати даний ОСОБА_3, після чого Лізингоодержувач зобов'язаний повернути Лізингодавцю предмет лізингу, при цьому раніше сплачені лізингові платежі поверненню не підлягають (а.с. 24).

Таким чином, укладений ОСОБА_3 (п. 8.3 та п. 8.13) надає Відповідачу право на збільшення вартості Предмета лізингу, однак не передбачає мого права на розірвання Договору у зв'язку із збільшенням вартості Предмета лізингу у порівнянні з його вартістю на момент укладення договору.

Лізингодавець залишив за собою право на односторонню зміну лізингових платежів. Вищевказані умови Договору - є несправедливими в розумінні п. 13 ч. 3 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів . Відповідно до п. 13 ч. 3 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів несправедливою є умова договору про визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю- продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі- продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України. Згідно з ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. ОСОБА_3 найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Натомість, укладений між мною та Відповідачем ОСОБА_3 нотаріально посвідчено не було. Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про фінансовий лізинг фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг фінансовий лізинг вважається фінансовою послугою.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.

Відповідно до Положення про надання окремих фінансових послуг юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22 січня 2004 N 21(далі - Положення), встановлено можливості надання послуг з фінансового лізингу та порядок, якого необхідно дотримуватись при наданні цієї послуги юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначене законами та нормативно-правовими актами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг право надавати послугу з фінансового лізингу .

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ УКРКОМ АГРОКАРСМОБІЛ зареєстроване як юридична особа, яка має право має право на здійснення наступних видів діяльності: 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно - технічними виробами, 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 46.73. Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно - технічним обладнанням, 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (а.с. 39-41).

Тобто, відповідач ТОВ УКРКОМ АГРОКАРСМОБІЛ не має права здійснювати діяльність з надання послуг з фінансового лізингу.

Крім того, з офіційного сайту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг вбачається, що ОСОБА_2 компанія ТОВ УКРКОМ АГРОКАРСМОБІЛ не включена до переліку осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі види фінансових послуг. На підтвердження чого до позовної заяви додаю перелік юридичних осіб, які взятті на облік Нацкомфінпослуг, серед яких відсутні дані про Відповідач (а.с. 42-57).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності такий вид господарської діяльності як надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) підлягає ліцензуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг у разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг погребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою (пункт 11-1 статті 4 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг ).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії. Згідно з ч. 2 ст. 34 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг здійснення діяльності, зазначеної у частині першій цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Таким чином, укладення Договору за відсутності у Відповідача ліцензії для здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів від фізичних осіб суперечить вимогам законодавства і є підставою для визнання укладеного Договору недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Стаття 18 Закону України Про захист прав споживачів містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною. Так, за змістом ч. 5 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Згідно з ч. 6 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів у разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Визначення поняття несправедливі умови договору закріплено в частині другій статті 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму статті 18 Закону України Про захист прав споживачів можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін ; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві .

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року № 6-2766цс15, від 11 травня 2016 року № 6-65цс16, від 8 червня 2016 року № 6-330цс16, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для судів.

ОСОБА_3 майнового лізингу № 888-753 від 22.04.2016 року містить несправедливі умови, визначені частиною третьою статті 18 Закону № 1023-XII Про захист прав споживачів , а саме: встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір зі споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається; установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику)можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.

Підсумовуючи все вище викладене, відповідач порушив права ОСОБА_1 як споживача, так як під час укладення спірного Договору застосував нечесну підприємницьку діяльність, не надавши достатньо часу для прийняття свідомого рішення, що призвело до того, що в Договорі не зазначені індивідуально визначені ознаки автомобіля, який бажали придбати; у Договорі зазначено, що грошові кошти в розмірі 54 000 грн., є першим внеском в рахунок погашення вартості автомобіля, хоча фактично є платою за послуги Відповідача щодо укладення Договору майнового лізингу; у Договорі виключені та обмежені права як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов'язків, передбачених договором та законом, звужені обов'язки лізингодавця, які передбачені в Законі України Про фінансовий лізинг , положеннях та нормах ЦК України, повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо передачі предмета лізингу та передачі цієї речі - належної якості, одночасно значно розширені права лізингодавця, які суперечать вимогам чинного законодавства; відповідач не отримував ліцензії для здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів від фізичних осіб, що суперечить вимогам законодавства; ОСОБА_2 компанія ТОВ УКРКОМ АГРОКАРСМОБІЛ не включена до переліку осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі види фінансових послуг; ОСОБА_3 укладено без його нотаріального посвідчення.

Отже, існує невідповідність положень договору фінансового лізингу принципам добросовісності, розумності, справедливості, рівності сторін у договорі; умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін та завдають ОСОБА_1 шкоди як споживачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка судом вказують на наявність законних підстав для повного задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 компанії ТОВ УКРКОМ АГРОКАРСМОБІЛ про захист прав споживача, визнання недійсним договору майнового лізингу та стягнення грошових коштів.

Задовольняючи позовні вимоги позивача - ОСОБА_1 до відповідача - ОСОБА_2 компанії ТОВ УКРКОМ АГРОКАРСМОБІЛ , про захист прав споживача, визнання недійсним договору майнового лізингу та стягнення грошових коштів, суд виходить із засад диспозитивності цивільного судочинства відповідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України та засад справедливості, добросовісності, виваженості, розумності, відповідно до вимог п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, на користь держави з відповідача ОСОБА_2 компанії ТОВ УКРКОМ АГРОКАРСМОБІЛ підлягає стягненню 1280, 00 гривень у відшкодування судового збору.

Керуючись ст. ст. 215 , 216 , 227, 806-808, ЦК України , ст.18 Закону України Про захист прав споживачів , ст.ст. 4 , 34 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , ст.ст. 10 , 60 , 74, 88 , 169, 197, 212 , 218 , 224-225 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 компанії ТОВ УКРКОМ АГРОКАРСМОБІЛ про захист прав споживача, визнання недійсним договору майнового лізингу та стягнення грошових коштів, задовольнити повністю.

Визнати недійсним ОСОБА_3 майнового лізингу № 888-753 від 22.04.2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 компанією ТОВ УКРКОМ АГРОКАРСМОБІЛ .

Стягнути з ОСОБА_2 компанії ТОВ УКРКОМ АГРОКАРСМОБІЛ (юридична адреса: 03186, м. Київ, Солом'янський район, бульвар Чоколівський, буд. 19, код ЄДРПОУ 34714286, п/р 26002608642500) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, сплачену за Договором майнового лізингу № 888-753 від 22.04.2016 року вартість фінансування в розмірі 54 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 компанії ТОВ УКРКОМ АГРОКАРСМОБІЛ (м. Київ, Солом'янський р-н, бул. Чоколівський, буд. 19, код ЄДРПОУ 34714286, п/р 26002608642500 в ПАТ Укрсиббанк , МФО 351005) в дохід держави судовий збір в розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят ) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення Котелевського районного суду Полтавської області може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Котелевським районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення він має право оскаржити рішення суду в загальному порядку.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя