Постанова

від 24.01.2017 по справі 804/6160/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 р. справа № 804/6160/16 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Транс" про стягнення податкового боргу, -

встановив :

21 вересня 2016 року Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Транс" податковий борг з податку на додану вартість в сумі 87 826,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість на вказану суму, який утворився внаслідок несплати грошових зобов'язань за рішеннями №1, №2, №3 про розстрочення грошових зобов'язань від 21.01.2016 року, та самостійно узгодженої суми вказаного податку згідно податкових декларацій з ПДВ від 07.06.2016 р. за травень 2016 року, від 12.07.2016 р. за червень 2016 року та від 14.08.2016 р. за липень 2016 року. В добровільному порядку податковий борг відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з даним позовом.

В судове засідання 24.01.2017 року сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не з'явились.

Представник позивача за довіреністю Дубов Д.О. надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що з моменту укладення договорів про розстрочення грошових зобов'язань від 21.01.2016 року та до прийняття податковим органом рішення про скасування розстрочення або закінчення строку їх дії, відповідач не має узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ за податкові періоди, що передували укладенню зазначених договорів, які б мали статус податкового боргу. Стосовно самостійно задекларованих сум податку на додану вартість по деклараціям за травень-липень 2016 року, зазначив, що не отримував вимогу податкового органу сплатити протягом 60 календарних днів узгоджені зобов'язання, що, на думку відповідача, є порушенням п. 95.2, п. 95.3 ст. 95 ПК України, та позбавило його права повторно розстрочити сплату вказаної заборгованості. Посилаючись на викладені обставини, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

За викладених обставин, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто за відсутності сторін в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Антарес Транс" перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків.

Згідно із ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.

Згідно ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку визначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, визначені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.

Пунктом 202.1 ст. 202 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України передбачено, що звітним (податковим) періодом для сплати податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Відповідно до п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішень податкового органу №1, №2, №3 між ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області та ТОВ "Антарес Транс" укладені договори №1, №2, №3 від 21.01.2016 р. про розстрочення грошових зобов'язань під проценти на період з 21.01.2016 року по 20.12.2016 року. Умовами вказаних договорів, зокрема, п.6.5, передбачено обов'язок платника податків вчасно погашати всі свої податкові зобов'язання і не допускати утворення податкового боргу. Підприємством не сплачено грошові зобов'язання за рішеннями №1, №2, №3 про розстрочення податкового боргу від 21.01.2016 р. по строкам сплати: 20.07.2016 р. - у розмірі 9 313,54 грн., 19.08.2016 р. - у розмірі 9 313,54 грн. Також, у зв'язку з невиконанням умов договору про розстрочення податкового боргу зі сплати ПДВ відповідачу нарахована пеня в розмірі 103,87 грн. та проценти в розмірі 2 329,40 грн.

Станом на 20.12.2016 року (крайній термін погашення грошових зобов'язань за договорами №1, №2 та №3 від 21.01.2016 р.) та станом на час розгляду справи, доказів, які б підтверджували погашення боргу, відповідач не надав.

Крім того, ТОВ "Антарес Транс" самостійно подано до податкового органу декларації з ПДВ за травень 2016 року - на суму 12 583,53 грн. (від 07.06.2016 р.) (з урахуванням переплати), за червень 2016 року - на суму 15 133,00 грн. (від 12.07.2016 р.), та за липень 2016 року - на суму 39 050,00 грн. (від 14.08.2016 р.).

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно п.п. 95.1-95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

07.09.2015 року, відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на адресу ТОВ "Антарес Транс" винесено податкову вимогу №1820-23 на суму 3 620,70 грн., яку було направлено засобами поштового зв'язку та отримано уповноваженими особами платника податків.

Направлення другої податкової вимоги у разі, якщо податковий борг не погашений, діючим законодавством не передбачено.

Таким чином, суд не приймає твердження відповідача щодо неузгодженості податкових зобов'язань по деклараціям з ПДВ за травень, червень та липень 2016 року, оскільки у розумінні ст. 54 Податкового кодексу України, самостійне подання платником податків декларації вважається узгодженням суми грошового зобов'язання з відповідного податку. При цьому, направлення додаткової податкової вимоги на кожний новостворений податковий борг Податковим кодексом України не передбачено.

За викладених обставин та враховуючи, що станом на час розгляду справи відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за вищевказаними деклараціями та рішеннями №1, №2 та №3 від 21.01.2016 року про розстрочення податкового боргу, податковий борг в сумі 87 826,88 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право податкового органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Транс" (код ЄДРПОУ 38598696) у банках, що обслуговують платника податків, на користь державного бюджету (за кодом бюджетної класифікації 14010100, р/р 31114029700008, отримувач: УДКС України у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, код 37989253, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська, МФО 805012) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість кошти в сумі 87 826,88 грн. (вісімдесят сім тисяч вісімсот двадцять шість гривень 88 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в

разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Чорна