Рішення

від 10.05.2017 по справі 911/660/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2017 р. Справа № 911/660/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", 02160, місто Київ, проспект Возз'єднання , будинок 15

до 1. Селянського фермерського господарства "Левада", 31274, Хмельницька область, Волочиський район, село Постолівка

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сендер", 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Київська, будинок 290

про стягнення 53196,47 грн.

суддя Н.Г. Шевчук

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 01.03.2017);

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" звернулось у господарський суд з позовом до Селянського фермерського господарства "Левада" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сендер" в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить солідарно стягнути з відповідачів 4555,40 грн. процентів річних від простроченої суми нарахованих за період з 21.11.2016 по 27.02.2017, 2885,58 грн. пені нарахованої за період з 21.11.2016 по 27.02.2017 та 7739,55 грн. 15% штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання СФГ "Левада" умов договору поставки №АП-18-0183 від 07.06.2016 виконання зобов'язання за яким забезпечено ТОВ "Сендер" згідно договору поруки №ПР-18-0183 від 10.06.2016.

Відповідачі належно повідомлені про час та місце проведення судових засідань у засідання не з'явились.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сендер" відзив на позов не подало.

Селянське фермерське господарство "Левада" подало відзив на позовну заяву в якому заперечувало проти позовних вимог в повному обсязі у зв'язку з оплатою товару отриманого за договором поставки №АП-18-0183 від 07.06.2016.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

07.06.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Хімагромаркетинг (Постачальник) та Селянським Фермерським господарством "Левада" (Покупець) було укладено договір поставки № АП-18-0183 (Договір поставки, а.с. 17-18), відповідно до пункту 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступні засоби захисту рослин надалі іменовані товар: найменування - Тотал К, одиниця виміру - літр, кількість - 270, ціна за 1 од. у грн. з ПДВ - 191,10 грн., загальна ціна у грн. з ПДВ 51597 грн.

Відповідно до пункту 2.1 Договору поставки, покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначену в п. 1.2 договору, в наступні строки: не пізніше 10.06.2016 року в сумі 10319,40 грн.; не пізніше 20.11.2016 року в сумі 41277,60 грн.

На виконання умов Договору поставки позивач поставив СФГ Левада товар на загальну суму 51597 грн., що підтверджується підписаною та скріпленою печатками сторін видатковою накладною №АП-18-0237 від 07.06.2016 (а.с. 19).

Факт належного отримання товару підтверджується також довіреністю №14 від 07.06.2016 на отримання від ТОВ Хімагромаркетинг товару - Тотал К, виданою СФГ Левада на імя ОСОБА_2 (а.с. 19).

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до сттатей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як стверджує позивач, СФГ Левада всупереч умовам договору, порушило погоджений сторонами строк оплати за Товар, та станом на момент подання позовної заяви здійснило лише часткову оплату поставленого товару в сумі 13531 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 38066 грн.

10.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Хімагромаркетинг та Товариством з обмеженою відповідальністю Сендер укладено договір поруки №ПР-18-0183 (Договір поруки, а.с. 21) відповідно до умов якого, ТОВ Сендер є поручителем перед позивачем за належне виконання зобов'язань СФГ Левада по договору поставки №АП-18-0183 від 07.06.2016.

Згідно пунктів 1.2., 1.3. Договору поруки у разі порушення боржником основного договору та/або зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, курсові втрати, витрат кредитора тощо.

У зв'язку з невиконанням боржником СФГ Левада взятих на себе зобов'язань за Договором поставки №АП-18-0183 від 07.06.2016, щодо повної оплати вартості поставленого товару, позивач звертався до ТОВ Сендер , як до поручителя згідно договору поруки №ПР-18-0183 від 10.06.2016 з вимогою від 30.11.2016 (а.с. 22) про погашення заборгованості, яка отримана директором ТОВ Сендер під особистий підпис 01.12.2016.

Оскільки вказана вимога залишена без задоволення позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до змісту статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Приписами частин 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно частини 2 статті 555 Цивільного кодексу України, поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Частиною 2 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Після звернення позивача з позовом до суду відповідачем було сплачено грошові кошти за отриманий товар розмірі 38066 грн., згідно платіжного доручення №322 від 13.03.2017 (а.с. 52), у зв'язку з чим позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за укладеними між сторонами договорами, позивач просить солідарно стягнути з відповідачів 4555,40 грн. процентів річних від простроченої суми нарахованих за період з 21.11.2016 по 27.02.2017.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 5.5. Договору поставки, сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 ЦК України, і встановили її у розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений відповідачем та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів. З дня закінчення строків сплати, передбачених п. 2.1. Договору, вважається, що Продавцем пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних. При затримці платежу Продавець має право виставити рахунок по сплаті відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних нарахувань з моменту прострочення до фактичної оплати, а Покупець зобов'язаний оплатити його в строк не більше 3 (трьох) банківських днів.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів річних від простроченої суми суд встановив, що розрахунки позивача виконані арифметично невірно, у зв'язку з чим, судом було здійснено власний розрахунок за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон» та встановлено, що розмір процентів річних за заявлені позивачем періоди складає 4550,63 грн. згідно наступного розрахунку:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 38066 21.11.2016 - 18.02.2017 90 40 % 3749.78 38066 20.02.2017 - 27.02.2017 8 96 % 800.95 Також позивач просить стягнути з солідарно з відповідачів 2885,58 грн. пені нарахованої за період з 21.11.2016 по 27.02.2017 та 7739,55 грн. 15% штрафу.

Пунктом 5.2 Договору поставки передбачено, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного Договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Відповідно до пункту 5.4 Договору поставки, у випадку прострочення виконання зобовязань, передбачених розділом 2 даного договору, більш ніж на 10 (десять) днів, винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Суд, перевіривши розрахунок пені та штрафу, встановив, що заявлені позивачем до стягнення суми відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів 2885,58 грн. пені нарахованої за період з 21.11.2016 по 27.02.2017 та 7739,55 грн. 15% штрафу підлягають задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідачів на користь позивача солідарно підлягає до стягнення 4550,63 грн. процентів річних від простроченої суми, 2885,58 грн. пені та 7739,55 грн. 15% штрафу. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Спір у справі виник в результаті неправомірних дій відповідачів, що призвело до необхідності звернення до господарського суду.

Частиною другою статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі, коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. Передбачені нею наслідки можуть наставати в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Зазначеної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в пункті 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» .

Відповідно до абзацу 3 підпункту 4.1 пункту 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7 у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

З огляду на зазначене, відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 1600 грн. відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідачів порівну.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Селянського фермерського господарства "Левада" (код 31623741) та Товариства з обмеженою відповідальністю Сендер (код 37852965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хімагромаркетинг (код 30262667) - 4550 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. 63 коп. процентів річних від простроченої суми, 2885 (дві тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 58 коп. пені та 7739 (сім тисяч сімсот тридцять дев'ять) грн. 55 коп. 15% штрафу.

3. Стягнути з Селянського фермерського господарства "Левада" (код 31623741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хімагромаркетинг (код 30262667) - 800 (вісімсот) грн. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сендер (код 37852965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хімагромаркетинг (код 30262667) - 800 (вісімсот) грн. судового збору.

5. В іншій частині вимог у позові відмовити.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г. Шевчук

Дата підписання повного рішення: 11.05.2017