Рішення

від 10.05.2017 по справі 922/854/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2017 р.Справа № 922/854/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогос", м. Харків про стягнення 30445,81 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогос" (далі - відповідач) звернулось Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (далі - позивач). У позові останній просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 30445,81 грн., з яких: заборгованість за неналежне виконання договірних зобов'язань - 22854,20 грн., пеня - 1464,78 грн., 3% річних - 849,74 грн., 5277,09 грн. - інфляційні витрати. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору №8354 від 01.11.2001. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду від 15.03.2017 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 03.04.2017 о 10:15.

Ухвалою суду від 03.04.2017 розгляд справи був відкладений до 10.05.2017 до 10:50.

У судовому засіданні 10.05.2017 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Як роз'яснив Вищий господарський суд України у Постанові Пленуму № 18 від 26 грудня 2011 року (з подальшими змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цих норм, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом перевірено адресу відповідача та згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача - 61047, м. Харків, вул. Мира, 104 та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції. Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а інша сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як встановлено судом та підтверджено фактичними даними, між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрлогос" (споживач) 01.11.2001 був укладений договір №8354 про постачання теплової енергії, згідно умов якого енергопостачальна організація зобов'язалася постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних останньому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п.2.1. відповідного договору, а споживач, у свою чергу, зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Сторони погодили, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2002 (п.10.1. договору), та якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік (п.10.4.). У п.10.2. договору сторони погодили випадки, з яких цей договір припиняє свою дію, а саме: закінчення строку, на який він був укладений; взаємна згода сторін; прийняття рішення господарським судом Харківської області; ліквідація сторін.

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази розірвання або визнання недійсним у встановленому законодавством порядку договору про постачання теплової енергії № 8354 від 01.11.2001, суд дійшов висновку, що, відповідно до статті 204 ЦК України він є діючим і таким, що створює права та обов'язки для сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, здійснив відпуск теплової енергії відповідачу у період березень 2014 року - грудень 2016 року, та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії.

Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами на включення та відключення опалення у житловому будинку, в якому розташовані приміщення відповідача по вулиці Миру, 104 у м. Харкові.

За змістом п. 6.3. договору споживач за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальної організації попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Розрахунковим періодом, відповідно до п. 6.2. договору, є календарний місяць.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку 1 до договору, у якому встановлено, що орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент договору, становить 713,57 грн., ПДВ 142,71 грн., усього 856,29 грн. (п.2 додатку).

Згідно п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 5.1., 5.5. договору, облік споживання теплової енергії по договору проводиться розрахунковим способом, так як приміщення відповідача не обладнані приладами обліку теплової енергії.

Втім, в порушення розділу 6 договору, відповідач вартість отриманої теплової енергії своєчасно та в повному обсязі не сплатив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість за період березень 2014 року - грудень 2016 року у сумі 22854,20 грн.

Згідно ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті теплової енергії у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за неналежне виконання договірних зобов'язань у розмірі 22854,20 грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 1464,78 грн. пені.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2.3 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ належної до сплати суми за кожний день прострочення.

З наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що позивачем розрахунок пені здійснено вірно, та суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 1464,78 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 849,74 грн. 3% річних та 5277,09 грн. інфляційних втрат.

Розглядаючи ці вимоги позивача, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що вказаний розрахунок позивачем здійснено вірно, отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 849,74 грн. 3% річних та 5277,09 грн. інфляційних втрат також підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та не спростовані відповідачем.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, статями 20, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогос" (61047, м. Харків, вул. Мира, 104, код ЄДРПОУ 31152574, р/р 26009321270001 ХФКБ Приватбанк МФО 351533) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код 31557119, р/р 26031303062313 ФХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України" МФО 351823) - 22854,20 грн. заборгованості, 1464,78 грн. пені, 849,74 грн. 3% річних та 5277,09 грн. інфляційних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогос" (61047, м. Харків, вул. Мира, 104, код ЄДРПОУ 31152574, р/р 26009321270001 ХФКБ Приватбанк МФО 351533) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код 31557119, р/р 2600030002313 ФХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України" МФО 351823) - 1600,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 12.05.2017 р.

Суддя ОСОБА_2