Ухвала

від 10.05.2017 по справі 754/12471/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

представника власника майна ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «КП «Оптова база» - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 12.10.2016 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №3 м. Києва ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно та накладено на нежилу споруду холодильник ЛМК 3000, за адресою: м. Київ, вул. Леніна (Дарницький район), буд. 42К (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 227186980000), загальною площею 9900,70 кв. м., яка належить на праві приватної власності ТОВ «КП «Оптова база» (код ЄДРПОУ 38883444) на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого 29.11.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , зареєстрованого у реєстрі під № 1027 від 29.11.2013 р., (номер запису про право власності: 3613313 від 29.11.2013 р., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.11.2013 р. за індексним номером 8498885), заборонивши відчужувати вказане майно.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 12.10.2016 року, відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого про накладення арешту на майно поверхнево дослідив обставини справи, а тому постановив незаконне та необґрунтоване рішення. Правових підстав для накладення арешту на майно, на думку апелянта, не має.

Щодо строків звернення з апеляційною скаргою, то про наявність оскаржуваної ухвали представнику власника майна стало відомо лише 17.02.2017 року. 22.02.2017 року представник власника майна звернувся до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування накладеного арешту на майно, рішення по якому було прийнято 07.03.2017 року і у задоволенні клопотання відмовлено. Після чого 10.03.2017 року до апеляційного суду подана апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді від 12.10.2016 року.

В судове засідання у справі прокурор не з`явився, про причини своєї неявки до суду не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був завчасно повідомлений, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі, вивчивши матеріали судової справи по розгляду клопотання слідчого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 12.10.2016 року було постановлено без участі представника власника майна, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з наданих матеріалів судового провадження, Деснянським УП ГУ НП в м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014100030000002, від 11.01.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України.

10.10.2016 року старший слідчий СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №3 м. Києва ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва з клопотання про накладення арешту на майно, а саме на нежилу споруду холодильник ЛМК 3000, за адресою: м. Київ, вул. Леніна (Дарницький район), буд. 42К (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 227186980000), загальною площею 9900,70 кв. м., яка належить на праві приватної власності ТОВ «КП «Оптова база» (код ЄДРПОУ 38883444) на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого 29.11.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , зареєстрованого у реєстрі під № 1027 від 29.11.2013 р., (номер запису про право власності: 3613313 від 29.11.2013 р., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.11.2013 р. за індексним номером 8498885), із забороною відчужувати вказане майно, посилаючись на те, що арешт майна необхідний з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, яким було визнано вказане майно.

12.10.2016 року ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва клопотання слідчого задоволено.

Жодних об`єктивний даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення, колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання слідчого, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильно їх дотримуватись.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження за №42014100030000002 про накладення арешту на зазначене в клопотанні слідчого майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора та прийшов до правильного висновку, що клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно зазначене в клопотанні.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним ч. 2 ст. 170 КПК України.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на зазначене в клопотанні слідчого майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому доводи апелянта щодо незаконності ухвали слідчого судді та відсутність правових підстав для задоволення внесеного на розгляд слідчого судді клопотання про арешт майна, слід визнати непереконливими.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «КП «Оптова база» - адвоката ОСОБА_5 без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2016 року, якою ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №3 м. Києва ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно та накладено на нежилу споруду холодильник ЛМК 3000, за адресою: м. Київ, вул. Леніна (Дарницький район), буд. 42К (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 227186980000), загальною площею 9900,70 кв. м., яка належить на праві приватної власності ТОВ «КП «Оптова база» (код ЄДРПОУ 38883444) на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого 29.11.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , зареєстрованого у реєстрі під № 1027 від 29.11.2013 р., (номер запису про право власності: 3613313 від 29.11.2013 р., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.11.2013 р. за індексним номером 8498885), заборонивши відчужувати вказане майно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «КП «Оптова база» - адвоката ОСОБА_5 без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/1726/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1