Ухвала

від 12.05.2017 по справі 388/1190/16-ц

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Долинський районний суд Кіровоградської області

110 м. м. Долинська Долинський район Кіровоградська область Україна 28500

Справа № 388/1190/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

12.05.2017 м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цією скаргою, посилаючись на те, що постановою головного державного виконавця Рожнятівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 від 17 січня 2017 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 388/1190/16-ц, виданого 16 грудня 2016 року Долинським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 4 жовтня 2016 року.

Згідно квитанції від 31 січня 2017 року та від 22 лютого 2017 року, ОСОБА_4 сплатив аліменти на користь ОСОБА_2 у розмірі 1530,31 грн та, відповідно у розмірі 1035,18 грн.

У березні 2017 року державний виконавиць повідомив заявника про те, що є заборгованість зі сплати аліментів, оскільки зобов'язаний сплачувати аліменти у розмірі середньомісячного заробітку працівників зайнятих на підприємствах, в установах, організаціях, що знаходяться на території Рожнятівського району Івано-Франківської області.

Державним виконавцем було надано розрахунок заборгованості № 180/12.9-36 від 15 березня 2017 року, згідно якого заборгованість зі сплати аліментів станом на 1 березня 2017 року становить 2786,36 грн.

Заявник ОСОБА_1 зазначає, що згідно Законів України Про Державний бюджет України на 2016 рік та Про Державний бюджет України на 2017 рік , розмір прожиткового мінімуму для дитини до шести років становив з 1 травня 2016 року по 30 листопада 2016 року - 1228 грн, з 1 грудня 2016 року по 31 грудня 2016 року - 1313 грн, з 1 січня 2017 року - 1355 грн.

Враховуючи встановлений рішенням суду розмір аліментів, що становить 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не працює, відповідно обов'язок його сплатити аліменти у жовтні - листопаді 2016 року - 368,40 грн за кожний місяць, у грудні 2016 року - 393,90 грн, січні - лютому 2017 року - 406,50 грн за кожний місяць.

З огляду на вищезазначене, ОСОБА_1 уважає неправомірними дії державного виконавця, що стосуються встановлення заборгованості зі сплати аліментів.

У судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримав за обставин зазначених у ній, попросив скаргу задовольнити.

Представник Рожнятівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області у судове засідання не з'явився, повідомлявся про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надіслав.

Заінтересована особа, ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти скарги, вважає її необґрунтованою, просила відмовити в задоволенні скарги.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи за скаргою, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до такого висновку.

Відповідно до ст. 383, ч. 2 ст. 384 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Судом установлено, що рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 5 грудня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 4 жовтня 2016 року.

На підставі вищезазначеного рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 5 грудня 2016 року, 16 грудня 2016 року цим судом було видано виконавчого листа.

Постановою головного державного виконавця Рожнятівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 від 17 січня 2017 року з примусового виконання виконавчого листа відкрито виконавче провадження.

Довідкою головного державного виконавця Рожнятівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 від 15 березня 2017 року № 180/12.9-36, ОСОБА_1 нараховано заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 2786,36 грн. За період з жовтня по грудень 2016 року включно нараховано до сплати аліменти у розмірі 3211,11 грн, з січня по лютий 2017 року включно нараховано до сплати аліменти у розмірі 2140,74 грн. У січні та лютому 2017 року ОСОБА_1 сплачено аліменти у розмірі 2565,49 грн. За цей період нараховано до сплати 5351,85 грн, сплачено 2565,49 грн, борг станом на 1 березня 2017 року - 2786,36 грн.

За змістом ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості .

Суд установив, що заявник ОСОБА_1, починаючи з 4 жовтня 2016 року до тепер не працює, а відтак розмір заборгованості зі сплати аліментів має обчислюватися виходячи із середньої заробітної плати працівника для Рожнятівського району Івано-Франківської області.

Згідно довідки відділу статистики у Рожнятівському районі Головного управління статистики в Івано-Франківській області № 32/91-51 від 6 березня 2017 року середньомісячна заробітна плата штатних працівників, зайнятих на підприємствах, в установах, організаціях, що знаходяться на території Рожнятівського району (за даними ф. № 1-ПВ (квартальна) Звіт із праці ) становила у січні - грудні 2016 року - 4281,50 грн. Інформація за січень - лютий 2017 року, відсутня.

Враховуючи вищезазначене, можливо зробити висновок, що державний виконавець нарахував заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 за період з жовтня 2016 року по лютий 2017 року включно, виходячи із 1/4 частини середньої заробітної плати за місцем його проживання, що становить 1070,37 грн за кожний місяць (4281,50/4=1070,37).

Відповідно до п. 12 розділу Х Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 2 квітня 2012 року N 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року N 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за N 1302/29432, виконавець у разі надходження виконавчого документа про стягнення аліментів у день відкриття виконавчого провадження повинен підрахувати розмір заборгованості зі сплати аліментів та разом з постановою про відкриття виконавчого провадження повідомити про нього стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості має бути помісячним і містити суму заробітної плати та інших доходів боржника, що залишилася після утримання податків , відсоток або частку заробітку (доходу), визначений виконавчим документом, загальну суму заборгованості. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому ст. 195 СК України.

За змістом Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року N 146, утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Доставка стягувачу грошових переказів утриманих аліментів через відділення зв'язку провадиться за рахунок платника аліментів.

Отже, нарахування заборгованості зі сплати аліментів виходячи із середньої заробітної плати за місцем проживання платника аліментів (ч. 3 ст. 195 СК України) має проводитись після утримання з такої суми податків (обов'язкових платежів).

Таким чином, оскільки державний виконавець при визначенні розміру аліментів не врахував той факт, що стягнення аліментів має проводитись з 4 жовтня 2016 року із середньої заробітної плати за місцем проживання платника аліментів після утримання з такої суми податків (обов'язкових платежів), не встановив розмір та вид цих обов'язкових платежів, не визначив розмір середньої заробітної плати за місцем проживання платника аліментів за конкретний період після утримання з такої суми податків (обов'язкових платежів), відповідно дії з винесення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів на суму 2786,36 грн, є неправомірними.

Разом із тим, доводи ОСОБА_1 про те, що не працює, відповідно має сплачувати аліменти у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, є необґрунтованими, оскільки для таких категорій осіб законодавцем визначено інший порядок обчислення заборгованості зі сплати аліментів (ч. 3 ст. 195 СК України).

За змістом ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог цієї скарги.

Згідно ст. 388 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Відповідно до квитанції адвоката № 013 від 22 березня 2017 року, ОСОБА_1 поніс витрати на правову допомогу у розмірі 200 грн, що підлягають стягненню з Рожнятівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області на користь заявника.

Згідно п. 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року N 6, ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір" (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.

Отже, оскільки у цій справі не передбачено сплату судового збору за подання скарги на дії державного виконавця, відповідно відсутні підстави для вирішення питання про його стягнення за наслідками розгляду цієї скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 383, 293 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Рожнятівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 з визначення ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів за період з жовтня 2016 року по лютий 2017 року включно у розмірі 2786,36 грн (дві тисячі сімсот вісімдесят шість гривень 36 копійок) з примусового виконання виконавчого листа № 388/1190/16-ц, виданого 16 грудня 2016 року Долинським районним судом Кіровоградської області про стягнення аліментів.

Стягнути з Рожнятівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 34928989) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 200 (двісті) грн понесених судових витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Кіровоградської області через Долинський районний суд Кіровоградської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_5