Ухвала

від 03.05.2017 по справі 608/1339/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 608/1339/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Запорожець Л.М. Провадження № 22-ц/789/411/17 Доповідач - Ткач З.Є. Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткача З.Є.

суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

при секретарі - Шмигельська І.З.

з участю сторін - ОСОБА_1, ОСОБА_2

та їх представника ОСОБА_3,

представника Кредитної спілки «Довіра» -

ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 21 лютого 2017 року у справі за позовом Кредитної спілки «Довіра» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в сумі 12064, 97 гривень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2016 року Кредитна спілка «Довіра» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення солідарно грошових коштів у сумі 12604,97 гривень за кредитним договором.

Позов обґрунтовувала тим, що 30 червня 2012 року між Кредитною спілкою «Довіра» та ОСОБА_6 було укладений кредитний договір, за умовами якого кредитна спілка надала відповідачу ОСОБА_6 кредит у розмірі 11500,00 грн. на 24 місяці від дати отримання позичальником кредиту, а останній зобов'язався повернути отримані кошти у визначений договором строк та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 51% річних.

Одночасно, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором Кредитна спілка «Довіра» уклала з відповідачами ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 окремі договори поруки.

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 16 січня 2014 року з відповідачів стягнуто в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором - сума кредиту, проценти за користування кредитом, судові витрати, в розмірі 12064,97 гривень, яке було виконано 21 червня 2016 року в повному обсязі.

З урахуванням цього, позивач просить стягнути з відповідачів солідарно проценти за користування кредитними коштами за період з 22 листопада 2013 року до 3 серпня 2016 року.

Рішенням Чортківського районного суду від 21 лютого 2017 року вирішено:

«Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_3; ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, жителя ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_4; ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, жителя ІНФОРМАЦІЯ_10, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 на користь Кредитної Спілки Довіра , 80700, Львівська область, м. Золочів, 16 - р/р 26504012815 МФО 325365 в ЦФ ПАТ Кредобанк м. Львів - 12064 (дванадцять тисяч шістдесят чотири) гривні 97 копійок грошових коштів за договором кредиту; 1378 (одну тисячі триста сімдесят вісім) гривень сплаченого позивачем судового збору при подачі позову до суду та 240 (двісті сорок) гривень, сплачених позивачем за подачу оголошення в газеті.»

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять скасувати рішення Чортківського районного суду від 21 лютого 2017 року та ухвалити нове рішення, яким в позові Кредитної спілки «Довіра» про стягнення грошових коштів та судових витрат відмовити. Вказують на те, що суд не дав належної правової оцінки обставинам, на які вони посилалися в позовній заяві і вирішив спір з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема судом не враховано, що після вступу в силу рішення Чортківського районного суду від 16 січня 2014 року про дострокове стягнення заборгованості за кредитом, строк кредитного договору закінчився, а відтак з цього моменту кредитна спілка втратила право на нарахування процентів за користування кредитом.

Крім того, позивачем пропущено строк позовної даності, оскільки з урахуванням умов кредитного договору, право вимоги виникло з часу несплати чергового платежу по кредиту- з липня 2012 року.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник Кредитної спілки «Довіра» ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнала і просила її відхилити.

Дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши надані сторонами докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних мотивів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість по кредитному договору була погашена в повному обсязі 21 червня 2016 року, тому правовідносини між сторонами до виконання рішення не є припиненим, і Кредитна спілка «Довіра» обґрунтовано нараховувала відповідачам проценти за користування кредитними коштами за період з 22 листопада 2013 року до 21 червня 2016 року в межах позовної давності.

Ці висновки є законними та обґрунтованими.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 30 червня 2012 року між Кредитною спілкою «Довіра» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № ТВ/155, відповідно до умов якого кредитодавець Кредитна спілка «Довіра» надав позичальнику кредит у сумі 11500,00 гривень, строком на 24 місяці, зі сплатою процентів у розмірі 51% річних.

У цей же день, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою, між кредитодавцем та відповідачами ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 були укладенні договори поруки №ТВ/117, №ТВ/116, №ТВ/115 відповідно, за умовами яких останні зобов'язувалися перед кредитодавцем відповідати за невиконання боржником усіх зобов'язань, що виникли за кредитною угодою.

Рішенням Чортківського районного суду від 16 січня 2014 року стягнуто солідарно з позичальника ОСОБА_6 та поручителів ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № ТВ/155, яка утворилася станом на 22 листопада 2013 року в розмірі 13743,62 гривень та судових витрат у розмірі 229.40 гривень. Зазначене рішення набрало законної сили.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 559 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На відносини поруки, як і на зобов'язання поширює свою дію принцип виконання зобов'язання належним чином, у тому числі у передбачений строк.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги виконавчого документу по примусовому виконанні рішення Чортківського районного суду від 16 січня 2014 року були виконані в повному обсязі 21 червня 2016, що стверджується банківською випискою про надходження коштів.

Однак, від часу подання позовної заяви 21 листопада 2013 року та до примусового повного виконання та стягнення боргу за рішенням суду, нараховувались відсотки, що випливає із суті кредитних відносин. Так, станом на 21 червня 2016 року відповідачі заборгували перед Кредитною спілкою Довіра 12064,97 гривень, за користування кредитом, які позивач просить стягнути солідарно з відповідачів.

Відповідно до умов Кредитного договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання власних обов'язків за цим договором.

Пунктом 5.1.7. Кредитного договору передбачено, що у випадку прострочення сплати частини або всієї суми кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити нараховані проценти за користування кредитом виходячи з фактичного строку користування кредитом, включаючи день погашення.

Крім того, пунктом 3.6. вищевказаного договору визначено, що прострочення сплати кредиту та/або процентів за користування кредитом (згідно Графіку розрахунків) не зупиняє нарахування процентів, як протягом строку надання кредиту визначеного п. 2.1. цього договору, так й після закінчення цього строку протягом подальшого користування позичальником наданими грошовими коштами, крім випадку прийняття окремого рішення про це кредитодавцем.

Судом апеляційної інстанції не здобуто, а відповідачами не подано належних доказів на підтвердження звернення до Кредитною спілкою «Довіра» з вимогою про припинення нарахування процентів.

Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке виконане відповідачами 21 червня 2016 року, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, та не звільняє боржника та поручителів від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитора права на сплату боржником та поручителів процентів, належних кредитору відповідно до ст. 1048 ЦК України та відповідно до умов, встановлених кредитним договором.

Зазначені висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 25.05.2016 року в справі № 6-157цс16, де зазначено, виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України та змісту кредитного договору можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплати боржником процентів, належних кредитору відповідно до ст. 1048 цього кодексу , які відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів України.

Твердження апелянтів на те, що банк вправі був після наявності судового рішення про стягнення заборгованості звертатися із позовом лише з підстав, передбачених ст. 625 ЦК України є необгрунтованими та спростовуються вище наведеною правовою позицією Верховного Суду України.

Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Початок перебігу позовної даності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Враховуючи, що початок перебігу позовної давності для заявлених позовних вимог з урахуванням рішення Чортківського районного суду від 16 січня 2014 року про дострокове стягнення кредиту, розпочався з моменту несплати боржником грошових коштів, тобто з 23 листопада 2013 року, з того часу не переривався, позивач звернувся до суду з позовною заявою 21 червня 2016 року, колегія суддів вважає необґрунтованим твердження апелянтів про обчислення боргу по сплаті процентів поза межами строку позовної давності.

Суд першої інстанції правильно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та вірно визначив характер спірних правовідносин.

За таких обставин, суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги і стягнув заборгованість по процентах за кредитним договором в межах позовної давності - за період з 23 листопада 2013 року по 21 червня 2016 року, у розмірі 12064,97 гривень.

Підстав до скасування рішення суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 21 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала колегії може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: