Рішення

від 18.04.2017 по справі 911/4270/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2017 р. Справа № 911/4270/16

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комбінат хлібопечення Кулиничі , Харківська обл., с.Кутузівка до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Великий віз , Київська обл., Ірпінський р-н, смт Гостомель про стягнення 32088,87 грн. за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 - дов. від 12.12.2016 відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Комбінат хлібопечення Кулиничі (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Великий віз (далі - відповідач) про стягнення 32088,87 грн., з яких 25966,56 грн. основний борг, 1507,96 грн. інфляційні втрати, 404,13 грн. 3% річних та 4210,21 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання продукції від 04.02.2016 № КХК 332/16К щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строк визначений договором.

В процесі розгляду справи позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 06.03.2017, якою в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум основного богу, пені та збільшив розмір позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних та просить стягнути з відповідача 20982,40 грн. основного боргу, 1675,39 грн. інфляційних втрат, 472,66 грн. 3% річних, 3461,72 грн. пені.

В процесі розгляду справи позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 13.03.2017, якою в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми 3% річних та збільшив розмір позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, пені та просить стягнути з відповідача 20982,40 грн. основного боргу, 1780,24 грн. інфляційних втрат, 450 грн. 3% річних, 3486,86 грн. пені.

За таких обставин, в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 20982,40 грн. основного боргу, 1780,24 грн. інфляційних втрат, 450 грн. 3% річних, 3486,86 грн. пені.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від 13.03.2017 та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір постачання продукції від 04.02.2016 № КХК 332/16К (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - постачальник зобов'язався виготовляти, постачати і передавати у власність відповідача - покупця хлібобулочні та кондитерські вироби (далі - продукція), а покупець зобов'язався приймати та оплачувати цю продукцію на підставі даного договору (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що кількість і асортимент поставки визначаються замовленнями покупця на постачання продукції прийнятих постачальником до виконання.

Відповідно до п. 2.2 договору датою та часом поставки вважається дата та час, зазначені у товарно-транспортній накладній та маршрутному листі, підтверджені відповідними відмітками покупця.

Покупець сплачує за поставлену постачальником продукцію за цінами вказаними в накладній. Ціни в накладній вказано з урахуванням ПДВ (п. 3.1 договору).

Згідно п. 3.2 договору розрахунки за кожну поставлену партію продукції здійснюються у безготівковому або готівковому порядку шляхом оплати протягом 21 календарних днів у розмірі отриманої продукції.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 04.02.2016, в частині взаємних розрахунків договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. У разі якщо жодна з сторін за 1 місяць до закінчення строку дії цього договору не заявить письмово про намір його розірвати, договір пролонгується на наступний календарний рік.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу передбачений договором товар, а відповідач вказаний товар отримав, що підтверджується товарно-транспортними накладними, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 20982,40 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартість поставленого товару.

Зазначений розмір заборгованості підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами у справі за період з 01.04.2016 по 13.06.2016 відповідно до якого, сальдо на користь позивача станом на 13.06.2016 складає суму в розмірі 30166,56 грн., в яку входить заявлена до стягнення сума заборгованості та актом звірки взаємних розрахунків між сторонами у справі за період вересень 2016 року відповідно до якого, сальдо на користь позивача станом на 30.09.2016 складає суму в розмірі 26266,56 грн., в яку входить заявлена до стягнення сума заборгованості. Зазначені акти підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Також зазначений вище розмір заборгованості підтверджується гарантійним листом відповідача від 14.06.2016 № 156, відповідно до якого ТОВ Торговий Дім Великий Віз зобов'язується здійснити оплату боргу в сумі 30166,56 грн., в яку входить заявлена до стягнення сума боргу, згідно наведеного графіку. Завірена копія гарантійного листа залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 20982,40 грн. Доказів сплати зазначеної суми заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 20982,40 грн. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з прострочених сум за загальний період прострочення з 30.04.2016 по 01.02.2017 складають 1780,24 грн., 3% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 30.04.2016 по 01.02.2017 складають 450 грн.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням періоду нарахування інфляційних втрат та 3% річних заявленого позивачем, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 1741,96 грн. та 3% річних в розмірі 445,97 грн. В решті позовних вимог про стягнення 38,28 грн. інфляційних втрат та 4,03 грн. 3% річних суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

На підставі п. 6.3 договору позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати поставленого товару пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача з прострочених сум за загальний період прострочення з 30.04.2016 по 24.12.2016 складає 3486,86 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням періоду нарахування пені заявленого позивачем, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 3485,72 грн. В решті позовних вимог про стягнення 1,14 грн. пені суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 20982,40 грн. основного боргу, 1741,96 грн. інфляційних втрат, 445,97 грн. 3% річних та 3485,75 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 129 1 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Великий віз (08290,Київська обл., м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Кулішова, 18-Б, ідентифікаційний код 35417036) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комбінат хлібопечення Кулиничі (62405, Харківська обл., Харківський район, с. Кутузівка, вул. Шкільна, 6, ідентифікаційний код 35672132) 20982 (двадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 40 коп. основного боргу, 1741 (одну тисячу сімсот сорок одну) грн. 96 коп. інфляційних втрат, 445 (чотириста сорок п'ять) грн. 97 коп. 3% річних, 3485 (три тисячі чотириста вісімдесят п'ять) грн. 72 коп. пені, 1597 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто сім) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 10.05.2017.