Рішення

від 12.05.2017 по справі 178/1768/16-ц

КРИНИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 178/1768/16-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 травня 2017 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого Цаберябого Б.М.

при секретарі Янченко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус ОСОБА_5, про усунення від права на спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з цим позовом до суду і вказав, що 14 травня 2016 року помер його та відповідача ОСОБА_2 батько, ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 694305, виданим 18 травня 2016 року Криничанським районнім відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок, розташований по вул. П. Мирного / Калініна /, 88 в с. Гримуче Криничанського району Дніпропетровської області; земельна ділянка площею 0,5699 га, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1222055100:05:002:0002, що розташована по вул. П. Мирного / Калініна /, 88 в с. Гримуче Криничанського району Дніпропетровської області; земельна ділянка, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд / присадибна ділянка /, площею 0,25 га, кадастровий номер 1222055100:05:002:0003, яка розташована по вул. П. Мирного / Калініна /, 88 в с. Гримуче Криничанського району Дніпропетровської області; земельна ділянка площею 5,9576 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,5325 га, що розташована на території Криничанської селищної ради, яка належала померлому на підставі Державного акту серії IV-ДП № 103851виданого на підставі розпорядження голови Криничанської районної державної адміністрації від 13 березня 2002 року № 103-р. За життя ОСОБА_6 склав заповіт на користь ОСОБА_4, але до спливу шестимісячного строку останній до нотаріальної контори з метою отримання спадщини не звернувся, подав заяву про відмову від спадкування за заповітом, але погодився на спадкування за законом. Позивач вказує, що всі три сина спадкодавця, а також його дружина у встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк подали нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Позивач вважає, що відповідач повинен бути усунений від права спадкування, оскільки він починаючи з 2011 року ухилявся від надання допомоги батькові, який через похилий вік, тяжку хворобу та каліцтво був у безпорадному стані. Тому позивач звернувся до суду з проханням усунути ОСОБА_2 від права на спадкування після померлого 14 травня 2016 року ОСОБА_6.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день слухання справи сповіщений.

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, про день слухання справи сповіщена, письмово повідомила суду заслухати справу за її відсутності.

Свідок ОСОБА_3 пояснила, що починаючи з 2011 року відповідач не спілкується з ними, ніяким чином не допомагав у догляді за батьком, не дивлячись на те, що рідний батько дуже сильно хворів і потребував саме його допомоги, як матеріальної, оскільки витрати на лікування перевищували розмір отримуваної померлим пенсії, так і фізичної, бо безногого батька необхідно було перекладати на візок, а часом і піднімати з землі. Прийшов відповідач тільки один раз, під час поховання ОСОБА_6 Позивач та ОСОБА_4 на протязі всього життя намагались допомагати їм, купували ліки, допомагали по догляду за житловим будинком та земельними ділянками.

Свідок ОСОБА_2 пояснив, що особисто чув як відповідач висловлювався в бік батьків, що нічого йому від них не потрібно, навідувати їх він не буде, а прийде лише на їх поховання. Відтак, починаючи з 2011 року ОСОБА_2 жодного разу не приходив до батьків, навіть в ті часи коли батько, будучи калікою без обох ніг, потребував переміщення його до швидкої допомоги, внаслідок чого він вимушений був їхати з міста Дніпра щоб допомагати батькові навіть в таких речах, не дивлячись на те, що ОСОБА_2 жив поруч від батьків і також міг своєчасніше надати батькові необхідну допомогу. Він з ОСОБА_1, кожний по своїй змозі приїжджали до батьків з метою, бажанням та обов'язком чимось допомогти, не дивлячись на обурливу поведінку ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що не дивлячись на те, що ОСОБА_6 тяжко хворів, та потребував як фінансової, так і моральної і фізичної допомоги, ОСОБА_2 жодного разу не допомагав своїм батькам, хоч і проживав поруч. Але не дивлячись на це, два інших сина, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з усіх сил допомагали батькам.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона проживала поруч з батьками позивача, та добре знає їх, інколи за потребою допомогала їм. Позивач та ОСОБА_4 часто навідувались до батьків, та допомагали їм по різним роботам у дворі та намагалися як найбільше чимось допомогти хворому батькові. Жодного разу вона не бачила щоб відповідач якимось чином допомагав батькові, не дивлячись на те, що жив поблизу, він був присутнім тільки під час поховання батька.

Оцінивши докази по справі суд вважає, що вимоги позивача мають бути задоволені, бо у судовому засіданні встановлено, що батько відповідача ОСОБА_6 тяжко хворів з 2007 року, протягом 2012-2013 років йому ампутували обидві ноги, на лікування батька позивача витрачались значні кошти, які перевищували розмір його пенсії, тобто батько позивача через похилий вік, тяжку хворобу та каліцтво був у безпорадному стані та потребував допомоги саме від відповідача, який проживав саме ближче від нього і саме відповідач міг таку допомогу надавати своєчасно, оскільки померлий потребував сторонньої допомоги для переміщення а також матеріальної допомоги на лікування. Але відповідач відверто нехтував обов'язками, передбаченими ст.ст. 202, 203 СК України обов'язком, в яких встановлено, що повнолітні діти зобов'язані утримувати своїх батьків, які є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги, мають тяжкі хвороби, інвалідність або є безпомічними та зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю чи немічністю, що мало місце в даному випадку. Наведені обставини підтверджуються відповідними медичними документами щодо захворювання та лікування ОСОБА_6, показаннями свідків, які повністю підтвердили факт ухилення відповідача від надання допомоги та доглядом за своїм батьком. Даних щодо неможливості надання відповідачем допомоги безпорадному батькові, чи передбачених ст. 204 СК України обставин звільнення відповідача від обов'язку утримувати батька в судовому засіданні не встановлено. Таким чином судом встановлено, що батько відповідача через тяжку хворобу і каліцтво перебував у безпорадному стані, потребував допомоги відповідача, але відповідач, який був зобов'язаний і міг надати таку допомогу безпорадному батькові, від надання такої допомоги ухилявся. 14 травня 2016 року ОСОБА_6 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 694305 від 18 травня 2016 року, і після його смерті відкрилася спадщина на належне померлому майно. Відповідач, який згідно свідоцтва про народження серії І-КИ № 631667 від 05 травня 2017 року, є сином померлого ОСОБА_6, згідно ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом. Але суд, зважаючи на вищенаведені обставини вважає можливим в порядку ст. 1224 ЦК України усунути відповідача, як такого, що ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві, який через тяжку хворобу і каліцтво був у безпорадному стані, від права успадкування за законом після померлого ОСОБА_6, що обумовлює задоволення позову та покладення на відповідача обов'язку по сплаті судових витрат, як те передбачено ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після померлого 14 травня 2016 року батька ОСОБА_6.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, 640 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Криничанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: ОСОБА_9

р