Рішення

від 18.04.2017 по справі 916/3490/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2017 р.Справа № 916/3490/16

За позовом: Одеської митниці ДФС

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "РА ЛОДЖИСТІК"

про стягнення 7 096 899,65 грн.

Головуючий суддя Цісельський О.В.

Суддя Оборотова О.Ю.

ОСОБА_1

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач, Одеська митниця ДФС, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "РА ЛОДЖИСТІК" 7 096 899,65 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.12.2016р. позовну заяву (вх.№3738/17) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/3490/16 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

19.01.2017р. позивач звернувся до суду із заявою про зміну підстави позову (вх.№2-329/17), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 7 096 899,65 грн., яка судом прийнята до розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.02.2017р. справу №916/3490/16 було призначено до колегіального розгляду.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії від 14.02.2017р., справу №916/3490/16 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя О.В. Цісельський, судді Н.Д. Петренко, Ю.М. Щавинська.

З підстав перебування судді господарського суду Одеської області Петренко Н.Д. з 16.02.2017р. та перебування судді господарського суду Одеської області Щавинської Ю.М. у відпустці з 17.02.2017р., розпорядженням керівника апарату суду ОСОБА_3 №186 від 17.02.2017р., справу було призначено до повторного автоматичного розподілу.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.02.2017р., справу №916/3490/16 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Желєзна С.П., Оборотова О.Ю.

З підстав перебування судді господарського суду Одеської області Желєзної С.П. з 20.02.2017р. на лікарняному, розпорядженням керівника апарату суду №213 від 21.02.2017р. ОСОБА_3 було призначено до повторного автоматичного розподілу.

У відповідності до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.02.2017р., справу №916/3490/16 було передано на розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Оборотова О.Ю., Щавинська Ю.М.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.02.2017р. колегія суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Оборотова О.Ю, ОСОБА_1 прийняла справу №916/3490/16 до свого провадження та призначила її до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, відзив на позову суду не надав, своїм правом на захист скористався.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ України № 18 від 26.12.2011р., зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, що викладена у постанові від 07.07.2016р. у справі №910/21819/15, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для скасування судового рішення прийнятого за відсутності представника сторони спору.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

02 квітня 2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "РА ЛОДЖИСТІК" (Зберігач) та Південною митницею Міндоходів (Поклажодавець) було укладено договір про надання послуг відповідального зберігання №280, згідно умов п.1.1.1. якого, Зберігач зобов'язується надати Поклажодавцю послуги відповідального зберігання предметів (далі - "Послуги"), вилучених по протоколам про порушення митних правил, конфіскованих за рішенням суду, переданих для зберігання та інші предмети, що підлягають передачі у власність Держави України (далі - "Майно").

Відповідно до п.1.3. Договору, майно зберігається на території Зберігача. З моменту фактичної передачі його Поклажодавцем Зберігачу, на останнього покладається обов'язок по збереженню майна в первинному вигляді з урахуванням природного зносу товарів.

Пунктом 1.5. Договору встановлено, що конкретний перелік та види майна, що передається на відповідальне зберігання, буде визначений в окремих актах прийому - передачі майна на відповідальне зберігання.

Зі змісту п.8.3. Договору вбачається, що Зберігач несе матеріальну відповідальність за збиток:

- заподіяний крадіжками товарно-матеріальних цінностей на охоронюваних об'єктах приміщень, в результаті не забезпечення належної охорони або внаслідок невиконання Зберігачем установленого на складі порядку;

- нанесений знищенням або ушкодженням майна сторонніми особами, що проникли на об'єкт у результаті неналежного виконання Замовником прийнятих за Договором зобов'язань;

- заподіяний пожежами або з інших причин з вини працівників, що здійснюють охорону об'єктів, де зберігається майно.

У відповідності до п.11.1. Договору, цей Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, а в частині надання послуг діє з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року або до повного виконання зобов'язань сторонами за Договором (повне надання послуг, повний розрахунок за надані послуги).

10 квітня 2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "РА ЛОДЖИСТІК" (Консигнатор) та Південною митницею Міндоходів (Консигнат) було укладено договір про передачу товарів та транспортних засобів на реалізацію №292, згідно умов п.1.1.1., якого Консигнатор, який є переможцем тендеру по визначенню організаторів митного аукціону зобов'язується реалізовувати товари наступних категорій та властивостей:

а) товари, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, у тому числі товару - предмети;

б) товари та транспортні засоби, від яких власник відмовився на користь держави;

в) товари та транспортні засоби, що зберігаються під митним контролем, за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення строків зберігання (надалі - "Товари").

Відповідно до п.5.1. Договору, по кожному окремому факту передачі товару на реалізацію Консигнатору Консигнат складає акт.

Пунктом 9.1. Договору визначено, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.03.2015 року включно.

25 вересня 2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "РА ЛОДЖИСТІК" та Південною митницею Міндоходів було укладено додаткову угоду №1 до вищенаведеного договору про передачу товарів та транспортних засобів на реалізацію, якою було погоджено внесення змін до п.4.1.3., який було викладено в наступній редакції:

"Здійснювати продаж прийнятого на реалізацію оберненого на користь держави майна з моменту розміщення інформації про передання на реалізацію зазначених товарів на офіційному веб - порталі Державної фіскальної служби України та в порядку, визначеному Договором".

На підставі вищезазначених умов договору № 292 від 10.04.2014 про надання послуг відповідального зберігання, Південна митниця Міндоходів згідно з ОСОБА_2 опису-оцінки та передачі майна від 12.06.2014 передала для реалізації до ТОВ "РА ЛОДЖИСТІК" майно, перелічене в акті.

Вищезазначений акт був підписаний посадовими особами Південної митниці Міндоходів та представниками ТОВ "РА ЛОДЖИСТІК".

Також на підставі вищезазначених умов договору № 292 від 10.04.2014р. про надання послуг відповідального зберігання, Південна митниця Міндоходів згідно з ОСОБА_2 опису-оцінки та передачі майна від 30.07.2014 передала для реалізації до ТОВ "РА ЛОДЖИСТІК" майно, перелічене у цьому акті.

Вищезазначений акт був підписаний посадовими особами Південної митниці Міндоходів та представниками ТОВ "РА ЛОДЖИСТІК" та засвідчений його печатками.

Крім того, на підставі вищезазначених умов договору № 280 від 02.04.2014 про надання послуг відповідального зберігання, Південна митниця Міндоходів згідно з ОСОБА_2 прийому-передачі майна від 28.07.2014 передала на зберігання до ТОВ "РА ЛОДЖИСТІК" майно, перелічене у цьому акті. Вищезазначений акт був підписаний посадовими особами Південної митниці Міндоходів та представниками ТОВ "РА ЛОДЖИСТІК" та засвідчений його печатками та митниці.

Під час проведення інвентаризації відповідно до наказу Південної митниці Міндоходів від 14.08.2014 №159-аг (зі змінами від 28.08.2014 №171-аг), інвентаризаційною комісією Південної митниці Міндоходів виявлено нестачу майна, переданого на відповідальне зберігання ТОВ "РА ЛОДЖИСТІК".

За результатами роботи інвентаризаційної комісії Південної митниці Міндоходів складені Порівняльна відомість результатів інвентаризації товарів та транспортних засобів станом на 22.08.2014р., Протокол засідання від 15.09.2014 інвентаризаційної комісії, створеної відповідно до наказу Південної митниці Міндоходів від 14.08.2014 № 159-аг (зі змінами від 28.08.2014, який підтверджує факт нестачі товару, переданого на зберігання митницею до ТОВ "РА ЛОДЖИСТІК".

Під час проведення інвентаризації відповідно до наказу Південної митниці Міндоходів від 24.10.2014р. №205-аг, інвентаризаційною комісією Південної митниці Міндоходів виявлено нестачу майна, переданого на відповідальне зберігання ТОВ "РА ЛОДЖИСТІК".

За результатами роботи інвентаризаційної комісії Південної митниці Міндоходів складені Порівняльна відомість результатів інвентаризації товарів та транспортних засобів станом на 01.11.2014р., Протокол засідання від 04.12.2014р. інвентаризаційної комісії, створеної відповідно до наказу Південної митниці Міндоходів від 24.10.2014 № 205-аг, які підтверджує факт нестачі товару, переданого на зберігання митницею до ТОВ "РА ЛОДЖИСТІК".

Під час проведення інвентаризації відповідно до наказу Південної митниці Міндоходів від 26.01.2015 №1-аг, інвентаризаційною комісією Південної митниці Міндоходів виявлено нестачу майна, переданого на відповідальне зберігання ТОВ "РА ЛОДЖИСТІК".

За результатами роботи інвентаризаційної комісії Південної митниці Міндоходів складений Протокол засідання від 06.02.2015р. інвентаризаційної комісії, створеної відповідно до наказу Південної митниці Міндоходів від 26.01.2015 № 1-аг (зі змінами від 03.02.2014р. №3-аг), який підтверджує факт нестачі товару, переданого на зберігання митницею до ТОВ "РА ЛОДЖИСТІК".

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1, у якому, серед інших, зазначена Одеська митниця ДФС.

Пунктом 2 вищевказаної постанови реорганізовані територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2, в тому числі реорганізовано Південну митницю Міндоходів шляхом її приєднання до Одеської митниці ДФС.

21.07.2015 проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - Південної митниці Міндоходів в результаті реорганізації.

Таким чином, Одеська митниця ДФС є правонаступником припиненої в результаті реорганізації Південної митниці Міндоходів.

З метою визначення розміру збитків Одеською митницею ДФС укладений Договір №160 від 13.07.2015 про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна з ТОВ "Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки".

Відповідно до Звіту №ОЦ04/15 про оцінку ринкової вартості, втраченого від нестачі майна, а саме: електрошокові пристрої, сталеві троси, згідно договору № 160 від 13.07.2015 та Додатку № 1, станом на 22.08.2014 з урахуванням належних митних платежів, які підлягали сплаті при переміщенні даних товарів через митний кордон України, складеного 27.07.2015 ТОВ "Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки" ринкова вартість, втраченого від нестачі майна складає 230 318,51 грн.

Відповідно до Звіту №ОЦ05/15 про оцінку ринкової вартості, втраченого від нестачі майна, а саме: труби, посуд, електрична апаратура, двері міжкімнатні, санітарно-технічне обладнання, посуд, лапшерізка, згідно договору № 160 від 13.07.2015 та Додатку № 2, станом на 05.02.2015р. з урахуванням належних митних платежів, які підлягали сплаті при переміщенні даних товарів через митний кордон України, складеного 27.07.2015 ТОВ "Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки" ринкова вартість, втраченого від нестачі майна складає 6 590 824,61 грн.

Відповідно до Звіту №ОЦ06/15 про оцінку ринкової вартості, втраченого від нестачі майна, а саме: електрошокові пристрої, ручні інструменти, жіноча а білизна, двері міжкімнатні, керамічні декоративні вироби, компресори, посуд, нагрівач повітря, рушники, кондиціонери, фітинги, дерев'яні меблі, монітори згідно договору № 160 від 13.07.2015 та Додатку №3, станом на 27.11.2014 з урахуванням належних митних платежів, які підлягали сплаті при переміщенні даних товарів через митний кордон України, складеного 27.07.2015 ТОВ "Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки" ринкова вартість, втраченого від нестачі майна складає 275 266,53 грн.

Крім того, пункт 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІУ відносить до збитків, зокрема, і витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Умовами Договору № 160 від 13.07.2015 про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна з ТОВ "Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки" передбачалось, що загальна ціна Договору становить 2 800 грн.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2, 6.3 Договору № 160 від 13.07.2015р. про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна оплата за проведену роботу здійснюється пропорційно обсягу виконаних робіт Замовником згідно з виставленим Виконавцем рахунком та ОСОБА_2 виконаних робіт, підписаного ОСОБА_4. Здавання роботи Виконавцем та приймання її результатів Замовником оформлюється шляхом підписання ОСОБА_4 виконаних робіт у двох примірниках по одному для кожної із Сторін Договору.

Оплата за даним договором здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Розмір витрат митниці на проведення незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна, окремо щодо додатків №1, 2, 3 до договору №160 від 13.07.2015 відповідно до яких складені Звіти №ОЦ04/15, №ОЦ05/15, № ОЦ06/15 складає 490 грн.

Таким чином, загальний розмір збитків, які спричинені втратою переданого на зберігання майна (ціна позову) становить: 230 318,51 грн. + 6 590 824,61 грн. + 275 266,53 грн. + 490 грн. = 7 096 899,65 грн.

Пунктом 2 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, яке затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340, передбачено, що облік, попередня оцінка, а також відповідальність за зберігання майна, зазначеного у пункті 1 цього Порядку, до передачі його для подальшого розпорядження відповідно до пункту 9 цього Порядку покладаються на органи (організації), що здійснили вилучення або зберігають його, з дотриманням таких вимог: попередня оцінка проводиться відповідно до пункту 8 цього Порядку на момент взяття на облік цього майна; аналітичний облік ведеться у спеціальних книгах за видами майна із зазначенням відмінних ознак, попередньої вартості, місця його знаходження; взяте на облік майно відображається на збалансованих рахунках "Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання" в органах (організаціях), що здійснили вилучення або зберігають його.

Оскільки вищезазначеними нормами законодавства України відповідальність за зберігання вищезазначеного майна покладається на митницю, яка передала його для зберігання відповідачу за договором, то саме митниця має право звертатися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві втратою (нестачею) речі.

15.08.2016 Одеська митниця ДФС направила на адресу ТОВ "РА ЛОДЖИСТІК" претензію про відшкодування збитків, завданих нестачею майна, переданого на зберігання за договором на суму 7 096 899,65 грн., яка останнім залишено без відповіді.

З врахуванням наведеного, з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивач був змушений звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

У відповідності до ст.936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Зі змісту ст.938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Відповідно до ст.946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати.

Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі.

Умовами ст.947 Цивільного кодексу України витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання.

Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зберігачеві.

При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами ст.948 ЦК України встановлено, що поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Стаття 949 ЦК України передбачає, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі.

Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків.

Стаття 950 ЦК України визначено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Згідно ст.951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 Кодексу).

Відшкодування збитків передбачено також і ст.224 ГК України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:

- протиправної поведінки,

- збитків,

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками,

- вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

За змістом ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку збитків приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім договірні зобов'язання в частині повернення майна позивача з відповідального зберігання не виконані, чим було завдано позивачу збитків в розмірі 7 096 899,65 грн., у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума збитків, встановлена судом в розмірі 7 096 899,65 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Одеської митниці ДФС є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню, у зв'язку з чим стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "РА ЛОДЖИСТІК" підлягає 7 096 899,65 грн. збитків.

Відповідно до приписів ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 106 453,50 грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РА ЛОДЖИСТІК" (65049, м. Одеса, пр-т. АдміральськийАДРЕСА_1 А, код ЄДРЮОФОПГФ 36796470) на користь Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул ГАЙДАРА, будинок 21, корпус А, код ЄДРЮОФОПГФ 39441717) збитки в сумі 7 096 899 (сім мільйонів дев'яносто шість тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 65 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 106 453 (сто шість тисяч чотириста п'ятдесят три) грн. 50 коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11 травня 2017 р. з врахуванням перебування судді Оборотової О.Ю. з 24.04.2017р. по 10.05.2017р. на лікарняному.

Головуючий суддя О.В. Цісельський

Судді О.Ю. Оборотова

ОСОБА_1