Рішення

від 30.03.2017 по справі 910/21916/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2017Справа №910/21916/16

За позовом публічного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал

До відповідача об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Затишок

Про стягнення 113537,33 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивачаДрачова М.С. (за дов.) від відповідачаСемесько В.О. (за дов.),Кравецька В.С. (голова правління)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Затишок про стягнення 113537,33 грн. за договором № 04272/4-02 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 30.04.2004, з яких: 69682,92 грн. боргу, 30620,98 грн. інфляційних, 3466,84 грн. трьох процентів річних, 6282,43 грн. пені, 3484,15 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2003 по 31.07.2016. Зокрема, за період з 01.10.2013 по 31.07.2016 відповідач спожив за кодом 2-50164 послуг на суму 88632,21 грн., з яких сплатив 1791,13 грн. як поточну оплату, а кошти в розмірі 10800,00 грн. позивач зарахував в погашення боргу, що утворився в попередній період, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 69682,92 грн. (з урахуванням переплати по коду 2-164 на суму 17158,16 грн.).

Суд своєю ухвалою від 30.11.2016 порушив провадження у справі №910/21916/16.

Відповідач позовні вимоги відхилив повністю. Заперечення відповідача ґрунтуються на такому:

- у відповідача відсутня заборгованість за послуги з постачання питної води, яка обліковується за кодом 2-164, оскільки борг у розмірі 89256,69 грн., що утворився станом на 01.02.2016, реструктиризовано за договором № 227/08/14-16 від 09.03.2016, а за період після 01.02.2016 у відповідача існує переплата у розмірі 17158,16 грн., що сам позивач зазначає у своєму розрахунку до позову;

- питна вода, яка використана для виготовлення гарячої води та обліковується позивачем за кодом 2-50164, не є предметом регулювання договору № 04272/4-02, а вказані послуги по наданню гарячої води відповідачу надає ПАТ Київенерго за договором № 7560316. Нормативно обґрунтовуючи свої доводи відвідач посилається на Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2015 № 630, та Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пенатах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008;

- борг за стоки гарячої води за період з 01.02.2016 по 01.07.2016 відсутній у зв'язку з оплатою.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

30.04.2004 відкрите акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (постачальник) та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Затишок (абонент) уклали договір № 04272/4-02 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах Договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за Договором.

Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 № 65, втратили чинність 18.10.2008 у зв'язку з введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила користування). Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України і є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (п. 1.1 Правил користування).

Отже, правовідносини між сторонами, що виникли за Договором, регулюються у тому числі Правилами користування.

Договір укладено з метою забезпечення питною водою та приймання каналізаційних стоків житлових та нежитлових приміщень будинку № 8 по вул. Драгоманова у м. Києві, які утримує об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Затишок .

Відповідно до п. 2.1.1 Договору облік поставленої води здійснюється за показниками водолічильника, зареєстрованого постачальником. Зняття показань водолічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником у присутності представника абонента (п. 2.1.2 Договору).

Пунктом 2.1.4 Договору передбачено, що кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями водолічильників та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил користування.

За кодом 2-50164, стягнення заборгованості за яким є предметом позову, позивач обліковує питну воду для потреб гарячого водопостачання житлових та нежитлових приміщень будинку № 8 по вул. Драгоманова у м. Києві, а також каналізаційні стоки даної води.

Вирішуючи питання, чи є постачання холодної води для потреб гарячого водопостачання предметом регулювання Договору, суд виходить з такого.

За приписами п 3.13 Правил користування суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником послуг централізованого водопостачання та водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Виробником послуг централізованого водопостачання та водовідведення в розумінні Правил користування є суб'єкт господарювання, що виробляє або створює послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яким, в даному випадку, є позивач.

Теплові пункти не знаходяться на балансі відповідача та не перебувають у його віданні.

З огляду на викладене, відповідач не є платником за обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання, і постачання даної води не є предметом регулювання Договору. Отже, вимоги про стягнення заборгованості за питну воду, використану для потреб гарячого водопостачання, є необґрунтованими.

За приписами п. 3.7. Правил користування розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента платіжні документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення, вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.

Пунктом 2.2.2 Договору передбачено, що оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента.

П. 2.2.4 Договору передбачено, що в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного платіжного документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Відповідно до п. 2.2.5 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова відповідача оплатити платіжний документ позивача вважатиметься безпідставною.

09.03.2016 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 227/08/14-16, відповідно до якого відповідач (боржник) визнав перед позивачем (кредитором) заборгованість у розмірі 89256,69 грн., що утворилася станом на 01.02.2016 в результаті неналежного виконання умов Договору, за зобов'язався сплатити вказану у заборгованість за графіком, протягом лютого 2016 року - січня 2017 року. Отже, на момент звернення позивача з позовом до суду (29.11.2016) порядок сплати заборгованості за приймання каналізаційних стоків гарячої води, що утворилась станом на 01.02.2016, був предметом регулювання договору № 227/08/14-16, строк оплати якої не закінчився.

Вказана обставина свідчить про необґрунтоване пред'явлення позивачем вимог про стягнення заборгованості за приймання каналізаційних стоків гарячої води, що утворилась станом на 01.02.2016.

Під час розгляду справи відповідач повністю виконав свої зобов'язання за договором № 227/08/14-16, здійснивши переплату у розмірі 8339,31 грн. (останній платіж у розмірі 10000 грн. було здійснено 03.02.2017). Враховуючи, що дії сторін за договором № 227/08/14-16 є складовою прововідношення з постачання питної води та приймання стічних вод, яке виникло за Договором, переплату у розмірі 8339,31 грн. слід враховувати в оплату продукції та оплату послуг, що були надані після 01.02.2016.

За період з 01.02.2016 по 31.07.2016 позивачем були надані відповідачу послуги з приймання каналізаційних стоків гарячої води на суму 5671,52 грн., зокрема: у лютому 2016 року на суму 826,58 грн., у березні 2016 року на суму 912,52 грн., у квітні 2016 року на суму 1018,91 грн., у травні 2016 року на суму 1505,86 грн., у червні 2016 року на суму 224 грн. та у липні 2016 року на суму 491,04 грн.. Вартість даних послуг сторонами визнається.

У вказаний період (лютий 2016 року - липень 2016 року) відповідачем за послуги, які обліковуються за кодом 2-50164, було сплачено 1791,13 грн. (платіжне доручення № 41 від 18.05.2016).

Інші платіжні доручення, надані відповідачем як доказ відсутності заборгованості на момент звернення з позовом до суду, стосуються погашення боргу, який обліковується за кодом 2-164, а платіжні доручення № 87 від 29.09.2016 на суму 2500 грн., № 89 від 30.09.2016 на суму 2500 грн. та № 99 від 28.10.2016 на суму 2500 грн. хоч і стосуються боргу, що обліковується за кодом 2-50164, однак не містять інформації про період, за який здійснюється платіж. За таких обставин, оскільки ці платежі здійснені не у спірний період, відсутні правові підстави для врахування їх у погашення боргу за лютий 2016 року - липень 2016 року.

Також не містить даних про вид послуг (водопостачання чи водовідведення), кошти за які по нарахованих населенню субсидіях були отримані позивачем від Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києва державної адміністрації, що унеможливлює їх ідентифікацію як платежів за спірний борг - послуги з приймання каналізаційних стоків гарячої води.

Отже, документально підтверджено існування станом на час звернення з позовом до суду 3880,39 грн. (5671,52 грн. - 1791,13 грн.) боргу за послуги з приймання каналізаційних стоків гарячої води за період з лютого 2016 року по липень 2016 року. Вимоги про стягнення 65802,53 грн. пред'явлено не обґрунтовано.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 3880,39 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Даний борг був погашений під час розгляду справи 03.02.2017 шляхом врахування позивачем вказаної вище за договором № 227/08/14-16 переплати у розмірі 8339,31 грн. в рахунок оплати послуг, що були надані після 01.02.2016. Таким чином, в частині стягнення 3880,39 грн. провадження підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 4.2 Договору у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 826.58 06.03.2016 - 05.04.2016 31 22.0000 % 30.80 1739.1 06.04.2016 - 21.04.2016 16 22.0000 % 33.45 1739.1 22.04.2016 - 05.05.2016 14 19.0000 % 25.28 2758.01 06.05.2016 - 18.05.2016 13 19.0000 % 37.23 966.88 19.05.2016 - 26.05.2016 8 19.0000 % 8.03 966.88 27.05.2016 - 05.06.2016 10 18.0000 % 9.51 2472.74 06.06.2016 - 23.06.2016 18 18.0000 % 43.78 2472.74 24.06.2016 - 05.07.2016 12 16.5000 % 26.75 3389.35 06.07.2016 - 28.07.2016 23 16.5000 % 70.29 3389.35 29.07.2016 - 31.07.2016 3 15.5000 % 8.61 293.73

За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 293,73 грн. пені. У стягненні 5988,70 грн. пені суд відмовляє.

За безпідставну відмову оплатити направлений рахунок абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити (п. 4.5 Договору).

За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 283,6 грн. штрафу. У стягненні 3200,55 грн. штрафу суд відмовляє.

В силу статті 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 3% річних 06.03.2016 - 05.04.2016 826.58 1.010 8.27 2,11 06.04.2016 - 05.05.2016 1739.1 1.035 60.87 4,29 06.05.2016 - 18.05.2016 2758.01 1.001 2.76 2,95 19.05.2016 - 05.06.2016 966.88 1.000 0.00 1,43 06.06.2016 - 05.07.2016 2472.74 0.998 -4.95 6,10 06.07.2016 - 31.07.2016 3389.35 0.999 -3.39 7,24 63.56 24.12

За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 63,56 грн. інфляційних та 24,12 грн. трьох процентів річних. У стягненні 30557,42 грн. інфляційних та 3442,72 грн. трьох процентів річних суд відмовляє.

Таким чином суд задовольняє вимоги про стягнення з відповідача 293,73 грн. пені, 63,56 грн. інфляційної складової боргу, 24,12 грн. трьох процентів річних, 283,6 грн. штрафу, а загалом 665,01 грн.. Суд припиняє провадження у справі в частини стягнення 3880,39 грн. боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. В іншій частині суд відмовляє.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Затишок (вул. Драгоманова, 8, м. Київ, 02068, код 32488717) на користь публічного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал (вул. Лейпцизька, 1-А, м. Київ, 01015, код 03327664) 293,73 грн. пені, 63,56 грн. інфляційної складової боргу, 24,12 грн. трьох процентів річних, 283,6 грн. штрафу, 68,18 грн. судового збору.

Припинити провадження у справі в частині 3880,39 грн. боргу.

В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення складено 12.05.2017.

Суддя С. А. Ковтун