Ухвала

від 11.05.2017 по справі 826/23270/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" травня 2017 р. м. Київ К/800/15015/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача),

Головчук С.В.,

Заїки М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Печерського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві, Головного управління МВС України в місті Києві, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою Головного управління МВС України в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року,

встановив:

У жовтні 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись в суд з позовом до Печерського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві (далі - Печерське районне управління ГУ МВС України в м. Києві), Головного управління МВС України в м. Києві (далі - ГУ МВС України в м. Києві) про визнання протиправним і скасування наказу від 5 березня 2015 року №157 в частині притягнення позивачів до дисциплінарної відповідальності, визнання протиправним і скасування наказу від 26 березня 2015 року №232 о/c в частині звільнення позивачів з органів внутрішніх справ, поновлення на посаді, зобов'язання нарахувати і виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2016 року визнано поважними причини пропуску позивачами строку звернення до суду з позовом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ МВС України в м. Києві від 5 березня 2015 року №157 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ МВС України в м. Києві від 26 березня 2015 року №232 в частині звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Поновлено ОСОБА_4 на посаді слідчого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Печерського районного управління ГУ МВС України в м. Києві. Поновлено ОСОБА_5 на посаді оперуповноваженого БНОН Печерського районного управління ГУ МВС України в м. Києві. Стягнуто з ГУ МВС України в м. Києві на користь ОСОБА_5 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 23280,90 грн. Стягнуто з ГУ МВС України в м. Києві на користь ОСОБА_4 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 29203,84 грн.

У касаційній скарзі ГУ МВС України в м. Києві, посилаючись на порушення судами норм процесуального і матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень, просить їх скасувати та прийняти нове - про задоволення позову. Скаргу обґрунтовує тим, що судами не надано належної оцінки дисциплінарному проступку та обставинам, за яких він був вчинений позивачами, а докази порушення останніми Присяги працівника органів внутрішніх справи України та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України містяться у висновку службового розслідування. Судами необґрунтовано стягнуто грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з ГУ МВС України в м. Києві, оскільки позивачі проходили службу в Печерському районному управлінні ГУ МВС України в м. Києві.

Від позивачів надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу, просять її відхилити та залишити оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судами встановлено, ОСОБА_4 проходив службу на посаді слідчого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Печерського районного управління ГУ МВС України в м. Києві.

ОСОБА_5 проходив службу на посаді оперуповноваженого БНОН Печерського районного управління ГУ МВС України в м. Києві.

5 березня 2015 року начальником ГУ МВС України в м. Києві затверджено висновок службового розслідування за фактом отримання незаконної грошової винагороди лейтенантом міліції ОСОБА_4 та старшим лейтенантом міліції ОСОБА_5

Згідно з висновком службового розслідування, стосовно громадянина ОСОБА_6 відкрито кримінальне провадження №12014100060006701 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 Кримінального кодексу України. Проведення досудового розслідування доручено слідчому відділення розслідування ДТП лейтенанту міліції ОСОБА_4 У подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запропонували ОСОБА_6 надати їм неправомірну грошову винагороду за не перекваліфікацію вказаного кримінального провадження на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України. 9 грудня 2014 року за даним фактом прокуратурою м. Києва відкрито кримінальне провадження №4201410000001637 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, у зв'язку з чим позивачів затримано та оголошено їм підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

В ході службового розслідування встановлено, що позивачі, діючи всупереч інтересам служби, вступили у неділові стосунки з громадянином ОСОБА_6, отримавши від нього незаконну грошову винагороду.

Наказом ГУ МВС України в м. Києві від 5 березня 2015 року №157 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в ігноруванні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року №155, що призвело до надзвичайної події, до позивачів застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

Наказом ГУ МВС України в м. Києві від 26 березня 2015 року №232 позивачів звільнено з органів внутрішніх справ відповідно до підпункту є (за порушення дисципліни) пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Приймаючи рішення про задоволення позову, окружний суд, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що висновок службового розслідування ґрунтується на доказах, зібраних в ході досудового розслідування кримінальної справи, тому належним доказом вчинення позивачами правопорушення, яке полягає у неділових стосунках з іншою особою з метою отримання незаконної грошової винагороди, є вирок суду, і такий на час звільнення позивачів відсутній. Щодо інших фактів порушення позивачами Присяги працівника органів внутрішніх справ України, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України чи інших нормативних актів, у висновку службового розслідування не йдеться.

Такі висновки колегія суддів вважає передчасними, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту є пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ порушення дисципліни особами середнього, старшого і вищого начальницького складу є підставою для звільнення зі служби в запас (з постановкою на військовий облік).

Згідно з розділами 3 та 7 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, повинен бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби. Працівнику органів внутрішніх справ забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

В силу статті 2 Дисциплінарного статуту органів дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників (стаття 7 Дисциплінарного статуту).

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Зважаючи на необхідність встановлення обставин вчинення дисциплінарного проступку кожним працівником окремо, суд першої інстанції мав обговорити питання про роз'єднання в різні провадження позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Згідно зі статтею 21 Закону України Про міліцію (у редакції, чинній на час притягнення позивачів до дисциплінарної відповідальності) звільнення працівника міліції зі служби у зв'язку з обвинуваченням у вчиненні злочину допускається тільки після набуття звинувачувальним вироком законної сили.

За змістом наведеної норми Закону, в ній йдеться про звільнення у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (підпункт й пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ).

У зв'язку з цим суди мали з'ясувати, чи співпадає обсяг пред'явленого за статтею 368 Кримінального кодексу України обвинувачення (підозри) за фактом отримання незаконної грошової винагороди з обставинами дисциплінарного проступку, встановленого в акті службового розслідування, зокрема, чи охоплюється підозрою (обвинуваченням) у вчиненні злочину подія вступу працівниками у неділові стосунки з громадянином ОСОБА_6, в чому полягали такі стосунки і за яких конкретно обставин, чи не суперечили вони інтересам служби.

Якщо обсяг підозри (обвинувачення) у вчиненні кримінального правопорушення співпадає з обставинами дисциплінарного проступку, висловленого в акті службового розслідування, то судам необхідно обговорити питання про зупинення провадження у справі до вирішення кримінальної справи, а якщо не співпадає, то чи такі дії правильно кваліфікуються як порушення службової дисципліни.

Натомість, суди обмежились лише відсутністю вироку у кримінальній справі щодо позивачів та не перевірили обставин скоєння ними проступку, про який йдеться у висновку службового розслідування.

Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, то в силу частини четвертої статті 227 цього Кодексу прийняті ними рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління МВС України в місті Києві задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К.

Головчук С.В.

Заїка М.М.