Ухвала

від 11.05.2017 по справі 705/683/17

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/683/17

2/705/1301/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 травня 2017 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В. розглянувши позовну заяву заступника керівника Уманської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1, Сектору державної реєстрації Уманської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання недійсним правового акту органу державної влади, визнання недійсним правочину та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2017 року заступник керівника Уманської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою про визнання недійсним правового акту органу державної влади, визнання недійсним правочину та зобов'язання вчинити певні дії . В якості відповідачів в позові вказано: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1, Сектор державної реєстрації Уманської районної державної адміністрації Черкаської області.

В позові ставиться питання: …1.Відкрити провадження у даній справі.

2. Визнати недійсним наказ Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 05.02.2014 № ЧК/7124383800:02:000/00002003.

3.Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 10,5642 га, (кадастровий номер 7124383800:02:000:1305), яка розташована в адмінмежах Коржовокутської сільської ради, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_2, 05.02.2014.

4. Зобов'язати ОСОБА_1 повернути державі, а Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області прийняти за актом приймання-передачі земельну ділянку площею 10,5642 га, (кадастровий номер 7124383800:02:000:1305).

5. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, від 18.02.2014 індексний номер 11010821, прийняте державним реєстратором ОСОБА_3 Реєстраційної служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області.

6.Судові витрати у справі покласти на відповідачів солідарно та стягнути на користь Прокуратури Черкаської області (код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження 18015, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 286, р/р 35212034003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ, МФО 820172)…. .

15 лютого 2017р. Уманського міськрайонного суду позовну заяву заступника керівника Уманської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1, Сектору державної реєстрації Уманської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання недійсним правового акту органу державної влади, визнання недійсним правочину та зобов'язання вчинити певні, повернуто позивачу.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 06.04.2017 року апеляційну скаргу Уманської місцевої прокуратури задоволено частково, а ухвалу Уманського міськрайонного суду від 15.02.2017р. було скасовано, а вищевказану цивільну справу було направлено для вирішення питання про відкриття провадження у справі до Уманського міськрайонного суду.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача,а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження,поштовий індекс,номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів,що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги та викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а й мають бути зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, що стосується змісту позовної заяви.

Так, в позовній заяві, щодо вимог про визнання недійсним правового акту органу державної влади, визнання недійсним правочину та зобов'язання вчинити певні дії не чітко викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Тому порушені вимоги п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Вимоги статті 23 Закону України Про прокуратуру та стаття 131-1 Конституції України дають підстави для представництва органами прокуратури інтересів держави в суді.

Відповідно до ст. 45 ЦПК України, з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою). Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Крім того, у Пленумі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. Про застосування судами законодавства про судові витрати цивільних справах , вказано, що при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI"Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Згідно із главою 8 розділу I ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, при подачі позову до суду не надав відповідних документів про сплату судового збору та не ставив питання про його відстрочення. При цьому, відповідно до ЗУ Про судовий збір , органи прокуратури не включені до кола осіб, звільнених від сплати судового збору. Одночасно, в прохальній частині містяться вимоги про стягнення судових витрати по справі солідарно з відповідачів на користь прокуратури Черкаської області.

Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу Уманського міськрайонного суду від 15.02.2017р. до Апеляційного суду Черкаської області, органи прокуратури сплатили судовий збір у сумі 1600 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 203 від 23.02.2017р.

Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду України від 05.03.2013 року,- цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку. Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що зміна виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення можлива, але порядок вирішення цього питання не встановлений. Якщо прокурором ставиться мета повернення земельної ділянки, то слід заявляти віндикаційний позов про витребування майна від добросовісного набувача, якщо ж мета - покарання винних у порушенні закону щодо відчуження земельних ділянок, то потрібно звертатися до відповідних правоохоронних органів. Якщо ж метою є відшкодування шкоди, завданої державі посадовими особами внаслідок незаконної передачі земельних ділянок, - то такі вимоги і мають заявлятися поруч з вимогою про визнання актів протиправними. Тому позивачу необхідно, із врахуванням положень чинного законодавства, визначитись чітко з приводу підстав та предмету позовних вимог.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог викладених у ст.ст. 119, 120 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву заступника керівника Уманської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1, Сектору державної реєстрації Уманської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання недійсним правового акту органу державної влади, визнання недійсним правочину та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху до усунення недоліків, які перешкоджають розгляду позовної заяви і вирішенню справи по суті.

Встановити строк для усунення недоліків до 23 травня 2017 року.

У разі не виконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Мазуренко