Рішення

від 04.05.2017 по справі 910/3440/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2017Справа № 910/3440/17 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю Авесана

про стягнення 146406,17 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Григоренко І.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Авесана про стягнення заборгованості в розмірі 127613,07 грн. за Договорами оренди державного майна №4112 від 30.10.2008, №556 від 30.03.2004 та №1370 від 29.12.2004.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч умов укладених між сторонами договорів, відповідач належним чином не виконав зобов'язання зі сплати орендної плати внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 116131,96 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача нараховані на вказану заборгованість пеню в сумі 7997,15 грн. та штраф в розмірі 3483,96 за порушення відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати.

В ході розгляду справи позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача заборгованість розмірі 146406,17 грн., з яких - 131480,36 грн. заборгованості з орендної плати по вищевказаним договорам, 3944,41 грн. штрафу, 10907,52 грн. пені та 73,88 грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилався на те, що позивачем було перераховано заборгованість з орендної плати та нарахованих штрафних санкцій станом на 22.03.2017.

Судом вищевказана заява позивача прийнята до розгляду, та отже, у відповідності до ст.ст. 22, 55 Господарського процесуального кодексу України, має місце нова ціна позову, з якої підлягає вирішенню спір по даній справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 30.10.2008 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Авесана (орендар) укладено Договір оренди №4112 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно нежилі приміщення площею 283,92 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Бердичівська, 1 на першому поверсі 3-поверхової будівлі, що перебуває на балансі центрального госпіталю МВС України (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно висновком про вартість станом на 30.09.2014 і становить 3429972 грн. без ПДВ (п.1.1 Договору в редакції Договору про внесення змін №4112/07 від 03.02.2015).

Згідно з п.1.2 Договору, майно передається в оренду з метою розміщення офісних приміщень - 77,20 кв. м; розміщення аптеки, що реалізує готові ліки - 94,30 кв. м; для здійснення медичної практики - 112,42 кв. м.

Відповідно до п.2.1 Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та Акта приймання-передавання майна.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - вересень 2014 року - 44219,65 грн. Орендна плата за перший місяць оренди жовтень 2014 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень 2014 року (в редакції Договору про внесення змін №4112/07 від 03.02.2015).

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п.3.2 Договору).

Відповідно до п.3.3 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п.3.6 Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 10 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

За умовами п.3.7 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Пунктом 3.8 Договору визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за Актом прийому-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу (п.3.11 Договору).

Згідно з п.5.3 Договору, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.9.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно з п.10.1 Договору, цей договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 30.10.2008 до 30.10.2009 включно.

У відповідності до п.10.4 Договору (в редакції Договору про внесення змін №4112/06 від 18.11.2014), у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами неодноразово укладались Договори про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №4112 від 30.10.2008, а саме - №4112/01 від 09.11.2009, №4112/02 від 22.11.2011, №4112/03 від 22.12.2011, №4112/04 від 06.11.2012, №4112/05 від 04.11.2013, №4112/06 від 18.11.2014 та №4112/07 від 03.02.2015. Вказаними договорами, зокрема продовжувався строк дії Договору оренди нерухомого майна №4112 від 30.10.2008, таким чином, на дату розгляду даної позовної заяви, зазначений договір є чинним.

Факт передачі об'єкта оренди за договором підтверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання-передавання орендованого майна від 30.10.2008, підписаним повноважними представниками обох сторін та скріпленим відповідними печатками підприємств.

Крім того, 30.03.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Авесана (орендар) укладено Договір оренди №556 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме площею 18 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Бударіна, 3, що знаходиться на балансі Київського клінічного санаторію Перемога (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно висновком про вартість станом на 31.03.2016 і становить 180400 грн. без ПДВ. Майно передається в оренду для використання під аптечний пункт (п.1.1 Договору в редакції Договору про внесення змін №556/07 від 30.09.2016).

Відповідно до п.2.1 Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та Акта приймання-передавання майна.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) та змінено за згодою сторін, відповідно до п.1 ст.21 Закону України Про оренду державного та комунального майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - квітень 2016 року 1392,39 грн. (в редакції Договору про внесення змін №556/07 від 30.09.2016).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2 Договору).

Згідно з п.3.3 Договору, перерахування орендної плати здійснюються орендарем самостійно до 10 числа місяця, слідуючого за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету. 50% орендної плати перераховуються орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

За умовами п.3.5 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.3 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Пунктом 3.8 Договору визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості (в редакції Договору про внесення змін №556/04 від 29.12.2012).

Згідно з п.5.2 Договору, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.9.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно з п.10.1 Договору, цей договір укладено строком на 11 (одинадцять) місяців, що діє з 30.03.2004 до 31.03.2017 включно (в редакції Договору про внесення змін №556/07 від 30.09.2016).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами неодноразово укладались Договори про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №556 від 30.03.2004, а саме - №1 від 13.02.2007, №556/02 від 12.02.2009, №556/03 від 31.08.2010, №556/04 від 29.12.2012, №556/05 від 07.08.2013, №556/06 від 28.08.2014 та №556/07 від 30.09.2016. Вказаними договорами, зокрема продовжувався строк дії Договору оренди нерухомого майна №556 від 30.03.2004.

Факт передачі об'єкта оренди за договором підтверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання-передавання орендованого майна від 30.03.2004, підписаним повноважними представниками обох сторін та скріпленим відповідними печатками підприємств.

Також, 29.12.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Авесана (орендар) укладено Договір оренди №1370 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме площею 18,0 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Бердичівська, 1, що знаходиться на балансі Центрального госпіталю МВС України (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно висновком про вартість станом на 30.11.2015 і становить 269316 грн. без ПДВ. Майно передається в оренду з метою розміщення аптечного кіоску (п.1.1 Договору в редакції Договору про внесення змін №1370/08 від 30.05.2016).

Відповідно до п.2.1 Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та Акта приймання-передавання майна.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) та змінено за згодою сторін, відповідно до п.1 ст.21 Закону України Про оренду державного та комунального майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - грудень 2015 року 2085,50 грн. (в редакції Договору про внесення змін №1370/08 від 30.05.2016).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2 Договору).

Згідно з п.3.3 Договору, перерахування орендної плати здійснюються орендарем самостійно до 10 числа місяця, слідуючого за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету. 50% орендної плати перераховуються орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

За умовами п.3.5 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.3 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Пунктом 3.8 Договору визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості (в редакції Договору про внесення змін №1370/04 від 30.08.2012).

Згідно з п.5.2 Договору, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.9.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно з п.10.1 Договору, цей договір укладено строком на 11 (одинадцять) місяців, що діє з 29.12.2004 до 29.01.2017 включно (в редакції Договору про внесення змін №1370/07 від 23.03.2016).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами неодноразово укладались Договори про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №1370 від 29.122004, а саме - №1 від 15.02.2007, №1370/02 від 01.09.2008, №1370/03 від 15.06.2010, №1370/04 від 30.08.2012, №1370/05 від 07.08.2013, №1370/06 від 04.06.2014, №1370/07 від 23.03.16 та №1370/08 від 30.05.2016.

Факт передачі об'єкта оренди за договором підтверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання-передавання орендованого майна від 29.12.2004, підписаним повноважними представниками обох сторін та скріпленим відповідними печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання зі своєчасної сплати орендної плати належним чином не виконав, так станом на 22.03.2017 у відповідача рахується заборгованість за договором №4112 від 30.10.2008 в розмірі 121687,84 грн.; за договором №556 від 30.03.2004 заборгованість в розмірі 3075,80 грн. та за договором №1370 від 29.12.2004 заборгованість в розмірі 6716,72 грн. у загальному розмірі 131480,36 грн.

Крім того, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №30-05/10179 від 29.09.2016 в якій просив відповідача сплатити існуючу заборгованість по зазначеним вище договорам у місячний строк з моменту отримання претензії. Проте відповідач жодних дій щодо сплати існуючої заборгованості не вчинив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Виходячи із вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 797 Цивільного кодексу України визначено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності регулюється Законом України Про оренду державного та комунального майна .

Частиною 3 ст. 18, ч. 1, ч. 3 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем всупереч умов договору оренди не було здійснено у обумовлений строк сплату орендних платежів, внаслідок чого у відповідача утворилась прострочена заборгованість по сплаті вищевказаних платежів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови Договорів оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4112 від 30.10.2008, №556 від 10.03.2004 та №1370 від 29.12.2004 в частині своєчасного виконання зобов'язання по сплаті обумовлених наведеним договором платежів.

Тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 131480,36 грн. заборгованості з орендної плати є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, за прострочення сплати платежів за договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 10907,52 грн. та штраф в сумі 3944,41 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Крім того, за умовами п.3.7 Договору №4112 від 30.10.2008 (що кореспондується з п.3.5 Договорів №556 від 30.03.2004 та №1370 від 29.12.2004), орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Пунктом 3.8 зазначених Договорів визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Оскільки відповідачем допущено прострочення виконання своїх зобов'язань за договорами в частині своєчасного виконання зобов'язання по сплаті обумовлених наведеними договорами платежів, що є підставами для стягнення з відповідача пені, вимоги позивача в цій частині є законними та обґрунтованими.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу відповідно до якого, сума пені за Договором №4112 від 30.10.2008 складає 9857,74 грн. та сума штрафу становить 3650,64 грн., сума пені за Договором №556 від 30.03.2004 складає 383,25 грн. та сума штрафу становить 92,27 грн. та сума пені за Договором №1370 від 29.12.2004 складає 666,53 грн. та сума штрафу становить 201,50 грн., що разом становить пеню в розмірі 10907,52 грн. та штраф в сумі 3944,41 грн., суд дійшов висновку про його обґрунтованість і відповідність умовам закону та договору, внаслідок чого зазначені сума підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача 73,88 грн. інфляційних нарахувань, суд також дійшов висновку щодо обґрунтованості заявленої вимоги, відтак зазначена сума також підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Разом з тим, щодо розподілу судового збору суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами ст.1 Закону України Про судовий збір судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За приписами ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 06.03.2017 та від 04.04.2017 судом було відстрочено позивачу сплату судового збору до 04.05.2017.

Відповідно до п.3.4 Постанови №7 від 21.02.2013 Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України.

Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та з огляду на приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 2196,09 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авесана (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 5-Б; ідентифікаційний код 30438507) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 50-Г; ідентифікаційний код 19030825) 131480 (сто тридцять одна тисяча чотириста вісімдесят) грн. 36 коп. заборгованості з орендної плати, 10907 (десять тисяч дев'ятсот сім) грн. 52 коп. пені, 3944 (три тисячi дев'ятсот сорок чотири) грн. 41 коп. штрафу, 73 (сімдесят три) грн. 88 коп. інфляційних нарахувань.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авесана (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 5-Б; ідентифікаційний код 30438507) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2196 (двi тисячi сто дев'яносто шість) грн. 09 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 12.05.2017

Суддя Я.В. Маринченко